Постанова

від 03.04.2019 по справі 553/310/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 553/310/19 Номер провадження 22-ц/814/1030/19Головуючий у 1-й інстанції Новак Ю. Д. Доповідач ап. інст. Прядкіна О. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2019 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді Прядкіної О.В.,

суддів: Бутенко С.Б., Обідіної О.І.,

секретаря Лимар О.М.,

за участі: ОСОБА_2,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 13 лютого 2019 року, прийнятої під головуванням судді Новак Ю.Д.

у справі за поданням приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича про тимчасове обмеження у праві виїзду керівника боржника-юридичної особи за межі України , -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 13 лютого 2019 року подання приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича про тимчасове обмеження у праві виїзду керівника боржника юридичної особи за межі України задоволено.

Застосовано заходи для забезпечення виконання рішення суду до керівника боржника-юридичної особи приватного підприємства Промислова компанія ПАРУС - ОСОБА_2 у виді тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Ухвалу оскаржив ОСОБА_2, який в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні подання приватного виконавця.

У відзиві на апеляційну скаргу приватний виконавецт виконавчого округу Полтавської області Скрипник В.Л. вважає ухвалу районного суду вірною та просить залишити ухвалу без змін.

Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з таких підстав:

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції та задовольняючи апеляційну скаргу вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Приймаючи оскаржуване судове рішення суд першої інстанції, посилаючись на норми ст.441 ЦПК України та ст. 6 ЗУ Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України , задовольнив подання приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника В.Л. та обмежив ОСОБА_2 у праві виїзду за межі території України.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.

Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.

Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

При цьому особа, стосовно обмеження права якої внесено подання, фактично позбавлена можливості довести суду, що ним було вжито усіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Так, у справі, що переглядається приватним виконавцем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту свідомого ухилення саме ОСОБА_2, як керівника боржника, від виконання зобов'язання за рішенням суду.

Разом з тим, за обставинами даної справи, суд постановив ухвалу про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України з порушенням норм процесуального права, а тому вона підлягає скасуванню.

Визначаючи процесуальні наслідки такого скасування апеляційний суд виходить з ч. 3 ст.3 ЦПК України, згідно з якою провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Так, ст. 441 ЦПК України не передбачає можливості обмеження в виїзді за кордон керівника юридичної особи - боржника, тому подання приватного виконавця не може бути задоволено.

Відповідно до пункту 18 ч.3 ст.11 ЗУ Про виконавче провадження , державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Таким чином, зміст норм зазначеного Закону передбачає юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України не за наявності факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання.

Ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) , вжите у пункті 5 ч.1ст.6 ЗУ Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України та у пункті 18 ч.3 ст.11 ЗУ Про виконавче провадження , означає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків. Це є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань покладених на нього рішенням є оціночним поняттям.

Задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.

У зв'язку з цим з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, суду належить з'ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Між тим, матеріали справи не свідчать, що ОСОБА_2 умисно ухилявся від виконання рішення Коломацького районного суду Харківської області, яким стягнуто заборгованість з ПП Промислова компанія ПАРУС , а не з ОСОБА_2, як фізичної особи, як то визначено нормами ст. 441 ЦПК України.

Отже, вбачаючи наявність порушень процесуальних норм, а також недоведеність факту умисного ухилення боржника від виконання судового наказу, колегія суддів приходить до висновку про скасування ухвали районного суду, з постановленням нової ухвали про відмову в задоволенні подання про обмеження керівника боржника у праві виїзду за кордон.

Керуючись ст.ст. 367,368,374,376,381,384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 13 лютого 2019 року, - скасувати.

В задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича про тимчасове обмеження у праві виїзду ОСОБА_2 за межі України, - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя О.В. Прядкіна

Судді: С.Б. Бутенко

О.І. Обідіна