Рішення

від 01.04.2019 по справі 509/762/19

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 509/762/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2019 року Овідіопольський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Кочко В.К.,

за участю секретаря Савченко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у смт. Овідіополь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХАВТОФІНАНС-2018" про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2019 року позивач звернувся до суду з позовом, яким просив ухвалити рішення про визнання недійсним договір фінансового лізингу №000021 від 10.11.2018 року, укладений між ним та ТОВ "ТЕХАВТОФІНАНС-2018"; стягнути з відповідача на його користь 30000 гривень, які були сплачені відповідно до вищезазначеного договору фінансового лізингу. В обґрунтування позову вказав, що 10.11.2018 року між ТОВ "ТЕХАВТОФІНАНС-2018" та позивачем було укладено договір фінансового лізингу №000021, предметом якого є транспортний засіб "Ravon Gentra Comfort". Того ж дня на рахунок відповідача позивачем сплачено авансовий платіж в розмірі 30000,00 гривень. Вважає, що даний договір фінансового лізингу № 000021 від 10/11/2018 року містить низку несправедливих умов, які порушують принцип добросовісності, призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін і завдають шкоду йому як споживачеві, а тому враховуючи, що представниками ТОВ "ТЕХАВТОФІНАНС-2018" не вчинено будь-яких дій на виконання зобов`язань за цим договором, відповідно до ч.1 ст. 215, ч.1 ст.203 ЦК України вбачаю підстави для визнання даного договору недійсним в цілому. Оскільки спірний договір частково виконаний лише позивачем, з відповідача на його користь підлягають стягненню всі кошти, сплачені за недійсним правочином. Крім того, скільки договір фінансового лізингу містить елементи договору найму транспортного засобу, то в силу положень ч. 2 ст.799 ЦК України він підлягав нотаріальному посвідченню. Проте, в порушення зазначених положень ЦК України договір між TOB "ТЕХАВТОФІНАНС-2018" та ОСОБА_1 не був посвідчений нотаріально.

Виходячи з зазначеного даний Договір фінансового лізингу № 000021 від 10.11.2018 року містить низку несправедливих умов, які порушують принцип добросовісності, призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін і завдають шкоду позивачу як споживачеві.

Ухвалою суду від 21.02.2019 року у вказаній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (викликом) сторін.

Відповідач відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у звязку із розглядом справи за відсутності учасників справи, не здійснюється згідно з ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Як визначено у частині першій статті 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), Суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не зявився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи. В судовому засіданні досліджені всі подані докази. Клопотання про витребування і дослідження інших доказів до суду не надходило. Суд постановляє рішення на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стаття 2 Закону України Про фінансовий лізинг встановлює, що відносини, що виникають у зв`язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексуУкраїни про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Згідно ч. 1 ст. 806ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ч.1,2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Нормами статей 203 , 627 ЦК України закріплено, що правочин є чинним, якщо його зміст не суперечить цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, волевиявлення учасників є вільним і відповідає їхній волі та спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначення умов договору.

Однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору (ст. 3 ЦК України). Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Судом встановлено, що 10.11.2018 року між TOB "ТЕХАВТОФІНАНС-2018" та ОСОБА_1 було укладено договір № 000021 фінансового лізингу. Відповідно до умов укладеного договору, предметом фінансового лізингу є транспортний засіб "Ravon Gentra Comfort", об`єм двигуна 1500, тип КПП: механіка, привід 4*2. Пунктом 1.1 договору передбачено, що вартість предмета лізингу на момент укладання договору визначається у даному договорі та в додатку № 1. Пунктом 1.2 договору передбачено, що лізингодавець бере на себе зобовязання придбати предмет лізингу у власність (отримати право власності на предмет лізингу) та передати предмет лізингу у користування лізингоодержувачу на строк та на умовах, передбачених цим договором. Лізингоодержувач користується предметом лізингу на умовах даного договору та згідно з положеннями чинного законодавства.

Згідно п.1.4-1.8 договору, лізингодавець разом із продавцем солідарно відповідають перед лізингоодержувачем виключно за зобовязанням щодо продажу якісного предмету лізингу. Предмет лізингу є власністю лізингодавця до моменту переоформлення права власності на предмет лізингу на лізингоодержувача. Предмет лізингу передається в користування лізингоодержувачеві протягом 90 календарних днів з моменту сплати лізингоодержувачем на рахунок лізингодавця: комісії за організацію договору; авансового платежу; у разі наявності, сплати різниці до вже сплаченого авансового платежу на умовах викладених у п. 7.4 ст. 7 даного договору, або різниці до вже сплаченого авансового платежу на умовах викладених у п. 7.5 ст. 7 даного договору. Сторони погодили укласти даний договір у простій письмовій формі з дотриманням всіх його істотних умов.

Статтею 3 даного договору передбачено, що даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами, та діє до повного виконання зобовязань сторонами за цим договором. Строк лізингу починається з моменту передачі предмета лізингу та підписання акту приймання-передачі предмета лізингу, та закінчується через 60 календарних місяців з моменту підписання акту приймання-передачі предмета лізингу та в останньому місяці сплати лізингового періодичного платежу за додатком № 1 до цього договору. Пунктом 2.4.3 договору передбачено, що лізингоодержувач має право відмовитись або розірвати договір у передбачених даним договором або чинним законодавством випадках. Відповідно до п. 4.3 даного договору,сторони домовили, що продавця/постачальника предмету лізингу може бути обрано лізингоодержувачем. У разі якщо лізингоодержувач не скористався своїм правом на обрання продавця/постачаника предмету лізингу та не повідомить у зазначені строки про свій намір та обраний лізингоодержувачем продавець/постачальник не може виконати зобовязання щодо поставки предмету лізингу належної якості, сторони погоджують, що такий вибір буде здійснено лізингодавцем. При цьому лізингодавець несе перед лізингоодержувачем відповідальність щодо поставки предмету лізингу належної якості.

Статтею 7 даного договору передбачено, що комісія за організацію договору являє собою погоджений сторонами відсоток від вартості предмету лізингу у розмірі 10%, який лізингоодержувач сплачує на користь лізингодавця після укладення договору за його організацію протягом строку дії договору, незалежно від назви призначення платежу у квитанції на сплату. Розмір комісії за організацію договору зазначено у додатку № 1 до даного договору. Комісія за організацію договору входить до складу обовязкових лізингових платежів, які лізингоодержувач зобовязаний сплатити до моменту отримання предмету лізингу. Авансовий платіж складає частину від вартості предмета лізингу в розмірі 25% від вартості предмета лізингу зазначеному у даному договорі та додатку №1 до цього договору. Даним договором сторони визначили, що у разі зміни вартості предмета лізингу з моменту укладання даного договору та з метою виплати лізингоодержувачем не менше 25% від вартості предмета лізингу на момент купівлі предмета лізингу та його передачі, лізингоодержувач зобовязаний одноразово доплатити різницю такої вартості до вже сплачених авансових платежів. В такому випадку остаточна вартість предмета лізингу та подальші лізингові та інші обовязкові платежі будуть визначені у новаму додатку № 1 до даного договору, який сторони зобовязані підписати та який є його невідємною частиною. Сторони погодили, що доказом зміни вартості предмету лізингу є рахунок-фактура чи прайс-лист від продавця транспортного засобу станом на дату виписки рахунку-фактури продавцем.

Пунктом 8.2 даного договору передбачено, що на момент укладання даного договору попередній розмір щомісячного періодичного платежу, на фактичну дату укладання даного договору становить дану суму не можливо ідентифікувати у зв"язку з нерозбірливим її написанням. У разі зміни вартості предмета лізингу з моменту укладання даного договору, сторони домовилися та беруть на себе зобовязання підписати новий додаток № 1 до даного договору із визначенням лізингових періодичних платежів, які розраховуються із ціни транспортного збору, що буде діяти на момент купівлі та передачі транспортного засобу.

Статтею 12 даного договору визначено порядок розірвання договору, порядок повернення коштів, відповідальність сторін і порядок повернення предмету лізингу, зокрема п. 12.1 передбачено, що лізингоодержувач, який не сплатив лізингові платежі та не отримав транспортний засіб, має право розірвати даний договір за власним бажанням, про що має повідомити лізингодавця у письмовій формі з чітким волевиявленням щодо розірвання даного договору, шляхом направлення відповідного листа рекомендованою кореспонденцією на адресу лізингодавця та зазначення реквізитів особистого банківського рахунку для здійснення такого повернення. У строк, встановлений чинним законодавством, лізингодавець розглядає заяву та надає письмову відповідь, в якій повідомляє про розірвання договору та про наслідки його розірвання. В такому випадку поверненню підлягає 80% від сплаченого авансового платежу та частини авансових платежів, 20% лізингодавець утримує в якості штрафу за дострокове розірвання договору. Комісія за організацію договору в такому випадку не повертається. Пунктом 12.4 передбачено, що максимальний строк повернення грошових коштів становить 90 банківських днів з моменту отримання лізингодавцем заяви лізингоодержувача про розірвання даного договору із зазначенням власних банківських реквізитів, згідно з якими повинні бути перераховані грошові кошти.

Договір фінансового лізингу був підписаний сторонами на кожному аркуші договору.

На виконання умов договору ОСОБА_1 було сплачено авансовий платіж за договором фінансового лізингу № 000021 від 10.11.2018 року у сумі 30000 грн.

Крім того, у Договорі Фінансового Лізингу відсутні будь-яківідомості пропродавця товару, його найменування та місцезнаходження, куди має звернутися споживач у випадку порушення якості, комплектності та інших умов з продажу товару. Всупереч вимогам Закону України Про фінансовий лізинг та норм ЦК України, у договорі і у специфікації відсутня обов`язкова для договору фінансового лізингу істотна умова щодо його предмету у обсягах, визначених законом. У зазначених договірних документах предметом лізингу визначено: "Ravon Gentra Comfort", об`єм двигуна 1500, тип КПП: механіка, привід 4*2, вартість транспортного засобу не зазначена. Таке визначення предмету лізингу не відповідає поняттю індивідуально визначеної речі (марка, модель, номер кузову та номер двигуна, рік випуску, колір, об`єм двигуна, індивідуальних технічних характеристик, індивідуальної комплектації тощо), не містить вимог щодо якості предмету лізингу відповідно до ДСТУ, класифікаторів, технічних умов тощо. У договірних умовах не дотримано право лізингоодержувача на вибір постачальника предмета лізингу. У порушення вимог закону у договорі продавця (постачальника) предмета лізингу не зазначено взагалі. Зміст основного тексту Договору №000021 фінансового лізингу не містить повної та достовірної інформації про фінансові послуги, що надаються ТОВ "ТЕХАВТОФІНАНС-2018" відповідно до підписаного 10.11.2018 року основного тексту Договору №000021 фінансового лізингу. А відтак підписання вказаних документів договору про надання фінансових послуг порушують права позивача, як споживача на отримання повної та достовірної інформації про фінансові послуги.

Крім того, відносини, що виникають у зв`язку з договором лізингу, регулюються положеннями ЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку та Законом України Про фінансовий лізинг (частина 2 ст. 806 ЦК України та частина 1 статті 2 Закону України Про фінансовий лізинг ).

За договором лізингу майновий інтерес лізингодавця полягає у розміщенні та майбутньому поверненні з прибутком грошових коштів, а майновий інтерес лізингоодержувача - в можливості користуватися та придбати предмет лізингу у власність.

В силу ст. ст.1,2 Закону України Про фінансовий лізинг фінансовий лізинг (далі - лізинг) - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ст. 6 Закону України Про фінансовий лізинг , договір лізингу має бути укладений у письмовій формі. Істотними умовами договору лізингу є: предмет лізингу, строк на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу), розмір лізингових платежів, інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини другої ст. 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Також, виходячи з аналізу норм чинного законодавства за своєю правовою природою є змішаним договором та містить елементи договору оренди (найму) та договору купівлі-продажу транспортного засобу, що випливає зі змісту договору відповідно до ст. 628 ЦК України.

Згідно ст.799 ЦК України договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі; договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до частини першої ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Верховний Суд України під час розгляду справи 16 грудня 2015 року за № 6-2766цс15 сформулював таку правову позицію.

Згідно із частиною 1 ст.360-7 ЦПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов`язковим для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов`язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

Судом встановлено, що договір № 000021 фінансового лізингу від 10.11.2018 року укладений між TOB "ТЕХАВТОФІНАНС-2018" та ОСОБА_1 нотаріально посвідчено не було.

