Постанова

від 02.04.2019 по справі 475/797/18

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

02.04.19

22-ц/812/394/19

Провадження №22-ц/812/394/19

Категорія 23

П О С Т А Н О В А

Іменем України

02 квітня 2019 року м. Миколаїв

колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду у складі:

головуючого: Базовкіної Т.М.,

суддів: Кушнірової Т.Б. та Яворської Ж.М.,

із секретарем судового засідання: Цуркан І.І.,

за участі: представників: позивача - Зборовського С.А., Умарової Р.Т., відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у спрощеному провадженні у відкритому судовому засіданні цивільну справу №475/797/18 за апеляційною скаргою Приватного підприємства Веселий Роздол на рішення, яке постановив Доманівський районний суд Миколаївської області під головуванням судді Єгорової Наталі Іванівни у приміщенні цього суду 18 грудня 2018 р. о 09 годині, за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства ім. Щорса Доманівського району Миколаївської області до державного реєстратора Врадіївської районної державної адміністрації, ОСОБА_4, Приватного підприємства Веселий Роздол про визнання дій державного реєстратора неправомірними, визнання недійсним договору оренди та скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки ,

в с т а н о в и л а :

У липні 2018 р. Приватне сільськогосподарське підприємство ім. Щорса Доманівського району Миколаївської області (далі - ПСП ім. Щорса) звернулося з позовом до державного реєстратора Врадіївської районної державної адміністрації, ОСОБА_4, приватного підприємства Веселий Роздол Доманівського району Миколаївської області (далі - ПП Веселий Роздол ) про визнання дій державного реєстратора неправомірними, визнання недійсним договору оренди та скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки .

Позов мотивовано тим, що 25 жовтня 2008 р. між ПСП ім. Щорса та ОСОБА_4 було укладено договір оренди земельної ділянки площею 9,92 га ріллі, розташованої в межах території Царедарівської сільської ради Доманівського району Миколаївської області, належної ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_1, зареєстрованого в Книзі записів державних актів за № 010501300279, виданого Доманівською районною державною адміністрацією (далі - Доманівська РДА) 7 листопада 2005 р., строком на 7 років, зареєстрований у відділі Держкомзему у Доманівському районі 04 серпня 2011 р. за № 48221624000615. 24 квітня 2018р. між ПСП ім. Щорса та ОСОБА_4 була укладена Додаткова угода до вказаного договору оренди землі про продовження строку дії оренди до 01 грудня 2025 р. ПСП ім. Щорса звернулося до Центру надання адміністративних послуг Доманівської РДА із заявою про проведення державної реєстрації додаткової угоди про продовження строку дії оренди. Однак, при розгляді даної заяви, державним реєстратором відділу економічного розвитку і торгівлі Доманівської РДА були встановлені суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно (земельну ділянку), внаслідок чого було ухвалено рішення № 40903575 від 03 травня 2018 р. про відмову в задоволені заяви на підставі п.5 ч 1 ст.24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , зазначивши, що державним реєстратором Врадіївської РДА зареєстровано інше речове право (право оренди) за № 25882080 на вказану земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_2.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 25 квітня 2018 р. Державним реєстратором Врадіївської РДА проведено державну реєстрацію іншого речового права (права оренди) між ПП Веселий роздол та ОСОБА_4 на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_2, № запису 25882080. Позивач зазначає, що договір оренди землі від 25 жовтня 2008 р. набув чинності 04 серпня 2011 р. та діє 7 років з цієї дати, тобто до 04 серпня 2018 р. та оскільки державна реєстрація припинення договору оренди землі не здійснювалась, а проведена у відділі Держкозему Доманівського району 04 серпня 2011 р. за № 4822785224000615 - не скасована, є чинною.

В період дії чинного договору, укладеного між ПСП ім. та Щорса ОСОБА_4, остання уклала новий договір оренди з ПП Веселий Роздол на ту ж саму земельну ділянку, перед цим продовживши додатковою угодою договір оренди з ПСП ім. Щорса.

Посилаючись на викладене, а саме - на існування двох договорів оренди землі однієї земельної ділянки та подвійної реєстрації прав оренди на неї, те, що договір оренди землі, між ПП Веселий роздол та ОСОБА_4 укладений до закінчення строку дії попереднього договору оренди землі, позивач просив визнати дії державного реєстратора Врадіївської РДА неправомірними, скасувати державну реєстрацію договору оренду землі, укладеного 25 квітня 2018 р. між ПП Веселий Роздол та ОСОБА_4, та визнати зазначений договір оренди землі недійсним, а також стягнути на користь позивача судові витрати.

Представники ПСП ім. Щорса в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити в повному обсязі.

Представник ПП Веселий Роздол в судовому засіданні та в письмовому відзиву на позов, позовні вимоги не визнав. Заперечення проти позову мотивовані тим, що 25 квітня 2018 р. між ПП Веселий Роздол та ОСОБА_4 було укладено договір оренди земельної ділянки, розташованої в межах території Царедарівської сільської ради, строком на 10 років. На момент укладення договору підприємству було відомо, що земельна ділянка знаходилася в оренді ПСП ім. Щорса і строк дії договору оренди закінчується 04 серпня 2018 р. ОСОБА_4 виявила свою волю, шляхом підписання договору оренди землі, вирішивши передати землю в оренду ПП Веселий Роздол після закінчення дії строку попереднього договору. 25 квітня 2018 р. даний договір оренди був зареєстрований державним реєстратором Врадіївської РДА, початок строку дії договору був зазначений з 05 серпня 2018 р. Таким чином, при укладені та реєстрації даного договору оренди землі нічиї права порушені не були, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Державний реєстратор Врадіївської РДА в судове засідання не з'явився, надала на адресу суду заяву про розгляд справи без її участі, просила про вирішення справи на розсуд суду, але в письмовому відзиві на позовну заяву просила відмовити в задоволені позову посилаючись на те, що при здійснені державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, укладеному між ОСОБА_4 та ПП Веселий Роздол , було відомо, що на період реєстрації діяв договір оренди землі, укладений між ОСОБА_4 та ПСП ім. Щорса. Строк дії договору оренди закінчувався 04 серпня 2018 р. В договорі оренди, наданому ПП Веселий Роздол , було зазначено, що договір починає діяти з 05 серпня 2018 р. Так як, строк реєстрації був обмежений 2 годинами, інших обтяжень землі встановлено не було, у державного реєстратора не було причин щодо відмови в реєстрації договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_4 та ПП Веселий Роздол .

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, надала письмову заяву про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги визнала і не заперечувала проти їх задоволення. В підготовчому судовому засіданні ОСОБА_4 повідомила суду, що помилялася при укладені договору з ПП Веселий Роздол , бажає продовжити договір оренди з ПСП ім. Щорса.

Рішенням Доманівського районного суду Миколаївської області від 18 грудня 2018 р. позов ПСП ім. Щорса задоволений.

Визнано неправомірними дії державного реєстратора Врадіївської РДА щодо здійснення державної реєстрації 25 квітня 2018р. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер 1539209548227, права оренди на земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_2.

Визнаний недійсним договір оренди землі, укладений 25 квітня 2018 р. між ПП Веселий Роздол та ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 9,9172 га ріллі , кадастровий номер НОМЕР_2, розташованої в межах Царедарівської сільської ради, Доманівського району Миколаївської області, зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 25 квітня 2018 р. за № 25882080.

Скасовано та виключено державну реєстрацію від 25 квітня 2018р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за № 25882080 договору оренди землі, укладеного 25 квітня 2018 р. між ПП Веселий Роздол та ОСОБА_4

Стягнуто з Державного реєстратора Врадіївської РДА, ОСОБА_4 та ПП Веселий Роздол судові витрати в рівних частинах в розмірі 1762 грн. з кожного.

В задоволенні стягнення інших судових витрат відмовлено.

Рішення суду мотивовано наступним.

Суд встановив, що 25 жовтня 2008 р. між ОСОБА_4 та ПСП ім. Щорса укладений договір оренди земельної ділянки площею 9,92 га ріллі, розташованої в с. Царедарівка, Доманівського району, з цільовим призначенням - для ведення товарного виробництва сільгосппродукції, строком на 7 років, який зареєстрований 04 серпня 2011 р. у Відділі Держкомзему у Доманівському районі за № 48221624000615, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис.

24 квітня 2018 р. між ОСОБА_4 та ПСП ім. Щорса була укладена додаткова угода до договору оренди земельної ділянки від 04 серпня 2011р. про продовження строку дії договору до 01 грудня 2025 р. Дана угода підписана сторонами та передана державному реєстратору для здійснення державної реєстрації.

Рішенням державного реєстратора Шишацького О.В. від 03 травня 2018р. за № 40903575 було відмовлено у задоволенні заяви, оскільки згідно поданих документів та відомостей наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, а саме - державним реєстратором Врадіївської районної державної адміністрації 25 квітня 2018 р. зареєстроване інше речове право (право оренди) номер запису 25882080 на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_2 відповідно до договору оренди землі від 25 квітня 2018 р. між ОСОБА_4 та ПП Веселий Роздол , за яким в оренду передана земельна ділянка площею 9,9172га ріллі, кадастровий номер НОМЕР_2, строком на 10 років.

Представником ПП Веселий Роздол при подачі заяви про здійснення державної реєстрації договору оренди землі, укладеного з ОСОБА_4 25 квітня 2018 р., було надано державному реєстратору діючий договір оренди, укладений між ОСОБА_4 та ПСП ім. Щорса. Однак, всупереч діючому законодавству, не зважаючи на те, що за нормами ЗК України договір оренди землі набуває законної сили з моменту державної реєстрації, здійснила державну реєстрацію іншого договору оренди землі в період дії попередньо укладеного договору, чим здійснила подвійну реєстрацію земельної ділянки під кадастровим номером НОМЕР_2 , чим порушила права орендаря за першим договором.

Відповідачі по справі не довели суду правомірність дій щодо здійснення державної реєстрації договору оренди землі від 25 квітня 2018 р., а відтак - укладений 25 квітня 2018 р. між ОСОБА_4 та ПП Веселий Роздол договір оренди порушує право позивача ПСП ім. Щорса на використання зазначеної земельної ділянки в спосіб, передбачений умовами договору та закону, тому саме ПСП ім. Щорса має право на оспорювання цього договору.

За такого суд дійшов висновку, що договір оренди землі, укладений 25 квітня 2018 р. між ОСОБА_4 та ПП Веселий Роздол , підлягає визнанню недійсним, а державна реєстрація зазначеного договору - скасуванню.

В апеляційній скарзі ПП Веселий Роздол вказує, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають викладеним в оскаржуваному рішенні обставинам, рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачем помилково та неправомірно залучено в якості співвідповідача по справі державного реєстратора Калашнік О.Ю., оскільки реєстратор не перебуває із суб'єктами реєстраційних дій в адміністративних відносинах чи інших відносинах владного підпорядкування, реєстратор не наділений процесуальною правосуб'єктністю, і є, до того ж, посадовою особою Врадіївської районної державної адміністрації, а суд не звернув увагу на такі обставини і прийняв рішення відносно особи, яка не була залучена до участі у справі - держави. Суд також дійшов помилкових висновків про те, що право користування земельною ділянкою орендар набуває з моменту державної реєстрації права на оренду, а не в майбутньому, а також поставив у залежність визнання недійсним договору оренди від факту недоведення сторонами правомірності здійснення державної реєстрації, не зазначивши при цьому, яка норма договору або закону порушена при укладанні оспорюваного договору.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ПСП ім. Щорса просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

