ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" березня 2019 р. Справа№ Б22/173-10/8
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сотнікова С.В.
суддів: Остапенка О.М.
Отрюха Б.В.
за участю секретаря судового засідання Титарєвої Г.І.,
представників:
від боржника - арбітражний керуючий Кіцул С.Б. (ліквідатор),
від ТОВ "Альта-град" - Побережник А.О.,
розглянувши апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Дельта банк", Товариства з обмеженою відповідальністю "Альта-град"
на ухвалу Господарського суду Київської області
від 25.04.2018 (повна ухвала складена 16.05.2018, суддя Лопатін А.В.)
у справі № Б22/173-10/8
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Монолітжилбуд"
про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.04.2018 у справі № Б22/173-10/8 визнано кредиторські вимоги ПАТ "Дельта банк" до ТОВ "Монолітжилбуд" на суму 8138064,29 грн., з яких: 3200,00 грн. (судовий збір) підлягають задоволенню в першу чергу, 8134864,29 грн. (вимоги, які забезпечені майном) - в першу чергу; внесено до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Монолітжилбуд" відомості про майно боржника, яке є предметом забезпечення вимог ПАТ "Дельта банк" за договором застави товарів від 11.08.2008 № 588/ЗМ-1, в іншій частині кредиторські вимоги ПАТ "Дельта банк" відхилено; заяву ТОВ "Альта-град" про заміну сторони (кредитора) у справі на правонаступника задоволено та замінено кредитора ТОВ "Монолітжилбуд" - ТОВ "Компанія з управління активами "Скай кепітал менеджмент" на правонаступника ТОВ "Альта-град" у справі № Б22/173-10/8; вирішено інші процесуальні питання.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, ТОВ "Альта-град" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 25.04.2018 в частині визнання кредиторських вимог ПАТ "Дельта банк" до ТОВ "Монолітжилбуд" в сумі 8134864,29 грн. та включення їх до реєстру вимог кредиторів окремо, як забезпечені заставою майна боржника та ухвалити нову ухвалу, якою відмовити ПАТ "Дельта банк" у визнанні кредиторських вимог до ТОВ "Монолітжилбуд" в сумі 8134864,29 грн. та включенні їх до реєстру вимог кредиторів окремо, як забезпечені заставою майна боржника.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Альта-град".
Також, ПАТ "Дельта банк" звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 25.04.2018 в частині відмови у визнанні кредиторських вимог ПАТ "Дельта банк" в сумі 20178075,29 грн. та ухвалити в цій частині нову ухвалу, якою визнати кредиторські вимоги ПАТ "Дельта банк" до ТОВ "Монолітжилбуд" в сумі 20178075,29 грн.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ "Дельта банк".
Ліквідатор боржника надав відзив на апеляційну скаргу ТОВ "Альта-град", в якому просив скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 25.04.2018 в частині визнання кредиторських вимог ПАТ "Дельта банк" в сумі 8134864,29 грн. та включення їх до реєстру вимог кредиторів окремо, як забезпечені заставою майна боржника та ухвалити нове рішення, яким відмовити ПАТ "Дельта банк" у визнанні кредиторських вимог в сумі 8134864,29 грн.
Також, ліквідатор надав відзив на апеляційну скаргу ПАТ "Дельта банк", в якому просив відмовити у задоволені скарги, залишити без змін ухвалу Господарського суду Київської області від 25.04.2018 в частині відхилення кредиторських вимог ПАТ "Дельта банк" в сумі 20178075,29 грн.
ПАТ "Дельта банк" подав відзив на апеляційну скаргу ТОВ "Альта-град", в якому просив залишити без змін ухвалу Господарського суду Київської області від 25.04.2018 в частині визнання кредиторських вимог ПАТ "Дельта банк" в сумі 8134864,29 грн.
12.09.2019 ПАТ "Дельта банк" подав клопотання про залучення до участі у справі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в якості учасника у справі про банкрутство.
Актом прийняття-передачі судової справи від 01.10.2018 справу №Б22/173-10/8 передано до Північного апеляційного господарського суду.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.12.2018 справу №Б22/173-10/8 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Сотніков С.В. (головуючий), Верховець А.А., Отрюх Б.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2018 прийнято до провадження справу №Б22/173-10/8 для розгляду по суті спочатку колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Сотніков С.В. (головуючий), Верховець А.А., Отрюх Б.В., яка визначена протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.12.2018; розгляд справи призначено на 27.12.2018.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.12.2018 розгляд справи відкладено на 22.01.2019.
