Рішення
від 27.03.2019 по справі 640/3284/19
КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 640/3284/19

н/п 2/640/1492/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2019 року Київський районний суд м. Харкова

у складі головуючого судді Чередник В.Є.,

за участю секретаря судового засідання Поліщук А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу №640/3284/19 (н/п 2/640/1492/19) за позовною заявою ОСОБА_1 до ДП Державний науковий центр лікарських засобів та медичної продукції про стягнення грошових коштів несплачених при звільненні, -

ВСТАНОВИВ:

12.02.2019 р. до Київського районного суду м.Харкова надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просив стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі та середній заробіток за чесь період затримки розрахунку по день ухвалення судового рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у період з 01.02.2017 р. по 18.01.2019 р. він знаходився у трудових відносинах з Державним підприємством Державний науковий центр лікарських засобів та медичної продукції , під час яких з боку відповідача була нарахована, але не виплачена заробітна плата у розмірі 27224,80 грн. 18.01.2019 р. позивач був звільнений з роботи за власним бажанням відповідно статті 38 КЗпПУ.

Згідно довідки відповідача № 70-01-1/50 без дати, середньомісячна заробітна плата за два календарні місяці роботи (що тотожно сумі невиплаченої заробітної плати) склала 2952,39 грн. за листопад 2018 року та 2498,17 грн. за грудень 2018 року, що у сумі складає 5450,56 грн. за 61 календарний день вказаного періоду.

За таких обставин, середньоденна заробітна плата позивача складає 89,35 грн.

У зв'язку з тим, що відповідач не провів повний розрахунок при звільненні позивача, та враховуючи те, що з моменту звільнення до моменту звернення до суду пройшло 25 календарних днів (період з 19.01.2019 р. до 12.02.2019 р.), з нього підлягає стягненню середній заробіток за час затримки в розрахунку, який на момент звернення до суду складає 2233,75 грн., у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 15.02.2019 р. позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків.

27.02.2019 р. на виконання вказаної ухвали, позивач подав до суду квитанцію на підтвердження сплати судового збору за вимогу про стягнення середнього заробітку за весь час затримки.

Згідно з положеннями ч. 1, 2 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно із положеннями п.2 ч. 6 ст. 19 ЦПК України ця справа є малозначною і на підставі ч.1 ст.274 ЦПК України, підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 01.03.2018 р. вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін.

У судовому засіданні представник відповідача надала відзив на позовну заяву, в якому зазначено наступне.

За даними бухгалтерського обліку сума заборгованості по виплаті заробітної плати позивачу дещо відрізняється. Позивач дійсно працював охоронником в ДП ДНЦЛЗ з 01.02.2017 до 18.01.2019 і був звільнений за власним бажанням. На даний момент заборгованість перед позивачем складає 27 206,43 грн. Однак, позовні вимоги в частині стягнення середнього заробітку за період затримки розрахунку є невизначеними та необґрунтованими, оскільки розрахунок позивача не відповідає Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів №100 від 08.02.1995 р. Позивач працював за змінним графіком роботи і оплата труда йому здійснювалась погодинно. Відповідно до п.8 Порядку нарахування виплат, провадяться шляхом множення середнього динного заробітку на число робочих годин, а не календарних днів, як зазначає позивач.

Враховуючи викладене, представник відповідача просить відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог в частині стягнення середнього заробітку за період затримки розрахунку, проти стягнення грошових коштів, невиплачених при звільненні, в сумі 27 206,43 грн. не заперечує (а.с.27-28).

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в частині стягнення грошових коштів, невиплачених при звільненні, в сумі 27 206, 43 грн.

Відповідно ч.1 ст.275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3 статті 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 вказаної статті, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими.

Згідно ст. ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд, вислухавши позивача та представника відповідача, дослідивши подані сторонами докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені наступні фактичні обставини.

01.02.2017 р. ОСОБА_1 був прийнятий на посаду охоронника адміністративно-господарського відділу ДП Державний науковий центр лікарських засобів медичної продукції на підставі Наказу №4-к від 01.02.2017 р. (а.с.10).

На підставі Наказу №4-к від 18.01.2019 р. ОСОБА_1 був звільнений з роботи за власним бажанням (а.с. 5, 10).

Згідно довідки від 26.03.2019 р. №70-01-1/165 за підписом в.о. директора ДП Державний науковий центр лікарських засобів медичної продукції М.О. Казарінова, станом на 26.03.2019 р. ДП ДНЦЛЗ має заборгованість по виплаті заробітної плати ОСОБА_1 в сумі 27 206,43 грн. (а.с.29).

Стаття 43 Конституції України гарантує, що кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України Про оплату праці заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору (ч.1 ст. 21 Закону України Про оплату праці ).

Відповідно до ст. 115 КЗпП заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до ч. 1 ст. 2, ч. 2 ст. 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949 року № 95, ратифікованої Україною 04.08.1961 року, ця Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватися заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім'ї.

Згідно ч.5 ст.97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

Частиною шостою статті 24 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Отже, держава гарантує та захищає законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 3 статті 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 вказаної статті, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд постановляє рішення в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Таким чином, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті на їх належність, допустимість, достовірність, достатність, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір та позовні вимоги задоволені, то з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 768,40 грн. (1 відсоток ціни позову, але не менш 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за вимогами майнового характеру за позовом фізичної особи).

На підставі викладеного, керуючись ст.. 43, 129 Конституції України, ст. 12, 13, 19, 76, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273-275, 279, 354 ЦПК України, ст. 47, 97, 116 КЗпП України, ст..1, 21, 24 Закону України Про оплату праці , Законом України Про судовий збір , суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства Державний науковий центр лікарських засобів та медичної продукції (код ЄДРПОУ 00482329, 61085 м.Харків вул. Астрономічна б.33) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований заадресою: АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_2 виданий Київським РВ ХМУ УМВС Українив Харківській області 16.09.1996 р., ІПН НОМЕР_1) заборгованість по заробітній платі в сумі 27 206 (двадцять сім тисяч двісті шість) гривень 43 копійки.

Стягнути з Державного підприємства Державний науковий центр лікарських засобів та медичної продукції ( код ЄДРПОУ 00482329, 61085 м.Харків вул. Астрономічна б.33) на користь держави (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/ 22030106, код отримувача ( код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача: 31211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud2018.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований заадресою: АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_2 виданий Київським РВ ХМУ УМВС Українив Харківській області 16.09.1996 р., ІПН НОМЕР_1.

Відповідач: Державне підприємство Державний науковий центр лікарських засобів та медичної продукції , код ЄДРПОУ 00482329, місцезнаходження: 61085 м.Харків вул. Астрономічна б.33.

Повне судове рішення складено 02.04.2019 р.

Суддя Чередник В.Є.

Дата ухвалення рішення27.03.2019
Оприлюднено03.04.2019

Судовий реєстр по справі —640/3284/19

Рішення від 17.07.2022

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Федорчук А.Б.

Рішення від 27.03.2019

Цивільне

Київський районний суд м.Харкова

Чередник В. Є.

Рішення від 27.03.2019

Цивільне

Київський районний суд м.Харкова

Чередник В. Є.

Ухвала від 27.02.2019

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Федорчук А.Б.

Ухвала від 01.03.2019

Цивільне

Київський районний суд м.Харкова

Чередник В. Є.

Ухвала від 15.02.2019

Цивільне

Київський районний суд м.Харкова

Чередник В. Є.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні