Постанова

від 28.03.2019 по справі 394/415/18

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 березня 2019 року м. Кропивницький

справа № 394/415/18

провадження № 22-ц/4809/615/19

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді: Черненка В.В.

суддів: Авраменко Т.М., Суровицької Л.В.

секретар Гончар В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький без участі сторін цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Свердликівське на рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 18.12.2018 року, суддя Партоліна І.П., по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Імені Юрія Гагаріна до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю Свердликівське , державного реєстратора Підлісненської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень ,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Імені Юрія Гагаріна звернулось у суд з позовом до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю Свердликівське , державного реєстратора Підлісненської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

На обґрунтування позовних вимог зазначив, що ОСОБА_2 належить на праві приватної власності земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 3,67 га в межах згідно з планом на території Свердликівської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області, що посвідчується Державним актом на право приватної власності.

10 червня 2008 року між ПОП ім. Гагаріна (на даний час ТОВ Імені Юрія Гагаріна , яке утворене шляхом виділення з ПОП ім. Гагаріна та є правонаступником прав та зобов'язань останнього в обсязі відповідно до розподільчого балансу від 09.01.2013 року) та ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки терміном на 10 років, який зареєстрований у Новоархангельському відділенні Кіровоградської регіональної філії ЦДЗК 26 червня 2010 року за № 041037600048.

Протягом усього часу строку дії договору оренди, позивач належним чином виконував умови договору, своєчасно сплачував орендну плату, претензій зі сторони орендодавця не було.

Позивач, маючи намір продовжувати надалі орендні відносини із орендодавцем, користуючись своїм правом передбаченим ст.33 Закону України Про оренду землі щодо переважного права на поновлення договору оренди, направив орендодавцю лист із повідомленням про свій намір та додав проект додаткової угоди.

Однак, у процесі підготовки до поновлення договору оренди при перевірці інформації, позивачу стало відомо, що 27 вересня 2017 року, ще до закінчення дії договору оренди, орендодавець уклав інший договір оренди належної йому земельної ділянки із ТОВ Свердликівське , а державний реєстратор Підлісненської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області на підставі цього договору 30.10.2017 року виніс рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 37823757, згідно з яким зареєстрував за ТОВ Свердликівське право оренди на земельну ділянку, зазначивши, що право оренди починається з 27.06.2020 року, тобто наперед.

Позивач вважає,що спірний договір оренди земельної ділянки, укладений ОСОБА_2 з ТОВ Свердликівське порушує його переважне право на поновлення договору оренди землі в розумінні статті 33 Закону України Про оренду землі .

Позивач просив суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки та скасувати рішення про його державну реєстрацію.

Рішенням Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 18.12.2018 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції в зв'язку з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Зокрема зазначено, що суд не взяв до уваги обставини які свідчать , що первісний договір оренди, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Імені Юрія Гагаріна та ОСОБА_2 на момент розгляду справи припинив свою дію 10.06.2018 року.

Крім того, позивач знав про небажання ОСОБА_2 продовжувати орендні правовідносини.

Наявність чи відсутність порушень закону посадовою особою при державній реєстрації спірного договору не може свідчити про його недійсність.

Також зазначено , що у відповідача виникають сумніви , чи є ТОВ Імені Юрія Гагаріна правонаступником ПОП імені Гагаріна і відповідно належним позивачем по справі .

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 12.02.2019 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 28.02.2019 року справу призначено до розгляду.

До суду надано відзив на апеляційну скаргу від Товариства з обмеженою відповідальністю Імені Юрія Гагаріна , в якому заперечується проти задоволення апеляційної скарги, зокрема зазначається , що строк дії договору оренди закінчується між товариством і ОСОБА_2 20.06.2020 року, відповідно укладення нового договору відносно спірної земельної ділянки з іншою особою і реєстрація цього договору є порушенням прав позивача.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно ст.367 ЦПК України, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_2 має у власності земельну ділянку площею 3,6731 га з кадастровим номером НОМЕР_1 на території Свердликівської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області, що підтверджено відповідним Державним актом.

10 червня 2008 року між ПОП ім. Гагаріна та ОСОБА_2 було укладено договір оренди земельної ділянки терміном на 10 років, який зареєстрований у Новоархангельському відділенні Кіровоградської регіональної філії ЦДЗК 26 червня 2010 року за № 041037600048.

Відповідно до Статуту - ТОВ Імені Юрія Гагаріна утворене шляхом виділення з ПОП ім.Гагаріна та є правонаступником прав та зобов'язань останнього в обсязі відповідно до розподільчого балансу від 09.01.2013 року, в якому зазначено про правонаступництво позивача по укладеному договору оренди.

27 вересня 2017 року між ОСОБА_2 та ТОВ Свердликівське був укладений договір оренди земельної ділянки площею 3,6731 га з кадастровим номером НОМЕР_1 на території Свердликівської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області терміном на 10 років із зазначенням строку права оренди з 27 червня 2020 року по 27 червня 2030 року.

Державним реєстратором Підлісненської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 37823757 від 30.10.2017 року про реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю Свердликівське права оренди на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_2 площею 3,6731 га, розміщену на території Свердликівської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області, номер запису про інше речове право-23070116.

Суд першої інстанції зазначив , що спеціальним законом, що регулює орендні відносини щодо земельних ділянок є Закон України Про оренду землі .

Статтями 14, 18, 20 Закону України Про оренду землі ( у редакції чинній на час укладення першого договору оренди) визначено, що договір оренди укладається у письмовій формі і набуває чинності після його державної реєстрації, яка проводиться у порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 16 Закону укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Відповідно до статті 33 Закону України Про оренду землі по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Переважне право орендарів на поновлення договору оренди поширюється на випадки, коли земля знову передається в оренду.

Згідно частини 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до норми статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч.2 статті 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі по тексту Закон № 1952) речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

В пункті 43 спірного договору зазначено, що договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Законом № 1952 визначено правові, економічні та організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за ним.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 1952 державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частиною 3 статті 10 зазначеного Закону зобов'язано державного реєстратора встановлювати відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Крім того, пунктами 2 та 3 частини 3 статті 10 Закону № 1952 зазначено, що державний реєстратор - перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов'язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов'язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі.

Крім того, під час подання заяви про державну реєстрацію прав, заявник зобов'язаний повідомити державного реєстратора про наявність встановлених законом обтяжень речових прав на нерухоме майно, як це передбачено ч. 7 ст. 18 Закону № 1952.

Суд першої інстанції зазначив, що ТОВ Свердликівське не виконало зазначені вимоги, хоча про термін дії зареєстрованого договору оренди між позивачем та фізичною особою останньому було достеменно відомо ( як і орендодавцю), оскільки у оспорюваному договорі був зазначений строк права оренди, який починається із наступної дати після закінчення терміну дії зареєстрованого та чинного попереднього договору оренди.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну і ту ж земельну ділянку суперечить вимогам Закону № 1952, який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою речових та інших прав, які підлягають державній реєстрації, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна (правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 30 березня 2016 року у справі № 21-1434а15).

Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Справа розглядалась судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За нормами частин 1, 2 статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

До початку розгляду апеляційної скарги по сутті , на адресу апеляційного суду надійшло клопотання від ТОВ Імені Юрія Гагаріна про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим , що жоден представник позивача не в змозі забезпечити свою безпосередньо присутність у залі судового засідання під час розгляду справи 28.03.2019 року.

Суд апеляційної інстанції відмовив у задоволені даного клопотання з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 372 ЦПК України , суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи у разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки , або за його клопотанням , коли повідомлені ними причини неявки буде визнано судом поважними.

Суд апеляційної інстанції не визнав причини неявки в судове засідання викладені в клопотанні поважними, оскільки докази на підтвердження обставин зазначених в клопотанні в матеріалах справи відсутні.

Суд розглянув справу відповідно до частини другої статті 372 ЦПК України.

Доводи викладені в апеляційній скарзі , що первісний договір оренди укладений між сторонами на момент розгляду справи припинив свою дію 10.06.2018 року, не знайшли свого підтвердження.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 має у власності земельну ділянку площею 3,6731 га з кадастровим номером НОМЕР_1 на території Свердликівської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області, що підтверджено відповідним Державним актом.

10 червня 2008 року між ПОП імені Гагаріна та ОСОБА_2 укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки терміном на 10 років, який зареєстрований у Новоархангельському відділенні Кіровоградської регіональної філії ЦДЗК 26 червня 2010 року за № 041037600048.

Відповідно до пункту 43 зазначеного договору - договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Зазначені обставини сторонами не спростовані.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі по тексту Закон № 1952) речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Законом України Про оренду землі визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Приймаючи до уваги встановлені обставини вбачається, що укладений договір оренди земельної ділянки від 10 червня 2008 року між ПОП імені Гагаріна та ОСОБА_2 терміном на 10 років, набув чинності з моменту реєстрації - 26 червня 2010 року і відповідно діє до 26.06.2020 року.

Доводи викладені в апеляційній скарзі , що договір оренди діє до 10.06.2018 року є необґрунтованими , оскільки не підтверджені належними та допустимими доказами.

Доводи викладені в апеляційній скарзі, на підтвердження незаконності рішення суду першої інстанції , що ОСОБА_2 на адресу позивача було направлене повідомлення від 03.03.2018 року про небажання продовжувати договір оренди не спростовують висновків суду першої інстанції.

За загальним правилом встановленим статтею 31 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до пункту 37 договору оренди землі від 10.06.2008 року визначено підстави припинення договору , зокрема у разі закінчення договору оренди.

Відповідно до пункту 8 договору оренди землі від 10.06.2008 року договір укладено на 10 років . Після закінчення строку договору оренди орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше за 30 днів до закінчення строку договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Зазначеним договором не визначено , що орендодавець з власної ініціативи до закінчення дії договору оренди повідомляє орендаря про небажання поновлювати договір оренди земельної ділянки.

Поновлення договору оренди земельної ділянки відбувається у відповідності із пунктом 8 договору оренди та статтею 33 Закону України Про оренду землі .

Так, відповідно до статті 33 Закону України Про оренду землі по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Переважне право орендарів на поновлення договору оренди поширюється на випадки, коли земля знову передається в оренду.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що повідомлення про небажання поновлювати договір оренди від 03.03.2018 року з боку ОСОБА_2 було передчасним.

Не знайшли свого підтвердження доводи апеляційної скарги , що наявність чи відсутність порушень закону посадовою особою при державній реєстрації спірного договору не може свідчити про його недійсність.

З матеріалів справи вбачається, що 27 вересня 2017 року між ОСОБА_2 та ТОВ Свердликівське був укладений договір оренди земельної ділянки площею 3,6731 га з кадастровим номером НОМЕР_1 на території Свердликівської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області терміном на 10 років із зазначенням строку права оренди з 27 червня 2020 року по 27 червня 2030 року.

Державним реєстратором Підлісненської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 37823757 від 30.10.2017 року про реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю Свердликівське права оренди на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_2 площею 3,6731 га, розміщену на території Свердликівської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області, номер запису про інше речове право-23070116.

Встановлені обставини свідчать, що договір оренди землі від 27 вересня 2017 року між ОСОБА_2 та ТОВ Свердликівське площею 3,6731 га з кадастровим номером НОМЕР_1 на території Свердликівської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області терміном на 10 років із зазначенням строку права оренди з 27 червня 2020 року по 27 червня 2030 року був укладений в період дії діючого договору оренди від 10 червня 2008 року між ПОП ім. Гагаріна (на даний час ТОВ Імені Юрія Гагаріна , яке утворене шляхом виділення з ПОП ім. Гагаріна та є правонаступником прав та зобов'язань останнього в обсязі відповідно до розподільчого балансу від 09.01.2013 року) та ОСОБА_2, що є порушенням діючого законодавства.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оскільки договір оренди дійсний до 26.06.2020 року то будь які дії з земельною ділянкою яка є предметом даного договору оренди без згоди учасників договірних відносин, не відповідають діючому законодавству.

Не знайшли свого підтвердження доводи викладені в апеляційній скарзі, що ТОВ Імені Юрія Гагаріна не є правонаступником ПОП імені Гагаріна і відповідно не є належним позивачем по справі.

Зазначені обставини спростовуються Статутом ТОВ Імені Юрія Гагаріна з якого вбачається, що відповідно до Статуту ТОВ Імені Юрія Гагаріна зазначене товариство утворене шляхом виділення з ПОП ім.Гагаріна та є правонаступником прав та зобов'язань останнього в обсязі відповідно до розподільчого балансу від 09.01.2013 року, в якому зазначено про правонаступництво позивача по укладеному договору оренди землі.

Інші доводи апеляційної скарги, не спростовують висновків суду першої інстанції, так як не впливають на законність прийнятого рішення.

Апеляційний суд, приймаючи до уваги встановлені обставини, дійшов висновку, що суд першої інстанції розглянув справу в межах доводів заяви та наданих сторонами доказів.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки не підтверджуються належними доказами, суперечать фактичним обставинам справи та вимогам закону.

Підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, рішення суду першої інстанції відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України залишається без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Свердликівське - відхилити.

Рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 18.12.2018 року - залишити без змін.

Текст постанови складено 02.04.2019 року.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених ст..389 ЦПК України.

Головуючий:

Судді: