Рішення

від 20.03.2019 по справі 308/5675/18

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/5675/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2019 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді - Лемак О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Сухан Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Ужгороді, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Закарпатського територіального центру екстреної медичної допомоги, про визнання дій неправомірними, визнання наказів та записів в трудовій книжці недійсними та їх скасування, зобов'язання внести зміни до трудової книжки,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася в суд з вказаним позовом, мотивуючи його тим, що з 18.05.1998 р. вона працювала у Великоберезнянській ЦРЛ, зокрема з 01.05.2003 р. у зв'язку з відкриттям відділення швидкої медичної допомоги районної лікарні на базі пункту швидкої медичної допомоги була переведена на посаду фельдшера відділення швидкої медичної допомоги районної лікарні.

Вказує, що згідно наказу Великоберезнянської районної лікарні від 31.12.2012 р. № 540-к, у зв'язку з переведенням у Закарпатський територіальний центр екстреної медичної допомоги, на підставі п. 5 ст. 36 КЗпП України, з даної посади її звільнено.

Зазначає, що 01.01.2013 року вона звернулася до головного лікаря Закарпатського територіального центру екстреної медичної допомоги ОСОБА_2 із заявою про прийняття її на роботу на посаду фельдшера виїзної бригади ВШМД Великоберезнянського району структурного підрозділу Закарпатського центру екстреної медичної допомоги.

01.01.2013 року її було прийнято на роботу і вона фактично приступила до виконання функцій фельдшера з медицини невідкладних станів Великоберезнянської підстанції і з того часу постійно на цій посаді працює, що підтверджується посвідченнями № 3225 за 2011 рік та за 2016 рік.

Стверджує, що із наказом за №01-к від 02.01.2013 р. про прийняття на роботу та записом в трудовій книжці її ознайомлено не було.

В березні 2018 р. їй випадково стало відомо, що запис в трудовій книжці про прийом її на посаду не відповідає фактично займаній нею посаді - фельдшера з медицини невідкладних станів Великоберезнянської підстанції екстреної медичної допомоги.

З метою перевірки неофіційно отриманої інформації вона звернулася до начальника по кадрах Закарпатського територіального центру екстреної медичної допомоги, де дійсно в своїй трудовій книжці побачила під №8 запис Прийнята на посаду фельдшера-диспетчера Великоберезнянської підстанції екстреної медичної допомоги (пункт села Ставне) Ужгородської станції екстреної медичної допомоги-структурного підрозділу Закарпатської територіальної екстреної медичної допомоги .

Також, зазначає, що на її заяву від 12.03.2018 р. за підписом директора Закарпатського центру екстреної медичної допомоги їй надійшов інформаційний лист від 22.03.2018 р. № 307-01, в якому зазначено, що з 01.01.2013 р. вона прийнята на посаду у Великоберезнянську підстанцію екстреної медичної допомоги Ужгородської станції екстреної медичної допомоги - структурного підрозділу ЗТЦЕМД на посаду фельдшера-диспетчера з приймання викликів і передачі їх виїзним бригадам екстреної медичної допомоги згідно наказу від 02.01.2013 р. № 01-к у зв'язку з переведенням з Великоберезнянської ЦРЛ згідно п. 5 ст. 36 КЗпП України, про що свідчить запис у її трудовій книжці серії AT-VI №0999158.

Вказує також, що в березні 2018 року, переконавшись у невідповідності записів в трудовій книжці, вона звернулася до прокуратури Закарпатської області із заявою про вчинення неправомірних дій з боку працівників Великоберезнянської районної лікарні.

На свою заяву із прокуратури Закарпатської області вона отримала інформаційний лист від 27.03.2018 р. за № 83 р. (2904) вих.18, з якого слідує, що її звернення надіслано начальнику Великоберезнянського ВП Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області.

Однак, відповіді з Великоберезнянського ВП Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області по сьогоднішній день вона не отримала.

Зазначає, що на адвокатський запит від 17.04.2018 р. за № 38/18 адміністрацією Закарпатського центру екстреної медичної допомоги надіслано лист-відповідь та наступні документи: витяг наказу про прийняття на роботу та наказу про переведення, копію трудової книжки, копію посадової інструкції та заяву про прийняття на роботу, з якими вона ознайомилася 08.05.2018 р. вперше.

