Рішення

від 20.03.2019 по справі 200/14035/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2019 р. Справа№200/14035/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючої судді Буряк І.В.,

секретаря судового засідання Гуменного М.А.,

за участю:

позивача: ОСОБА_1

представник відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Корум Репеїр до Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень рішень, -

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю Корум Репеїр (надалі - позивач, ТОВ Корум Репеїр звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (надалі - відповідач, ГУ ДФС у Донецькій області) про визнання нечинним та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДФС у Донецькій області від 04.09.2018 №0007021411, № НОМЕР_1.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає наступне.

Відносно податкового повідомлення рішення від 04.09.2018 №007021411, позивач стверджує, що податковим органом безпідставно не взято до уваги акти про відшкодування вартості використаних енергоносіїв та інших послуг, які підтверджують витрати підприємства на оплату енергоносіїв, послуг прибирання, відповідно до договору оренди від 01.06.2015 № 04-15А з урахуванням додаткових угод.

Також податковим органом безпідставно встановлено, що ТОВ Корум Репеїр за період 2016 року, згідно наданим до перевірки регістрам бухгалтерського обліку, а саме бухгалтерського рахунку Дт 943 Собівартість реалізованих виробничих запасів Кт 20 Виробничі запаси , 22 Малоцінні та швидкозношувальні предмети до складу інших операційних витрат за 2016 рік віднесено суму визначену в аналітичному обліку підприємства як суму капітального ремонту обладнання у розмірі 2 879 650,00 грн.

Позивач наголошує, що за даним рахунком не відображається вартість капітальних ремонтів взагалі. Позивач не має на балансі власного обладнання, отже і не міг здійснювати витрати на його капітальний ремонт.

Позивачем до перевірки надано картку по рахунку 943 Собівартість реалізованих виробничих запасів на 2016 рік, де чітко видно всі бухгалтерські проводки, які здійсненні у зв'язку із реалізацією запасів, що обліковувались на рахунках 201, 202, 203, 204, 207, 209, 221.

Відповідачем не враховано, що під час реалізації запасів у позивача виникли доходи, відображені по рахунку 712 Дохід від реалізації запасів , податкові зобов'язання з податку на додану вартість, відображені по рахунку 6432 Податкові зобов'язання з ПДВ , виникла заборгованість покупців перед позивачем по рахунку 361 Розрахунки з вітчизняними покупцями .

Також спірний акт перевірки містить висновок про завищення податкових різниць на які зменшується фінансовий результат по рядку 1.2.1 Сума розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів, у зв'язку із невизнанням податковим органом у податковому обліку витрат, пов'язаних з амортизацією малоцінних необоротних матеріальних активів (далі МНМА).

Позивач зазначає, що поступове нарахування амортизації на МНМА не призвело до заниження фінансового результату до оподаткування, та відповідно до втрат бюджету.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 04.09.2018 № 007011411.

Позивач посилається на пп.38.11 п. 38 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України та зазначає, що листом від 10.05.2018 № 145 повідомив ДПІ у м. Дружківка про те, що первинні документи підприємства за період до 04.12.2014 року знаходяться на тимчасово окупованій території та вивезення таких документів є ризикованим для представників підприємства.

14 січня 2019 року до суду надійшов відзив ГУ ДФС у Донецькій області на позовну заяву за змістом якого зазначено про безпідставність вимог з наступних мотивів.

Щодо взаємовідносин з ТОВ Гірничі машини - ДРМЗ .

Відповідно додаткових угод між позивачем та ТОВ Гірничі машини - ДРМЗ вартість енергоносіїв, додаткових послуг по прибиранню сміття, послуг зв'язку тощо не входила до суми орендної плати. Проте, до перевірки не було надано розрахунку або іншого документу, який відповідає ознакам первинного документу, підтверджуючого використання, об'ємів та вартості, отриманих ТОВ Корум Репеїр енергоносіїв, додаткових послуг по прибиранню сміття, послуг зв'язку тощо.

Відповідач стверджує, що позивачем до складу інших операційних витрат за 2016 рік включено суму, визначену в аналітичному обліку підприємства як суму капітального ремонту обладнання у розмірі 2 879 650,00 грн. В ході перевірки встановлено відсутність у позивача на балансі власного обладнання. Оскільки підприємством не надано підтверджуючих документів по даному питанню, то висновки перевіряючих є - правомірними.

Щодо нарахування амортизації відповідач посилається на пп. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 та п. 138.2 ст. 138 ПК України та зазначає, що позивачем занижено суму різниць, які виникають відповідно до ПК України, у розмірі 73 667 грн. на суму амортизаційних відрахувань.

Також відповідач зазначає, що ТОВ Корум Репеїр в порушення пп. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 ПК України занизило суму витрат на які збільшується фінансовий результат до оподаткування від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів всього у сумі 26 772, 00 грн. у т.ч. за 2017 рік у сумі 26 772, 00 грн.

Документів, які підтверджують, що списана заборгованість є безнадійною позивачем не надано.

15 січня 2019 року до суду надійшла відповідь на відзив, за змістом якої позивач наводить мотивацію, викладену у позові.

Додатково надано пояснення, щодо нарахування амортизації на МНМА здійснюється на підставі наказу від 01.09.2015 № 1, яким затверджено облікову політику підприємства.

Протокольною ухвалою суду від 13.02.2019 строк підготовчого провадження продовжено.

Протокольною ухвалою суду від 27.02.2019 підготовче провадження у справі закрито, призначено справу до судового розгляду по суті у цей же день проти чого сторони у справі не заперечували.

У судовому засіданні від 27.02.2019 оголошено перерву до 20.03.2019 з метою надання сторонам у справі часу для підготовки до судових дебатів.

У судовому засіданні від 20.03.2019 представник позивача позов підтримав, з мотивів, викладених у позовній заяві, вимоги останньої просив задовольнити повністю.

У судовому засіданні від 20.03.2019 року представник відповідача проти позову заперечував, з мотивів викладених у відзиві на позовну заяву та просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши письмові докази, з'ясувавши фактичні обставини, що мають значення у справі, суд встановив наступне.

ТОВ Корум Репеїр зареєстроване в якості юридичної особи, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (код ЄДРПОУ 37790506), місцезнаходження юридичної особи: 84205, Донецька обл., місто Дружківка, вул. Леніна (Соборна) 7, перебуває на обліку як платник податків у ДПІ у м. Дружківка ГУ ДФС у Донецькій області. Код КВЕД 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення (основний)

ГУ ДФС у Донецькій області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ Корум Репеїр податкового законодавства за період 01.01.2015 по 31.12.2017, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 27.07.2011 по 31.12.2017, про що складено Акт від 16.08.2018 № 879/05-99-14-11/37790506. (далі акт перевірки).

Наказом ГУ ДФС у Донецькій області від 25.07.2018 №1298 строк вказаної перевірки продовжено.

Згідно висновків акта перевірки встановлено наступні порушення (розглядається в оскаржуваній частині):

пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 730 575, 00 грн., у т.ч. за 2015 рік у сумі 97909 грн. за 2016 рік у сумі 632 666, 00 грн.;

пп. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 п. 138.2, п. 138.3 ст. 138 ПК України в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування у сумі 27 933, 00 грн.

На підставі зазначених висновків ГУ ДФС у Донецькій області прийнято:

податкове повідомлення-рішення форма Р від 04.09.2018 №0007021411, яким позивачу за порушення пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на суму 730 575,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції на підставі ч. 1 п.123.1 ст. 123 ПК України на суму 182 643,75 грн., всього донараховано 913 218,75 грн.;

податкове повідомлення-рішення форма П від 04.09.2018 №0007011411, яким позивачу на підставі п. 54.3 ст. 54, п.58.1 ст. 58 ПК України встановлено порушення пп.139.2.2 п. 139.2 ст. 139, п. 138.2, п. 138.3 ст.138 ПК України та зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 27 933,00 грн.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся зі скаргою від 20.09.2018 № 361 до ДФС України, за результатами розгляду якої ДФС України прийнято рішення від 21.11.2018 №37735/6/99-99-11-01-01-25, яким оспорювані у даній справі податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

На підставі зібраних у справі письмових доказів, досліджені судом у порядку ст.ст. 211, 217 КАС України, судом встановлені такі фактичні обставини справи.

У розділі ІІІ Описова частина пп. 3.1.1 Податок на прибуток зазначено, що відповідно додатку № 1 до наказу від 01.09.2015 № 11у ТОВ Корум Репеїр Про облікову політику (наказ пролонговано на 2016, 2017, 2018 роки) підприємством використовуються такі принципи, методи і процедуру для ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової звітності:

Для відображення витрат на підприємстві використовується клас 9. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань, і господарських операцій підприємства, затвердженого наказом Мінфіну від 30.11.1999 № 291.

На підприємстві встановлено такі методи нарахування амортизації: для МНМА і бібліотечних фондів - у розмірі 100% вартості таких об'єктів у першому місяці їх використання.

Підпункт 3.1.1 акта перевірки.

Перевіркою повноти декларування ТОВ Корум Репеїр показників рядка 02 Декларацій Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток) …. встановлено їх заниження всього у сумі 3 986 268 грн. у т. ч. за 2015 рік у сумі 523 029 грн., за 2016 рік у сумі 3 463 239 грн.

Заниження відбулось в результаті завищення витрат, включених до складу собівартості реалізованих товарів (послуг), витрат на збут, інших операційних витрат.

В порушення пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України ТОВ Корум Репеїр завищено витрати, які враховуються при визначенні фінансового результату до оподаткування за рахунок включення витрат не підтверджених первинними документами всього на суму 1 106 618, 00 грн.

Назване порушення мало місце у зв'язку із непідтвердженням первинними документами витрат на оплату енергоносіїв та послуг по договору від 01.06.2015 № 04-15А з ТОВ Гірничі машини - ДРМЗ , утч за 2015 рік на суму 523 029,00 грн., 2016 рік - 583 589,00 грн.

Позивачем до матеріалів справи надано договір субаренди від 01.06.2015 №04-15А, укладений між ТОВ Гірничі машини - ДРМЗ , як орендодавець та ТОВ Корум Україна (в новій редакції статуту від 2015 року - ТОВ Корум Репеїр ), як орендар. Предметом є зобов'язання орендодавця передати, а орендаря прийняти в строкове платне користування частину нежитлових приміщень загальною площею 6 760,65 кв.м.

Відповідно п. 3.9 вказаного договору до складу орендної плати входить вартість експлуатаційних витрат та комунальних послуг (електро, водо, тепло, газопостачання), а також прибирання офісних приміщень.

01 червня 2015 року між вказаними суб'єктами господарювання укладено додаткову угоди №1 до договору суборенди від 01.06.2015 №04-15А, якою внесено зміни у п. 3.9 договору суборенди від 01.06.2015 №04-15А: До складу орендної плати не включаються, а сплачуються окремо компенсація за використанні: електроенергію, водо, тепло, газопостачання, каналізація, вивезення сміття, утилізація відходів, послуги зв'язку, ліміти викидів та скидів в атмосферу, згідно наданих рахунків орендодавцем, а також прибирання офісних приміщень.

На підтвердження здійснених витрат позивачем надано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), складені на підставі договору від 01.06.2015 № 04-15А: від 31.08.2015 №418, від 31.08.2015 № 423, від 31.08.2015 №4422, від 31.08.2015 №424, від 30.09.2015 №612, від 30.09.2015 №611, від 30.09.2015 №610, від 30.09.2015 №609, від 30.09.2015 №608, від 31.10.2015 №790, від 31.10.2015 №789, від 31.10.2015 №788, від 31.10.2015 №786, від 31.10.2015 №785, від 30.11.2015 №1044, від 30.11.2015 №1043, від 30.11.2015 №1041, від 30.11.2015 №1042, від 30.11.2015 №1040, від 31.12.2015 №1190, від 31.12.2015 №1191, від 31.12.2015 №1192, від 31.12.2015 №1204, від 31.12.2015 №1205, від 31.01.2016 №ДМЗ00000163, від 31.01.2016 №ДМЗ00000165, від 31.01.2016 №ДМЗ00000167, від 31.01.2016 №ДМЗ00000169, від 31.01.2016 №ДМЗ00000170, від 29.02.2016 №ДМЗ00000327, від 29.02.2016 №ДМЗ0000328, від 29.02.2016 №ДМЗ00000329, від 29.02.2016 №ДМЗ00000327, від 29.02.2016 №ДМЗ00000329, від 29.02.2016 №ДМЗ00000331, від 15.03.2016 №ДМЗ00000419, від 15.03.2016 №ДМЗ00000420, від 15.03.2016 №ДМЗ00000421, від 15.03.2016 №ДМЗ000004226.

Рахунки фактури: від 31.08.2015 №000896, 31.08.2015 №000897, 31.08.2015 №000898, 31.08.2015 №000899, від 30.09.2015 № 000954, від 30.09.2015 № 000955, 30.09.2015 № 000956, від 30.09.2015 № 000957, від 30.09.2015 № 000958, від 30.09.2015 № 000959, від 31.10.2015 № 0011019, від 31.10.2015 № 001020, від 31.10.2015 № 0011021, від 31.10.2015 № 001022, від 31.10.2015 № 0011023, 31.10.2015 № 001024, 31.10.2015 № 001020, від 30.11.2015 № 001079, від 30.11.2015 № 001080, від 30.11.2015 № 001081, від 30.11.2015 № 001082, від 30.11.2015 № 001083, від 30.11.2015 № 001084, від 31.12.2015 № 001145, від 31.12.2015 № 001146, від 31.12.2015 № 001147, від 31.12.2015 № 001148, від 31.12.2015 № 001149, від 31.12.2015 № 001050, від 31.12.2015 № 001151, від 31.01.2016 № 00057, від 31.01.2016 № 00058, від 31.01.2016 № 00059, від 31.01.2016 № 00060, від 31.01.2016 № 00061, від 31.01.2016 № 00062, від 29.02.2016 № 00097, від 29.02.2016 № 00099, від 29.02.2016 № 00101, від 29.02.2016 № 00102, від 29.02.2016 № 00100, від 29.02.2016 № 00098, від 15.03.2016 № 00108, від 15.03.2016 № 00109, від 15.03.2016 № 00110, від 15.03.2016 № 00111, від 15.03.2016 № 00112.

В підтвердження оплати надано платіжне доручення від 27.12.2016 №1458 на загальну суму 4 627 284,86 грн.

Також позивачем надано лист ТОВ Гірничі машини Дружківський машинобудівний завод від 26 лютого 2019 року № 03/2-10, яким повідомляється наступне:

1. Протягом періоду дії договору від 01.06.2015 № 04-15А у ТОВ Гірничі машини Дружківський машинобудівний завод за орендованим майном обліковувались наступні лічильники: по електроенергії: Ф687001Н100В5А (№ 2413513), Ф687001Н380В5А (№820274), Ф687001Н380В5А (№2819265), по водопостачанню Ф68700В380В5А (№2819310), ЕРСВ - 210/50-366, по газу GMS-G-16-32-06-У3.1-НЧ (№50456), РГ-К-100, GMS-G-16-32-06-У3.1-НЧ (№000944), GMS-G-160-80-1,0-У2.1-НЧ (№91451).

2. Протягом дії договору від 01.06.2015 № 04-15А у ТОВ Гірничі машини Дружківський машинобудівний завод наявний договір на надання послуг з централізованого питного водопостачання і водовідведення від 01.01.2014 № 542.

3. Протягом дії договору від 01.06.2015 № 04-15А у ТОВ Гірничі машини Дружківський машинобудівний завод наявний договір на надання послуг з прибирання приміщень від 01.07.2015 № КС-ДрМЗ/71-15У

4. Протягом дії договору від 01.06.2015 № 04-15А ТОВ Гірничі машини Дружківський машинобудівний завод було платником збору за забруднення навколишнього природного середовища, на підтвердження чого надано виписки банку.

Документи, на які міститься посилання в зазначеному листі, наявні в матеріалах справи.

Частина 2 підпункт 3.1.1 акта перевірки.

В ході перевірки встановлено, що ТОВ Корум Репеїр за період 2016 року, згідно наданих до перевірки регістрів бухгалтерського обліку, а саме бухгалтерського рахунку Дт 943 Собівартість реалізованих виробничих запасів , Кт 20 Виробничі запаси , 22 Малоцінні та швидкозношувальні предмети до складу інших операційних витрат за 2016 рік віднесено суму, визначену в аналітичному обліку підприємства як суму капітального ремонту обладнання у розмірі 2 879 650,00 грн.

Податковий орган зазначає про відсутність на балансі підприємства власного обладнання.

Позивачем надано Журнали проводок за 31.03.2016, реалізація ТМЦ - видаткова накладна від 31.03.2016 № 63, реалізація ТМЦ видаткова накладна від 31.03.2016 № 70.

Картка рахунку 943 за 2016 рік.

З яких вбачається що за Дт 943 відображено собівартість реалізованих виробничих запасів, які обліковувались на рахунках Кт 221, 201, 207, 202, 203, 204, 209.

В підтвердження реалізації запасів позивачем надано:

Договір від 04.03.2016 № КР/035-16, Специфікація № 1 від 04.03.2016 до договору від 04.03.2016 № КР/035-16, Специфікація № 2 від 09.03.2016 до договору від 04.03.2016 № КР/035-16, Специфікація № 3 від 10.03.2016 до договору від 04.03.2016 № КР/035-16, видаткова накладна від 31.03.2016 № 60, видаткова накладна від 31.03.2016 № 61, видаткова накладна від 31.03.2016 № 62, видаткова накладна від 31.03.2016 № 63, видаткова накладна від 31.03.2016 № 64, податкова накладна від 31.03.2016 № 13, податкова накладна від 31.03.2016 № 14, податкова накладна від 31.03.2016 № 15, податкова накладна від 31.03.2016 № 16, податкова накладна від 31.03.2016 № 17.

Договір від 08.02.2016 № 0502/1, специфікація № 1 до договору від 08.02.2016 № 0502/1, розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 31.03.2016 № 10 до податкової накладної від 08.02.2016 № 1.

Частина 3 підпункту підпункт 3.1.1 акта перевірки.

За період з 01.01.2015 по 31.12.2017 ТОВ Корум Репеїр задекларовано різниці, які виникають відповідно до ПК України, у сумі (-) 82 345, 00 грн.

Податковим органом встановлено заниження різниць, на які збільшується фінансовий результат до оподаткування, а саме сума витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резервних боргів всього на суму 26 772, утч за 2017 рік на суму 26 772, 00 грн.

В ході перевірки встановлено списання дебіторської заборгованості, що відображено бухгалтерською проводкою Дт944 Кт 361, 371 по контрагентам:

ПРАТ ПІВНГЗК код ЄДРПОУ 00191023, місцезнаходження 50079, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг на суму 11 200,00 грн.;

ПРАТ УАСК АСКА код ЄДРПОУ 13490997, місцезнаходження 69005, Запорізька обл., місто Запоріжжя, ВУЛИЦЯ ПЕРЕМОГИ, будинок 97-А на суму 613,76 грн.

ТОВ Сервісна компанія Формула код ЄДРПОУ 36958905 03045, м.Київ, вул.. Новопирогівська, будинок 50, на суму 14 958,45 грн.

Податковим органом на адресу позивача направлено запит від 03.08.2018 щодо надання документів та пояснень щодо списання вказаної вище дебіторської заборгованості.

Відповідь підприємством не надано.

Податковим органом встановлено, що відповідно даним бухгалтерського обліку на підприємстві створено резерв сумнівної заборгованості, що відображено бухгалтерською проводкою Дт 944 Кт381.

Проте згідно наказу про облікову політику не вказано про створення резерву сумнівних боргів. До перевірки не надано документів, які підтверджують взаємовідносини з підприємствами по яким списано заборгованість в Дт 944. Відсутні договори, видаткові накладні, платіжні відомості, претензійна робота тощо.

Позивачем до матеріалів справи надано Повідомлення про неможливість пред'явити документи від 10.05.2018 року № 145 на адресу ДПІ у м. Дружківка ГУ ДФС у Донецькій області, де підприємство посилається на пп. 38.11 п. 38 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, зазначає перелік документів за період з 27.07.2011 по 04.12.2014, які вважаються втраченими, у зв'язку із не можливістю їх вивезення з тимчасово окупованої території.

Також позивачем до матеріалів справи надано:

картку рахунку дебет 361 за період грудень 2012 - грудень 2017, з якої вбачається, формування дебіторської заборгованості по рахунку дебет 361 у розмірі 11 200,03 грн. по ПІВНГЗК ПРАТ на підставі договору поставки від 28.05.2012, реалізація товарів та послуг, замовлення від 24.12.2012. Станом на 17.08.2017 корегування боргу в кредит 361 нараховано (сторно) дебіторська заборгованість у розмірі 11 200,03 грн.

картка рахунку 3711 за період березень 2013 - грудень 2017, з якої вбачається формування дебіторської заборгованості по рахунку 3711 по ПРАТ УАСК АСКА на підставі платіжного доручення від 26.03.2013 оплата (аванс) у розмірі 613,76 грн. Станом на 17.08.2017 корегування боргу в кредит 3711.

картка рахунку 3711 за період березень 2013 - грудень 2017, сальдо за дебетом на початок 7 122,66 грн. з 14.03.2013 вбачається формування дебіторської заборгованості по рахунку 3711 по ТОВ Сервісна Компанія Формула Станом на 17.08.2017 корегування боргу в кредит 3711 у розмірі 37 202,66 грн.

В порядку виконання ухвали суду позивачем надано наступні Акти звірок:

Акт звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2011 - 20.07.2017 між ТОВ Корум Репеїр та ПРАТ УАСК АСКА , згідно якого обліковується наявна заборгованість на користь ТОВ Корум репеїр у розмірі 613,76 грн. Факт направлення вказаного акта контрагенту підтверджується накладною від 20.02.2019 № 6100406197391, описом вкладення до вказаної накладної, фіскальним чеком.

Акт звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2015 - 01.12.2015 між ТОВ Корум Репеїр та ПРАТ ПІВНГЗК за договором від 28.05.2012№ 63-12П, згідно якого обліковується наявна заборгованості на користь ТОВ Корум Репеїр у розмірі 11 203, 03 грн. Факт направлення вказаного акта контрагенту підтверджується накладною від 20.02.2019 № 6100406197405, описом вкладення до вказаної накладної, фіскальним чеком.

Акт звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2015 - 01.12.2015 між ТОВ Корум Репеїр та ПРАТ ПІВНГЗК за договором від 28.05.2012№ 63-12П, згідно якого обліковується наявна заборгованості на користь ТОВ Корум Репеїр у розмірі 14 958,45 грн. Факт направлення вказаного акта контрагенту підтверджується накладною від 20.02.2019 № 6100406197375, описом вкладення до вказаної накладної, фіскальним чеком.

Перелічені судом письмові докази, наявні в матеріалах справи та досліджені судом в порядку ст.ст. 211, 217 КАС України.

Правова позиція суду обґрунтована наступним.

В частині формування витрат на компенсацію за використанні: електроенергію, водо, тепло, газопостачання, каналізація, вивезення сміття, утилізація відходів, послуги зв'язку, ліміти викидів та скидів в атмосферу, згідно наданих рахунків орендодавцем, а також прибирання офісних приміщень у розмірі 1 106 618, 00 грн.

Відповідно 134.1.1. п.134.1 ПК України прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Згідно з п.138.1, п.138.2 ст.138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п.138.8 ст.138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пункт 44.1 ст. 44 ПК України визначає, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пункт 44.2 ст. 44 ПК України, для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно зі ст.1, ст.3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV (із врахуванням змін та доповнень (далі закон №996)) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Первинні документи по відображенню господарських операцій являються основою і для податкового обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (ч. 1 ст. 9 закону № 996)

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. (ч. 2 ст. 9 закону №996)

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, яке містить аналогічні норми.

В свою чергу, відповідно частин 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини;

Стаття 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач та ТОВ Гірничі Машини ДРМЗ уклали договір суборенди від 01.06.2015 №04-15А, додатковою угодою до нього від 01.06.2015 №1 змінено п.3.9 та зазначено, що комунальні послуги та ін. послуги не входять до складу орендної плати, а сплачуються/компенсуються окремо на підставі рахунків орендодавця.

Таким чином, вбачається, що з моменту надання орендодавцем рахунку на оплату у позивача виникає обов'язок компенсувати його витрати.

В силу ПК України, так як ці витрати пов'язані із господарською діяльністю позивача, він має право включити їх до складу собівартості реалізованих товарів (послуг) - загальновиробничі витрати.

Належними первинними документами в даному випадку є документи, що підтверджують дійсність таких витрат, за змістом укладених договорів це є рахунок на оплату, банківські документи про дійсність оплати та надані позивачем акти виконаних робіт.

Таким чином, обсяг первинних документів для підтвердження господарської операції, визначений укладеними позивачем та його контрагентом угодами, сторонами дотримано.

Підстав вважати наявні у матеріалах справи документи невідповідними вимогам законодавства України судом не знайдено.

Якщо податковий орган припускає завищення/безпідставність розміру витрат, що відображені у рахунках, то це стосується контрагента позивача, як особи відповідальної за їх складення.

Доказів необґрунтованості/завищення ТОВ Гірничі машини - ДРМЗ розмірів компенсацій відповідачем не надано.

Суд наголошує, що обов'язок компенсації витрат, як і право на включення таких до витрат операційної діяльності випливає із складених контрагентом рахунків, оплачених позивачем.

Враховуючи викладене, суд вважає висновки акта в цій частині невідповідними вимогам законодавства України.

Щодо висновку акта перевірки про віднесення до складу інших операційних витрат за 2016 рік суму, визначену в аналітичному обліку підприємства як суму капітального ремонту обладнання у розмірі 2 879 650 .

Спірний акт перевірки містить висновок, що згідно наданих до перевірки регістрів бухгалтерського обліку, а саме Дт 943 - Собівартість реалізованих виробничих запасів Кт 20 Виробничі запаси , 22 Малоцінні та швидкозношувальні предмети до складу інших операційних витрат за 2016 рік суму, визначену в аналітичному обліку підприємства як суму капітального ремонту обладнання у розмірі 2 879 650, 00 грн.

Проте на підставі наданих в ході перевірки документів встановлено, що у підприємства відсутнє на балансі власне обладнання.

У ході розгляду справи позивач пояснив, що за рахунком 943 не відображається вартість капітальних ремонтів. Позивач не має на балансі власного обладнання та не відображав витрати на його ремонт.

Поряд із цим позивач зазначає, що на вказаному рахунку відображено бухгалтерські проводки, які фіксують реалізацію запасів, що обліковуються на рахунках 201, 202, 203, 204, 207, 209, 221.

На підтвердження реалізації таких запасів до суду надано відповідні первинні документи та договори, описані судом вище.

Судом досліджено журнали проводок від 31.03.2016 по видатковим накладним від 31.03.2016 №63, №60, №59, №65, №68, №69, № 70, №71, №74, з яких вбачається, що за Дт 943 обліковуються операції з реалізації товарів та послуг, субконто Дт Дохід від реалізації запасів .

Картка рахунка 943 відповідає даним вказаних вище журналів проводок та містить інформацію за спірний період, сальдо на кінець 2 879 650, 00 грн.

Таким чином надані до суду первинні документи спростовують висновки податкового органу за даним епізодом.

Щодо заниження суми різниць, які виникають відповідно до ПК України у розмірі 73 667,00 грн. на суму амортизаційних відрахувань.

Судом встановлено та сторонами у справі визнається, що позивач нараховував амортизацію на малі необоротні матеріальні активи (далі МНМА) утч за 2015 рік - 20 936,00 грн., за 2016 рік - на 51 570,00 грн., за 2017 рік на 1 161,00 грн.

Стаття 138 ПК України регулює такий вплив шляхом коригування фінансового результату на амортизаційні податкові різниці:

Фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (пп. 138.1 ПК України) і зменшується на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до порядку, визначеного в ПК України (пп.138.2 ПК України )

Пункт 138.3.1 п.138.3 ст. 138 ПК України, розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених підпунктом 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 розділу I цього Кодексу, підпунктами 138.3.2-138.3.4 цього пункту. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, крім "виробничого" методу.

Для розрахунку амортизації відповідно до положень цього пункту визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Відповідно до пп. 14.1.138 п.14.1 ст.14 ПК України, основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 6 000 грн, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника, вартість яких перевищує 6 000 грн і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Згідно з П(С)БО 7, амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів (далі - МНМА) і бібліотечних фондів, які входять до складу інших необоротних матеріальних активів, може нараховуватись у першому місяці використання об'єкта в розмірі 50 % його амортизаційної вартості, та решта 50 % - у місяці його списання з балансу (метод 50 % / 50 %), або в першому місяці використання об'єкта 100 % його вартості (метод 100 %).

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НПБО або МСФЗ, на різниці, які виникають згідно з положеннями Кодексу.

Як вже відзначалось пунктами 138.1 та 138.2 ст.138 ПК України встановлено, що фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до НПБО або МСФЗ та зменшується на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 цієї статті.

Підпунктом 138.3.3 цього пункту визначено групи основних засобів (інших необоротних активів) та мінімально допустимі строки їх амортизації у податковому обліку.

Зокрема, для групи 11 (малоцінні необоротні матеріальні активи) мінімально допустимі строки корисного використання не встановлено.

З урахуванням положень пп. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Кодексу вартість малоцінних необоротних активів у податковому обліку не підлягає амортизації.

Пункт 7 Облікової політики ТОВ Корум Репеїр надає визначення МНМА по критерію вартість менше 6000, 00 грн., а строк корисного використання більше 1 року.

Амортизація МНМА - 100% таких об'єктів у першому місяці використання (п.8 облікової політики)

Разом із тим, суд погоджується із доводами позивача, що вказане порушення у загальному вимірі не потягло за собою заниження податкового зобов'язання, а тому донарахування такого призведе до подвійного оподаткування підприємства.

Щодо висновків акта перевірки про заниження суми витрат на які збільшується фінансовий результат до оподаткування від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів всього у розмірі 26 772,00 грн. утч за 2017 рік 26 772,00 грн.

Податковим органом зазначено, що відсутня необхідна підтверджуюча документація. Така заборгованість не відповідає ознакам безнадійної заборгованості згідно пп 14.1.11 п.14.1 ст.14 ПК України, порушено процедуру формування заборгованості зверх резерву сумнівних боргів.

Відповідно пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПК України безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак (наводиться в частині):

а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;

Згідно статей 256, 257 та ч.1 ст.261 Цивільного кодексу України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Пункт 139.2. Резерв сумнівних боргів

139.2.1. Фінансовий результат до оподаткування збільшується:

на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів.

139.2.2. Фінансовий результат до оподаткування зменшується:

на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Наказом Міністерства фінансів України від 08 жовтня 1999 року №237 затверджено Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 Дебіторська заборгованість.

Згідно з пунктами 1 та 2 вказаного Положення, останнє визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість та її розкриття у фінансовій звітності. Норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) незалежно від форм власності (крім бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності).

Пунктом 4 Положення визначено, що безнадійна дебіторська заборгованість - поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності.

За правилами пункту 8 Положення величина резерву сумнівних боргів визначається за одним із методів:

- застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості;

- застосування коефіцієнта сумнівності.

За методом застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості величина резерву визначається на підставі аналізу платоспроможності окремих дебіторів.

Таким чином, до резерву сумнівної заборгованості включається поточна дебіторська заборгованість, щодо якої є сумніви у її виплаті, що однак не стосуються безнадійної заборгованості, щодо якої були відсутні сумніви про її повернення.

Також підприємству надається право вибору методу обчислення резерву сумнівних боргів.

Згідно з п.11 П(С)БО 10, коли дебіторська заборгованість визнається безнадійною, її суми списуються за рахунок резерву сумнівних боргів у кореспонденції з рахунком 38, а якщо резерву виявляється недостатньо або він не був створений, у кореспонденції з рахунком 944

Як вже зазначалось вище, позивачем визнано дебіторську заборгованість по взаємовідносинам з контрагентами ПРАТ ПІВНГЗК , ПРАТ УАСК АСКА ,ТОВ Сервісна компанія Формула безнадійною та списано по дебету 944, що підтверджується карткою рахунку 361.

На підставі викладених положень законодавства України, суд вважає, що списання безнадійної заборгованості у розмірі більшому ніж створений резерв сумнівних боргів є правомірним.

Щодо наявності ознак безнадійності, суд звертає увагу податкового органу на положення узагальнюючої податкової консультації Щодо необхідності звернення до суду для визнання заборгованості безнадійною відповідно до підпункту а підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПКУ затвердженої Наказ Міністерства фінансів України від 03 квітня 2018 року № 400, а саме:

Підпунктом а підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Кодексу не встановлюється будь-яких додаткових умов для визнання заборгованості за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, безнадійною. Ця норма Кодексу не передбачає необхідності здійснення платником податку - кредитором будь-яких заходів щодо стягнення заборгованості, зокрема у судовому порядку, визнання боржника банкрутом тощо. Тож, виключним та достатнім критерієм для визнання заборгованості безнадійної згідно з підпунктом а підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Кодексу є сплив строку позовної давності зобов'язаннями щодо такої заборгованості, незалежно від того звертався кредитор до суду з метою її стягнення чи ні.

Таким чином, у разі якщо заборгованість відповідає ознаці, визначеній підпунктом а підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, платники податку не повинні здійснювати перевірку відповідності такої заборгованості іншим ознакам, передбаченим підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Кодексу.

Щодо спливу строку давності та наявності первинних документів.

З наданих позивачем бухгалтерських відомостей, вбачається, що дебіторська заборгованість ПРАТ ПІВНГЗК , ПРАТ УАСК АСКА , ТОВ Сервісна компанія Формула виникла у зв'язку із господарськими правовідносинами, що мали місце у 2012-2013 рр.

При цьому, позивач звертався до ДПІ у м. Дружківка із листом від 10.05.2018 №145 в якому, керуючись пп.38.11 п.38 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, повідомив про неможливість вивезення документів із тимчасово окупованої території, за місцем знаходження до перереєстрації - м. Донецьк вул. Горячкіна, 20.

Відповіді на названий лист ДПІ у м. Дружківка не надано.

Відповідно пп. 38.11 п. 38 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України тимчасово, до завершення проведення антитерористичної операції, до платників податків/податкових агентів, які провадили діяльність на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення, вільної економічної зони "Крим" і не можуть пред'явити первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, як виняток із положень статті 44 цього Кодексу застосовуються спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності.

Підстави неможливості пред'явлення первинних документів:

первинні документи втрачені (знищені чи зіпсовані) у зв'язку з проведенням антитерористичної операції;

первинні документи знаходяться на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення, вільної економічної зони "Крим" і їх неможливо вивезти або їх вивезення пов'язане з ризиком для життя та здоров'я платника податків, фізичних осіб чи неможливе у зв'язку з іншими адміністративними перешкодами, встановленими органами влади.

У разі втрати та/або неможливості вивезення первинних документів платник податків/податковий агент за місцем свого обліку подає до контролюючого органу в довільній формі повідомлення про неможливість вивезення первинних документів, підписане керівником підприємства та головним бухгалтером, в якому зазначаються: обставини, що призвели до втрати та/або неможливості вивезення первинних документів, податкові (звітні) періоди, а також загальний перелік первинних документів (за можливості - із зазначенням реквізитів).

Дані та показники податкової звітності платника податків/податкового агента за податкові (звітні) періоди, зазначені у повідомленні, не можуть бути піддані сумніву лише на підставі відсутності первинних документів. Подане повідомлення є також підставою для збереження витрат (включаючи витрати у зв'язку з придбанням цінних паперів/корпоративних прав) та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток (включаючи від'ємний фінансовий результат за операціями з цінними паперами/корпоративними правами), та/або податкового кредиту з податку на додану вартість, та/або суми від'ємного значення податку на додану вартість минулих податкових (звітних) періодів без наявності договірних, розрахункових, платіжних та інших первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Після подання до контролюючого органу повідомлення про неможливість вивезення первинних документів до завершення проведення антитерористичної операції запроваджується мораторій на проведення будь-яких перевірок щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів.

Якщо після подання повідомлення про неможливість вивезення первинних документів платнику податків/податковому агенту стане відомо про втрату цих документів, такий платник податків/податковий агент зобов'язаний подати до контролюючого органу повідомлення про втрату первинних документів із зазначенням обставин такої втрати.

Платники податків/податкові агенти, які подали повідомлення про втрату первинних документів відповідно до цього підпункту, не можуть бути перевірені контролюючим органом щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів, у тому числі після завершення проведення антитерористичної операції.

Втрата документів, що не пов'язана з проведенням антитерористичної операції, не надає права платнику податків/податковому агенту застосовувати положення цього підпункту.

Зазначені в цьому підпункті положення застосовуються до платників податків/податкових агентів, які станом на 1 квітня 2017 року здійснили зміну свого місцезнаходження (місця проживання) з тимчасово окупованої території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення на іншу територію України та сплачували податки до бюджету в період проведення антитерористичної операції згідно з цим Кодексом.

Платник податків/податковий агент не може застосовувати положення цього підпункту щодо податкових (звітних) періодів після перереєстрації підприємства на іншій території України.

Обов'язок доведення відсутності підстав для застосування положень цього підпункту покладається на контролюючий орган. Платник податків/податковий агент, який безпідставно застосував положення цього підпункту, вважається таким, що ухиляється від сплати податків та несе відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

У разі відмови контролюючого органу у застосуванні положень цього підпункту контролюючий орган зобов'язаний видати вмотивоване рішення у строк не пізніше одного місяця з дати отримання відповідного повідомлення від платника податків/податкового агента, в якому зазначаються підстави та докази такої відмови.

Рішення контролюючого органу може бути оскаржено в адміністративному чи судовому порядку. До винесення остаточного рішення по справі контролюючий орган не може піддати сумніву показники податкової звітності, а також ініціювати проведення будь-якої перевірки платника податків/податкового агента щодо податкових (звітних) періодів, зазначених у відповідному повідомленні.

У податкових (звітних) періодах, зазначених у відповідному повідомленні, не може бути переглянуто у бік збільшення суми податкових зобов'язань з податків і зборів, задекларовані в податкових деклараціях за вказані податкові (звітні) періоди, у бік збільшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, задекларовані в податкових деклараціях/розрахунках за вказані податкові (звітні) періоди, у бік збільшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявлені в податкових деклараціях за вказані звітні періоди.

Місцезнаходження ТОВ Корум Репеїр до перереєстрації м. Донецьк, вул. Горячкіна, 20.

Позивач здійснив перереєстрацію місцезнаходження на підконтрольну українській владі територію - 04.12.2014.

Період, за який позивач не в змозі надати підтверджуючі первинні документи мав місце до перереєстрації підприємства (2012-2013рр.).

Тому суд вважає правомірним посилання позивача на пп. 38.11 п. 38 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.

В свою чергу податковий орган рішення щодо відмови у застосуванні відносно ТОВ Корум репеїр пп. 38.11 п. 38 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України не приймав, отже ним не доведено відсутності підстав для застосування положень цього підпункту.

В зв'язку із викладеним, суд вважає, що висновки податкового органу про порушення позивачем вимог ПК України, що викладені у спірному акті перевірки та стали підставою для прийняття оспорюваних податкових повідомлень рішень не відповідають вимогам законодавства України та не підтверджені належними, допустимими, достовірними доказами.

В зв'язку із визнанням неправомірним донарахування податкового зобов'язання за основним платежем відсутні підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Крім того, за наслідками діяльності у 2015 році штрафні (фінансові) санкції до платників податку на прибуток підприємств за порушення порядку обчислення, правильності заповнення податкових декларацій з податку на прибуток підприємств та повноти його сплати не застосовуються. (п.31 підрозділ 10 розділу XX ПК України)

Керуючись пп. 15.5 Розділу VII Перехідних положень, статями 9, 19, 72-79, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Корум Репеїр (84205, Донецька область, м. Дружківка, вул. Леніна (Соборна), 7, ЄДРПОУ 37790506) до Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області (87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозьської дивізії, 114, ЄДРПОУ 39406028) про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 04.09.2018 року №0007021411 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 913218,75 грн., в т.ч. за податковими зобов'язаннями 730575,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями 182643,75 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 04.09.2018 року №0007011411 про зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 27933,00 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Корум Репеїр (84205, Донецька область, м. Дружківка, вул. Леніна (Соборна), 7, ЄДРПОУ 37790506) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області (87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114) судовий збір, сплачений за подання позову в розмірі 14117, (чотирнадцять тисяч сто сімнадцять) гривень 28 копійок.

Рішення прийнято у нарадчій кімнаті, вступну та резолютивну частини рішення проголошено у судовому засіданні 20 березня 2019 року, повний текст рішення виготовлений 29 березня 2019 року.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Буряк І. В.