Рішення

від 01.04.2019 по справі 922/3682/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.04.2019Справа № 922/3682/18

За позовом Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

до Товариства з обмеженою відповідальністю Декорбудсервіс

про стягнення 110 840,00 грн.

Суддя О.В. Гумега

секретар судового засідання

Мухіна Я.І.

Представники

від позивача: Кондрашова А.О. за довіреністю № 3 від 02.01.2019

від відповідач: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою (вх. № 3682/18 від 27.12.2018) до Товариства з обмеженою відповідальністю Декорбудсервіс про стягнення штрафу в розмірі 68 000,00 грн. та пені в розмірі 42 840,00 грн.

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що відповідачем не сплачено штраф у розмірі 68 000,00 грн., накладений рішенням Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 14.08.2018 № 88-р/к, за результатами розгляду справи № 2/01-93-17, у зв'язку з чим відповідачу, окрім штрафу у розмірі 68 000,00 грн., нарахована пеня в розмірі 42 840,00 грн. В якості правових підстав позову вказує на норми статей 17, 25 Закону України Про Антимонопольний комітет України та статтю 56 Закону України Про захист економічної конкуренції .

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.01.2019 направлено матеріали позовної заяви (вх. № 3682/18 від 27.12.2018) за позовом Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю Декорбудсервіс про стягнення штрафу в розмірі 68 000,00 грн. та пені в розмірі 42 840,00 грн. до Господарського суду міста Києва за територіальною підсудністю.

Матеріали наведеної позовної заяви після їх надходження до Господарського суду міста Києва, відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.01.2019, передано на розгляд судді Господарського суду міста Києва Гумеги О.В.

Судом встановлено, що подана позовна заява відповідає вимогам, викладеним у статтях 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження відсутні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.02.2019 позовну заяву Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 922/3682/18, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 18.02.2019 о 12:00 год.

18.02.2019 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог з доказами її направлення відповідачу, зі змісту якої вбачається, що позивач збільшив розмір позовних вимог в частині нарахування пені та просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 68 000,00 грн.

У підготовче засідання, призначене на 18.02.2019, з'явився представник позивача. Представник відповідача не з'явився.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 ГПК України, підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196 - 205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених главою 3 ГПК України.

У підготовчому засіданні 18.02.2019 здійснювався розгляд заяви позивача, поданої 18.02.2019 через відділ діловодства суду, про збільшення розміру позовних вимог.

Дослідивши заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог та додані до неї документи, суд встановив, що така заява подана позивачем з дотриманням приписів ст.. 46 ГПК України, що вищенаведені дії позивача не суперечать законодавству та не порушують права і законні інтереси інших осіб.

У підготовчому засіданні 18.02.2019 суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив прийняти до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог.

Отже, новою ціною позову, виходячи з якої має розглядатися спір, є 136 000,00 грн., з яких: 68 000,00 грн. - штраф та 68 000,00 грн. - пеня.

Згідно ч. 2 ст. 183 ГПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках, зокрема, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Згідно з ч. 7 ст. 183 ГПК України у разі відкладення підготовчого засідання підготовче засідання продовжується зі стадії, на якій засідання було відкладене.

Про відкладення розгляду справи постановляється ухвала (ч. 8 ч. 202 ГПК України).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2019 відкладено підготовче засідання у справі на 12.03.2019 о 10:00 год.

У підготовче засідання, призначене на 12.03.2019, з'явився представник позивача.

Представник відповідача у підготовче засідання, призначене на 12.03.2019, не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, по дату, час і місце цього засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Зважаючи на наведені приписи ст. 202 ГПК України, суд здійснював розгляд справи у підготовчому засіданні 12.03.2019 за відсутності відповідача (його представника).

У підготовчому засіданні, призначеному на 12.03.2019, суд вчинив дії, визначені частиною другою ст. 182 ГПК України, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

У підготовчому засіданні, призначеному на 12.03.2019, після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини ухвали про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 01.04.2019 о 12:20 год.

В судове засідання, призначене на 01.04.2019, представник позивача з'явився.

Представник відповідача в судове засідання 01.04.2019 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, по дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Так, ухвали суду від 04.02.2018, від 18.02.2019 та від 18.03.2019 були надіслані відповідачу за адресою його місцезнаходження згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Зважаючи на наведені приписи ст. 202 ГПК України, суд здійснював розгляд справи по суті в судовому засіданні 01.04.2019 за відсутності відповідача (його представника).

Відповідно до ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд і вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

При розгляді справи по суті в судовому засіданні 01.04.2019 судом було з'ясовано обставини справи та досліджено докази відповідно до ст.ст. 208-210 ГПК України та для ухвалення рішення вийшов до нарадчої кімнати (ст. 219 ГПК України).

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 01.04.2019 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

З'ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, та дослідивши в судовому засіданні докази, якими позивач обґрунтував відповідні обставини, суд

ВСТАНОВИВ:

14.08.2018 Адміністративна колегія Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийняла рішення № 88-р/к Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу (далі - Рішення), яким постановила визнати, що, зокрема, Товариство з обмеженою відповідальністю Декорбудсервіс вчинило порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України Про захист економічної конкуренції , у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів шляхом погодження своєї поведінки підчас підготовки тендерних пропозицій та участі у торгах на закупівлю Роботи з капітального ремонту алеї вздовж саду ім. Т.Г. Шевченка (код ДК 021:2015 - 45112000 - 5 - землерийні та інші земляні роботи), проведених Департаментом комунального господарства Харківської міської ради у серпні 2017 року за допомогою електронних закупівель Prozorro , ідентифікатор закупівлі в системі - UA-2017-07-24-000431-с, з метою забезпечення перемоги ТОВ БК СПЕЦБУДТЕХНОЛОГІЯ (п. 1 Рішення № 88-р/к).

За порушення законодавства про захист економічної конкуренції, наведене в пункті 1 резолютивної частини Рішення № 88-р/к, накласти на Товариство з обмеженою відповідальністю Декорбудсервіс штраф у розмірі 68 000,00 грн. (п. 3 Рішення № 88-р/к).

В резолютивній частині Рішення також було зазначено, що штраф підлягає сплаті у двомісячний строк з дня одержання рішення.

Також в Рішенні було зазначено, що рішення може бути оскаржене до господарського суду у двомісячний строк з дня його одержання.

Супровідним листом № 02-26/2-3567 від 16.08.2018 Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (позивач) направило витяг з Рішення АМК Товариству з обмеженою відповідальністю Декорбудсервіс (відповідачу). Отримання Рішення АМК відповідачем 14.09.2018 підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення № 61022 2264568 8, копія якого наявна в матеріалах справи.

Згідно з частиною 3 статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції , особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Таким чином, строк сплати штрафу, накладеного на відповідача Рішенням АМК, закінчився 14.11.2018.

Відповідно до частини 5 статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Відповідно до частини 7 статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції , у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Частиною восьмою статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції передбачено, що протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Оскільки станом на день подання позову до суду відповідачем сума штрафу в розмірі 68 000,00 грн., накладеного рішенням АМК, сплачена не була, позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача суми штрафу в розмірі 68 000,00 грн.

Крім суми штрафу, позивач (в редакції заяви про збільшення розміру позовних вимог, поданої 18.02.2019 через відділ діловодства суду) нарахував відповідачу за період з 15.11.2018 по 13.02.2019 пеню за кожен день прострочення сплати штрафу в розмірі півтора відсотки від суми штрафу, яка відповідно до розрахунку позивача, з урахуванням обмежень, визначених частиною 5 статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції , складає 68 000,00 грн.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Подані сторонами докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми (ст.ст. 76-79 ГПК України).

Згідно із ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідач в судові засідання не з'явився, належних і допустимих доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надав та не надіслав.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Правовідносини, пов'язані з обмеженням монополізму та захистом суб'єктів господарювання від недобросовісної конкуренції, є предметом регулювання господарського законодавства, у тому числі й Господарського кодексу України (далі - ГК України), і відтак - господарськими, а тому справи, що виникають з відповідних правовідносин, розглядаються господарськими судами.

Пунктом 7 частиною 1 ст. 20 ГПК України встановлено, що справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, підвідомчі господарським судам.

Отже, спір у даній справі відноситься до підвідомчості господарських судів і підлягає вирішенню за правилами Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 1 Закону України Про Антимонопольний комітет України Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Приписами статті 4 Закону України Про Антимонопольний комітет України визначено, що Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів.

Відповідно до частини 1 статті 22 цього Закону розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність (частина 2 статті 22 Закону України Про Антимонопольний комітет України ).

Згідно статті 25 Закону України Про Антимонопольний комітет України , з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про зобов'язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.

Частиною 1 статті 48 Закону України Про захист економічної конкуренції визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про:

визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

визнання суб'єкта господарювання таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку;

накладення штрафу.

Згідно з частиною першою статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції , рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Відповідно до частини 2 статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.

Відповідно до частини 3 статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Згідно частини 8 статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Отже, відповідно до вищевказаних норм позивач має право приймати рішення про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, про припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, про визнання суб'єкта господарювання таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, про накладення штрафу. Останній повинен бути сплачений відповідачем у двомісячний строк з дня отримання відповідного рішення, при цьому протягом п'яти днів з дня сплати штрафу відповідач зобов'язаний надіслати позивачу документи, що підтверджують сплату штрафу, рішення позивача є обов'язковим для виконання.

Як передбачено частиною 7 статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції , у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 14.08.2018 № 88-р/к у справі № 2/01-93-17 Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу на відповідача накладено штраф у розмірі 68 000,00 грн. за вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, яке передбачене пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України Про захист економічної конкуренції .

Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України Про захист економічної конкуренції відповідач має право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.

Зазначене рішення Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України було отримане відповідачем 14.09.2018, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення № 61022 2264568 8, наявною в матеріалах справи.

Згідно частини 3 статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Згідно з ч. 5 ст. 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Отже, кінцевим терміном сплати відповідачем спірного штрафу є 14.11.2018 (14.09.2018 + 2 місяці).

По матеріалам справи судом встановлено, що станом на час звернення позивача з позовом до суду, а рівно і станом на час розгляду справи по суті, штраф в розмірі 68 000,00 грн. відповідачем не сплачений. При цьому, рішення Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, яке було отримане відповідачем 14.09.2018 є чинним, не скасовано та не визнано судом недійсним.

Таким чином, відповідач ухилився від сплати штрафу, накладеного на нього вищенаведеним рішенням територіального відділення Антимонопольного комітету України, у строк, визначений частиною 3 статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції .

Враховуюче викладене, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 68000,00 грн. обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач (в редакції заяви про збільшення розміру позовних вимог, поданої 18.02.2019 через відділ діловодства суду) нараховує відповідачу пеню в розмірі 68 000,00 грн. за період з 15.11.2018 по 13.02.2019 за прострочення сплати штрафу.

Відповідно до частини 5 статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Як вище було встановлено, відповідач мав сплатити 68 000,00 грн. штрафу до 14.11.2018, таким чином, вірним початком періоду прострочення сплати штрафу є 15.11.2018.

Розмір пені за один день прострочення штрафу відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції складає 1 020,00 грн. (68 000,00 грн. : 100 х 1,5 = 1 020,00 грн.).

За період з 15.11.2018 по 13.02.2019 відповідачем прострочено 91 день сплати штрафу.

Таким чином, сума пені за прострочення сплати штрафу за вказаний період складає 92 820,00 грн. (1 020,00 грн. х 91 = 92 820,00 грн.).

В той же час, з урахуванням обмежень, встановлених ч. 5 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції , розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного Рішенням АМК, т.т. не може перевищувати 68 000,00 грн.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 68 000,00 грн. за період 15.11.2018 по 13.02.2019 за прострочення сплати штрафу підлягають задоволенню повністю.

Отже, позовні вимоги Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України підлягають задоволенню повністю.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.

Позивач разом із позовною заявою № 3682/18 від 27.12.2018 подав попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, який складається тільки з суми судового збору. Інші судові витрати у наведеному попередньому розрахунку позивач не вказав.

Відповідач попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, до суду не подав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.

З огляду на повне задоволення позовних вимог, судовий збір в розмірі 2 040,00 грн. покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 56, 58, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 219, 220, 232, 233, 236-238, 240, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Декорбудсервіс (02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, буд. 1-А, кімната 203-А; ідентифікаційний код 33291910) 68 000,00 грн. (шістдесят вісім тисяч гривень 00 коп.) штрафу, накладеного рішенням Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 14.08.2018 № 88-р/к та 68 000,00 грн. (шістдесят вісім тисяч гривень 00 коп.) пені за прострочення сплати штрафу, зарахувавши вказані суми до Державного бюджету України на рахунок відповідного управління Державної казначейської служби України за місцезнаходженням платника податків по коду класифікації доходів бюджету 21081100 (символ звітності 106).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Декорбудсервіс (02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, буд. 1-А, кімната 203-А; ідентифікаційний код 33291910) на користь Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (61022, м. Харків, Майдан Свободи, буд. 5, ДЕРЖПРОМ, 6 під'їзд, 1 поверх, кімната 35; ідентифікаційний код 22630473) 2 040,00 грн. (дві тисячі сорок 00 коп.) судового збору.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 03.04.2019.

Суддя Гумега О.В.