З отриманих документів нею було достовірно встановлено, що запис в трудовій книжці на її прізвище серії AT VI №0999158 не відповідає займаній нею посаді - фельдшера з медицини невідкладних станів Великоберезнянськоїх підстанції екстреної медичної допомоги, яку вона з 01.01.2013 р. постійно виконує.

Зазначає, що зокрема було встановлено наступне:

Згідно наказу № 01-к від 02.01.2013 р., її прийнято на роботу з 01.01.2013 р. на посаду фельдшера (медичної сестри)-диспетчера Великоберезнянської підстанції ЕМД, що не узгоджується із її заявою про прийом її на роботу від 01.01.2013 р. та фактично виконуваними функціональними обов'язками.

Відповідно до запису під № 08 у трудовій книжці серії AT VI №0999158 зроблено запис про прийняття її 01.01.2013 р. на посаду фельдшера-диспетчера Великоберезнянської екстреної медичної допомоги (пункту села Ставне) Ужгородської станції екстреної медичної допомоги - структурного підрозділу ЗТЦЕМД.

Відповідно до запису під № 09 у трудовій книжці серії AT VI №0999158 14.01.2014 р. вона переведена на посаду фельдшера-диспетчера з приймання і викликів і передачі їх виїзним бригадам екстреної медичної допомоги Великоберезнянської ПЕМД пункту ПББЕМД села Ставне - Ужгородської СЕМЛ.

Стверджує, що заяви на переведення її на такі посади відповідачу вона не подавала і від неї таких не вимагалося. Також звертає увагу, що вона ніколи не працювала фельдшером в пункті села Ставне Великоберезнянського району і такі функції диспетчера не виконувала.

Також вказує, що відповідно до трудової книжки серії AT VI №0999158 під №10 від 06.04.2018р. зроблено запис про те, що вона переведена на посаду фельдшера з медицини невідкладних станів Великоберезнянської підстанції екстреної допомоги з 06.04.2018 р., яку вона постійно займала та займає по теперішній час.

Як вбачається з наведеного вище, такий запис у трудовій книжці зроблений після запитів адвоката від 27.03.2018 р. та від 04.04.2018 р. і без її заяви та згоди.

Зазначає, що окрім заяви про прийом її на роботу від 01.01.2013 р. вона жодного разу не писала заяви на переведення на інші посади і до Закарпатського центру екстреної медичної допомоги не подавала і для написання таких жодного разу не викликалася.

На четвертий запит адвоката від 03.05.2018 р. № 38/18 про видачу копій її заяв від 14.01.2014 р. та 06.04.2018 р. такі документи не отримано.

На запит адвоката від 17.04.2018 р. за № 38/18 надіслано супровідний лист від 11.05.2018 р. за № 501-01 з копією рапорту завідувача Великоберезнянської ПЕМД ОСОБА_3 від 06.04.2018 р., з якого вбачається, що на лист за № 307-01 від 22.03.2018 р., заяву на переведення її з 1.0 ставки диспетчера з прийому викликів Великоберезнянської підстанції ЕМД на 1.0. ставки фельдшера виїзної бригади вона відмовилася написати та у зв'язку з вивільненням 1,0 ставки фельдшера виїзної бригади Великоберезнянської підстанції просив адміністрацію ЗТЦЕМД ОСОБА_2 її перевести на 1.0 ставки фельдшера виїзної бригади.

Також до вказаного супровідного листа надано витяг з наказу від 06.04.2018 р. № 112-к про перевід її з 1.0 ставки фельдшера-диспетчера з приймання викликів і передачі їх виїзним бригадам екстреної медичної допомоги Великоберезнянської ПЕМД на 1.0 ставки фельдшера з медицини невідкладних станів Великоберезнянської ПЕМД з 06.04.2018 р.