Крім того, відповідно до п. 17 ч. 1 ст.1 Закону України Про захист прав споживачів передбачено, що послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб, а отже на послуги фінансового лізингу поширюється дія Закону України Про захист прав споживачів .

Стаття 18 Закону України Про захист прав споживачів містить самостійні підстави визнання угоди (чи її умов) недійсною.

Так, за змістом частини п`ятої цієї норми у разі визнання окремого положення договору, включаючи ціну договору, несправедливим може бути визнано недійсним або змінено саме це положення, а не сам договір. Тільки у разі, коли зміна окремих положень або визнання їх недійсними зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача такі положення підлягають зміні або договір може бути визнаний недійсним у цілому (частина шоста статті 18 Закону).

Визначення поняття "несправедливі умови договору" закріплено в частині другій статті 18 цього Закону - умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу.

Аналізуючи норму статті 18 Закону України Про захист прав споживачів можна дійти висновку, що для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.

Несправедливими є, зокрема, умови договору про: виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов`язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов`язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника); встановлення жорстких обов`язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; (пункти 2, 3 частини третьої ст. 18 Закону України Про захист прав споживачів ); надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв`язку з розірвання або невиконанням ним договору (пункт 4 частини третьої статті 18 Закону).

Крім того, як встановлено судом із змісту спірного договору № 000021 фінансового лізингу від 10.11.2018 року, укладеного між сторонами, в договорі обмежені права лізингоодержувача як споживача стосовно лізингодавця у разі неналежного виконання ним обов`язків, передбачених договором та законом, звужені обов`язки лізингодавця, які передбачені Законом України Про фінансовий лізинг , одночасно значно розширені права лізингодавця, які суперечать вимогам чинного законодавства.

За змістомст. 808 ЦК України, якщо відповідно до договору непрямого лізингу вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингоодержувачем, продавець (постачальник) несе відповідальність перед лізингоодержувачем за порушення зобов`язання щодо якості, комплектності, справності предмета договору лізингу, його доставки, монтажу, запуску в експлуатацію, тощо. Якщо вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингодавцем, продавець та лізингодавець несуть перед лізингоодержувачем солідарну відповідальність за зобов`язанням щодо продажу (поставки) предмета договору лізингу.

В договорі лізингу відсутні будь-які відомості про продавця товару, його найменування та місцезнаходження, куди має завертатись споживач у випадку порушення якості, комплектності та інших умов з продажу товару, даний договір суперечить положеннямст. 808 ЦК України.

За змістом частин 1, 2 ст.16 цього Закону України Про фінансовий лізинг сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов`язані з виконанням договору лізингу.

Відповідно до ст. 216 ЦК України, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обовязків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак відповідач не спростував у встановленому законом порядку доводи позивача.

За таких обставин, оскільки договір фінансового лізингу № 000021 від 10.11.2018 року є таким, що містить несправедливі умови щодо споживача (позивача по справі), вказаний договір не є нотаріально посвідченим, а також укладений всупереч вимогам чинного законодавства,суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо визнання недійсним договору фінансового лізингу із застосуванням наслідків недійсності правочину, підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.3, 203, 215, 216, 220, 227, 509, 627, 628, 638, 799, 806, 808 ЦК України, Законом України Фінансовий лізинг , Законом України Про захист прав споживачів , ст. ст.10, 11, 57-61, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХАВТОФІНАНС-2018" про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів - задовольнити.

Визнати недійсним договір фінансового лізингу №000021 від 10.11.2018 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕХАВТОФІНАНС-2018" (ЄДРПОУ 42511808, інд. 54055, м. Миколаїв, Центральний район, проспект Центральний, буд.107) та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХАВТОФІНАНС- 2018" ((ЄДРПОУ 42511808, інд. 54055, м. Миколаїв, Центральний район, проспект Центральний, буд.107, р/р НОМЕР_1 в АТ КБ "ПриватБанк" МФО 326610) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, 30 (тридцять тисяч) гривень 00 копійок, які були сплачені останнім відповідно до договору фінансового лізингу №000021 від 10.11.2018 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХАВТОФІНАНС- 2018" (ЄДРПОУ 42511808, інд. 54055, м. Миколаїв, Центральний район, проспект Центральний, буд.107) на користь держави судовий збір у розмірі 1536,80 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом,що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, яким повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, мають право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Кочко В.К.