Рішення

від 02.04.2019 по справі 826/10482/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 02 квітня 2019 року                      № 826/10482/18 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52)   до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрост груп"(09700, м. Київ, вулиця Академіка Білецького,  34)   про стягнення заборгованості в розмірі 79 094,95 , О Б С Т А В И Н И   С П Р А В И: До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Головне управління ДФС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52) (далі по тексту – позивач) з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрост груп"(09700, м. Київ, вулиця Академіка Білецького,  34)   (далі по тексту – відповідач), в якому просить: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрост груп" код ЄДРПОУ - 36546997 із місцезнаходженням: 09700, м. Київ, Солом'янський р-н, вул. Академіка Білецького, буд. 34 податковий борг у розмірі 79 094,95 грн. по платежу 30 15010100 «Мито на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності» у розмірі 31 244,28 грн., в т.ч. пеня в сумі 5 905,93 грн.; 30 14070100 «Податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів» у розмірі 47 850,67 грн. в т.ч. пеня в сумі 5 998,54 грн за рахунок коштів, що належать платнику податків на праві власності, в тому числі тих, які знаходяться на рахунках у банках. Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач має податковий борг перед бюджетом у сумі 79 094,95 грн з мита на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності та податку на додану вартість з ввезених на територію України товарів, однак відповідачем не вживаються заходи щодо погашення заборгованості самостійно. Так як відповідач в порушення вимог податкового законодавства добровільно не сплатив узгоджену суму податкового зобов'язання у встановлені законодавством строки, тому податковий борг необхідно стягнути в судовому порядку. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 липня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження. 03.09.2018 року Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 липня 2018 року повернуто за закінченням терміну зберігання, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням поштового відправлення. Відзиву на адміністративний позов відповідача до суду не надав, як і не надав доказів сплати податкового боргу в добровільному порядку. З огляду на викладене вище та відсутність клопотань сторін про розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі матеріалів (у письмовому провадженні). Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,- В С Т А Н О В И В: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрост груп" (09700, м. Київ, вулиця Академіка Білецького,  34) перебуває на податковому обліку та є платником податків. Як вбачається з наявних матеріалів справи, за Товариством з обмеженою відповідальністю "Фрост груп" станом на 16 квітня 2018 року обліковується податковий борг у сумі 79 094,95 грн, по платежам: - 30 15010100 «Мито на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності» у розмірі 31 244,28 грн., в т.ч. пеня в сумі 5 905,93 грн.; - 30 14070100 «Податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів» у розмірі 47 850,67 грн. в т.ч. пеня в сумі 5 998,54 грн. Відповідно до статті 67 Конституції України відповідач зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах встановлених законом. Згідно з статтею 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункт 14.1 стаття 14 Податкового кодексу України). Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк (підпункт 14.1.156 пункт 14.1 стаття 14 Податкового кодексу України). Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України). Виконанням податкового обов'язку згідно пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визнається податковим боргом. Згідно пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Відповідно до наявних матеріалів справи,15 листопада 2016 року працівниками податкового органу проведено невиїзну документальну перевірку стану дотримання відповідачем законодавства з питань державної митної справи та за наслідками проведеної перевірки складено Акт №31/07-16-14-07/36546997 від 15.07.2016 року. Перевіркою встановлено, що платник порушує терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість протягом строків, визначених пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України. На підставі Акту №31/07-16-14-07/36546997 від 15.07.2016 року податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0001031407 від 29.07.2016 року яким нараховано податкове зобов'язання у розмірі 20270,68 грн та штрафні санкції у розмірі 5067,67 грн. Примірник вказаного податкового повідомлення-рішення відповідачу надсилалося 29.07.2016 року відповідно до наданого до матеріалів справи поштового відправлення. На підставі Акту №31/07-16-14-07/36546997 від 15.07.2016 року податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0001021407 від 29.07.2016 року яким нараховано податкове зобов'язання у розмірі 31081,70 грн та штрафні санкції у розмірі 7770,43 грн. Примірник вказаного податкового повідомлення-рішення відповідачу надсилалося 29.07.2016 року відповідно до наданого до матеріалів справи поштового відправлення.   Згідно пунктів 56.1, 56.3 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Процедура адміністративного оскарження закінчується днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк (підпункт 56.17.1 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України). Згідно підпункту 56.17.1 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків. Відповідно до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. Оскільки відповідач не скористався своїм правом на адміністративне оскарження податкового повідомлення-рішення, а також оскарженням його в судовому порядку, суми грошових зобов'язань (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності) нараховані згідно таких податкових повідомлень-рішень необхідно вважати узгодженими. Податковим боргом відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визнається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Строки сплати податкового зобов'язання встановлені статтею 57 Податкового кодексу України. Згідно пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. Оскільки відповідач не розпочав процедуру оскарження рішення контролюючого органу і не сплатив нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, таку суму грошового зобов'язання необхідно вважати податковим боргом. Згідно пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. З матеріалів справи вбачається, що відповідачу винесена податкова вимога від 10.08.2016 року №31-17 на суму 47850,67 грн., з часу виставлення якої податковий борг платника не переривався. Вказана податкова вимога платником податків у визначеному законом порядку не оскаржена та недійсною не визнана. В добровільному порядку заборгованість відповідач не погасив. Згідно із пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). Відповідно до припису норми підпункту 14.1.137 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України. Відповідно до пунктів 95.1, 95.2 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі його недостатності-шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Відповідно до норм статті 95 Податкового кодексу України податкова заборгованість платника податків стягується органами державної податкової служби на підставі рішення суду шляхом: стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; реалізації майна платника податків, що перебуває у податковій заставі; стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків. Натомість, як видно з матеріалів справи сума заборгованості є узгодженою та у встановлені строки до бюджету не сплаченою, тобто визнається сумою податкового боргу. Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Згідно з частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Станом на день розгляду справи сума податкового боргу відповідача в розмірі 79094,95 грн є узгодженою та у встановлені законом строки не сплаченою, тому відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визнається сумою податкового боргу. Доказів зворотного відповідачем не подано, а судом не встановлено. З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДФС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52) є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами та підлягають до задоволення. При цьому, відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки, під час розгляду даної справи, свідки судом не залучались та судові експертизи не призначались, суд вважає за необхідне зазначити, що судові витрати понесені позивачем, з відповідача не стягуються. Керуючись ст.ст. 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, – В И Р І Ш И В: 1. Адміністративний позов Головного управління ДФС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52)   задовольнити повністю. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрост груп" код ЄДРПОУ - 36546997 із місцезнаходженням: 09700, м. Київ, Солом'янський р-н, вул. Академіка Білецького, буд. 34 податковий борг у розмірі 79094,95 грн. по платежу 30 15010100 «Мито на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності» у розмірі 31244,28 грн., в т.ч. пеня в сумі 5905,93 грн; 30 14070100 «Податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів» у розмірі 47850,67 грн. в т.ч. пеня в сумі 5998,54 грн за рахунок коштів, що належать платнику податків на праві власності, в тому числі тих, які знаходяться на рахунках у банках. Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Суддя                                                                                                А.Б. Федорчук