Ухвала

від 03.04.2019 по справі 754/4347/19

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження № 2/754/5121/19

Справа № 754/4347/19

У Х В А Л А

Іменем України

03 квітня 2019 року м.Київ

Деснянський районний суд м.Києва в складі:

головуючого-судді Скрипки О.І.

при секретарі Моторенко К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Глобалстрой-3 , Товариства з обмеженою відповідальністю Біонікс Груп про стягнення пені за прострочення виконання зобов'язань,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТОВ Глобалстрой-3 , ТОВ Біонікс Груп про стягнення пені за прострочення виконання зобов'язань.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва від 27.03.2019 року відкрито провадження у даній справі.

Представник позивача ОСОБА_2 звернулась до суду з заявою про забезпечення позову. Дану заяву представник позивач мотивує тим, що ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 07.08.2018 року у справі № 757/31521/18-к скасовано арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 02.03.2017 року на об'єкти будівництва ЖК Перспектива , що здійснюється на земельній ділянці по АДРЕСА_1 із забороною розпорядження, користування, складання попередніх договорів продажу та проведення будівельних робіт. Скасування арешту та зняття заборони щодо складання попередніх договорів продажу квартир становить певну загрозу для покупців майнових прав, оскільки існує загроза з передачі майнових прав третім особам. Так, Київською міською радою подано касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду у справі № 910/28188/14 від 22.01.2019 року у справі про знесення ЖК Перспектива , як самочинно збудованого. Не відома доля ЖК Перспектива .

Як зазначає представник позивача, звернення позивача з позовом про стягнення пені за прострочення зобов'язання із будівництва та передачі житла є обраним способом захисту не лише вже порушеного права, але і права, яке може бути порушеним в майбутньому шляхом безпідставної передачі майнових прав позивача третім особам. Так, всупереч вимогам п.5.2.4 Договору № КМБ/02/027 купівлі-продажу майнових прав від 16.12.2014 року, продавцем не повідомлено позивача про реальну загрозу майновим правам та набуття власності на квартиру через прийняття Господарським судом м.Києва рішення про знесення ЖК Перспектива (справа № 910/28188/14 від 24.05.2018 року).

На думку представника позивача, враховуючи те, що знято заборону продажу квартир, триває касаційне оскарження, існує нагальна потреба у накладенні арешту та забороні дій по відношенню до спірної квартири, оскільки є велика ступінь вірогідності, що майно може бути передано третім особам та в результаті не можливо буде отримати очікуваний результат згідно договору. На даний час на всіх рівнях вирішується питання з визначення забудовника, в зв'язку з чим необхідно вжити всіх заходів по збереженню майна та виконанню умов договору.

Посилаючись на викладені обставини, а також на те, що в разі, якщо зникне підстава та предмет позову у випадку перепродажу, тобто квартира, то не буде підстав для виконання перед позивачем зобов'язання, представник позивача просить вжити заходів забезпечення позову та накласти арешт на двокімнатну квартиру НОМЕР_2 загальною площею 61,47 кв.м., що знаходиться на 5 поверсі у секції АДРЕСА_1 на земельній ділянці за кадастровим номером НОМЕР_1, а також заборонити відповідачам вчиняти дії, спрямовані на відчуження третім особам майнових прав на вказану квартиру.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Вивчивши матеріали цивільної справи та заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до висновку про те, що заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 3 ст.150 ЦПК України визначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами

Згідно п.п.1, 2, 10 ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини

Виходячи з вказаних норм, підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до п.4 вказаної Постанови, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Оцінивши доводи заяви про забезпечення позову в контексті змісту позовних вимог, суд вважає вимоги представника позивача про накладення арешту на квартиру та заборону вчинення відповідачами дій необґрунтованими та такими, що виходять за межі заявлених вимог, оскільки предметом позову є стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов'язань. Відтак, заявлені заходи забезпечення позову не є співмірними заявленим вимогам.

Крім того, представником позивача не доведено належним чином, що в разі невжиття заходів забезпечення позову буде утрудненим або взагалі неможливим виконання рішення у даній справі.

Враховуючи наведене, суд не вбачає підстав для задоволення даної заяви.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Глобалстрой-3 , Товариства з обмеженою відповідальністю Біонікс Груп про стягнення пені за прострочення виконання зобов'язань - відмовити .

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: