Постанова

від 03.04.2019 по справі 233/5730/18

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер 233/5730/18 Номер провадження 22-ц/804/953/19

Головуючий у 1 інстанції Наумик О.О. Єдиний унікальний номер 233/5730/18 Доповідач Папоян В.В. Номер провадження 22-ц/804/953/19

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2019 року Донецький апеляційний суд в складі:

судді-доповідача Папоян В.В.

суддів Будулуци М.С., Новікової Г.В.,

за участю секретаря Сергєєвої К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмуті Донецької області за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 11 січня 2019 року цивільну справу №233/5730/18 за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Донецькоблгаз про захист прав споживачів (головуючий в 1 інстанції суддя Наумик О.О.,),

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2018 року позивачі звернулися до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Донецькоблгаз в особі Костянтинівського управління по газопостачанню і газифікації. В обґрунтування якого зазначають, що вони є споживачами послуг з газопостачання, які надаються відповідачем за адресою: АДРЕСА_1

18 вересня 2018 року працівниками відповідача їх домоволодіння було відключено від газопостачання механічним шляхом (обрізка). Вважають, що відключення від газопостачання було безпідставним, оскільки претензії матеріального характеру щодо заборгованості необґрунтовані. Договір реструктуризації від 23.10.2017р. якій підписано сторонами за період з 10.09.2014 р. по 01.10.2017р., укладено з пропуском позовної давності передбаченої ст.257 ЦК України та з порушенням Закону України Про реструктуризацію . Не враховано положення закону який визначає, що загальна сума платежів, що вносяться громадянами на оплату поточних рахунків і платежів з погашення реструктуризованої заборгованості не повинна перевищувати 25%, а для пенсіонерів та інших осіб, які отримують будь-які види соціальної допомоги - 20% від доходу. Такими діями відповідача порушуються їхні споживчі права. Тому просили ухвалити рішення про списання заборгованості за спожиті послуги з газопостачання у сумі 24531 грн. 90 коп. за період з 10.09.14 р. по 01.10.17 р. на підставі ст.257 ЦК України та зобов'язати відповідача безплатно поновити їх газопровід, тим самим відновивши їх споживче право.

Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 11 січня 2019 року у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Не погодившись з зазначеним рішенням, позивачі подали апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просили рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтування вимог зазначили, що суд безпідставно не застосував позовну давність до спірних правовідносин. Крім того, при укладенні договору про реструктуризацію заборгованості Костянтинівським управлінням по газопостачанню та газифікації не були взяті до уваги доходи позивачів. Також звернули увагу, що газопровід є їх приватною власністю, та Костянтинівське УГГ тільки експлуатує його та ліквідує аварійні ситуації, та не може псувати його цілісність.

Відповідачем було надано відзив на апеляційну скаргу, у якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. В обґрунтування зазначив, що між відповідачем та ОСОБА_2 було укладено договір погашення заборгованості побутового споживача за спожитий природний газ і послуги розподілу від 23.10.2017 року. У договорі зазначено про право постачальника припинити газопостачання у випадку порушення споживачем строків та порядку оплати.

Особи, які приймають участь у справі у судове засідання апеляційного суду не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від позивачів надійшло клопотання про розгляд справи 02 квітня 2019 року без їх участі. За ч.2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду без змін з наступних підстав.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, суд правильно встановив правовідносини, які склалися між сторонами і надав їм належну оцінку.

Відповідно до ст.67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Згідно з п.5 ч.3 ст.20 Закону України Про житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст.32 Закону України Про житлово-комунальні послуги плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно. Розмір плати за комунальні послуги розраховується, виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Судом першої інстанції було встановлено, що позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 є споживачами послуги ПАТ По газопостачанню та газифікації Донецькоблгаз в особі Костянтинівського управління по газопостачанню та газифікації зі споживання природного газу за адресою: АДРЕСА_1, за особовим рахунком НОМЕР_1

У зв'язку з неналежним виконанням споживачами послуги обов'язку щодо її оплати за період з 10.09.2014 р. по 01.10.2017 р. за вищезгадуваним особовим рахунком виникла заборгованість за спожитий природний газ в сумі 24531,90 грн.

Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи та н спростовуються сторонами.

23.10.2017 року між ПАТ По газопостачанню та газифікації Донецькоблгаз та ОСОБА_2 було укладено Договір погашення заборгованості побутового споживача за спожитий природний газ і послуги з розподілу НОМЕР_1 При підписанні договору споживачем визнано наявність та розмір заборгованості.

Пунктом 1.2 договору визначено, що постачальник надає споживачу розстрочку у погашенні заборгованості строком на 12 місяців за умови своєчасної сплати поточних платежів за надані послуги з газопостачання та встановлено графік погашення заборгованості.

У п. 3.1 зазначеного договору вказано, що у випадку порушення споживачем строків та порядку оплати згідно з п.п.1.2, 1.3 постачальник має право припинити газопостачання споживачу шляхом перекриття та опломбування газових кранів, зняття фланцю або згону залежно від технічної можливості, а також відключення методом зварювання

Зобов'язання за укладеним договором споживачами не виконувались, оплата заборгованості не проводилась, що позивачами по справі не заперечується.

