РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 квітня 2019 року м. Мукачево Справа №303/1449/19
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
в складі: головуючого - судді Кость В.В.
секретаря судового засідання Немеш Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Мукачево цивільну справу
за позовом (1) ОСОБА_1
(2) ОСОБА_2
до відповідачів: (1) Аграрної партії України;
(2) Закарпатської обласної партійної організації Аграрної партії України
про стягнення невиплаченої заробітної плати,
ВСТАНОВИВ:
Позиивачі звернулися до суду з позовом до Аграрної партії України, Закарпатської обласної партійної організації Аграрної партії України про стягнення з відповідача (1):
- на користь позивача (1) заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку та вихідну допомогу у розмірі 27857,12 гривень та середній заробіток за весь період затримки розрахунку по день ухвалення судового рішення;
- на користь позивача (2) заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку та вихідну допомогу у розмірі 55860,90 гривень та середній заробіток за весь період затримки розрахунку по день ухвалення судового рішення.
Як на підставу для задоволення позову позивач (1) посилається на те, що з 01 вересня 2017 року по 28 лютого 2018 року перебував на посаді керівника апарату Закарпатської обласної партійної організації Аграрної партій України. Відповідач (1) в день звільнення не здійснив виплату належних при звільненні платежів. За таких обставин просив суд захистити його право, шляхом стягнення з відповідача (1) суми 27857,12 грн, з яких: 9600,00 гривень заробітна плата, 16200,00 гривень - вихідна допомога, 2057,12 гривень - нарахована компенсація за невикористану відпустку та середній заробіток за весь час затримки розрахунку.
В свою чергу, позивач (2) зазначив, що з 26 січня 2017 року по 5 листопада 2018 року перебувала на посаді головного спеціаліста з організаційної роботи апарату Аграрної партій України. Відповідач (1) в день звільнення не здійснив виплату належних при звільненні платежів. За таких обставин просила суд захистити її порушене право, шляхом стягнення з відповідача (1) суми 55860,90 грн, з яких: 44600 гривень - заробітна плата, 4400,00 гривень - вихідна допомога, 6860,90 гривень - нарахована компенсація за невикористану відпустку та середній заробіток за весь час затримки розрахунку.
Позивачі (1), (2) заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не висловили.
Належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи відповідачі (1), (2) відзив на позовну заву не надали.
На підставі частини п'ятої ст. 279 Цивільного процесуального кодексу України судовий розгляд справи проведено на підставі наявних у ній матеріалів.
Дослідивши подані по справі доказові матеріали, суд констатує таке.
Наявні у справі доказові матеріали, а саме дані копії Розпорядження про призначення від 21 серпня 2017 року №8, копії трудової книжки серії БТ-І № 2115912 свідчать про трудову діяльність позивача (1) на посаді керівника апарату в Аграрній партії України Закарпатської обласної партійної організації за період 01.09.2017 по 28.02.2018, а дані копії Розпорядження про призначення від 01.09.2017, копії трудової книжки серії БТ-І № 5856829 свідчать про трудову діяльність позивача (2) на посаді головного спеціаліста з організаційної роботи апарату в Аграрній партії України Закарпатської обласної партійної організації за період 01.09.2017 по 05.11.2018.
Приймаючи до уваги вищевказані фактичні обставини суд виходить з того, що згідно зі ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною першою ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Під способом захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається у ст. 16 Цивільного кодексу України .
Відповідно до ст. 20 Цивільного кодексу України право на захист особа здійснює на свій розсуд.
В п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.96 №9 Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя вказано, що суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституційні права та свободи людини і громадянина є безпосередньо діючими. Вони визначають цілі і зміст законів та інших нормативно-правових актів, зміст і спрямованість діяльності органів законодавчої та виконавчої влади, органів місцевого самоврядування і забезпечуються захистом правосуддя.
Частинами четвертою та сьомою ст. 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Із зазначеними положеннями Основного Закону у повній мірі кореспондуються і приписи частини першої ст. 2 Кодексу законів про працю України, якою передбачено, що право громадян України на працю - це право на одержання роботи з оплатою праці.
Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата (частина перша ст. 115 Кодексу законів про працю України).
Також і частиною першою ст. 21 Закону України Про оплату праці передбачено, що працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.
У відповідності з частиною першою ст. 24 названого вище Закону заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Частина перша ст. 116 Кодексу законів про працю України місить нормативне правило, згідно з яким, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення . Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Крім того, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.
Приймаючи вищевказані фактичні обставини по справі на предмет їх відповідності зазначеним судом положенням чинного законодавства, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог позивачів
Так, у відповідності зі ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З наданих позивачами відомостей про нарахування та заборгованості заробітної плати за 2018 рік судом встановлено, що позивачу (1) нараховано 9600,00 гривень заробітної плати за 41 робочий день, відпускні - 2057,12 гривень, вихідна допомога - 16200,00 гривень, позивачу (2) нараховано 44600,00 гривень заробітної плати за 212 робочих днів, відпускні - 6860,90 гривень, вихідна допомога - 4400,00 гривень.
Відповідачами вищевказані фактичні дані щодо суми заборгованості, періоду розрахунку не спростовані.
Відповідно до частини першої статті 117 Кодексу законів про працю України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Стягнення з роботодавця середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).
Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці , установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Середній заробіток працівника визначається за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 (надалі - Порядок), з подальшими змінами та доповненнями.
Відповідно до п. 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.
Визначаючи середньоденну заробітну плату, суд приймає за основу встановлену штатним розписом апарату Закарпатської обласної партійної організації заробітну плату для керівника апарату в розмірі - 4800,00 гривень, а для головного спеціаліста з організації роботи - 4400,00 гривень.
Таким чином, середньоденна заробітна плата позивача ОСОБА_1 за робочі дні грудня 2017 року та січня 2018 року склала 234,15 грн (9600/41 робочий день), а середньоденна заробітна плата ОСОБА_2 за жовтень та вересень 2018 року склала 209,52 грн (8800/42 робочі дні).
З урахуванням наведеного, на користь позивача (1) підлягає стягненню компенсація за затримку розрахунку за період з 28 лютого 2018 року по 02 квітня 2019 року, що складає 273 робочих днів х 234,15 грн = 63922,25 гривень, а на користь позивача (2) підлягає стягненню компенсація за затримку розрахунку за період з 5 листопада 2018 року по 02 квітня 2019 року, що складає 103 робочих днів х 209,52 грн = 21580,56 гривень.
За таких обставин справи, приймаючи до уваги регламентовані законодавством України положення щодо необхідності захисту трудових прав громадян, зокрема, в частині отримання належної винагороди за свою працю, позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає задоволенню.
Судові витрати по справі підлягають віднесенню на відповідача (1) відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України.
На підставі наведеного та керуючись статтями 8, 19, 55, 124, 129, 129 1 Конституції України, статтями ст.ст. 2, 3, 10, 12, 13, 76-81, 259, 263-265, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
УХВАЛИВ:
1 . Позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволити повністю.
2. Стягнути з Аграрної партії України на користь ОСОБА_1 суму 27857 (двадцять сім тисяч вісімсот п'ятдесят сім) гривень 12 копійок заборгованості по заробітній платі (в т.ч.: 9600,00 гривень - заробітна плата, 16200,00 гривень - вихідна допомога при звільненні, 2057,12 гривень - нарахована компенсація за невикористану відпустку).
2.1. Стягнути з Аграрної партії України на користь ОСОБА_1 суму 63922 (шістдесят три тисячі дев'ятсот двадцять дві) гривні 25 копійок середнього заробітку за весь період затримки розрахунку по день ухвалення рішення.
3. Стягнути з Аграрної партії України на користь ОСОБА_2 суму 55860 (п'ятдесят п'ять тисяч вісімсот шість) гривень 90 копійок заборгованості по заробітній платі (в т.ч.: 44600 гривень - заробітна плата, 4400,00 гривень - вихідна допомога при звільненні, 6860,90 гривень - нарахована компенсація за невикористану відпустку).
3.1 . Стягнути з Аграрної партії України на користь ОСОБА_2 суму 21580 (двадцять одна тисяча п'ятсот вісімдесят) гривень 56 копійок середнього заробітку за весь період затримки розрахунку по день ухвалення рішення.
4. Стягнути з Аграрної партії України на користь держави судовий збір у сумі 1692 (одна тисяча шістсот дев'яносто дві) гривні 21 коп.
5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
6. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
7. Позивачі : (1) ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, 88000, м. Ужгород, вул. Руставелі, 3, РНОКПП НОМЕР_1);
(2) ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, 89665 с. Березинка Мукачівського району, вул. Пушкіна, 150)
Відповідачі: (1) Аграрна партія України (03035, м. Київ, площа Солом'янська, 2, код ЄДРПОУ 34763401);
(2) Закарпатська обласна партійна організація Аграрної партії України (89600, м. Мукачево, вул. Ужгородська, 168, код ЄДРПОУ 35175695).
Суддя В.В. Кость
Суд | Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 02.04.2019 |
Оприлюднено | 03.04.2019 |
Номер документу | 80876948 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
Кость В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні