Рішення

від 02.04.2019 по справі 826/14718/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2019 року м. Київ № 826/14718/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомГоловного управління ДФС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю Павермонт простягнення податкового боргу,- ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДР: 39439980) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Павермонт (02099, м. Київ, вул. Ялтинська, 5-б, кв. (офіс) 12, код ЄДР: 40410776), в якому просить стягнути податковий борг у розмірі 210998,72 грн.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за відповідачем обліковується заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 210 998,72 грн., яка на день звернення до суду відповідачем не погашена.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не подав.

Процесуальні дії, вчинені у справі.

Ухвалою суду від 22.10.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній адміністративній справі. Вирішено розглядати справу відповідно до положень ст. 263 КАС України у спрощеному (письмовому) провадженні та відповідачу надано п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву. Копія ухвали отримана відповідачем 25.10.2018, що підтверджується рекомендованого повідомленням про вручення поштового відправлення за № 1015101513730.

Однак, відповідач відзиву на позовну заяву не надав, у зв'язку з чим та на підставі ч. 6 ст. 162 та ч. 2 ст. 175 КАС України суд вирішує даний спір за наявними матеріалами справи.

Встановлені судом обставини.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено судом, за відповідачем рахується заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 210 998,72 грн., що підтверджується детальним розрахунком податкового боргу, обліковою карткою платника податків з податку на додану вартість та довідкою про заборгованість перед бюджетом від 07.03.2018 № 10968/9/26-15-17-02-38.

Вказана заборгованість виникла на підставі податкових декларацій податку на додану вартість за період жовтень 2017 року, листопад 2017 року, грудень 2017 року, січень 2018 року та податкового повідомлення-рішення від 11.09.2017 № 0047701206.

21.11.2017 позивачем було сформовано податкову вимогу № 108085-17, якою позивачу визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 210 928,52 грн.

Вказана вимога була отримана відповідачем 28.11.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0411619644220.

Між тим, у зв'язку з несплатою відповідачем вказаного грошового зобов'язання, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України (далі - ПК України) крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Доказів подання уточнюючого розрахунку щодо вищевказаної податкової декларації суду не надано, проте визначена сума податкового зобов'язання відповідачем не сплачена.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Також, згідно з п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п. 56.2 ст. 56 ПК України у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Натомість доказів оскарження податкового повідомлення-рішення від 11.09.2017 № 0047701206 суду не надано, проте визначена ними сума податкового зобов'язання відповідачем не сплачена, заборгованість становить 210 998,72 грн.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

При цьому, відповідно до абзацу 2 п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Як вже було встановлено судом, позивачем було надіслано відповідачу податкову від 21.11.2017 № 108085-17, якою визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 210 928,52 грн.

Вказана вимога була отримана відповідачем 28.11.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0411619644220.

Таким чином, сума податкового боргу відповідно до вимог чинного законодавства України є узгодженою і визнається сумою податкового боргу платника податків, розмір якої підтверджується детальним розрахунком податкового боргу, обліковою карткою платника податків з податку на додану вартість та довідкою про заборгованість перед бюджетом від 07.03.2018 № 10968/9/26-15-17-02-38.

Між тим, оскільки відповідачем не надано доказів погашення податкового боргу сума заборгованості у розмірі 210 928,52 грн., на день звернення до суду залишається несплаченою.

Відповідно до пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

За змістом п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до ст. 66 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Між тим, суд повторно зазначає, що всупереч вимогам ч. 1 ст. 77 КАС України, відповідачем не надано суду жодних, у розумінні ст. 73 КАС України, доказів, які б надали суду можливість пересвідчитись у сплаті відповідачем узгоджених сум податкових зобов'язань, визначених відповідачем самостійно у податкових декларація, а також доказів оскарження податкового повідомлення-рішення та спростовувати доводи позивача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати до стягнення не підлягають.

Керуючись статтями 6, 72-77, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Головного управління ДФС у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДР: 39439980) задовольнити повністю.

2. Стягнути на користь Головного управління ДФС у м. Києві з банківських рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю Павермонт (02099, м. Київ, вул. Ялтинська, 5-б, кв. (офіс) 12, код ЄДР: 40410776) податковий борг у розмірі 210 998,72 грн. (двісті десять тисяч дев'ятсот дев'яносто вісім гривень 72 копійки).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О.А. Кармазін