ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
03.04.2019Справа № 910/16773/18 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Достаток Ультра Плюс"
2) ОСОБА_1
про стягнення 274996,93 грн.
Суддя Усатенко І.В
Без виклику представників сторін
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Достаток Ультра Плюс"; ОСОБА_1 про стягнення 274996,93грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем 1 прийнятих на себе зобов'язань за договором банківського обслуговування (поточного рахунку) № б/н від 15.12.2017 зі встановленням кредитного ліміту на рахунок в частині виконання обов'язків з повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами та передбаченої договором комісії. Як вказує позивач, станом на 05.09.2018 відповідач 1 має заборгованість за кредитом в розмірі 274996,93 грн, заборгованість за відсотками в сумі 25065,86 грн та пенею в розмірі 18107,89 грн., заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість у розмірі 41999,60 грн. Зобов'язання відповідача 1 були забезпечені договором поруки № POR 1513332668456 від 15.12.2017, укладеним між позивачем та відповідачем 2. З огляду на вищезазначене позивач просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором.
Ухвалою суду від 19.12.2018 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
09.01.2019 від позивача через канцелярію суду надійшов супровідний лист на виконання ухвали від 19.12.2018 про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 21.01.2019 відкрито провадження у справі № 910/16773/18, постановлено, розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи, надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву. Зобов'язано Державну міграційну службу України надати суду відомості щодо зареєстрованого місця проживання відповідача 2.
15.02.2019 через канцелярію суду надійшов лист Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації з наданням інформації про персональні дані фізичної особи ОСОБА_1.
Відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Так, з метою повідомлення відповідача 1 про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, процесуальні документи були направлені судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03110, м. Київ, вул. Пироговського, буд. 19, корпус 6.
Станом на дату розгляду справи поштове відправлення № 0103048987943 про вручення відповідачу 1 ухвали від 21.01.2019 не було вручене під час доставки, про що вказано у довідці форми 20: "за вказаною адресою не зареєстровано".
З метою повідомлення відповідача 2 про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, процесуальні документи були направлені судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місця реєстрації відповідача 2, зазначену у відповіді Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації, а саме: Київська область, м. Бориспіль, вул. Поповича, буд. 10-А.
Станом на дату розгляду справи поштове відправлення № 0103048987960 про вручення відповідачу 2 ухвали від 21.01.2019 не було вручене під час доставки, про що вказано у довідці форми 20: "інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення (не проживає)".
Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.
У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 910/16773/18 в Єдиному державному реєстрі судових рішень ( www.reyestr.court.gov.ua ).
Згідно з п. 3 ст. 212 Цивільного кодексу України якщо настанню обставини недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно, обставина вважається такою, що настала.
З огляду на викладене, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Достаток Ультра Плюс" та ОСОБА_1 так і не скористались наданими їм процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до положень ст. 165 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Приймаючи до уваги, що відповідачі у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подали до суду відзивів на позов, а відтак не скористалися наданими їх процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
ВСТАНОВИВ:
15.12.2017 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Достаток Ультра Плюс" було підписано Анкету-Заяву про приєднання до умов та правил надання послуг "КУБ" (Анкета-заява). Згідно цієї заяви відповідач-1 приєднався до "Умов та правил надання послуги КУБ" (Умови КУБ) та уклав кредитний договір. Анкета-заявка про приєднання до умов та правил надання банківських послуг "КУБ" від 15.12.2017 підписання шляхом накладання електронного цифрового підпису.
Договір "Кредит КУБ" від 15.12.2017 складається з анкети-заяви про приєднання до умов та правил послуг "КУБ" від 15.12.2017, умов та правил надання банківських послуг за послугою "КУБ" та тарифів банку, що розміщені на офіційному веб-сайті ПАТ КБ "Приватбанк" http://privatbank.ua .
В Анкеті-заяві визначено зокрема такі істотні умови договору: вид кредиту: строковий, розмір кредиту: визначається ПриватБанком, вказується у про файлі позичальника на сайті kub.pb.ua; строк кредиту: 12 місяців з моменту видачі коштів; проценти (комісія) за користування кредитом 2% в місяць від поточного розміру кредиту; порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в який було здійснено видачу коштів; у випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, що зазначений у п. 1.5 цієї заяви, проценти за користування кредитом становлять розмір 4% на місяць від суми заборгованості. При цьому сплачується неустойка в розмірі і згідно розділу 3.2.8 Умов та Правил надання банківських послуг. Укладення кредитного договору здійснюється в порядку, визначеному розділом 3.2.8 Умов та Правил надання банківських послуг.
Пунктом 3.2.8.1, 3.2.8.2 Умов (в редакції чинній на момент подання анкети) визначено, Банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Клієнту Кредит КУБ для фінансування поточної діяльності Клієнта, в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплати відсотків, комісії та ін. винагород в обумовлені цим Договором терміни. Кредитування Клієнта здійснюється в межах встановленого Банком ліміту кредитування, про який Банк повідомляє Клієнта через встановлені канали комунікацій. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати ) вказуються в Заяві про приєднання по Умов та правил надання банківських послуг (далі Заява). Клієнт приєднується до Послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом Заяви в системі Приват24 або у сервісі Папка24 або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору. Кредит також може надаватись шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари та послуги, придбані Клієнтом через Інтернет-платформу ПриавтМаркет (https://privatmarket.ua). Максимальна сума кредиту, яка може бути надана в рамках Послуги, складає 500000.00 грн.
Відповідно до пункту 3.2.8.3. Умов (в редакції чинній на момент подання анкети) надання кредитів у рамках Послуги здійснюється на умовах: Банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Клієнту терміновий кредит в обмін на зобов'язання Клієнта щодо повернення кредиту, сплати відсотків, комісій та винагород. Відсоткова ставка за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, їх кількість і дати їх здійснення вказуються в Заяві. Заява на приєднання до Послуги в системі Приват24 або у сервісі Папка24 або іншим шляхом підписується електронним підписом , є способом укладання кредитного договору в електронному вигляді.
19.12.2017 на підставі укладеного договору, позивачем було перераховано на поточний рахунок відповідача-1 кредитні кошти у розмірі 300000,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку № 20631053000428 та меморіальним ордером № HSAV9B7D1Y від 19.12.2017 на суму 300000,00 грн.
Спір виник внаслідок того, що позичальник свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, а тому відповідачі мають сплатити наявну заборгованість за тілом кредиту.
Згідно з ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Пунктом 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Пунктом 1.3 Анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання послуг "КУБ" строк кредиту: 12 місяців з моменту видачі коштів.
Згідно п. 1.5 Анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання послуг "КУБ" порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в який було здійснено видачу коштів.
Пунктом 3.2.8.3.1 Умов (в редакції чинній на момент подання анкети) сторони погодили, що повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення Клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у Заяві.
При цьому, остаточне повернення кредиту позичальник зобов'язаний здійснити в строк по 19.12.2018 включно.
Позичальник частково виконав зобов'язання в частині сплати комісії в розмірі 6000,40 грн., та часткового погашення суми боргу за кредитом у розмірі 25003,07 грн, що підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_2.
Однак, обов'язок щодо погашення заборгованості за тілом кредиту відповідачем-1 своєчасно та в повному обсязі не був виконаний, у зв'язку з чим станом на 05.09.2018 заборгованість за тілом кредиту становить 274996,93 грн.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач-1 взяті на себе зобов'язання по погашенню кредиту, сплаті відсотків за користування кредитними коштами в передбачені строки не виконав, а відтак, заборгованість відповідача-1 перед позивачем становить: 274996,93 грн. за тілом кредиту, яку позивач просить стягнути в судовому порядку.
Згідно з п. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до п. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як визначено абзацом 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно з п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи вищезазначене, станом на дату прийняття рішення обов'язок по поверненню кредитних коштів у повному обсязі настав, заборгованість по кредиту в розмірі 274996,93 грн., клієнта перед банком належним чином доведена, документально підтверджена та клієнтом не спростована, а тому вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Відповідно ч. 2 ст. 553 ЦК України порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Так, в забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором між Публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" та ОСОБА_1 укладено договір поруки № POR 1513332668456 від 15.12.2017.
Пунктом 1 договору встановлено, предметом цього договору б надання поруки Поручителем перед Кредитором за виконання Підприємством ТОВ ДОСТАТОК УЛЬТРА ПЛЮС ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ, ЄДРПОУ 39422123, далі - Боржник зобов'язань за угодами- приєднання до: розділу 3.2.8. "Кредит КУБ" Умов та правил надання банківських послуг, далі Угода 1, по сплаті: а) процентної ставки за користування кредитом: За період користування кредитам згідно Угоди 1 - 2.0% (два) відсотка від суми кредиту щомісяця; За період користування; кредитом згідно з пп. 3.2.8.5.3. Угоди 1 - 4,0% (чотири) відсотки від суми кредиту щомісяця; б) кредиту в розмірі, що вказаний у Угоді 1. Якщо під час виконання Угодні зобов'язання Боржника, що забезпечені цим Договором збільшуються, внаслідок чого Збільшується обсяг відповідальності Поручителя, Поручитель при укладанні цього Договору дає свою згоду на збільшення зобов'язань за Угодою в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з Поручителем не потрібні.
Відповідно до п. 1.2. договору, Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов'язань за Угодою 1 в тому ж розмірі, що і Боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту Поручитель відповідає перед Кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності. Поручителем надані всі наявні документи, що стосуються Поручителя, на момент укладання цього договору, в господарському/цивільному суді не мається заяв кредиторів про визнання Поручителя банкрутом.
Поручитель з умовами угоди 1 ознайомлений (п. 1.3.).
Згідно з п. 1.5. договору, у випадку невиконання боржником зобов'язань за угодою 1, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Згідно п. 4.1 договору поруки сторони взаємно домовились, що порука за цим Договором припиняється через 15 (п'ятнадцять) років після укладення цього Договору. У випадку виконання Боржником та/або поручителем всіх зобов' язань за Угодою 1 цей Договір припиняє свою дію.
Договір поруки № POR 1513332668456 від 15.12.2017 підписаний сторонами шляхом накладення електронних цифрових підписів.
Відповідно до статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Позивач направив відповідачам повідомлення від 14.08.2018 № 30.1.0.0/2, в якому зазначено про існування заборгованості за кредитним договором № б/н від 15.12.2017 та її розмір та запропоновано сплатити суму заборгованості в досудовому порядку.
Відповідачі відповіді на повідомлення не надали, суму заборгованості за кредитним договором не погасили.
Враховуючи вищезазначене, факт наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю "Достаток Ультра Плюс" заборгованості за кредитним договором № б/н від 15.12.2017 за кредитом в розмірі 274996,93 грн., належним чином доведений, документально підтверджений, позичальником та поручителем не спростований та враховуючи, що в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між Публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" та ОСОБА_1, укладено договір поруки № POR 1513332668456 від 15.12.2017 р., позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 74, 75 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Відповідачі не скористались своїм правом на подання відзиву на позов на подання доказів, в спростування вимог позивача.
Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України. Згідно зі ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ст. 129, ст.ст. 236-238, 240-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Достаток Ультра Плюс" (03110, м. Київ, вул. Пироговського, буд. 19, корпус 6, код ЄДРПОУ 39422123) та ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. М. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код 14360570) заборгованість по кредиту в розмірі 274996 (двісті сімдесят чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто шість) грн. 93 коп., судовий збір в розмірі 4124 (чотири тисячі сто двадцять чотири) грн. 95 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Суддя І.В.Усатенко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 03.04.2019 |
Оприлюднено | 04.04.2019 |
Номер документу | 80917748 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Усатенко І.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні