Рішення

від 03.04.2019 по справі 466/9391/16-ц

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/9391/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2019 року Шевченківський районний суд м. Львова

в складі : головуючого - судді Глинської Д.Б.

з участю секретаря с/з ОСОБА_1

за участі: представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові

цивільну справу за позовом приватного підприємства ВЕЕМ до ОСОБА_4, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Злагода-3 про стягнення матеріальної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

у листопаді 2016 року ПП ВЕЕМ звернулося в суд із позовом до ОСОБА_4, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Злагода-3 , в якому просило суд постановити рішення, яким солідарно стягнути з відповідачів матеріальну шкоду у розмірі 45 614,40 грн. та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зіслалося на те, що восени 2007 року ПП ВЕЕМ власним коштом було проведено облаштування прилеглої до будинку №57 по пр. Чорновола у м. Львові території, в процесі якого біля вказаного будинку було викладено 350 м. кв. сірої бруківки типу Старе місто . Вказані роботи на замовлення позивача виконало ПП Атлант-10 . Зазначена бруківка була придбана позивачем у ВАТ Мурованський завод будівельних конструкцій .

У листопаді 2015 року за рішенням Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради вказана бруківка була демонтована та складена біля будинку №45 по пр. Чорновола у м. Львові.

01 грудня 2015 року працівники позивача з залученим вантажним транспортом прибули за вказаною адресою для вивезення належної позивачу бруківки, однак встигли завантажити в автомобілі лише незначну частину бруківки, подальшому завантаженню решти бруківки перешкодили члени ОСББ Злагода-3 (мешканці будинку №45) на чолі з тодішнім головою цього ОСББ ОСОБА_4, котрі фізично перешкодили працівникам позивача продовжити завантаження бруківки. В подальшому члени ОСББ власними силами перенесли їх бруківку до підсобного приміщення будинку №45, тобто фактично її викрали.

З приводу вчинення крадіжки ПП ВЕЕМ невідкладно викликали працівників поліції, а також подали відповідну заяву про вчинення злочину в правоохоронні органи. Працівники поліції. що прибули за викликом, сфотографували процес викрадення бруківки.

В подальшому, як стало відомо, відповідачем зазначена бруківка була привласнена - станом на сьогоднішній день ОСББ Злагода - 3 встигло викласти бруківку навколо свого будинку № 45 по пр. Чорновола у м. Львові.

Середня ринкова вартість викраденої бруківки Старе місто на момент подання позову складає 134,16 грн. за 1 м. кв. така ціна визначена, виходячи з її середньої ринкової ціни у львівських виробників.

Таким чином, описаними вище діями ОСББ Злагода-3 та його тодішнього голови завдана позивачу матеріальна шкода у розмірі вартості викраденої бруківки, що станом на момент складання позову складає: 340 м. кв. х 134,16 грн. = 45 614.40 грн.

Відповідачі добровільно відшкодувати завдану шкоду не бажають, а тому ПП ВЕЕМ змушено звернутись до суду.

В судовому засіданні представник позивача ПП ВЕЕМ позовні вимоги підтримав, покликаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_3 в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у письмовому запереченні на позов.

Крім цього, відповідач ОСОБА_4 був допитаний в судовому засіданні як свідок та був попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання і відмову від давання показань, приведений до присяги.

В останнє судове засідання, яке було призначено на 02 квітня 2019 року на 14.00 год., представник ОСББ Злагода - 3 не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про місце, час та дату розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника ПП ВЕЕМ , відповідача ОСОБА_4 та представника відповідача ОСОБА_3, свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6,з'ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до положень ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування (ст. 77-80 ЦПК України).

З копії постанови про закриття кримінального провадження від 10 січня 2017 року за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016140090003686 від 27 серпня 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України вбачається, що 26 серпня 2016 року у Шевченківський ВП ГУ НП у Львівській області звернулася громадянка ОСОБА_7, яка повідомила про те, що 01 грудня 2015 року невідома особа самовільно, всупереч встановленому законом порядку вчинила дії, правомірність яких оспорюється ПП ВЕЕМ , а саме незаконно демонтувала бруківку (а.с.50).

З відповіді №5865/43/10-18, яка надана заступником начальника Шевченківського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_8 18 травня 2018 року на адвокатський запит, вбачається, що кримінальне провадження №12016140090003686 від 27 серпня 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, 10 січня 2017 року закрито на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення; на даний час рішення слідчого про закриття кримінального провадження уповноваженими на те органами не скасовано (а.с.120).

З відповіді № Аз-32/43/10-18, яка надана заступником начальника Шевченківського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_8 30 березня 2018 року на адвокатський запит, вбачається, що згідно з даних ЄРДР у Шевченківському ВП ГУ НП у Львівській області відсутні кримінальні провадження, в яких гр. ОСОБА_4, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, перебував би в статусі підозрюваного (а.с. 113).

26 березня 2016 року головою Правління ОСББ Злагода -3 обрано ОСОБА_9, що підтверджується витягом з протоколу №1 загальних зборів ОСББ за адресою: м. Львів, пр. Чорновола, 45 від 26 березня 2016 року (а.с.29).

Згідно з ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для відшкодування шкоди за цією правовою нормою, необхідним є доведення таких факторів: по-перше, неправомірність поведінки особи, якою можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої заподіяно шкоду, якщо її завдавач був уповноважений на такі дії; по-друге, наявність самої шкоди, під якою слід розуміти втрату або пошкодження майнового або немайнового характеру. Шкода в такому випадку, є не лише обов'язковою умовою, але й мірою відповідальності, оскільки за загальним правилом, відображає грошову оцінку майнових та немайнових втрат потерпілого; по-третє, причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, який виражається в тому, що шкода виступає об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, і по-четверте, обов'язково повинна бути вина завдавача шкоди, яка може виражатись як у формі умислу, так і формі необережності.

Наявність всіх перелічених умов в їх сукупності є обов'язковим для ухвалення рішення про відшкодування шкоди, і в силу ст. 81 ЦПК України, обов'язок щодо їх доведення законом покладено на позивача. Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду.

Вказані вимоги закону зі сторони позивача залишились не виконаними.

Як роз'яснено у п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" № 6 від 27.03.1992, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Враховуючи недоведеність позивачем протиправності дій відповідачів та причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою, факт заподіяння шкоди не має юридичного значення і не зумовлює обов'язку відповідача відшкодувати шкоду.

Керуючись ст. ст.12,13,76,80,81,141,259, 263,264,265 ЦПК України, ст. ст. 22, 1166 ЦК України суд,

В И Р І Ш И В:

у задоволенні позовних вимог приватного підприємства ВЕЕМ до ОСОБА_4, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Злагода-3 про стягнення матеріальної шкоди - відмовити.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Учасники процесу:

позивач: приватне підприємство ВЕЕМ , ідентифікаційний код 20816413, знаходиться за адресою: м. Львів, пр. Чорновола, 57;

відповідач: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН - НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3;

відповідач: об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Злагода-3 , знаходиться за адресою: м. Львів, пр. Чорновола,45.

Повний текст рішення виготовлений 03 квітня 2019 року.

Суддя ОСОБА_10