Рішення

від 19.02.2019 по справі 448/1865/18

МОСТИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 448/1865/18

Провадження № 2/448/218/19

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

19.02.2019 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді - Кічака Ю.В.,

при секретарі судового засідання - Шегинській Л.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Мостиської міської ради Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Мостиська державна нотаріальна контора Львівської області, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що після смерті їхнього батька ОСОБА_3, який помер 01.01.2015 року, залишилося спадкове майно - земельна ділянка площею 0,95971 га, кадастровий номер 4622485200:03:000:0043, що розташована на території Пнікутської сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Мостиська міська рада Львівської області), призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛВ №021193 від 31.08.2004р.

Стверджують, що спадкодавець ОСОБА_3 за життя своїм майном не розпорядився, а позивачі, як спадкоємці першої черги спадкування за законом у встановленому законом порядку прийняли вказану спадщину, - так як постійно проживали із спадкоємцем на час його смерті. Однак через відсутність правовстановлюючого документу про право власності на зазначену земельну ділянку позбавлені можливості реалізувати та оформити свої спадкові права в позасудовому порядку.

Вказали, що інший спадкоємець першої черги спадкування за законом - дружина спадкодавця ОСОБА_4 реалізувала своє право на спадкове майно, шляхом звернення до суду, та за останньою рішенням Мостиського районного суду Львівської області від 26.01.2018р. по справі №448/301/17 визнано за нею право власності на 1/3 частину вищевказаного спадкового майна.

З огляду на наведені обставини просять суд ухвалити рішення, яким визнати за ними (позивачами) право власності по 1/3 частині спірної земельної ділянки в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, котрий помер 01.01.2015 року.

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилися, а надіслали на адресу суду заяви, в яких зазначили, що просять суд справу розглядати у їх відсутності, позовні вимоги підтримують повністю та просять такі задовольнити.

Представник відповідача - Мостиської міської ради Львівської області в судове засідання не з'явився, проте подав заяву, в якій просить справу слухати у його відсутності та проти позову не заперечує.

Представник третьої особи - завідувач Мостиської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, хоча був своєчасно та належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, не повідомив про причини своєї неявки та не надіслав клопотання про відкладення розгляду справи.

Оскільки розгляд справи відбувся за відсутності учасників справи, то відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У ч.4 ст.206 ЦПК України зазначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, суд вважає, що у відповідності до вимог ст.ст.200, 206 ЦПК України у справі можливо ухвалити рішення про задоволення позову при проведенні підготовчого засідання.

Згідно ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав. свобод чи інтересів.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставин, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, що врегульовано частиною 3 ст.12 ЦПК України.

Докази мають бути належними і допустимими у відповідності до вимог ст.ст.77-78 ЦПК України.

Судом встановлено, що 01.01.2015 року відкрилась спадщина внаслідок смерті ОСОБА_3.

До складу даної спадщини входить право власності на земельну ділянку площею 0,95971 га, кадастровий номер 4622485200:03:000:0043, що розташована на території Пнікутської сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Мостиська міська рада Львівської області), призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛВ №021193 від 31.08.2004р.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема копії рішення Мостиського районного суду Львівської області від 26.01.2018 року по справі № 448/301/17р. за позовом ОСОБА_4 до Мостиської міської ради Львівської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, - за ОСОБА_4 (дружиною померлого спадкодавця ОСОБА_3Л.) визнано право власності на 1/3 частину вищевказаного спірного спадкового майна (вищевказаної земельної ділянки) після смерті спадкодавця ОСОБА_3, який помер 01.01.2015р.

Згідно ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Зазначене судове рішення Мостиського районного суду Львівської області від 26.01.2018р. набрало законної сили та у відповідності до вимог ч.4 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, таке має преюдиціальний характер при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, в тому числі при розгляді даної цивільної справи.

Зокрема, даним рішенням встановлено, що:

- у приватного нотаріуса Мостиського районного нотаріального округу Львівської області ОСОБА_5 було заведено спадкову справу №60/2017, після смерті спадкодавця ОСОБА_3, який помер 01.01.2015р. Згідно матеріалів такої, спадкоємцями першої черги спадкування за законом є дружина померлого ОСОБА_4 та діти ОСОБА_1 і ОСОБА_2, які у відповідності до ч.3 ст.1268 ЦК України вважаються такими, що прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3, оскільки постійно проживали разом із ним на час відкриття спадщини та протягом встановленого законодавством строку не заявили про відмову від спадщини. 16.02.2017року зазначеним спадкоємцям було видано нотаріусом свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно (право на земельну частку (пай)) по 1/3 частці кожному.

Отже, вказаним судовим рішенням встановлено коло спадкоємців, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 та протягом встановленого законодавством строку не заявили про відмову від такої. Інших спадкоємців першої черги спадкування за законом, які б прийняли спадщину, встановлено не було.

В той же час, через відсутність оригіналу правовстановлюючого документу на спірну земельну ділянку позивачі не можуть в позасудовому порядку в повній мірі оформити свої спадкові права та одержати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину на дане спадкове майно, у зв'язку із чим звернулися до суду із зазначеним позовом.

Вказані обставини сторонами не оспорюються та підтверджуються наявними у справі письмовими доказами, а саме: копією свідоцтва про смерть спадкодавця ОСОБА_3; копією Державного акту на право власності на спірну земельну ділянку серії ЛВ №021193 від 31.08.2004р.; копією рішення Мостиського районного суду Львівської області від 26.01.2018р. у справі №448/301/17; копіями паспортів, свідоцтв про народження та свідоцтва про шлюб позивачів; іншими матеріалами справи.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).

Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом).

Правилами ст.1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч.1 ст.1297 ЦК України).

Оскільки у зв'язку з вищевикладеними обставинами питання про право позивача на спірне майно (земельні ділянки) не може бути вирішено в позасудовому порядку, тому це питання повинно бути вирішено у судовому порядку шляхом визнання за ним (позивачем) права власності на вищевказане майно.

Статтею 55 Конституції України передбачено право кожного на захист своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Положення ст.ст.81, 131 ЗК України визначають, що громадяни України набувають право власності на земельні ділянки, в тому числі на підставі спадкування.

Згідно ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування , право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням його цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Права власника майна підлягають захисту шляхом пред'явлення позову про визнання права на належне йому майно за умови, якщо власник не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб.

З врахуванням викладеного, зокрема того, що судом достовірно встановлено, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є спадкоємцем першої черги спадкування за законом спадщини, яка відкрилась внаслідок смерті спадкодавця ОСОБА_3; позивачі у передбачений законом спосіб (строк і порядок) прийняли дану спадщину; до складу спадщини спадкодавця ОСОБА_3 входить зазначена земельна ділянка; право власності ОСОБА_3 на спірну земельну ділянку було посвідчене Державним актом на право власності на земельну ділянку, виданим і зареєстрованим у встановленому законом порядку, однак оригінал такого втрачено, суд приходить до висновку, що обраний позивачами спосіб захисту своїх порушених прав як визнання за ними права власності на спадкове майно є таким, що відповідає характеру спірних правовідносин сторін та характеру самих порушених прав позивачів, а тому може бути застосований судом.

Узагальнюючи, суд вважає, що є всі підстави для визнання за позивачами права власності по 1/3 частині на спірну земельну ділянку в порядку спадкування за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_3, котрий помер 01.01.2015 року.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-82, 200 ч.3, 206 ч.4, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Мостиської міської ради Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Мостиська державна нотаріальна контора Львівської області, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частку земельної ділянки площею 0,95971 га (кадастровий номер земельної ділянки 4622485200:03:000:0043), розташованої на території Пнікутської сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Мостиська міська рада Львівської області), призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛВ №021193 від 31.08.2004р., в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, котрий помер 01.01.2015р.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/3 частку земельної ділянки площею 0,95971 га (кадастровий номер земельної ділянки 4622485200:03:000:0043), розташованої на території Пнікутської сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Мостиська міська рада Львівської області), призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛВ №021193 від 31.08.2004р., в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, котрий помер 01.01.2015р.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників судового розгляду:

Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1, уродженка, жителька та зареєстрована за адресою: 81362, с.Пнікут Мостиського району Львівської області.

Позивач - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2, уродженка, жителька та зареєстрована за адресою: 81362, с.Пнікут Мостиського району Львівської області.

Відповідач - Мостиська міська рада Львівської області, місцезнаходження: м.Мостиська, вул.Грушевського, 1/9, Львівської області, код ЄДРПОУ:26307500.

Третя особа - Мостиська державна нотаріальна контора Львівської області, місцезнаходження: м.Мостиська, вул.Грушевського, 22 Львівської області.

Суддя Ю.В.Кічак

Рішення набрало законної сили ___

Суддя Ю.В.Кічак