18 вересня 2018 року працівниками Костянтинівського управління по газопостачанню та газифікації зі споживання природного газу проведено відключення газоспоживаючого обладнання за адресою: АДРЕСА_1, про що складено відповідний акт за №020907.

За таких обставин, відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що з боку відповідача відсутнє порушення прав позивачів. Матеріальна неспроможність позивача та сплив строку позовної давності ні є підставою для списання заборгованості за спожиті послуги.

Апеляційний суд не приймає до уваги доводи апеляційної скарги оскільки згідно ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до змісту ст.ст. 11 та 15 ЦК України права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розумніють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 цього Кодексу.

Як правило, власник порушеного права може скористатися не любим, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все, спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Звертаючись до суду позовом позивачів зазначили, що заборгованість підлягає списанню у зв'язку зі спливом строку позовної давності.

Однак апеляційний суд зазначає, що питання про обґрунтованість нарахованої суми оплати за надані послуги встановлюється при вирішенні іншого спору, де б вирішувалось питання про стягнення суми боргу за комунальні послуги, при вирішенні якого суд зобов'язаний буде дати оцінку вказаним фактам. У такому спорі споживачі послуг мали б процесуальний статус відповідачів у справі, та відповідно до ст. 267 ЦК України могли б заявити про сплив строку позовної давності до вимог про стягнення заборгованості. Проте, таких позовних вимог ніхто зі сторін не заявляв. Таким чином, апеляційний суд відхиляє дані доводи апеляційної скарги.

Апеляційний суд не приймає до уваги доводи апеляційної скарги щодо безпідставності припинення газопостачання оскільки з матеріалів справи убачається, що 23.10.2017 р. ОСОБА_2 уклала Договір погашення заборгованості побутового споживача за спожитий природний газ і послуги з розподілу строком на 12 місяців до 23.10.2017 р. на суму заборгованості, що склалась на момент укладення Договору, 24531,90 грн. У п.3.1 даного договору зазначено, що у випадку порушення Споживачем строків та порядку оплати згідно з п.п. 1.2, 1.3 цього договору постачальник має право припинити газопостачання споживачу шляхом перекриття та опломбування газових кранів, зняття фланцю або згону залежно від технічної можливості, а також відключення методом зварювання. За п.3.2 цього ж договору відновлення газопостачання можливе після сплати споживачем суми заборгованості, що залишилась за цим договором та відшкодування витрат постачальника на повторне підключення.

Відповідно до ст.ст. 627, 628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно з вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Підписавши договір, позивач ОСОБА_2 погодилась з його умовами, у тому числі з можливістю припинити газопостачання у разі порушення строків оплати.

З жовтня 2017 року по серпень 2018 року споживачем спожито 3001 куб. м. газу, за який нараховане 20 880,65 грн., субсидія за цей період надійшла у сумі 8703,68 грн., оплату за цей період було здійснено у сумі 10942,04 грн. Тобто позивачем не в повному обсязі було сплачено за спожитий газ, та не сплачувалось по графіку заборгованості, чим порушувалися умови договору погашення заборгованості від 23.10.2017 р., у зв'язку з чим домоволодіння позивачів було відключено від газопостачання 18.09.2018 р. про що складено акт на відключення від газопостачання Споживача № 020907.

Апеляційний суд не приймає до уваги доводи позивачів щодо недійсності договору погашення заборгованості оскільки відповідно до ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлено законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину, проте позивачами не доведено наявність таких обставин. Доводи позивачів щодо пропуску встановленого ст.. 257 ЦК України строку ні є підставою для визнання правочину недійсним.

Відповідно до кодексу газорозподільних систем Постанови НКРЕКП № 2494 від 30.09.2015 р. зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 р. за № 1379/27824: Оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання на об'єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням ПБСГ та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, зокрема, у випадку несвоєчасної та/або неповної оплата послуг згідно з умовами договору розподілу природного газу.

Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що здійснивши припинення газопостачання за адресою: АДРЕСА_1, відповідач скористався законодавчо наданим йому правом за законних підстав - невиконання позивачами як споживачами його послуги з газопостачання вимог закону про оплату такої послуги. Закон не містить обмеження такого права з огляду на належність газорозподільного обладнання, зокрема споживачу.

Решта доводів апеляційної скарги не спростовують правильність правових висновків суду, є фактично тотожними доводам позовної заяви, та були предметом розгляд у суді першої інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, від 18 липня 2006 року). Оскаржуване судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Виходячи з наведеного, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив правовідносини, які склалися між сторонами, повно, всебічно і об'єктивно перевірив доводи і заперечення сторін, встановленим фактам і доказам дав правильну правову оцінку і дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог. Рішення суду першої інстанції винесено з додержання вимог матеріального та процесуального права і відсутні підстави для його скасування.

Керуючись статтями 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 11 січня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту безпосередньо до Верховного Суду.

Судді: В.В. Папоян

М.С. Будулуца

Г.В. Новікова

Повний текст постанови складено 03 квітня 2019 року

Суддя-доповідач В.В. Папоян