Відзив мотивований тим, що твердження відповідача про те, що державна реєстрація його права була проведена у відповідності до вимог закону суперечить положенням ст. 9, 10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , ст. 38 Закону України Про Державний земельний кадастр . Щодо аргументів відповідача про те, що державний реєстратор Калашнік О.Ю. є неналежним відповідачем по справі, то представник ПП Веселий роздол не є представником державного реєстратора Калашнік О.Ю. Крім того, згідно ст. 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень дії державного реєстратора можуть бути оскаржені до суду і такий спір є спором про цивільне право, що відповідає правовій позиції, викладеній Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 04 квітня 2018 р. у справі № 817/1048/16, від 18 квітня 2018 р. у справі № 804/1001/16.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із таких підстав.

Як встановив суд першої інстанції і таке вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_4 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, НОМЕР_1, виданого 01 листопада 2005 р. Доманівською районною державною адміністрацією Миколаївської області, є власницею земельної ділянки площею 9,9172 га, з цільовим призначенням - для ведення сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер НОМЕР_2.

25 жовтня 2008 р. між ОСОБА_4 та ПСП ім. Щорса укладений договір оренди земельної ділянки площею 9,92 га ріллі, розташованої в с. Царедарівка, Доманівського району для ведення товарного виробництва сільгосппродукції, строком на 7 років. Договір підписаний сторонами та зареєстрований 04 серпня 2011 р. у Відділі Держкомзему у Доманівському районі за № 48221624000615, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис.

24 квітня 2018 р. між ОСОБА_4 та ПСП ім. Щорса була укладена додаткова угода до договору оренди земельної ділянки від 04 серпня 2011 р. про продовження строку дії договору до 01 грудня 2025 р. Дана угода підписана сторонами та передана державному реєстратору для здійснення державної реєстрації.

Рішенням державного реєстратора Шишацького О.В. від 03 травня 2018 р. за № 40903575 відмовлено у задоволені заяви, оскільки згідно поданих документів та відомостей наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, а саме - державним реєстратором Врадіївської районної державної адміністрації зареєстроване інше речове право (право оренди) номер запису 25882080 на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_2.

25 квітня 2018 р. між ОСОБА_4 та ПП Веселий Роздол був укладений договір оренди земельної ділянки площею 9,9172 га ріллі, кадастровий номер НОМЕР_2, строком на 10 років. Даний договір зареєстрований 25 квітня 2018 р. державним реєстратором Врадіївської районної державної адміністрації Калашнік О.Ю. (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 40807660 від 25 квітня 2018 р. 12:21:58). Згідно умов цього договору строк дії договору - 10 років, договір починає діяти з 05 серпня 2018 р.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, що визначено п.1 ч. 1 ст.11 ЦК України.

За змістом ст.792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення, майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму, регулюються актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Статтею 93 ЗК України та ст. 1 Закону України Про оренду землі від 06 жовтня 1998 р. № 161- ХІV (далі Закон № 161- ХІV) визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону № 161- ХІV).

Відповідно до ст. 792 Цивільного кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з положеннями статей 125, 126 ЗК України (у редакціях, чинних на час підписання договору оренди між позивачем та ОСОБА_4.) право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону; право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

В силу положень ст. 18 Закону № 161- ХІV (у редакції, чинній на час укладання договору оренди між позивачем та ОСОБА_4.) договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Укладаючи 25 жовтня 2008 р. договір оренди земельної ділянки його сторони домовились, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (пункт 43).

Відповідно до вимог ст.ст. 125, 126 ЗК України (у редакціях, чинних на час укладання оспорюваного договору) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Згідно із ч. 5 ст. 6 Закону № 161- ХІV (у редакціях, чинних на час укладання оспорюваного договору) право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Підпунктом 6 пункту 2 ч. 1 ст. 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що державній реєстрації прав підлягає право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Статтею 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Учасники правочину, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують відповідний письмовий документ, надаючи згоді встановленої форми.

Отже, сторони договору, дійшовши згоди щодо істотних умов договору оренди землі скріплюють його своїми підписами, що і є моментом укладення договору.

Разом із тим цивільні права та обов'язки, на досягнення яких спрямоване волевиявлення сторін договору оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації. В момент державної реєстрації набирає чинності (набуває юридичної сили) договір, укладення якого вже відбулося, і така реєстрація не може змінювати моменту укладання договору.

Виходячи з положень ст. 638 ЦК України, ст.ст. 125, 126 ЗК України договір оренди землі набуває чинності з дня проведення його державної реєстрації.

Така правова позиція висловлена Верховним судом України у постанові від 13 червня 2016 р. у справі № 6-643цс16.

За такого ОСОБА_4 (орендодавець) та ПСП ім. Щорса (орендар) досягнувши згоди щодо усіх істотних умов, притаманних договору оренди земельної ділянки, виклавши свої домовленості у письмовій формі та підписавши їх 25 жовтня 2008 р. уклали договір оренди належної ОСОБА_4 земельної ділянки. Даний договір пройшов державну реєстрацію 04 серпня 2011 р., коли й набрав чинності, і з урахуванням визначеного п. 8 договору строку дії договору (7 років) діяв до 04 серпня 2018 р.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

З аналізу наведених положень закону вбачається, що підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину.

За положеннями ч. 1 ст. 24 Закону України Про оренду землі орендодавець не має права вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

З наведеного вище вбачається, в період дії договору, укладеного ПСП ім. Щорса та ОСОБА_4 25 жовтня 2008 р., після укладання ними 24 квітня 2018 р. додаткової угоди щодо внесення змін у п. 8 договору оренди, згідно з якими строк дії договору змінено - до 1 грудня 2025 р., ОСОБА_4 уклала 25 квітня 2018 р. договір оренди тієї ж земельної ділянки з іншим орендарем.

За такого, на час укладання спірного договору від 25 квітня 2018 р. між ПП Веселий Роздол та ОСОБА_4 договір оренди землі, укладений між ОСОБА_4 та ПСП ім. Щорса, не був припинений, його умови виконуються, укладання оспорюваного договору оренди землі на вже орендовану позивачем земельну ділянку з іншим орендарем свідчить про недодержання в момент його вчинення сторонами вимог актів цивільного законодавства (ст. 24 Закону України Про оренду землі ), а тому існують підстави для визнання його недійсним відповідно до приписів ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 203 ЦК України.

Враховуючи, що право користування земельною ділянкою, яке виникло та існує в позивача на підставі договору з одним із відповідачів, було порушено внаслідок укладення договору оренди цієї ж земельної ділянки між відповідачами, і таке право підлягає захистові в обраний позивачем спосіб, а тому суд вірно задовольнив позовні вимоги.

Такий висновок відповідає правовій позиції, викладеній Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 20 березня 2019 р. по справі № 587/2110/16-ц.

Дійшовши таких висновків, колегія суддів відхиляє аргументи апеляційної скарги про те, що судом при вирішення позовних вимог про визнання недійсним договору оренди землі від 25 квітня 2018 р. не зазначено, яку норму закону було порушено, оскільки основний висновок суду, що недотриманням вимог закону призвело до порушення прав позивача як орендаря земельної ділянки є правильним, ґрунтується на повно та всебічно встановлених обставинах справи, підтверджених наданими сторонами доказами.

Зокрема, суд вірно вважав також порушеними права позивача на переважне право на продовження існуючого договору оренди.

Так, як ЦК України, так і Закон № 161-XIV передбачає, що перебування сторін у договірних правовідносинах містить у собі наявність як прав, так і обов'язків у кожної зі сторін. Також гарантується стабільність вказаних правовідносин, що передбачено у статті 651 ЦК України, зі змісту якої вбачається, що розірвання договору вважається екстраординарною подією, що передбачене у вичерпному переліку підстав.

Крім того, законодавець у ч. 1 ст. 777 ЦК України зазначив, що орендар (наймач), який належним чином виконує свої обов'язки за договором оренди (найму), після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення цього договору на новий строк. Аналогічні положення містить ст. 33 Закону № 161-XIV.

Згідно п. 8 договору оренди від 25 жовтня 2008 р. сторони договору визначили, що після закінчення строку договору орендар має право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його.

У даному випадку на час укладання оспорюваного договору визначений договором від 25 жовтня 2008 р. строк повідомлення орендодавця не сплив.

Крім того, земля є специфічним об'єктом нерухомого майна. Земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва передається з урахуванням певних особливостей, що пов'язані з необхідністю збереження родючості ґрунтів, у зв'язку з чим орендарем мають дотримуватися вимоги щодо використання таких земельних ділянок, що передбачає необхідність існування стабільних тривалих правовідносин, тобто правової визначеності.

За такого укладання нового договору оренди за умови можливості реалізації орендарем свого переважного права на продовження орендних відносин, внесення сторонами договору від 25 жовтня 2008 р. змін у строки його дії (фактично продовження їх) є незаконним, навіть за умови визначення договором від 25 квітня 2018 р. строку його дії з 05 квітня 2018 р., оскільки таке виключало реалізацію зазначених вище прав позивача.

Колегія суддів відхиляє з наведених вище підстав доводи апеляційної скарги про помилковість висновку суду щодо часу дії договору оренди від 25 жовтня 2008 р., оскільки такий висновок суперечить нормам права, що регулюють спірні правовідносини, а також умовам цього договору.

Щодо позовних вимог про неправомірність проведення державної реєстрації оспорюваного договору.

Умови щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки не входять до переліку істотних умов договору оренди, визначених ст. 15 Закону № 161- ХІV.

Оскільки дії з державної реєстрації права оренди земельної ділянки вчиняються після укладання договору, вони не впливають на дійсність договору оренди землі, а пов'язані з виникненням права на передачу об'єкту оренди та чинністю договору.

Тому доводи апеляційної скарги про те, що незаконність дій з реєстрації договору не впливає на його дійсність є правильними, але з урахуванням наведених вище положень закону та встановлених обставин справи, остаточний висновок суду про недійсність спірного договору є правильним.

Справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за умови відповідності складу сторін спору статті 4 ЦПК України підвідомчі судам загальної юрисдикції.

Відносини, пов'язані з набуттям та реалізацію громадянами, юридичними особами прав на земельні ділянки та з цивільним оборотом земельних ділянок ґрунтуються на засадах рівності сторін і є цивільно-правовими.

Спори, що виникають із земельних відносин, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, незважаючи на участь у них суб'єкта владних повноважень, розглядаються в порядку цивільного судочинства.

Крім того, оспореним позивачем реєстраційним діям передує невирішений спір між його учасниками про право цивільне, зокрема право на оренду конкретних земельних ділянок.

Вимоги позивача до кількох відповідачів можуть бути об'єднані в одне провадження, оскільки ці вимоги однорідні, тобто нерозривно пов'язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших.

З огляду на викладене позов у частині вимог про скасування державної реєстрації оспорюваного договору оренди є похідним від вимог про визнання договору оренди недійсним і має розглядатись із цими вимогами, отже аргументи апеляційної скарги про їх спільний розгляд є помилковими.

Щодо аргументів апеляційної скарги про те, що державний реєстратор Калашнік О.Ю. помилково залучена до участі у справі в якості відповідача, колегія суддів їх відхиляє з таких підстав.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Залучення в якості відповідача державного реєстратора неяким чином прав ПП Веселий роздол не порушує.

Частиною 13 ст. 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

В силу ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що апеляційним судом рішення суду залишається без змін, відсутні підстави для розподілу судового збору.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 375, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Веселий Роздол залишити без задоволення, рішення Доманівського районного суду Миколаївської області від 18 грудня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду за наявності передбачених статтею 389 ЦПК України підстав протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий Т.М. Базовкіна

Судді: Т.Б. Кушнірова

Ж.М. Яворська

Повний текст постанови складений 03 квітня 2019 року