В судовому засіданні 22.01.2019 було оголошено перерву до 07.02.2019.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2019 залучено Фонд гарантування вкладів фізичних осіб до участі у справі № Б22/173-10/8 про банкрутство ТОВ "Монолітжилбуд"; розгляд справи відкладено на 21.02.2019.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2019 постановлено здійснювати розгляд справи № Б22/173-10/8 по суті спочатку колегією суддів у складі: Сотніков С.В. (головуючий, доповідач), Отрюх Б.В., Остапенко О.М., яка визначена протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.02.2019.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2019 запропоновано Публічному акціонерному товариству "Дельта банк" подати суду письмові пояснення із обґрунтованим розрахунком заявлених грошових вимог на підставі кредитного договору № 588 від 20.11.2007, а також докази на їх підтвердження; запропоновано ліквідатору ТОВ "Монолітжилбуд" арбітражному керуючому Кіцулу С.Б. подати суду письмові пояснення, а також докази на їх підтвердження, щодо вжиття ліквідатором належних та вичерпних заходів із повернення заставного майна (товарно-матеріальних запасів: арматура, плити, подушки фундаменті, пісок, піно-блоки, цемент, щебінь - предмет договору застави товарів № 588/ЗМ-1 від 11.08.2008) боржнику; оголошено перерву в судовому засіданні до 19.03.2019.
14.03.2019 ліквідатор подав пояснення по справі, в яких зазначив, що кредиторські вимоги в сумі 20178075,25 грн. є конкурсними, втім банк пропустив тридцятиденний строк для їх заявлення, у зв'язку з чим такі вимоги вважаються погашеними в силу ч. 2 ст. 14 Закону (в редакції чинній до 19.01.2013), а отже підлягають відхиленню судом. Щодо заставних вимог в сумі 8134864,29 грн. ліквідатор пояснив, що банк не подав докази фактичної наявності заставного майна, у зв'язку з чим не набув статусу заставного кредитора, а відтак заявлені вимоги є погашеними, оскільки заявлені із пропуском встановленого законом строку. Відсутність заставного майна, що є предметом договору застави № 588/ЗМ-1 також підтверджується листом ТОВ "Системабуд" від 16.07.2018, актами про відсутність заставного майна від 18.10.2017 та від 07.02.2019, складені ліквідатором.
Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, вважає, що оскаржувана ухвала підлягає частковому скасуванню з огляду на наступне.
Провадження у справах про банкрутство регулюється Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року № 2343-XII (далі - Закон про банкрутство), Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законодавчими актами України.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Київської області від 20.08.2010 порушено провадження у справі № Б22/173-10/8 про банкрутство ТОВ "Монолітжилбуд".
Публікація оголошення про порушення справи про банкрутство здійснена в газеті "Голос України" №208 (4958) від 05 листопада 2010 року, тобто граничний строк для подачі заяв з конкурсними вимогами кредиторів до 05.12.2010.
Ухвалою попереднього засідання Господарського суду Київської області від 08.02.2011 затверджено реєстр вимог кредиторів боржника, до якого включено грошові вимоги наступних кредиторів:
- Товариства з обмеженою відповідальністю "Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг" у сумі 751988,93 грн., з якої: - основний борг 719802,71 грн., який відноситься до четвертої черги задоволення вимог кредиторів; - штрафні санкції 31865,22 грн., які відносяться до шостої черги задоволення вимог кредиторів; - судові витрати 321,00 грн., які відносяться до першої черги задоволення вимог кредиторів;
- Бориспільської ОДПІ у сумі 782,20 грн., з якої основний борг - 612,20 грн., який відноситься до третьої черги задоволення вимог кредиторів; штрафні санкції - 170,00 грн., які відносяться до шостої черги задоволення вимог кредиторів;
- Управління Пенсійного фонду України у м. Борисполі в сумі 5253,19 грн., з якої основний борг - 5253,19 грн., який відноситься до другої черги задоволення вимог кредиторів;
- Київського обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Бориспільської районної виконавчої дирекції в сумі 373,07 грн., які відноситься до другої черги задоволення вимог кредиторів;
- Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредит Європа лізинг" в сумі 1174870,16 грн., з якої основний борг - 1087686,84 грн., який відноситься до четвертої черги задоволення вимог кредиторів; штрафні санкції - 87183,32 грн., які відносяться до шостої черги задоволення вимог кредиторів;
- Товариства з обмеженою відповідальністю "Новокон" в сумі 68738,52 грн., з якої основний борг - 67823,52 грн., який відноситься до четвертої черги задоволення вимог кредиторів; судові витрати - 915,00 грн., які відносяться до першої черги задоволення вимог кредиторів;
- відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у Бориспільському районні Київської області в сумі 394,71 грн., з якої основний борг - 394,71 грн., який відноситься до другої черги задоволення вимог кредиторів;
- Публічне акціонерне товариство "Сведбанк" в сумі 18294595,90 грн., з якої основний борг - 18294470,90 грн., який відноситься до першої черги задоволення вимог кредиторів, судові витрати - 125,00 грн., які відносяться до першої черги задоволення вимог кредиторів.
Постановою Господарського суду Київської області від 31.05.2011 визнано боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Мадорського С.Б.
Пунктом 1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції від 22.12.2011, який вступив в дію з 19.01.2013, встановлено, що положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Тобто, розгляд справи про банкрутство за новою редакцією Закону здійснюється згідно з постановою про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. При цьому правові підстави прийняття постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури визначаються відповідно до раніше чинної редакції Закону, а правові наслідки введення ліквідаційної процедури - за його новою редакцією.
У даному випадку застосовується положення Закону про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013, оскільки постанова про визнання боржника банкрутом прийнята господарським судом 31.05.2011.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.11.2015 проведено процесуальне правонаступництво та замінено кредитора Публічне акціонерне товариство "Омега банк" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Скай кепітал менеджмент".
Строк ліквідаційної процедури неодноразово продовжувався.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.10.2017 продовжено строк ліквідаційної процедури та повноважень ліквідатора банкрута на шість місяців; зобов'язано ліквідатора за результатами роботи надати суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута.
20.02.2017 ПАТ "Дельта банк" подав до суду кредиторську заяву із грошовими вимогами до боржника на загальну суму 20178075,29 грн.
18.10.2017 ПАТ "Дельта банк" подав заяву з уточненими кредиторськими (заставними) вимогами до боржника, у якій просив визнати банк кредитором на загальну суму 28312939,58 грн., в тому числі 8134864,29 грн. окремо внести до реєстру вимог кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника.
05.12.2017 ТОВ "Альта-град" подало клопотання про заміну кредитора на правонаступником, у якій просило замінити кредитора Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Скай кепітал менеджмент" його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю "Альта-град".
Оскаржуваною ухвалою Господарського суду Київської області від 25.04.2018 визнано кредиторські вимоги ПАТ "Дельта банк" до ТОВ "Монолітжилбуд" на суму 8138064,29 грн., з яких: 3200,00 грн. (судовий збір) підлягають задоволенню в першу чергу, 8134864,29 грн. (вимоги, які забезпечені майном) - в першу чергу; внесено до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Монолітжилбуд" відомості про майно боржника, яке є предметом забезпечення вимог ПАТ "Дельта банк" за договором застави товарів від 11.08.2008 № 588/ЗМ-1, в іншій частині кредиторські вимоги ПАТ "Дельта банк" відхилено; заяву ТОВ "Альта-град" про заміну сторони (кредитора) у справі на правонаступника задоволено та замінено кредитора ТОВ "Монолітжилбуд" - ТОВ "Компанія з управління активами "Скай кепітал менеджмент" на правонаступника ТОВ "Альта-град" у справі № Б22/173-10/8; вирішено інші процесуальні питання.
Відхиляючи кредиторські вимоги ПАТ "Дельта банк" в сумі 20178075,29 грн., суд першої інстанції встановив, що заява із грошовими вимогами подана після спливу тридцятиденного строку для їх заявлення, що є підставою для їх відхилення згідно ст. 14 Закону про банкрутство. В частині грошових вимог в сумі 8134864,29 грн., місцевий господарський суд виходив з того, що такі вимоги є забезпеченими заставою майна боржника на підставі договору застави товарів № 588/ЗМ-1, а боржник як майновий поручитель має відповідати за зобов'язаннями позичальника в межах суми предмету застави, у зв'язку з чим такі вимоги підлягають визнанню.
Банк в апеляційній скарзі зазначає, що грошові вимоги в сумі 20178075,29 грн. мають бути задоволені в повному обсязі, оскільки обов'язок боржника виник на підставі договору поруки № 150/Пор-07-6 від 28.09.2007 між Банком та боржником, що укладений в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 150/КВ-07, а поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Щодо строку на заявлення кредиторами своїх грошових вимог до боржника, Банк зазначає, що кредитор вільним у пред'явленні своїх вимог, він зацікавлений в участі у конкурсному процесі, але не може бути змушений до такої участі, що права його не можуть бути втрачені внаслідок упущення заяви в строк або виконаного ним утримання від заяви. Таким чином, нова редакція Закону про банкрутство не дає чіткої відповіді на питання яку редакцію даного закону застосовувати до заявлених з пропуском кредиторських вимог, якщо ухвала про порушення провадження прийнята за старої редакції, а постанова про визнання боржника банкрутом та затвердження реєстру кредиторів відбулося за нової редакції, а тому для вирішення цього питання необхідно звернутися до основних принципів права, таких як справедливість, розумність та верховенство права. У зв'язку з наведеним, Банк вважає, що враховуючи дійсну мету Закону про банкрутство, необхідно застосувати положення ч. 4 ст. 23 Закону про банкрутство нової редакції даного закону та включити вимоги Банку до шостої черги задоволення вимог кредиторів, оскільки така норма внесена до нової редакції Закону про банкрутство є кроком до справедливого врівноваження прав кредиторів.
З матеріалів справи вбачається, що 11.05.2007 між ТОВ "Український промисловий банк" (банк), правонаступником якого є ПАТ "Дельта банк" (на підставі договору про передачу активів ТОВ "Укрпромбанк" в рахунок погашення заборгованості від 02.07.2010) та ФОП Вавриш А.В. (позичальник) укладено кредитний договір № 150/КВ-07, відповідно до умов якого, з урахуванням змін, банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію та в її межах надає кредитні кошти на наступних умовах: ліміт кредитування еквівалент 12625000,00 грн.; процентна ставка 19% річних; строк кредитної лінії з 11.05.2007 по 11.05.2009; щомісячна комісія за користування кредитною лінією із розрахунку 3% річних у гривні від фактичної суми заборгованості позичальника починаючи з дати укладення додаткового договору № 3 від 28.07.2008.
Як зазначає Банк, ТОВ "Український промисловий банк" належним чином виконав взяті на себе зобов'язання за вищенаведеним кредитним договором, надав позичальнику грошові кошти в сумі 12625000,00 грн., проте позичальник в порушення умов вказаного кредитного договору кредитні кошти не повернув, відсотки за користування кредитом не сплатив. У зв'язку з чим станом на 30.05.2011 (дату визнання боржника банкрутом) заборгованість становить:
заборгованість по кредиту - 12625000,00 грн.;
сума 3% річних від суми простроченого кредиту - 344506,84 грн.;
сума заборгованості за відсотками - 6138481,79 грн.;
розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків - 127410,16 грн.;
сума 3% річних від суми прострочених відсотків - 24641,24 грн.;
сума заборгованості за комісією - 887208,79 грн.;
розмір пені за несвоєчасне повернення комісії - 18201,47 грн.;
розмір штрафів - 12625,00 грн.,
а всього: 20178075,29 грн.
В забезпечення виконання позичальником (ФОП Вавриш А.В.) зобов'язань за кредитним договором від 11.05.2007 № 150/КВ-07, 28.09.2007 між ТОВ "Український промисловий банк" (банк), правонаступником якого є ПАТ "Дельта банк" та ТОВ "Монолітжитлобуд" (поручитель) було укладено договір поруки № 150/Пор-07-6, відповідно до умов якого, з урахуванням змін, поручитель поручається перед кредитором за виконання зобов'язань за кредитним договором № 150/К-07 на відкриття відновлювальної кредитної лінії (в національній валюті) від 11.05.2007, за умовами якого позичальник зобов'язаний кредитору по 11.05.2009 включно у порядку, строки та на умовах, встановлених кредитним договором, повернути кредит в розмірі 12625000,00 грн., сплатити проценти за користування ним у розмірі 19 % річних, комісії та штрафні санкції у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором.
Згідно з п. 4 договору поруки № 150/Пор-07-6 поручитель і боржник несуть перед кредитором солідарну відповідальність. Поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи повернення кредитних коштів, сплату процентів за користування ними, комісій, штрафних санкцій та відшкодування збитків.
Відповідно до положень частини першої ст. 509 Цивільного кодексу України (ЦК України) зобов'язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша ст. 530 ЦК України).
Згідно зі ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Згідно з статтею 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Отже, кредитор у зв'язку з невиконання умов кредитного договору позичальником має право звернутись з відповідними грошовими вимогами до поручителя.
За вказаних обставин, колегія суддів вважає, що Банк має право на звернення із грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство як до поручителя, що виникли на підставі договору поруки № 150/Пор-07-6.
Статтею 1 Закону про банкрутство, в редакції чинній до 19.01.2013, визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника. Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.
У відповідності із ч. 1 ст. 14 Закону про банкрутство, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
При цьому, заяви подаються кредиторами незалежно від настання строку виконання зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону про банкрутство, вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
З матеріалів справи вбачається, що грошові вимоги Банку виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, а відтак є конкурсними в розумінні статті 1 Закону про банкрутство.
Як було зазначено вище та вірно встановлено судом першої інстанції, оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ "Монолітжитлобуд" опубліковано в газеті "Голос України" № 208 (4958) від 05 листопада 2010 року, тобто строк для пред'явлення грошових вимог, що виникли до порушення провадження у даній справі сплив 06.12.2010.
Заява із грошовими вимогами подана Банком 20.02.2017, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку, що кредиторські вимоги, які виникли до порушення провадження у даній справі на підставі кредитного договору № 150/К-07 на відкриття відновлювальної кредитної лінії (в національній валюті) від 11.05.2007, заявлені з порушенням встановленого частиною першою ст. 14 Закону (в редакції чинній до 19.01.2013) строку, для їх пред'явлення.
Відтак, грошові вимоги в сумі 20178075,29 грн. в силу ч. 2 ст. 14 Закону про банкрутство не розглядаються і вважаються погашеними, оскільки строк для їх заявлення є граничним і поновленню не підлягає.
Одночасно колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги Банку про можливість визнання та віднесення грошових вимог до шостої черги задоволення у відповідності до ч. 4 ст. 23 Закону про банкрутство, в редакції, що набула чинності з 19.01.2013, оскільки дана справа розглядається господарським судом за нормами Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013, з огляду на те, що боржника визнано банкрутом на підставі постанови від 31.05.2011, що узгоджується із пунктом 1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції від 22.12.2011.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що грошові вимоги ПАТ "Дельта банк", які виникли у зв'язку з невиконанням умов кредитного договору від 11.05.2007 р. № 150/КВ-07 позичальником (основним боржником), та заявлені до ТОВ "Монолітжитлобуд" як до поручителя згідно умов договору поруки від 28.09.2007 № 150/Пор-07-6 на суму 20178075,29 грн. підлягають відхиленню, оскільки в силу ч. 2 ст. 14 Закону про банкрутство (в редакції чинній до 19.03.2013) та відповідно до п. 2 резолютивної частини ухвали Господарського суду Київської області від 08.02.2011 такі грошові вимоги вважаються погашеними, а нараховані відсотки за користування кредитом, 3 % річних, комісії та неустойка, що нараховані після порушення провадження у справі, є такими, що нараховані неправомірно, та також не підлягають визнанню.
18.10.2017 Банк подав до господарського суду Заяву з уточненими кредиторськими (заставними) вимогами до боржника № 23.1/724 від 17.10.2017, у якій просив, крім грошових вимог, що виникли на підставі кредитного договору № 150/КВ-07, на суму 20178075,29 грн., також визнати та включити до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги в сумі 8134864,29 грн. як такі, що забезпечені майном боржника на підставі договору застави товарів № 588/ЗМ-1 від 11.08.2008.
З матеріалів справи вбачається, що 20.11.2007 між ЗАТ "ТАС-Інвестбанк", правонаступником якого є ПАТ "Дельта банк" (згідно договору купівлі-продажу прав вимоги від 19.08.2014) та ТОВ "Радіосервіс" (позичальник) було укладено кредитний договір № 588, відповідно до умов якого, з урахуванням змін, банк відкриває позичальнику кредитну лінію, що відновлюється, відповідно до якої надає позичальнику кредит у доларах США та/ або гривнях на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язується одержувати кошти кредиту, а також повернути кошти кредиту у строки, визначені у графіку встановлення та зменшення ліміту заборгованості за кредитною лінією (додаток № 1 до договору), сплатити проценти за користування ними та виконати інші зобов'язання, передбачені договором.
Згідно з п. 1.2. кредитного договору загальний ліміт заборгованості за кредитною лінією: 2000000,00 доларів США, що зменшується згідно додатку № 1 до договору.
Кінцевою датою повернення кредитних коштів у відповідності до графіку встановлення та зменшення ліміту заборгованості за кредитною лінією, еквівалент долари США є 09.01.2011 (додаток № 1 до договору).
Крім того, 05.03.2008 між ЗАТ "Сведбанк Інвест" (нове найменування ЗАТ "ТАС-Інвестбанк") ТОВ "Радіосервіс" та ТОВ "Терра альянс Україна" укладено додатковий договір № 1 до кредитного договору № 588 від 20.11.2007, відповідно умов якого на стороні позичальника виступають дві особи: ТОВ "Радіосервіс" та ТОВ "Терра альянс Україна" із встановленням для цих двох осіб зі сторони позичальника солідарної вимоги до банку видати кредит та солідарного обов'язку перед банком повернути кредит.
Відповідно до умов Додаткового договору № 3 від 23.04.2008 до кредитного договору № 588 від 20.11.2007, сторони узгодили про виведення зі складу позичальника ТОВ "Радіосервіс".
У Додатковому договорі № 16 від 26.09.2008 до кредитного договору № 588 від 20.11.2007, сторони узгодили, що процентна ставка за користування коштами кредиту у доларах США у період з 01.10.2008 по 28.02.2009 - 15,5 відсотків річних, у період з 01.03.2009 по 09.01.2011 - 14,5 відсотків річних.
У Додатковому договорі № 21 від 20.12.2008 до кредитного договору № 588 від 20.11.2007, сторони узгодили, що процентна ставка за користування коштами кредиту - 13 (тринадцять) відсотків річних.
Разом з тим, 11.08.2008 між ТОВ "Монолітжитлобуд" (заставодавець) та ЗАТ "Сведбанк Інвест", укладено договір застави товарів № 588/ЗМ-1, відповідно до умов якого, заставодавець як майновий поручитель, передає, а заставодержатель приймає у наступну заставу предмет застави, визначений розділом 2 Договору застави, на забезпечення наступних зобов'язань позичальника, що випливають із кредитного договору від 20.11.2007 р. № 588 (з урахуванням існуючих та/ або можливих в майбутньому змін та/ або доповнень, та/ або додатків до нього), який укладено між ЗАТ "Сведбанк Інвест" та ТОВ "Терра альянс Україна" та згідно з яким кредитодавець надає позичальнику право користування кредитом (кредитними траншами) у доларах США та/ або гривнях (валюта кредиту), що надаються кредитодавцем для поповнення обігових коштів, фінансування робіт, послуг по договору доручення в межах мультивалютної кредитної лінії, що відновлюється з загальним лімітом заборгованості 2000000,00 доларів США під проценти на строк по 09.01.2011 включно.
За умовами п. 2.1 предметом застави є товарно-матеріальні запаси, що обліковуються на балансовому рахунку № 20 (виробничі запаси), а саме: арматура, плити, подушки фундаментні, піно блоки, цемент, щебінь та інше, для будівництва багатофункціонального житлового комплексу із вбудовано-прибудованими приміщеннями та наземним паркінгом по вул. Джержинського, 14 в м. Бориспіль.
Згідно з п. 2.3. договору застави товарів вартість предмету застави за домовленістю сторін складає 1027129,33 доларів США, що є еквівалентом в гривнях за курсом Національного банку України на дату оцінки 4881577,25 грн.
За договором купівлі-продажу прав вимоги від 19.08.2014, що укладений між ПАТ "Омега банк" як продавцем та ПАТ "Дельта банк" як покупцем, продавець цим погоджується продати (відступити) права вимоги та передати їх покупцю, а покупець цим погоджується купити права вимоги, прийняти їх і сплатити загальну купівельну ціну (п. 2.1).
За умовами п. 2.3 договору, права вимоги переходять від продавця до покупця та обов'язки продавця передати права вимоги вважаються виконаними з моменту підписання продавцем та покупцем акту приймання-передачі прав вимоги.
За актом приймання-передачі прав вимоги від 19.08.2014 ПАТ "Дельта банк" прийняв від ПАТ "Омега банк" права вимоги, зазначені у додатку до цього акту, що посвідчує факт здійснення відступлення.
Згідно додатку до акту приймання-передачі прав вимоги, ПАТ "Дельта банк" прийняв права вимоги, окрім інших, за договором № 588 від 20.11.2007.
Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України "Про заставу" застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги, на іншу особу.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 3 Закону України "Про заставу" заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо. Застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов'язання.
Згідно із ст. 1 Закону про банкрутство кредитор юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.
Грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. Склад і розмір грошових зобов'язань, в тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.
Таким чином, кредитор звертаючись із грошовими вимогами до боржника як майнового поручителя зобов'язаний визначити розмір заборгованості за основним зобов'язанням, виконання якого забезпечено заставою майна боржника, станом на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, із поданням відповідних підтверджуючих документів.
Втім, Банк у Заяві з уточненими кредиторськими (заставними) вимогами до боржника № 23.1/724 від 17.10.2017 не визначив розмір кредитних зобов'язань позичальника ТОВ "Терра альянс Україна" за кредитним договором № 588 від 20.11.2007, майновим поручителем за яким виступив боржник за умовами договору застави товарів № 588/ЗМ-1 від 11.08.2008, відповідних доказів на їх підтвердження не надав, у зв'язку з чим висновок суду першої інстанції про неналежне виконання позичальниками своїх зобов'язань за кредитним договором та наявність заборгованості, є помилковим та таким, що не відповідає дійсним обставинам справи.
Колегія суддів зазначає про порушення ст. 1, 14 Закону про банкрутство, ст. 3 Закону України "Про заставу", а відтак і про помилковість висновку суду першої інстанції про обґрунтованість заявлених ПАТ "Дельта Банк" грошових вимог, що виникли на підставі кредитного договору від 20.11.2007 № 588 та договору застави товарів від 11.08.2008 № 588/ЗМ-1, з огляду на недоведеність таких вимог зі сторони кредитора.
Статтею 269 ГПК України встановлено, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до п. 2, 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права
Враховуючи, що судом першої інстанції встановлено обставини справи, які є недоведеними зі сторони кредитора, порушено норми матеріального права при прийнятті судового рішення за результатами розгляду заставних кредиторських вимог ПАТ "Дельта банк" на суму 8134864,29 грн., колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Альта-град" та скасування ухвали Господарського суду Київської області від 06.03.2018 у справі №Б22/173-10/8 в цій частині. В зазначеній частині належить прийняти нове рішення про відхилення грошових вимог ПАТ "Дельта банк" до ТОВ ТОВ "Монолітжилбуд" в сумі 8138064,29 грн., з яких: 3200,00 грн. - судовий збір, 8134864,29 грн. - вимоги, які забезпечені майном боржника за договором застави товарів від 11.08.2008 р. № 588/ЗМ-1.
Судові витрати за розгляд справи апеляційним судом належить покласти на ПАТ "Дельта банк" відповідно до ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п. 1, 2 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта банк" залишити без задоволення.
2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альта-град" задовольнити.
3. Скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 25.04.2018 у справі № Б22/173-10/8 в частині визнання кредиторських вимог Публічного акціонерного товариства "Дельта банк" в сумі 8134864,29 грн. та внесення до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Монолітжилбуд" відомостей про майно боржника, яке є предметом забезпечення вимог ПАТ "Дельта банк" за договором застави товарів від 11.08.2008 р. № 588/ЗМ-1.
4. Прийняти в цій частині нове рішення.
5. Відхилити грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Дельта банк" на суму 8138064,29 грн., з яких: 3200,00 грн. - судовий збір, 8134864,29 грн. - вимоги, які забезпечені майном боржника за договором застави товарів від 11.08.2008 р. № 588/ЗМ-1.
6. Залишити без змін ухвалу Господарського суду Київської області від 25.04.2018 у справі № Б22/173-10/8 в частині відхилення кредиторських вимог Публічного акціонерного товариства "Дельта банк".
7. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дельта банк" (01014, м. Київ, вул. Щорса, 36-б, код 34047020) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альта-град" (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Дзержинського, 14, код 40859756) 4800 (чотири тисячі вісімсот) грн. 00 коп. судового збору.
8. Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду Київської області.
9. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у строки, встановлені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 02.04.2019.
Головуючий суддя С.В. Сотніков
Судді О.М. Остапенко
Б.В. Отрюх
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 19.03.2019 |
Оприлюднено | 04.04.2019 |
Номер документу | 80916809 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Сотніков С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні