Рішення

від 01.04.2019 по справі 500/340/19

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 500/340/19

Провадження № 2/500/1542/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2019 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Пащенко Т.П.,

за участю секретаря - Топтигіної О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному порядку в залі суду в місті Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

В січні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовними вимогами, які уточнила 27.03.2019 року, до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , якими просила встановити факт прийняття спадщини шляхом володіння спадковим майном та визнати право власності за нею в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 5/12 часток житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , які належали померлому, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що вона є дочкою спадкодавця, на момент його смерті постійно проживала та була зареєстрована за однією адресою із спадкодавцем, чим фактично прийняла спадщину. За життя ОСОБА_3 заповіт не залишав. Спадкоємцем за законом першої черги на вищевказане майно окрім позивачки є дружина ОСОБА_2 та син ОСОБА_1 На звернення позивачки до приватного нотаріуса Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області Єфіменко М.Д . з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, їй відмовлено у зв`язку з тим, що в неї відсутній правовстановлювальний документ на житловий будинок та крім неї на момент смерті ОСОБА_3 у нього була дружина ОСОБА_2

Ухвалою суду від 15.02.2019 року залучено до участі у справі співвідповідача ОСОБА_1 .

Позивачка в судове засідання не з`явилася, сповіщена належним чином про час та місце розгляду справи, про причини неявки суду не повідомила. Представник позивачки в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, сповіщені належним чином про час та місце розгляду справи, про причини неявки суду не повідомили, надали суду заяви про визнання позову та розгляд справи у їх відсутність (а.с.35,47).

У судовому засіданні допитані свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які пояснили, що ОСОБА_1 з малолітства проживала разом із спадкодавцем, на день смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , була неповнолітньою та знаходилася на його утриманні, після смерті доглядала будинок, фактично вступила в управління та володіння будинком та на даний момент там проживає.

Вислухавши представника позивачки, свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 4 ст. 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу від 14.07.1984 року, зареєстрованого в реєстрі №І-2152, ОСОБА_3 придбав у ОСОБА_7. 5/12 часток незакінченого будівництвом будинку АДРЕСА_1 (а.с.20-21).

Згідно технічної документації, виготовленої Ізмаїльським БТІ у 2009 році, по АДРЕСА_1 власником 5/12 часток житлового будинку є ОСОБА_3 (а.с.17-19).

Відповідно до довідки ФОП ОСОБА_8 від 06.02.2019 року №27, згідно інвентаризаційної справи користувачем житлового будинку з надвірними спорудами АДРЕСА_1 , є ОСОБА_3 (померлий) на підставі договору купівлі-продажу від 14.07.1984 року, посвідченого державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори, реєстр №І-2152. Зазначений житловий будинок з надвірними спорудами побудований у 1969 році та згідно чинного законодавства не підлягає прийняттю в експлуатацію (а.с.34).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 16.12.1991 року, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , актовий запис №1011 (а.с.5).

Згідно із Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 10.12.2018 року ОСОБА_3 . заповітів / спадкових договорів не залишив.

За загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (ч.1 ст. 58 Конституції України) ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, тобто з 1 січня 2004 року. Пленум Верховного Суду України у п.1 постанови Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року № 7 роз`яснив, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинний на той час закон, зокрема, відповідні правила ЦК Української РСР 1963 року, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі, коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим кодексом.

Після смерті ОСОБА_3 згідно ст.525 ЦК УРСР (1963 року) відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить 5/12 часток житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 2 ст. 524 ЦК УРСР (1963 року) спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

За життя спадкодавець заповіту не залишив, що підтверджено Інформаційними довідками зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) за №54415718, №54415753, №54415736 від 10.12.2018 року, згідно яких інформація про заповіт складений та посвідчений від імені ОСОБА_3 відсутня (а.с.12-14).

Осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині після смерті ОСОБА_3 відповідно до ст. 535 ЦК УРСР (1963 рік), немає.

Згідно ч.1 ст.529 ЦК УРСР (1963 року) при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Так, спадкоємцями першої черги за законом відповідно до ст.529 ЦК УРСР (1963 року) після смерті ОСОБА_3 стала її донька ОСОБА_1 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 21.03.1989 року (а.с.7), дружина ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про укладання шлюбу серії НОМЕР_3 , виданим 21.08.1982 року (а.с.6), син ОСОБА_1 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 23.01.2019 року (а.с.32).

Згідно ч.1 ст.549 ЦК УРСР (1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Позивачка ОСОБА_1 згідно ст. 531 ЦК УРСР (1963 рік), є спадкоємцем за законом, оскільки була на той час непрацездатною особою - неповнолітньою особою, що перебувала на утриманні спадкодавця, та спадщину прийняла фактично шляхом спільного проживання зі спадкодавцем за однією адресою, що підтверджено поясненнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , тому вважаються такою, що фактично прийняли спадщину шляхом володіння спадковим майном, відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.549 ЦК УРСР (1963 року).

Згідно матеріалів спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 , відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з заявами про прийняття спадщини не заверталися.

На звернення позивача до приватного нотаріуса Ізмаїльського міського нотаріального округу Єфіменко М.Д. з метою отримання свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_3 , листом від 18.12.2018 року №946/02-14 їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, у зв`язку з тим, що у заявниці відсутній Державний акт на право власності на земельну ділянку АДРЕСА_1 Крім того, на момент смерті ОСОБА_3 у нього була дружина - ОСОБА_2. (а.с.8).

Відповідно до п.п. 4.15 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів. Спадкоємець повинен надати нотаріусу правовстановлюючий документ, що підтверджує право власності спадкодавця на нерухоме майно.

Згідно із п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Згідно п.3.1 Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Відповідно до ст. 316 Цивільного Кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Судом встановлено, що наявними у матеріалах справи доказами підтверджується право власності померлого ОСОБА_3 на 5/12 часток житлового будинку з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Також, судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 спадщину після померлого прийняла фактично, оскільки проживала зі спадкодавцем за однією адресою, вступила в управління та володіння зазначеним житловим будинком, що входить до предмету спадщини, що підтверджується показами свідків та наявними письмовими доказами, осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині немає, інші спадкоємці на спадщину не претендують на неї. Також підтверджено факт знаходження позивачки на утриманні спадкодавця. З огляду на встановлене, позивачка обґрунтовано вимагає визнання за нею права власності на спадкову власність.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, у тому числі, з огляду на те, що відповідачі визнали позов і обставини визнані сторонами не підлягають доказуванню у відповідності до ст.82 ч.1 ЦПК України. Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , до ОСОБА_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Встановити факт прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 шляхом управління та володіння спадковим майном, що складається із 5/12 часток житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 , виданий Ізмаїльським МВ УМВС України в Одеській області 01 грудня 2005 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на 5/12 часток житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Т.П.Пащенко