ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
02 квітня 2019 року
справа №1340/4044/18
адміністративне провадження №К/9901/3385/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області
на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2018 року у складі судді Лунь З.І.
на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року у складі суддів Большакової О.О., Макарика В.Я., Глушка І.В.
у справі № 1340/4044/18
за позовом Товариства з додатковою відповідальністю Укр-Мідь
до Головного управління ДФС у Львівській області
про визнання протиправним та скасування наказу,
У С Т А Н О В И В :
Товариство з додатковою відповідальністю Укр-Мідь (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування наказу відповідача №4897 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТзДВ Укр-Мідь від 29 серпня 2018 року.
Товариством заявлене клопотання про забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії наказу відповідача №4897 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТзДВ Укр-Мідь від 29 серпня 2018 року, яке обґрунтоване наявністю очевидних ознак протиправності цього наказу, а також висновком про те, що за результатами реалізації цього наказу шляхом проведення перевірки до позивача можуть бути протиправно застосовані санкції у вигляді донарахування сум грошових зобов'язань зі сплати податків.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2018 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року, заяву про забезпечення позову задоволено, зупинена дія наказу Головного управління ДФС у Львівській області №4897 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТзДВ Укр-Мідь від 29 серпня 2018 року до ухвалення рішення в адміністративній справі.
Судові рішення судів попередніх інстанцій обґрунтовані тим, що право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю позивач може реалізувати виключно шляхом застосування судом заходів забезпечення позову та зупинення дії оскаржуваного наказу, оскільки проведення документальної невиїзної перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні перевірки, що в свою чергу унеможливить виконання рішення суду про задоволення позову про визнання протиправним та скасування наказу і вказане рішення не призведе до відновлення порушеного права позивача.
У січні 2019 року податковий орган подав касаційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, в якій відповідач, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій. Податковий орган звертає увагу суду на те, що на час винесення ухвали судом першої інстанції 11 вересня 2018 року перевірка була завершена, оскільки таку слід було провести з 06 вересня 2018 року по 07 вересня 2018 року, відтак терміни проведення перевірки на час розгляду клопотання вже сплинули, оскаржуваний наказ вичерпав свою дію фактом його виконання.
04 березня 2019 року ухвалою Верховного Суду відкрито провадження за касаційною скаргою податкового органу після усунення її недоліків на виконання вимог ухвали суду від 31 січня 2019 року, справу №1340/4044/18 витребувано з суду першої інстанції.
21 березня 2019 року справа №1340/4044/18 надійшла до Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Касаційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.
Верховний Суд, переглянувши ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для задоволення вимог касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення не відповідають.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що 29 серпня 2018 року Головним управлінням ДФС у Львівській області видано наказ №4897 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТзДВ Укр-Мідь з 06 вересня 2018 року тривалістю 2 робочих дні.
Перевірка призначена з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах із ПП Автоінтерлогістик (код ЄДРПОУ 39991861), ТзДВ Гал-Кат (код ЄДРПОУ 38456790), ТзОВ Інтеркабель Київ (код ЄДРПОУ 32739864), ТзОВ Європан (код ЄДРПОУ 39543889), ТзОВ Волинь Мото (код ЄДРПОУ 37598276) за період лютий 2018 року, ТзОВ Автохелп 2016 (код ЄДРПОУ 40809731) за період грудень 2017 року, лютий 2018 року, ТзОВ Сінта-Євро-Груп (код ЄДРПОУ 40931795) за період грудень 2017 року.
Суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову (частина перша статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Частиною першою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України визначено види забезпечення позову, такі як: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Аналіз наведених норм зумовив висновок судів попередніх інстанцій, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову.
Суд погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій, при цьому вважає помилковим задоволення заяви про забезпечення позову з огляду на те, що така процесуальна дія не призвела до захисту прав Товариства.
Як вбачається з матеріалів справи наказом від 29 серпня 2018 року № 4897 наказано провести документальну позапланову невиїзну перевірку з 06 вересня 2018 року тривалістю 2 робочих дні.
Отже, відповідачем призначено невиїзну перевірку, що спростовує висновки судів попередніх інстанцій стосовно того, що саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе, а факт допуску до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки, з посилання на правову позицію Верховного Суду України, висловлену в постанові від 24 грудня 2010 року.
Суд зазначає, що в цій справі Верховним Судом України висловлено позицію щодо допуску до перевірки, що вказує на виїзний вид перевірки, в межах якої платник податків безпосередньо здійснює допуск посадових осіб податкового органу до її проведення, в той час як в межах спірних відносин відповідачем спірним наказом призначена невиїзна перевірка, що виключає процедуру допуску до перевірки.
Крім того, документальна позапланова невиїзна перевірка призначена відповідачем з 06 вересня 2018 року тривалістю 2 робочих дні, а ухвала суду першої інстанції за результатами розгляду клопотання про забезпечення позову постановлена 11 вересня 2018 року. Відтак, на час прийняття судового рішення терміни проведення перевірки у відповідності до спірного наказу сплинули, а наказ вичерпав свою дію фактом його виконання.
Зазначене свідчить про те, що ухвала про забезпечення позову не призвела до захисту прав Товариства, оскільки спірний наказ реалізований відповідачем до її прийняття.
Суд погоджується з доводами заявника касаційної скарги про те, що Верховним Судом України та Верховним Судом у рішеннях неодноразово висловлювалась позиція, за якою у разі визнання протиправним наказу про проведення невиїзної документальної перевірки, це призводить до визнання перевірки незаконної та відсутності правових наслідків такої .
Відтак, не забезпечення позову у цій справі шляхом зупинення дії наказу не призведе до неможливості поновлення прав позивача у разі задоволення позову судом.
Суд звертає увагу та те, що на час касаційного перегляду судових рішень, судом першої інстанції 18 лютого 2019 року ухвалено рішення у справі, адміністративний позов задоволено повністю (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог), визнаний протиправним та скасований наказ Головного управління ДФС у Львівській області від №4897 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТзДВ Укр-Мідь від 29 серпня 2018 року, визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 16 жовтня 2018 року №0017001414, №0017011414. Отже ухвала суду першої інстанції від 11 вересня 2018 року вичерпала свою дію, оскільки позов був забезпечений до ухвалення рішення у справі.
Суд визнає, що суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанцій - скасуванню.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області задовольнити.
Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року у справі № 1340/4044/18 скасувати.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Р.Ф. Ханова
Судді: І.А. Гончарова
І.Я. Олендер
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 02.04.2019 |
Оприлюднено | 04.04.2019 |
Номер документу | 80894101 |
Судочинство | Адміністративне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні