Ухвала

від 03.04.2019 по справі 360/866/19

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про закриття провадження у справi

03 квітня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/866/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Секірська А.Г., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

27 лютого 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) із позовом до Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі - відповідач, Білокуракинське ОУПФУ), у якому просить суд:

- зобов'язати Білокуракинське ОУПФУ нарахувати заборгованість по пенсії ОСОБА_1 за період з 1 листопада 2011 року по 31 грудня 2018 року в сумі 360 097,64 гривень згідно постанови Сватівського міського районного суду Луганської області від 15 березня 2012 року по справі №1225/479/2012;

- стягнути з Білокуракинського ОУПФУ заборгованість по пенсії ОСОБА_1 згідно постанови Сватівського міського районного суду Луганської області від 15 березня 2012 року по справі № 1225/479/2012 за період з 1 листопада 2011 року по 31 грудня 2018 року в сумі 360 097,64 гривень;

- зобов'язати відповідача подати суду звіт про виконання судового рішення.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідно до постанови Сватівського районного суду від 26.10.2006 по справі № 2а-79-06 зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області здійснити з 06.09.2006 перерахунок пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком. Постановою Сватівського районного суду у справі № 1225/479/2012 від 15.03.2012 визнано противоправними рішення та дії, що вчинені суб'єктом владних повноважень - Управлінням Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області щодо зменшення ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 з 1 листопада 2011 року розміру пенсії, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, які встановлено статтями ст. 50, ч.4 ст.54,67 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і встановлення цих пенсій в розмірах, які не відповідають вимогам постанови Сватівського районного суду від 26.10.2006 року та ухвали Вищого Адміністративного суду від 13.11.2008 року.

Станом на теперішній час постанова Сватівського районного суду у справі № 1225/479/2012 не виконана.

У відповідь на звернення позивача, відповідач листом від 16.10.2018 № 94/У-7/С повідомив останнього, що оскільки управління виконало постанову Сватівського районного суду від 26.10.2006 на підставі розпорядження начальника управління від 12.12.2008, а з 01.11.2011 змінилось законодавство щодо обчислення пенсії, підстави для проведення перерахунку згідно постанови Сватівського районного суду від 15.03.2012 № 2а/1225/479/2012 відсутні. Тому управління перерахунок пенсії згідно рішення суду з 01.01.2011 не проводило.

Позивач вважає таку бездіяльність протиправною та звернувся до суду для захисту своїх прав.

Ухвалою суду від 04.03.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (арк. спр. 1-2).

18.03.2019 за вх. № 14415/2019 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (арк. спр. 41-46), у якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до постанови Сватівського районного суду від 26.10.2006 року (справа №2а-79-06) зобов'язано УПФУ в Сватівському районі здійснити ОСОБА_1 з 06.09.2006 року перерахунок пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкодуй! заподіяну здоров'ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком. На підставі вищезазначеного рішення суду та постанови про відкриття виконавчого провадження головного управління юстиції в Луганській області ОСОБА_1 проведено відповідний перерахунок пенсії. Розмір доплати згідно рішення суду склав 37946,44 грн, яку він отримав у січні 2009 року.

Приймаючи судове рішення про задоволення позовних вимог, суд своїм рішенням відновив порушене право на отримання підвищення до пенсії як інваліду ЧАЕС на момент вирішення спору, вказавши при цьому дату, з якої належить здійснювати перерахунок пенсії, та не визначивши кінцевої дати з огляду на постійний характер виплати підвищення до пенсії. При цьому суд виходив з наявності об'єкту судового захисту, порушеного права відповідно до частини першої статті 2 КАС України до суду, а не на майбутнє. Зміни, що відбулися у законодавстві, що регулюють спірні правовідносини, відмінні від тих, які прийняті в судових рішеннях на період їх ухвалення, а тому управління зазначає, що судове рішення вичерпало свою дію з прийняттям нових законодавчих змін в однопредметних правовідносинах.

З урахуванням зазначених змін у законодавстві управління припинило виплату пенсії ОСОБА_1 згідно постанови Сватівського районного суду від 26.10.2006.

До змін у законодавстві належать наступні зміни: 14.06.2011 Верховною Радою України прийнято ОСОБА_4 України Про внесення змін до Закону України Про Державний бюджет України на 2011 рік , яким встановлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали, внаслідок Чорнобильської катастрофи", застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. ОСОБА_4 України набрав чинності 19.06.2011. На виконання зазначеного закону була прийнята постанова №745 від 06.07.2011. Під час вирішення питання, якою нормою закону слід керуватися при виплаті пенсії, управління надало перевагу тій нормі що прийнята пізніше, а саме нормі Закону України Про внесення змін до Закону України Про Державний бюджет України на 2011 рік від 14.06.2011.

З 01.01.2015 діє нова редакція статті 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , відповідно до якої умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Норма, відповідно до якої особам з інвалідністю 2 групи виплачується 8 мінімальних пенсій за віком, з 01.01.2015 у законодавстві відсутня. Таким чином, обчислення розміру пенсій інвалідам в 2011 році проводилось відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 6 липня 2011 року № 745 Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету з 2012 року - відповідно до постанови КМУ від 23.11.2011 р. № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» .

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про перерахунок пенсії з 01.05.2012 року, з урахуванням норм постанови Кабінету Міністрів України №1210.

Постановою Сватівського районного суду від 14.01.2013, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.02.2013, позовні вимоги позивача задоволено та зобов'язано управління Пенсійного фонду України провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.05.2012, застосувавши розрахунок заробітної плати у зоні відчуження нараховану підприємством (філія Сватівський райавтодор ) та довідок, наявних в пенсійній справі, відповідно до яких позивач отримував пенсію з 01.05.2012. Згідно зазначеної постанови суду ОСОБА_1 отримує пенсію по теперішній час.

Щодо строків звернення да суду відповідач зазначив наступне.

Як вбачається з позовної заяви, вона датована 04.02.2019, а питання про порушення своїх прав позивач ставить з моменту припинення пенсійних виплат, а саме з 01.05.2012. Позивач про порушення свого права, якщо він вважав його порушеним, повинен був дізнатися з травня 2012 року з моменту припинення пенсійних виплат.

За таких обставин відповідач вважає, що позивачем пропущено шестимісячних строк звернення до суду.

У зв'язку з припиненням виплати пенсії відповідно до постанови Сватівського районного суду від 26.10.2006 по справі №2а-79-06 ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою (в порядку ст.267 КАС України) про визнання протиправними рішення та дії управління щодо зменшення розміру пенсії з 01.11.2011, яка обчислена відповідно до Сватівського районного суду від 26.10.2006 року по справі №2а-79-06, яка відповідно до постанови Сватівського районного суду від 15.03.2012 року по справі №1225/479/2012 була задоволена. Проте управління зазначає, що постанова Сватівськюго районного суду від 15.03.2012 но справі №1225/479/2012 не містить вимоги зобов'язального характеру.

Таким чином, оскільки управління виконало постанову Сватівського районного суду від 26.10.2006 на підставі розпорядження начальника управління від 12.12.2008, а з 01.11.2011 змінилось законодавство щодо обчислення пенсії, підстави для проведення перерахунку згідно постанови Сватівського районного суду від 15.03.2012 №2а/1225/479/2012 відсутні.

Надаючи розрахунок пенсії, позивач не звертає увагу, що відповідно до постанови Сватівського районного суду від 26.10.2006 по справі №2а-79-06 встановлено, що зазначений перерахунок повинен проводитись з розрахунку мінімальної пенсії за віком у сумі 359 грн. Відомостей про перерахунок пенсії позивачу через зростання мінімальної пенсії за віком постанова суду не містить.

Тому розрахунок пенсії, поданий ОСОБА_1 у позові, є безпідставним на не відповідає резолютивній частині постанови Сватівського районного суду від 26.10.2006 року по справі №2а-79-06.

Таким чином, дії управління щодо не нарахування заборгованість по пенсії ОСОБА_1 за період з 1 листопада 2011 року по 31 грудня 2018 року в сумі 360097,64 гривень згідно постанови Сватівського районного суду Луганської області від 15 березня 2012 року по справі № 1225/479/2012 ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а позов є необґрунтованим.

На підставі викладеного, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, особою з інвалідністю ІІ групи, захворювання якого пов'язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС (арк. спр. 9-11).

Відповідно до протоколу № 5/92 від 15.10.1997 позивачу призначено пенсію по інвалідності відповідно до закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи з 04.09.1997 (арк. спр. 51).

Сторонами визнається, що постановою Сватівського районного суду від 26.10.2006 у справі № 2а-79-06 зобов'язано Управління Пенсійного фонду України Сватівського району Луганської області провести ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 перерахунок пенсії як громадянам, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи і як інвалідам 2 групи в розмірі 8 мінімальних пенсій, а також провести перерахунок щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком. Апеляційний суд Луганської області постанову Сватівського районного суду Луганської області скасував своєю постановою від 05 лютого 2007 року і відмовив у задоволені позову. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 13 листопада 2008 року скасував постанову Апеляційного суду Луганської області, а постанову Сватівського районного суду Луганської області від 26.10.2006 залишив без змін.

Зазначені обставини встановлені також у постанові Сватівського місцевого районного суду Луганської області від 15.03.2012 у справі № 1225/479/2012 (арк.спр. 16-19).

Управління пенсійного фонду в Сватівському районі Луганської області на виконання постанови суду було зроблено перерахунок пенсійних виплат з 22 травня 2008 року та виплачено заборгованість, виплати проводились до 01.11.2011 (арк. спр. 111-119).

Відповідачем у відзиві зазначено, що у зв'язку зі змінами в законодавстві управління на підставі Закону України Про внесення змін до Закону України Про Державний бюджет України на 2011 рік від 14.06.2011 припинило виплату пенсії ОСОБА_1 згідно постанови Сватівського районного суду від 26.10.2006.

Позивач оскаржив такі дії у судовому порядку.

Постановою Сватівського міського районного суду Луганської області від 15.03.2012 у справі №1225/479/2012, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.05.2012, позовні вимоги, зокрема, ОСОБА_1 задоволено та визнано противоправними рішення та дії, що вчинені суб'єктом владних повноважень - УПФУ в Сватівському районі Луганської області, щодо зменшення, зокрема, ОСОБА_1 з 1 листопада 2011 року розміру пенсії, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, які встановлено статтями ст. 50, ч.4 ст. 54, 67 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і встановлення цих пенсій в розмірах, які не відповідають вимогам постанови Сватівського районного суду від 26.10.2006 року та ухвали Вищого Адміністративного суду від 13.11.2008 року (арк. спр. 16-17, 18-19).

Ухвалою Сватівського районного суду Луганської області від 18.02.2013 у справі № 1225/479/2012, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.03.2013, роз'яснено, що постановою Сватівського районного суду Луганської області від 15.03.2012 встановлено протиправність бездіяльності Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області, що зобов'язує відповідача виконати постанову Сватівського районного суду від 26.10.2006 року по справі №2а-79-06 та ухвали Вищого Адміністративного суду від 13.11.2008 року, щодо проведення перерахунку ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 1 листопада 2011 року, державних та додаткових пенсій (арк. спр. 20, 21-22).

Ухвалою Сватівського місцевого районного суду Луганської області від 29.07.2013 у справі № 1225/479/2012, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.08.2013, поновлено пропущений строк для повторного пред'явлення виконавчих листів по справі № 1225/479/2012 до виконання (арк.спр. 23, 24-25).

Позивачем у позовній заяві зазначено, та не спростовано відповідачем, що 10.10.2013 підрозділом примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного Управління юстиції у Луганській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 1225/479/2012, виданого 02.07.2013 Сватівським районним судом Луганської області що зобов'язує відповідача виконати постанову Сватівського районного суду від 26.10.2006 року по справі №2а-79-06 та ухвали Вищого Адміністративного суду від 13.11.2008 року, щодо проведення перерахунку ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 1 листопада 2011 року, державних та додаткових пенсій.

Ухвалою Сватівського районного суду Луганської області від 08.06.2015 заяву про видачу дубліката виконавчого листа по справі №1225/479/2012 задоволено (арк. спр. 26).

Ухвалою Сватівського районного суду Луганської області від 11.01.2017 у справі № 1225/479/2012 відмовлено у задоволенні заяви УПФУ в Сватівському районі Луганської області про роз'яснення судового рішення (арк.спр.27-29).

Ухвалою Сватівського районного суду Луганської області від 30.03.2017 у справі № 1225/479/2012 відмовлено у задоволенні заяви УПФУ в Сватівському районі Луганської області про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню в порядку статті 259 КАС України (арк.спр.30-32).

Ухвалою Сватівського районного суду від 13.03.2018 у справі № 1225/479/2012 задоволено заяву головного державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Луганській області Галушки М.В., замінено сторону виконавчого провадження з виконання виконавчого листа у справі № 1225/479/2012, виданого 25.06.2015 Сватівським районним судом Луганської області про зобов'язання управління Пенсійного фонду України у Сватівському районі Луганської області виконати постанову Сватівського районного суду від 26.10.2006 року по справі № 2а-79-06 та ухвалу Вищого Адміністративного суду від 13.11.2008 року щодо проведення перерахунку ОСОБА_1 з 1 листопада 2011 року державних та податкових пенсій, з управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області (код ЄДРПОУ 21792614, місцезнаходження: 92600, Луганська область, місто Сватове, пл. 50-річчя Перемоги, будинок 38) на Білокуракинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області (код ЄДРПОУ 41246789, місцезнаходження: 92200, Луганська область, Білокуракинський район, селище міського типу Білокуракине, вулиця Історична, будинок 81) (арк. спр. 33-34).

У відповідь на звернення позивача від 27.09.2018 Білокуракинським ОУПФУ надано відповідь від 10.10.2018 № 94/У-7/С, в якій, серед іншого, зазначено, що управління виконало постанову Сватівського районного суду від 26.10.2006 на підставі розпорядження начальника управління від 12.12.2008, а з 01.11.2011 змінилось законодавство щодо обчислення пенсії, тому підстави для проведення перерахунку згідно постанови Сватівського районного суду від 15.03.2012 № 2а/1225/479/2012 відсутні. У зв'язку з цим управління перерахунок пенсії згідно рішення суду з 01.01.2011 не проводить (арк. спр. 35-36).

Надаючи оцінку наявності підстав для розгляду даної справи в порядку адміністративного судочинства, суд виходить з такого.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).

Частиною першою статті 3 КАС України визначено, що порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

За приписами пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно - правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно - правових відносин і стосується саме цих відносин.

Як вбачається з тексту позовної заяви та матеріалів справи, звертаючись з цим позовом, позивач фактично просить суд зобов'язати Білокуракинське ОУПФУ виконати судові рішення Сватівського міського районного суду Луганської області та Донецького апеляційного адміністративного суду у справі № 1225/479/2012, якими визнано противоправними рішення та дії, що вчинені суб'єктом владних повноважень - УПФУ в Сватівському районі Луганської області, щодо зменшення, зокрема, ОСОБА_1 з 1 листопада 2011 року розміру пенсії, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, які встановлено статтями ст. 50, ч.4 ст. 54, 67 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і встановлення цих пенсій в розмірах, які не відповідають вимогам постанови Сватівського районного суду від 26.10.2006 року та ухвали Вищого Адміністративного суду від 13.11.2008 року.

Тобто, предметом спору в даній справі є невиконання відповідачем судових рішень у адміністративній справі № 1225/479/2012, і намагання позивача в такий спосіб примусити Білокуракинське ОУПФУ виконати ці судові рішення.

Суд зауважує, що відповідно до частин другої та третьої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно із частиною четвертою статті 372 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом (частина п'ята статті 372 КАС України).

Частиною першою статті 373 КАС України встановлено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначається Законом України від 02.06.2016 № 1404-VIII Про виконавче провадження (далі - ОСОБА_4 № 1404).

Відповідно до статті 1 Закону № 1404 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із частиною першою статті 18 Закону № 1404 виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

З аналізу вищенаведених законодавчих норм вбачається, що не можна зобов'язати суб'єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом № 1404, у рамках виконавчого провадження з виконання виконавчого листа.

Тому обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об'єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. При розгляді позовних вимог позивача стосовно невиконання окремого судового рішення у іншій справі, суд не може зобов'язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконавче провадження являє собою завершальну стадію судового провадження.

Подібна правова позиція висловлена в постановах ОСОБА_6 Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 816/2016/17, від 16.01.2019 у справі № 686/23317/13-а.

Частиною п'ятою статті 242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Таким чином, спір, який є предметом розгляду у даній справі, не є публічно - правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів, тому провадження у справі підлягає закриттю, при цьому такий спір не може бути вирішений в жодній юрисдикції.

Також суд зазначає, що строки звернення до суду встановлені КАС України для звернення особи за захистом порушених суб'єктом владних повноважень прав, свобод та інтересів, а в даному випадку суд дійшов висновку, що справа взагалі не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, тому посилання відповідача на пропуск позивачем строку звернення до суду з цим позовом є безпідставними.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач згідно з пунктом 9 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір від сплати судового збору звільнений.

Керуючись статтями 238, 248, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про зобов'язання вчинити певні дії.

Повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя ОСОБА_7