Вважає дії відповідача щодо видачі наказів від 02.01.2013 р. № 01-к, від 14.01.2014 р. № 19-к та від 06.04.2018 р. № 112-к неправомірними, а записи під № № 8-10 в її трудовій книжці серії AT VI № 0999158 - незаконними, що явно порушують її право на оформлення пенсії з урахуванням стажу на посаді фельдшера з медицини невідкладних станів, що фактично входить в її функціональні обов'язки, які вона виконує постійно з 01.01.2013 р.

Таким чином, пояснює, що вона втрачає медичний стаж роботи фельдшера з медицини невідкладних станів з 01.01.2013р. по 06.04.2018 р., що явно впливає на призначення їй пенсії як медичному працівнику - фельдшеру з медицини невідкладних станів у відповідному розмірі та за фактично пророблений період.

Зазначає, що відповідно до класифікатора професій ДК0003:2010 посада фельдшера-диспетчера з приймання викликів і передачі їх виїзним бригадам екстреної медичної допомоги відсутня, тобто її не передбачено.

З огляду на наведене, просить суд:

1) визнати дії працівників Закарпатського центру екстреної медичної допомоги щодо записів в трудовій книжці серії AT VI №0999158 за №№8-10 на прізвище ОСОБА_1 неправомірними.

2) визнати накази Закарпатського центру екстреної медичної допомоги від 02.01.2013 р. № 01-к, від 14.01.2014 р. №19/1-к та від 06.04.2018 р. №112-к незаконними та їх скасувати.

3) встановити факт прийому її на роботу на посаду фельдшера з медицини невідкладних станів Великоберезнянської підстанції екстреної медичної допомоги, що відповідає займаній посаді з 01.01.2013 року по теперішній час.

4) зобов'язати Закарпатський центр екстреної медичної допомоги видати наказ про прийом її на посаду фельдшера з медицини невідкладних станів Великоберезнянської підстанції екстреної медичної допомоги з 01.01.2013 р. та внести відповідний запис до трудової книжки серії АТ VI №0999158 на прізвище ОСОБА_1

5) стягнути з Закарпатського центру екстреної медичної допомоги на її користь судовий збір та послуги правничої допомоги у сумі 3000,00 грн.

13.06.2018 року ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області відкрито провадження у цивільній справі № 308/5675/18 за позовною заявою ОСОБА_1 до Закарпатського територіального центру екстреної медичної допомоги, про визнання дій неправомірними, визнання наказів та записів в трудовій книжці недійсними та їх скасування, зобов'язання внести зміни до трудової книжки. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з розпорядженням в.о. керівника апарату суду №1548 від 21.12.2018 року, відповідно до п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований перерозподіл матеріалів справи № 308/5675/18 у зв'язку із закінченням п'ятирічного строку повноважень судді Ужгородського міськрайонного суду Дергачової Н.В.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, однак, її представник ОСОБА_4 подала заяву від 20.03.2019 року про розгляд справи без їхньої участі, в заяві зазначила, що підтримує позовні вимоги у повному обсязі, просить їх задовольнити.

Відповідач - представник Закарпатського територіального центру екстреної медичної допомоги у судове засідання повторно не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи, своєчасно і належним чином повідомлявся, шляхом надіслання повістки про виклик рекомендованими поштовими відправленнями, що підтверджується оригіналами рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (штрих кодовий ідентифікатор 88000 2362836/88017 0781843 5, вручене 03.01.2019 року та штрих кодовий ідентифікатор 88000 2318015 0/88017 0790834 5, вручене 11.03.2019 року ), відзив протягом строку, встановленого судом, відповідно до положень ч. 1 ст. 278 ЦПК України , відповідач не подав, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходили, не повідомив суд про причини неявки.

У відповідності до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відтак, суд розглядає справу відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України заочно на підставі наявних у справі доказів, оскільки проти цього не заперечує позивач.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступних висновків.

Як вбачається з копії трудової книжки серії АТ VI № 0999158 з 18.05.1998 р. (запис № № 5, 7, ) ОСОБА_1 працювала у Великоберезнянській ЦРЛ, зокрема з 01.05.2003 р. у зв'язку з відкриттям відділення швидкої медичної допомоги районної лікарні на базі пункту швидкої медичної допомоги була переведена на посаду фельдшера відділення швидкої медичної допомоги районної лікарні, звідки звільнена 31.12.2012 року у зв'язку з переведенням у Закарпатський територіальний центр екстреної медичної допомоги.

Як вбачається з копії наказу Великоберезнянської районної лікарні від 31.12.2012 р. № 540-К, ОСОБА_1, фельдшера відділення швидкої медичної допомоги районної лікарні, звільнено у зв'язку з переведенням у Закарпатський територіальний центр екстреної медичної допомоги, п. 5 ст. 36 КЗпП України.

З копії заяви від 01.01.2013 року вбачається, що ОСОБА_1 звернулася до головного лікаря Закарпатського територіального центру екстреної медичної допомоги ОСОБА_2 із заявою про прийняття її на роботу на посаду фельдшера виїзної бригади ВШМД Великоберезнянського району структурного підрозділу Закарпатського центру екстреної медичної допомоги.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що 01.01.2013 року її було прийнято на роботу і вона фактично приступила до виконання функцій фельдшера з медицини невідкладних станів Великоберезнянської підстанції і з того часу постійно на цій посаді працює, що підтверджується посвідченнями № 3225 за 2011 рік та за 2016 рік.

Так, як встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_1 у березні 2011 року проходила атестацію в атестаційній комісії при Управлінні охорони здоров'я Закарпатської облдержадміністрації і наказом по Управлінню від 28.03.2011 року № 57-К їй присвоєно (змінено) кваліфікаційну категорію зі спеціальності лікувальна справа (невідкладні стани), що підтверджується копією посвідчення № 3225, яке дійсне до 27.03.2016 року, а також ОСОБА_1 24 березня 2016 року проходила атестацію в атестаційній комісії при Департаменті охорони здоров'я Закарпатської облдержадміністрації і наказом Департаменту від 28.03.2016 року № 78-К їй присвоєно/підтверджено кваліфікаційну категорію зі спеціальності лікувальна справа (невідкладні стани), що підтверджується копією посвідчення № 3225, яке дійсне до 27.03.2021 року.

З копії витягу з наказу № 01-к від 02.03.2013 року та копії трудової книжки серії АТ VI № 0999158 (запис № 8) вбачається, що з 01.01.2013 року ОСОБА_1 прийнято на посаду фельдшера-диспетчера Великоберезнянської підстанції екстреної медичної допомоги (пункту села Ставне) Ужгородської станції екстреної медичної допомоги структурного підрозділу ЗТЦЕМД на 1,0 ставки.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що із наказом за №01-к від 02.01.2013 р. про прийняття на роботу та записом в трудовій книжці її ознайомлено не було.

Також з копії витягу з наказу № 19/1-к від 14.01.2014 року про перейменування займаних посад та назв структурних підрозділів ЗТЦЕМД та копії трудової книжки серії АТ VI № 0999158 (запис № 9) вбачається, що14.01.2014 року ОСОБА_1 переведена працювати на посаду фельдшера-диспетчера з приймання викликів і передачі їх виїзним бригадам екстреної медичної допомоги Великоберезнянської ПЕМД пункту ПБЕЕМД села Ставне Ужгородської СЕМД.

Також зі змісту позовної заяви вбачається, що в березні 2018 р. ОСОБА_1 стало відомо, що запис в трудовій книжці про прийом її на посаду не відповідає фактично займаній нею посаді - фельдшера з медицини невідкладних станів Великоберезнянської підстанції екстреної медичної допомоги.

Судом встановлено, що на заяву ОСОБА_1 від 12.03.2018 р. за підписом директора Закарпатського центру екстреної медичної допомоги ОСОБА_2 надійшов інформаційний лист від 22.03.2018 р. № 307-01, в якому зазначено, що з 01.01.2013 р. ОСОБА_1 дійсно прийнята на посаду у Великоберезнянську підстанцію екстреної медичної допомоги Ужгородської станції екстреної медичної допомоги - структурного підрозділу ЗТЦЕМД на посаду фельдшера - диспетчера з приймання викликів і передачі їх виїзним бригадам екстреної медичної допомоги, згідно з наказом від 02.01.2013 р. № 01-к у зв'язку з переведенням з Великоберезнянської ЦРЛ, згідно з п. 5 ст. 36 КЗпП України, про що свідчить запис у її трудовій книжці серії AT-VI №0999158.

В листі зазначає, в період з 01.01.2013 року по 12.03.2018 року до ЗТЦЕМД заяв чи письмових звернень про переведення на іншу посаду від імені ОСОБА_1 чи від імені в.о. завідувача Великоберезнянської підстанції екстреної медичної допомоги ОСОБА_5 не надходило.

В інформаційному листі також повідомляє, що на даний момент у штатному розписі Великоберезнянської підстанції екстреної медичної допомоги вільні посади фельдшера з медицини невідкладних станів відсутні. При вивільненні даної посади пропонує звернутися з письмовою заявою для приведення її облікових документів у відповідність.

Однак, судом встановлено, що з 06.04.2018 р. ОСОБА_1 переведена на посаду фельдшера з медицини невідкладних станів Великоберезнянської підстанції екстреної медичної допомоги (1,0 ставки), що вбачається із запису №10 від 06.04.2018р. у трудовій книжці серії AT VI №0999158 (запис № 10), а також з копії витягу з наказу № 112-к від 06.04.2018 року.

Судом встановлено, що такий запис у трудовій книжці зроблений без заяви та згоди ОСОБА_1

Як вбачається з копії вищезазначеного витягу з наказу № 112-к від 06.04.2018 року, підставою переведення ОСОБА_1 на посаду фельдшера з медицини невідкладних станів Великоберезнянської підстанції екстреної медичної допомоги зазначено рапорт в.о. завідувача Великоберезнянської підстанції екстреної медичної допомоги ОСОБА_5

Також даний факт підтверджується копією рапорту завідувача Великоберезнянської ПЕМД ОСОБА_3 від 06.04.2018 р., зі змісту якого вбачається, що згідно листа за № 307-01 від 22.03.2018 р., з яким була ознайомлена фельдшер Великоберезнянської підстанції ЕМД ОСОБА_1, в якому зазначається, що при вивільненні посади фельдшера виїзної бригади, вона з письмовою заявою повинна була звертатися в Закарпатський територіальний центр екстреної медичної допомоги для приведення її облікових документів у відповідний стан, ОСОБА_1, ознайомившись з листом, відмовилася писати заяву на її переведення з 1,0 ставки диспетчера з прийому викликів Великоберезнянської підстанції ЕМД на 1,0. ставки фельдшера виїзної бригади та у зв'язку з вивільненням 1,0 ставки фельдшера виїзної бригади Великоберезнянської підстанції просив адміністрацію ЗТЦЕМД ОСОБА_2 перевести ОСОБА_1 на 1,0 ставки фельдшера виїзної бригади.

Судом також встановлено в березні 2018 року, переконавшись у невідповідності записів в трудовій книжці, ОСОБА_1 звернулася до прокуратури Закарпатської області із заявою про вчинення неправомірних дій з боку працівників Великоберезнянської районної лікарні. На свою заяву із прокуратури Закарпатської області ОСОБА_1 отримала інформаційний лист від 27.03.2018 р. за № 83 р. (2904) вих.18, з копії якого вбачається, що її звернення надіслано начальнику Великоберезнянського ВП Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області. Однак, відповіді з Великоберезнянського ВП Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області по сьогоднішній день вона не отримала.

Судом встановлено, що 10.04.2018 р. за № 36-/01 на адвокатський запит від 03.04.2018 року за вих. № 362 адміністрацією Закарпатського центру екстреної медичної допомоги надіслано завірені копії: витягу наказу про прийняття на роботу та наказу про переведення; копію трудової книжки; копію посадової інструкції та заяву про прийняття на роботу.

На адвокатський запит від 17.04.2018 р. за №38/18 адміністрацією Закарпатського центру екстреної медичної допомоги 11.05.2018 року за № 501-01 надіслано лист-відповідь та наступні документи: витяг наказу про прийняття на роботу та наказу про переведення, копію трудової книжки, копію посадової інструкції та заяву про прийняття на роботу.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що з вищевказаними документами ОСОБА_1 ознайомилася вперше 08.05.2018 р.

Причиною звернення ОСОБА_1 до суду з вказаним позовом є те, що остання втрачає медичний стаж роботи фельдшера з медицини невідкладних станів з 01.01.2013р. по 06.04.2018 р., що явно впливає на призначення їй пенсії як медичному працівнику - фельдшеру з медицини невідкладних станів у відповідному розмірі та за фактично пророблений період.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно з ст. 24 КЗпП України, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Особі, запрошеній на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації за погодженням між керівниками підприємств, установ, організацій, не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Згідно з ст. 29 КЗпП України, до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов'язаний:

1) роз'яснити працівникові його права і обов'язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору;

2) ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором;

3) визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами;

4) проінструктувати працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 КЗпП України, переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством.

Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.93 № 58 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників.

У відповідності до п.1.1 Інструкції та ст. 48 КЗпП України , трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

З кожним записом, що заноситься до трудової книжки на підставі наказу (розпорядження) про призначення на роботу, переведення і звільнення власник або уповноважений ним орган зобов'язаний ознайомити працівника під розписку в особистій картці (типова відомча форма № П-2, затверджена наказом Мінстату України від 27 жовтня 1995 року № 277 (v0277202-95), в якій має повторюватися відповідний запис з трудової книжки (вкладиша) (п.2.5 Інструкції).

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що, окрім заяви про прийом на роботу ОСОБА_1 від 01.01.2013 р., не має жодної іншої заяви ОСОБА_1, поданої до Закарпатського центру екстреної медичної допомоги на переведення її на інші посади, такі також не надані у відповідь на адвокатські запити, а також судом встановлено, що позивача не було ознайомлено з наказами про прийняття на роботу та переведення на інші посади, в судові засідання представник відповідача не з'явився жодного разу та не спростував вказані факти належними та допустимими доказами.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 року Про практику розгляду судами трудових спорів , згідно зі ст.24 КЗпП укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника підприємства, установи, організації чи уповноваженого ним органу. Фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи відома власника або уповноваженого ним органу.

Судом встановлено, що 01.01.2013 року ОСОБА_1 звернулася до головного лікаря Закарпатського територіального центру екстреної медичної допомоги ОСОБА_2 із заявою про прийняття її на роботу на посаду фельдшера виїзної бригади ВШМД Великоберезнянського району структурного підрозділу Закарпатського центру екстреної медичної допомоги. 01.01.2013 року її було прийнято на роботу і вона фактично приступила до виконання функцій фельдшера з медицини невідкладних станів Великоберезнянської підстанції і з того часу постійно на цій посаді працює, що підтверджується вищевказаними посвідченнями № 3225 за 2011 рік та за 2016 рік.

Однак, у березні 2018 року позивачка дізналася, що з 01.01.2013 року її - ОСОБА_1 прийнято на посаду фельдшера-диспетчера Великоберезнянської підстанції екстреної медичної допомоги (пункту села Ставне) Ужгородської станції екстреної медичної допомоги структурного підрозділу ЗТЦЕМД на 1,0 ставки. Із наказом за №01-к від 02.01.2013 р. про прийняття на роботу та записом в трудовій книжці її ознайомлено не було. 14.01.2014 року ОСОБА_1 переведена працювати на посаду фельдшера-диспетчера з приймання викликів і передачі їх виїзним бригадам екстреної медичної допомоги Великоберезнянської ПЕМД пункту ПББ ЕМД села Ставне Ужгородської ЕЕМД. 06.04.2018 року, ОСОБА_1 переведена на посаду фельдшера з медицини невідкладних станів Великоберезнянської підстанції екстреної медичної допомоги. Такий запис у трудовій книжці зроблений без заяви та згоди ОСОБА_1, що підтверджується копією рапорту завідувача Великоберезнянської ПЕМД ОСОБА_3 від 06.04.2018 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За приписами ч. ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У відповідності до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач жодних доказів на спростування доводів позивача не надав та у судове засідання для розгляду справи по суті не з'явився.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання незаконними і скасування наказів від 02.01.2013 р. № 01-к, від 14.01.2014 р. №19/1-к та від 06.04.2018 р. №112-к, а також в частині встановлення факту прийому ОСОБА_1 на роботу на посаду фельдшера з медицини невідкладних станів Великоберезнянської підстанції екстреної медичної допомоги з 01.01.2013 року є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Також, згідно з п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 року Про практику розгляду судами трудових спорів при обґрунтованості позову суд рішенням зобов'язує власника або уповноважений ним орган укласти трудовий договір з особою, запрошеною на роботу в порядку переведення - з першого робочого дня наступного після дня звільнення з попереднього місця роботи (якщо була обумовлена інша дата - з цієї дати), з іншими особами - з дня їх звернення до власника або уповноваженого ним органу з приводу прийняття на роботу.

На підставі вищезазначеного суд вважає, що вимога про зобов'язання Закарпатського центру екстреної медичної допомоги видати наказ про прийом ОСОБА_1 на посаду фельдшера з медицини невідкладних станів Великоберезнянської підстанції екстреної медичної допомоги з 01.01.2013 р. та внести відповідний запис до трудової книжки серії АТ VI №0999158 на прізвище ОСОБА_1 також є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Що стосується вимоги позивачки про визнання дії працівників Закарпатського центру екстреної медичної допомоги щодо записів в трудовій книжці серії AT VI №0999158 за №№8-10 на прізвище ОСОБА_1 неправомірними, то суд не вбачає необхідності вирішення такої в межах даної справи, так як судом уже встановлено допущення порушення трудових прав позивача, відтак виходячи з приписів ст. ст. 15, 16 ЦК у задоволенні вказаної вимоги слід відмовити.

Вирішуючи питання щодо відшкодування судових витрат по справі, суд зазначає наступне.

Суд вважає, що у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача сплачений останньою судовий збір в розмірі 2 114,40 грн.

Що стосується вимоги про стягнення із Закарпатського центру екстреної медичної допомоги на користь позивачки 3000,00 грн. витрат на послуги з правничої допомоги, суд констатує наступне.

Підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, надану в суді адвокатом, регламентовано ст. 137 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Виходячи з вищевикладеного, вимога позивачки про стягнення із Закарпатського центру екстреної медичної допомоги на користь позивачки 3000,00 грн. витрат на послуги з правничої допомоги не підлягає задоволенню, так як дані витрати документально не підтверджені та недоведені, що є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Керуючись ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст. ст. 21, 24, 29, 32, 48 КЗпП України, 4, 5, 13, 80, 81, 89, 137, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-283, 289, 354, 355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Закарпатського територіального центру екстреної медичної допомоги, про визнання дій неправомірними, визнання наказів та записів в трудовій книжці недійсними та їх скасування, зобов'язання внести зміни до трудової книжки - задовольнити частково.

Визнати накази Закарпатського центру екстреної медичної допомоги від 02.01.2013 р. № 01-к, від 14.01.2014 р. №19/1-к та від 06.04.2018 р. №112-к незаконними та скасувати їх.

Встановити факт прийому ОСОБА_1 на роботу на посаду фельдшера з медицини невідкладних станів Великоберезнянської підстанції екстреної медичної допомоги, що відповідає займаній посаді з 01.01.2013 року по теперішній час.

Зобов'язати Закарпатський центр екстреної медичної допомоги видати наказ про прийом ОСОБА_1 на посаду фельдшера з медицини невідкладних станів Великоберезнянської підстанції екстреної медичної допомоги з 01.01.2013 р. та внести відповідний запис до трудової книжки серії АТ VI №0999158 на прізвище ОСОБА_1

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Закарпатського центру екстреної медичної допомоги на користь ОСОБА_1 2114 (дві тисячі сто чотирнадцять) гривень 40 копійок сплаченого судового збору.

Позивач: ОСОБА_1, 04.10.1971року народження, РНОКПП НОМЕР_1, яка проживає за адресою: с. Домашино, 132, Великоберезнянський район, Закарпатська область.

Відповідач: Закарпатський територіальний центр екстреної медичної допомоги, код ЄДРПОУ 26528843, що знаходиться за адресою: вул. Грибоєдова, 20, м. Ужгород, Закарпатська область.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Головуюча О.В. Лемак