Рішення

від 29.03.2019 по справі 177/2048/18

КРИВОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 177/2048/18

Провадження № 2/177/228/19

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

29 березня 2019 року

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Суботіної С. А.

за участі: секретаря Ференц Я. З.,

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Недайводської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач 01.11.2019 звернулася до суду з указаною позовною заявою та просила визначити їй додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті її двоюрідного брата, ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_4.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказувала, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер її двоюрідний брат, ОСОБА_3, після смерті якого відкрилася спадщина на належне йому за життя майно, в тому числі і на земельну ділянку площею 5,470 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Недайводської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, що належала на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 його матері, ОСОБА_4, померлій ІНФОРМАЦІЯ_5.

При зверненні позивача до Шостої криворізької державної нотаріальної контори з заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3, постановою нотаріуса від 17.09.2018 їй було відмовлено у його видачі такого, у зв'язку з пропуском 6-ти місячного строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Як на поважність причин пропуску цього строку позивач вказує на те, що вона з об'єктивних причин не змогла вчасно подати заяву до нотаріальної контори, оскільки про наявність спадкового майна ОСОБА_3, дізналася лише 2018 року від орендаря земельної ділянки, ФГ Зоря . Крім того, вказувала, що не є спадкоємцем першої черги, тому вважала, що вказана земельна ділянка спадкувалася після смерті ОСОБА_4 її синами, як за спадкоємцями першої черги. Оскільки у позасудовому порядку визнати за собою право власності на вказану земельну ділянку не представляється можливим, через пропуск встановлено законом строку для звернення із заявою про прийняття спадщини, позивач звернулася до суду з указаним позовом.

Позивач та її представник правом на участь у судовому засіданні не скористалися, від представника надійшла заява про розгляд справи за його та позивача відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити з мотивів, наведених у позові (а.с.71).

Представник відповідача Недайводської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області просив справу розглядати за відсутності представника (а.с.31), проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем

Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Встановивши відсутність підстав, передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України для відкладення розгляду справи по суті, враховуючи визнання відповідачами заявлених позивачем вимог, визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, дослідивши надані докази, суд вважає за можливе задовольнити позов з огляду на наступні для того законні підстави.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_6 померла ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 01.10.2002 (а.с.15).

За життя ОСОБА_4 на праві власності належала земельна ділянка, площею 5,470 га призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Недайводської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, яка належала їй на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2, виданого Недайводською сільською Радою народних депутатів від 15.01.2002, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за № 2871 (а.с.5).

Згідно зі ст. 524 ЦК УРСР (в редакції, чинній на час відкриття спадщини), спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

У ході судового розгляду встановлено, що за життя ОСОБА_4 заповітів не складала та нотаріально не посвідчувала, тому спадкування після її смерті здійснювалося за законом в порядку визначеної черговості.

Відповідно до ст. 529 ЦК України (в редакції, чинній на час відкриття спадщини), при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.

Як засвідчують матеріали справи, ОСОБА_4 мала трьох синів, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3 Її чоловік, ОСОБА_7 помер раніше за свою дружину, а саме, ІНФОРМАЦІЯ_7, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 (а.с.14).

Згідно з листом завідувача Шостої криворізької державної нотаріальної контори Деркач Я.В. від 16.01.2019 № 80/02-14 (а.с.41), після смерті ОСОБА_4 спадкова справа не заводилася, оскільки із заявами про прийняття спадщини після смерті останньої ніхто не звертався, свідоцтво про право на спадщину не видавалося.

З довідки виконкому Недайводської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області від 10.09.2018 № 555 слідує, що ОСОБА_4 проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, до дня своєї смерті, ІНФОРМАЦІЯ_6, разом з нею був зареєстрований та проживав її син, ОСОБА_3 (а.с.50).

Таким чином, зважаючи на те, що на день смерті ОСОБА_4 її син, ОСОБА_3 значився зареєстрованим та проживав разом з нею за вищевказаною адресою, після смерті матері він фактично вступив в управління та володіння спадковим майном, а відтак, у розумінні п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР, він вважається таким, що прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4, зокрема, належну їй земельну ділянку.

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4, свідченням чого є свідоцтво про його смерть серії НОМЕР_5 від 27.05.2009 (а.с.16).

Згідно з ст. ст.1216, 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб. Спадкування здійснюється за законом або заповітом.

Як передбачено ст. 1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст.1261-1265 ЦК України.

З матеріалів спадкової справи, що заведена після смерті ОСОБА_3 слідує, що із заявами до нотаріуса про прийняття спадщини в порядку спадкування за законом та видачу свідоцтва до державного нотаріуса Шостої криворізької державної нотаріальної контри ніхто окрім ОСОБА_1, позивача по справі, не звертався. Заповітів від імені ОСОБА_3 за його життя не складалося та не посвідчувалося. Свідоцтв про прийняття спадщини не видавалося.

