Рішення

від 01.04.2019 по справі 910/1757/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.04.2019Справа № 910/1757/19

За позовом Антимонопольного комітету України

до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-виробнича компанія ПЛЕЙС

про стягнення 67 800,00 грн.

Суддя О.В. Гумега

секретар судового засідання

Мухіна Я.І.

Представники

від позивача: Прохоров Є.І. за довіреністю № 300-02/8 від 21.01.2019

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Антимонопольний комітет України (позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-виробнича компанія ПЛЕЙС (відповідач) про стягнення 33 900,00 грн. штрафу, накладеного рішенням Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 20.06.2018 №17-р/тк (далі - Рішення №17-р/тк), та 33 900,00 грн. пені за прострочення сплати штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Рішенням №17-р/тк визнано, що відповідач вчинив порушення, передбачене п. 14 ст. 50 Закону України Про захист економічної конкуренції , у вигляді подання інформації в неповному обсязі Антимонопольному комітету України на вимогу Голови Антимонопольного комітету України у встановлений ним строк. За зазначене порушення на відповідача накладено штраф у розмірі 33900,00 грн. Відповідач Рішення №17-р/тк у судовому порядку не оскаржив, а отже дане рішення є законним та відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції , ст. 22 Закону України Про Антимонопольний комітет України обов'язковим до виконання. Оскільки відповідач не надіслав Антимонопольному комітету України документи, що підтверджують сплату штрафу, накладеного Рішення №17-р/тк, позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення з відповідача не сплаченого в добровільному порядку штрафу та пені за прострочення сплати штрафу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 11.03.2019 об 11:40 год.

28.02.2019 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшов супровідний лист з додатком на виконання вимог пункту 5 ухвали суду від 18.02.2019 про відкриття провадження у справі № 910/1757/19.

У підготовче засідання, призначене на 11.03.2019, з'явився представник позивача.

Представник відповідача у підготовче засідання, призначене на 11.03.2019, не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, по дату, час і місце цього засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Зважаючи на наведені приписи ст. 202 ГПК України, суд здійснював розгляд справи у підготовчому засіданні 11.03.2019 за відсутності відповідача (його представника).

Відповідно до ч. 1 ст. 183 ГПК України підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196 - 205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених главою 3 ГПК України.

У підготовчому засіданні, призначеному на 11.03.2019, суд вчинив дії, визначені частиною другою статті 182 ГПК України, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

У підготовчому засіданні, призначеному на 11.03.2019, після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини ухвали про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 01.04.2019 о 09:20 год.

В судове засідання, призначене на 01.04.2019, представник позивача з'явився.

Представник відповідача в судове засідання 01.04.2019 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, по дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Так, ухвали суду від 18.02.2018 та від 11.03.2019 були надіслані відповідачу за адресою його місцезнаходження згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Зважаючи на наведені приписи ст. 202 ГПК України, суд здійснював розгляд справи по суті в судовому засіданні 01.04.2019 за відсутності відповідача (його представника).

Відповідно до ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд і вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

При розгляді справи по суті в судовому засіданні 01.04.2019 судом було з'ясовано обставини справи та досліджено докази відповідно до ст.ст. 208-210 ГПК України та для ухвалення рішення вийшов до нарадчої кімнати (ст. 219 ГПК України).

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 01.04.2019 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

З'ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, та дослідивши в судовому засіданні докази, якими позивач обґрунтував відповідні обставини, суд

ВСТАНОВИВ:

20.06.2018 Тимчасова адміністративна колегія Антимонопольного комітету України прийняла рішення № 17-р/тк Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу (далі - Рішення), яким постановила визнати, що Товариство з обмеженою відповідальністю Торгово-виробнича компанія ПЛЕЙС вчинило порушення, передбачене пунктом 14 статті 50 Закону України Про захист економічної конкуренції , у вигляді подання інформації в неповному обсязі Антимонопольному комітету України на вимогу Голови Антимонопольного комітету України від 15.12.2015 № 20-29/01-12480 у встановлений ним строк (п. 1 Рішення № 17-р/тк).

За порушення, зазначене в пункті 1 резолютивної частини Рішення, накласти на Товариство з обмеженою відповідальністю Торгово-виробнича компанія ПЛЕЙС штраф у розмірі 33 900,00 грн. (п. 2 Рішення № 17-р/тк).

В резолютивній частині Рішення також було зазначено, що штраф підлягає сплаті у двомісячний строк з дня одержання рішення.

Також в Рішенні було зазначено, що рішення може бути оскаржене до Господарського суду міста Києва у двомісячний строк з дня його одержання.

Супровідним листом № 143-26.13/01-7949 від 27.06.2018 Антимонопольний комітету України (позивач) направив копію Рішення АМК Товариству з обмеженою відповідальністю Торгово-виробнича компанія ПЛЕЙС (відповідачу). Однак зазначений лист повернувся до Антимонопольного комітету України.

Відповідно до частини 1 статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції визначено, що у разі, якщо вручити рішення немає можливості, рішення органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України Голос України , газета Кабінету Міністрів України Урядовий кур'єр , Офіційний вісник України , друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).

Враховуючи, що Рішення АМК вручити відповідачу виявилось неможливим, позивачем було опублікувало повідомлення про прийняте рішення в газеті Урядовий кур'єр від 10.08.2018 № 149 (6265). Отже, на думку позивача, Рішення АМК вважається врученим відповідачу 20.08.2018.

Згідно з частиною 3 статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції , особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Як зазначає позивач, строк сплати штрафу, накладеного на відповідача Рішенням АМК, сплив 22.10.2018, оскільки 20.10.2018 та 21.10.2018 припадали на вихідні дні.

Відповідно до частини 5 статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Відповідно до частини 7 статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції , у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Частиною восьмою статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції передбачено, що протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Оскільки станом на день подання позову до суду відповідачем сума штрафу в розмірі 33 900,00 грн., накладеного рішенням АМК, сплачена не була, позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача суми штрафу в розмірі 33 900,00 грн.

Крім суми штрафу, позивач нарахував відповідачу за період з 23.10.2018 по 28.01.2019 пеню за кожен день прострочення сплати штрафу в розмірі півтора відсотки від суми штрафу, яка відповідно до розрахунку позивача, з урахуванням обмежень, визначених частиною 5 статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції , складає 33 900,00 грн.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Подані сторонами докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми (ст.ст. 76-79 ГПК України).

Згідно із ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідач в судові засідання не з'явився, належних і допустимих доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надав та не надіслав.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Правовідносини, пов'язані з обмеженням монополізму та захистом суб'єктів господарювання від недобросовісної конкуренції, є предметом регулювання господарського законодавства, у тому числі й Господарського кодексу України (далі - ГК України), і відтак - господарськими, а тому справи, що виникають з відповідних правовідносин, розглядаються господарськими судами.

Пунктом 7 частиною 1 ст. 20 ГПК України встановлено, що справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, підвідомчі господарським судам.

Отже, спір у даній справі відноситься до підвідомчості господарських судів і підлягає вирішенню за правилами Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 1 Закону України Про Антимонопольний комітет України Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Приписами статті 4 Закону України Про Антимонопольний комітет України визначено, що Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів.

Відповідно до частини 1 статті 22 цього Закону розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність (частина 2 статті 22 Закону України Про Антимонопольний комітет України ).

Згідно статті 25 Закону України Про Антимонопольний комітет України , з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про зобов'язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.

Частиною 1 статті 48 Закону України Про захист економічної конкуренції визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про:

визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

визнання суб'єкта господарювання таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку;

накладення штрафу.

Згідно з частиною першою статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції , рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Відповідно до частини 2 статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання .

Відповідно до частини 3 статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу .

Згідно частини 8 статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Отже, відповідно до вищевказаних норм позивач має право приймати рішення про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, про припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, про визнання суб'єкта господарювання таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, про накладення штрафу. Останній повинен бути сплачений відповідачем у двомісячний строк з дня отримання відповідного рішення, при цьому протягом п'яти днів з дня сплати штрафу відповідач зобов'язаний надіслати позивачу документи, що підтверджують сплату штрафу, рішення позивача є обов'язковим для виконання.

Як передбачено частиною 7 статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції , у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 20.06.2018 № 17-р/тк Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу на відповідача накладено штраф у розмірі 33.900,00 грн. за вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, яке передбачене пунктом 14 статті 50 Закону України Про захист економічної конкуренції .

Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України Про захист економічної конкуренції відповідач має право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач опублікував інформацію про прийняте Антимонопольним комітетом України від 11.05.2018 рішення № 17-р/тк Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу в газеті Урядовий кур'єр від 10.08.2018 № 149 (6265).

Враховуючи приписи частини 1 статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції , рішення органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення в офіційному друкованому органі.

Згідно частини 3 статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Згідно з ч. 5 ст. 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Отже, кінцевим терміном сплати відповідачем спірного штрафу є 22.10.2018 (20.08.2018 + 2 місяці).

По матеріалам справи судом встановлено, що станом на час звернення позивача з позовом до суду, а рівно і станом на час розгляду справи по суті, штраф в розмірі 33.900,00 грн. відповідачем не сплачений. При цьому, рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України, яке вважається врученим відповідачу 20.08.2018, є чинним, не скасовано та не визнано судом недійсним.

Таким чином, відповідач ухилився від сплати штрафу, накладеного на нього вищенаведеним рішенням територіального відділення Антимонопольного комітету України, у строк, визначений частиною 3 статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції .

Враховуюче викладене, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 33 900,00 грн. обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач нараховує відповідачу пеню в розмірі 33 900,00 грн. за період з 23.10.2018 по 28.01.2019 за прострочення сплати штрафу.

Відповідно до частини 5 статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Як вище було встановлено, відповідач мав сплатити 33 900,00 грн. штрафу до 22.10.2018, таким чином, вірним початком періоду прострочення сплати штрафу є 23.10.2018.

Розмір пені за один день прострочення штрафу відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції складає 508,50 грн. (33 900,00 грн. : 100 х 1,5 = 508,50 грн.).

За період з 23.10.2018 по 28.01.2019 відповідачем прострочено 98 дні сплати штрафу.

Таким чином, сума пені за прострочення сплати штрафу за вказаний період складає 49 833,00 грн. (508,50 грн. х 98 = 49 833,00 грн.).

В той же час, з урахуванням обмежень, встановлених ч. 5 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції , розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного Рішенням АМК, т.т. не може перевищувати 33 900,00 грн.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 33 900,00 грн. за період 23.10.2018 по 28.01.2019 за прострочення сплати штрафу підлягають задоволенню повністю.

Отже, позовні вимоги Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України підлягають задоволенню повністю.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.

Позивач разом із позовною заявою подав попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, який складається тільки з суми судового збору. Інші судові витрати у наведеному попередньому розрахунку позивач не вказав.

Відповідач попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, до суду не подав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.

З огляду на повне задоволення позовних вимог, судовий збір в розмірі 1 921,00 грн. покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 56, 58, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236-238, 240, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-виробнича компанія ПЛЕЙС (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 21; ідентифікаційний код 38903706) 33 900,00 грн. (тридцять три тисячі дев'ятсот гривень 00 коп.) штрафу, накладеного рішенням Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 20.06.2018 № 17-р/тк та 33 900,00 грн. (тридцять три тисячі дев'ятсот гривень 00 коп.) пені за прострочення сплати штрафу, зарахувавши вказані суми в дохід загального фонду Державного бюджету України на рахунок УК у Солом'янському районі міста Києва, код ЄДРПОУ 38050812, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, рахунок 31114106026010, код класифікації доходів - 21081100 (символ звітності 106).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-виробнича компанія ПЛЕЙС (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 21; ідентифікаційний код 38903706) на користь Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45; ідентифікаційний код 00032767) 1 921,00 грн. (одну тисячу дев'ятсот двадцять одну гривню 00 коп.) судового збору.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 03.04.2019.

Суддя Гумега О.В.