Рішення

від 15.03.2019 по справі 531/1703/16-ц

МАШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 531/1703/16-ц

Номер провадження 2/540/173/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.2019 Машівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Косик С.М.

за участю: секретаря Ткач Н.М.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Машівка цивільну справу за правилами загального позовного провадження за позовом Приватного підприємства Ланнівський цукровий завод до ОСОБА_2, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_3, про визнання договору недійсним ,

відповідно до ч. 1 ст. 268 ЦПК України в судовому засіданні 15.03.2019 року проголошено вступну та резолютивну частину Рішення, -

в с т а н о в и в :

у серпні 2018 року з Карлівського районного суду Полтавської області до Машівського районного суду Полтавської області надійшла цивільна справа за позовом ПП Ланнівський цукровий завод , в якій представник позивача посилається на те, що 11.07.2008 р. між відповідачем ОСОБА_2 та ПП Жупій в особі ОСОБА_3 укладено договір позики №11/07, відповідно до якого указане ПП позичало 58 тон цукру строком до 01.09.2009 р., який не було своєчасно виконано позичальником . Так, 14.10.2009 р. ОСОБА_2 - відповідач по справі звернувся до директора ТОВ Карлівський цукровий завод ОСОБА_4 з вищевказаним договором поруки, відповідно до якого вказане товариство зобов'язалося передати відповідачу 116 тон цукру у разі невиконання договору позики №11/07 від 11.07.208 р. з боку ПП Жупій та вимагав передання цукру. Заперечуючи даний факт, існування договору поруки позивач звернувся до поліції та по даному факту було порушено кримінальне провадження. В подальшому дії відповідача щодо вчинення погроз застосування фізичної сили та вимагання передання продукції було засуджено вироком Полтавського апеляційного суду. В ході проведення експертизи документів по вищевказаному кримінальному провадженні зроблено висновок, що відтиск печатки на аркуші договору поруки нанесений не в той час коли датований документ, що відповідає поясненням колишнього генерального директора ТОВ Карлівський цукровий завод ОСОБА_4 про те, що він ніякого договору не підписував. За таких обставин позивач вважає, що договір поруки від 11.07.2008 р. складений з порушенням вимог законодавства та просить визнати його недійсним.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив встановити, що спірний договір є неукладеним, оскільки правочин фактично ніколи не укладався.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином та завчасно, про що свідчить надана ним розписка, відібрана за місцем відбування покарання в Державній установі Дніпровська виправна колонія (№89) (а.с.125,126).

Третя особа в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином та завчасно, подав письмові пояснення на позов (а.с.111-113), в яких просив розглянути справу без його участі та участі його представника ОСОБА_5, по відношенню до позову покладається на розсуд суду, пояснивши, що між ПП Жупій та ОСОБА_2 був укладений договір позики №11/07 від 11.07.2008, відповідно до якого ПП Жупій отримало у власність 58 тонн цукру зі строком повернення 01.09.2009 року. Вказаний договір позики не містить ніяких посилань на будь-який договір поруки та про наявність такого договору йому, як директору ПП Жупій стало відомо при розгляді справи за позовом ОСОБА_2 до ПП Жупій , ТОВ Карлівський цукровий завод про стягнення заборгованості за договором позики. На даний час зобов'язання ПП Жупій перед ОСОБА_2 за договором позики виконані повністю. Також звертає увагу, що він, ОСОБА_3, як фізична особа, не має ніякого правового відношення до зазначених вище договорів, виступав в якості директора ПП Жупій .

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, допитавши свідка та дослідивши письмові докази у справі, прийшов до такого висновку.

Судом установлено, що 11.07.2008 р. між ОСОБА_2 (позикодавцем) та ПП Жупій в особі директора ОСОБА_3 (позичальником) укладено договір позики №11/07, відповідно до умов якого позикодавець передав у власність позичальнику цукор пісок у розмірі 58 тонн.

Відповідно до пп.3.1,3.2,4.1 позикодавець передає позику позичальникові в день підписання сторонами цього Договору, позика вважається переданою позикодавцеві в момент підписання акта прийому-передачі. Строк позики починається з моменту набрання чинності цим Договором і діє до 01.09.2009 р. (а.с.5).

На виконання договору позики сторонами було складено і підписано акт від 11.07.2008 р. відповідно до якого зазначено, що позичальник отримав, а позикодавець передав в рахунок позики наступне майно, 58 тон цукру піску (а.с.6).

Водночас, як убачається з договору поруки від 11.07.2008 р., укладеного між ТОВ Карлівський цукровий завод в особі генерального директора ОСОБА_4 та ОСОБА_2В, поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором за виконання всіх зобов'язань ПП ОСОБА_3 (боржник), що виникли з Договору №11/07 від 11.07.2008 р., який укладений між кредитором та боржником (а.с.7,8).

Відповідно до п.4 Договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язання боржником. Згідно основного Договору у розмірі 58 тон цукру, а також за відшкодування кредитору збитків та сплату неустойки (а.с.7).

Генеральним директором ТОВ Карлівський цукровий завод ОСОБА_4 було направлено заяву до Карлівського РВ ГУ МВС України у Полтавській області, в якій повідомив про факт пред'явлення гр. ОСОБА_2 необґрунтованих претензій та по даному факту просив провести перевірку та прийняти відповідне рішення стосовно гр. ОСОБА_2 (а.с.9,10).

За договором купівлі продажу цілісного майнового комплексу від 16.04.2010 р. продавець ТОВ Карлівський цукровий завод , а покупець ВАТ Ланнівський цукровий завод прийняв цілісний комплекс ТОВ Карлівський цукровий завод (а.с.11-14).

За результатами розгляду кримінального провадження, внесеного до ЄРДР №12014170000000009 стосовно ОСОБА_2 ухвалено вирок Полтавським районним судом Полтавської області 28.07.2014 року та Апеляційним судом Полтавської області 15.12.2014 року, відповідно до яких встановлено, що ОСОБА_2 без законних підстав вимагав у потерпілого ОСОБА_6 116 тон цукру за договором поруки з "Карлівським цукровим заводом", погрожуючи застосуванням насильства (а.с.155-167).

За результатами проведення судово-технічної експертизи документів №13622/13623/15-33 від 10.12.2015 р. зроблено висновок, що у наданому на дослідження договорі поруки від 11.07.2008 р. друкований текст та відтиск печатки і підпис від імені ОСОБА_4 виконані відповідно у різний час (а.с.17-35).

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показав, що з 2003 по 2013 рік був директором Карлівського цукрового заводу та з ОСОБА_2 ніяких договорів поруки завод не укладав. В 2008 році головний бухгалтер доповіла йому, що ОСОБА_2 повідомив про існування договору поруки, про що він повідомив в поліцію та було з'ясовано, що договір підроблений - на бланку з печаттю нанесено текст, бланк він залишав коли їхав на лікування.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Як вольова дія, правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов'язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети.

У порядку ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1 статті); якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У судовому засіданні установлено відсутності волевиявлення ОСОБА_4, генерального директора ТОВ Карлівський цукровий завод на укладення вказаної угоди, стороною позивача - правонаступником ТОВ Карлівський цукровий завод спростовано легітимність документу, а тому суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання правочину недійсним.

Відповідно до п.8 постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 р. №9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , зокрема визначено, що відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст.203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, оскільки позов задоволено, з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений останнім судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-18, 81, 141, 209-245, 259, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, -

в и р і ш и в:

позов Приватного підприємства Ланнівський цукровий завод до ОСОБА_2, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_3, про визнання договору недійсним - задовольнити.

Договір поруки від 11 липня 2008 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Карлівський цукровий завод в особі генерального директора ОСОБА_4 та ОСОБА_2 - визнати недійсним.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду через Машівський районний суд Полтавської області.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Позивач - Приватне підприємство Ланнівський цукровий завод , місце знаходження: с. Ланна, вул. Миру, 5 Карлівського району Полтавської області, код ЄДРПОУ 00372256, інші відомості відсутні.

Відповідач - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт громадянина України серія КН №114829 виданий 09.04.1996 р., відбуває покарання в Державній установі Дніпровська виправна колонія (№89) .

Третя особа - ОСОБА_3, останнє відоме місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, інші відомості відсутні.

Повний текст Рішення складено 29.03.2019 року.

Суддя С.М.Косик