Наявність родинних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, як між двоюрідним братом та сестрою по лінії матері, підтверджується свідоцтвами про народження ОСОБА_9 (матері позивача ОСОБА_10) та ОСОБА_4 (матері ОСОБА_3) (а.с.6-7), свідоцтвами про шлюбу, згідно з якими після реєстрації шлюбу ОСОБА_9 (мати позивача) змінила прізвище на ОСОБА_9 , а ОСОБА_4 (мати ОСОБА_3), - на ОСОБА_4 (а.с.8-9), свідоцтвом про народження та реєстрацію шлюбу позивача ОСОБА_1 (а.с.10,12), свідоцтвом про народження ОСОБА_3 (а.с.11).

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, в першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємців першої черги в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 не встановлено, оскільки ОСОБА_7 (батько) помер ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_5 (брат) помер ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с.34), ОСОБА_6 (брат) помер ІНФОРМАЦІЯ_9 (а.с.35). Крім того, хоча ОСОБА_6 помер пізніше за свого брата, ОСОБА_3, однак із заявою про прийняття спадщини після смерті останнього він не звертався, як засвідчують матеріали спадкової справи, що заведена після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.44-54).

Відповідно до довідки виконкому Недайводської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області від 13.09.2018 № 560 (а.с.48), ОСОБА_3 проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, до дня своєї смерті, ІНФОРМАЦІЯ_4, один.

Частиною 1 ст. 1265 ЦК України визначено, що у п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

У ході розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 є спадкоємицею п'ятої черги після смерті двоюрідного брата, ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_4, а відтак має право на спадкування належного їй за життя майна за відсутності спадкоємців першої черги, яке реалізувала шляхом звернення із відповідною заявою до нотаріуса 17.09.2018.

Як визначено ч. 1 ст. 1268, ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має право подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини в межах встановленого законом строку.

У зв'язку з відсутністю доказів на підтвердження факту прийняття спадкового майна та несвоєчасним зверненням до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_4, постановою нотаріуса від 17.09.2018 (а.с.53) ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину було відмовлено.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Згідно з ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у 6 місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Таким чином, строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_4, почав відлік відповідно з дати його смерті та закінчився ІНФОРМАЦІЯ_10.

У розумінні ст. 1269 ЦК України, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у 6-місячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно з ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Так, пунктом 24 Постанови Пленуму ВСУ Про судову практику у справах про спадкування від 30.05.2008 за №7 визначено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Оскільки однією з загальних засад цивільного законодавства згідно з ст. 3 ЦК України є судовий захист цивільного права та інтересу, а Законом України Про судоустрій і статус суддів визначено, що метою здійснення правосуддя є захист прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, тому суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства та захисту права, повинен сприяти учасникам цивільних правовідносин, які звернулися до суду у відповідності до ст. 4 ЦПК за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у реалізації ними цих прав, у тому числі і спадкових.

Наведені позивачем причини пропуску строку для прийняття спадщини, пов'язані з тим, що вона з об'єктивних причин не змогла своєчасно подати заяву до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини, оскільки їй не було відомо про наявність спадкового майна, а саме земельної ділянки у тітки, та в послідуючому, у двоюрідного брата, а дізналася про наявність такої лише у 2018 році від орендаря, після чого відразу звернувся до нотаріуса, суд визнає поважними, тому на підставі ч. 3 ст. 1272 ЦК України, приходить до висновку про можливість задоволення позовних вимог ОСОБА_1 із визначенням їй додаткового строку тривалістю в 2 місяці, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті двоюрідного брата, ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_4, який слід обчислювати з дня набрання рішенням суду законної сили.

Надання спадкоємцеві додаткового строку для прийняття спадщини, за відсутності спадкового спору стосовно прийняття спадкового майна, є підставою для оформлення за спадкоємцем спадкових прав у встановленому законом порядку.

З огляду на характер спору, відсутність вимог про компенсацію понесених позивачем витрат по сплаті судового збору, на підставі ст.141 ЦПК України, суд вважає за доцільне покласти їх на рахунок позивача.

Керуючись статтями 4, 12, 76, 78, 81, 141, 200 ч. 3, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1, (ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1) до Недайводської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області (місцезнаходження за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Недайвода, вул. Рората, 103, ЄДРПОУ 04339876), - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, додатковий строк, тривалістю 2 (два) місяці, достатній для подання заяви про прийняття спадщини в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_4

Додатковий строк тривалістю 2 (два) місяці, обчислювати з дня набрання даним рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Криворізький районний суд Дніпропетровської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: