Рішення

від 27.03.2019 по справі 912/3094/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2019 рокуСправа № 912/3094/18 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. за участю секретаря судового засідання Солдатової К.І. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/3094/18

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1, ідентифікаційний код 37243279

до відповідача: Приватної фірми "Левко", 25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 76/80, ідентифікаційний код 22212263

про стягнення 471 291,15 грн

Представники:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 727 від 18.12.18 (в режимі відеоконференції);

від відповідача - ОСОБА_2, довіреність № 3 від 11.01.19.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Публічне акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (надалі - ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України", позивач) звернулось до господарського суду з позовними вимогами до Приватної фірми "Левко" (надалі - ПФ "Левко", відповідач) про стягнення 403 985,77 грн основної заборгованості, 57 469,19 грн пені, 4 870,93 грн інфляційних втрат та 4 965,26 грн 3% річних, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Підставою позову зазначено невиконання ПФ "Левко" зобов'язань за договором складського зберігання зерна № 52-ЗБ/2017 від 08.11.2017 в частині оплати наданих послуг.

Ухвалою господарського суду від 29.11.2018 за поданим позовом відкрито провадження у справі № 912/3094/18, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 26.12.2018, сторонам встановлено строк для подання заяв по суті справи.

Одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, яка задоволена судом та згідно ухвали від 29.11.2018 вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ПФ "Левко" в межах суми позову та обліковуються на банківських рахунках за переліком, зазначеним по змісту ухвали.

14.12.2018 ПФ "Левко" подано клопотання про скасування заходів забезпечення позову, у задоволенні якого судом відмовлено згідно ухвали від 28.12.2018.

20.12.2018 ПФ "Левко" подано відзив на позовну заяву (том ІІ а.с. 83-107) , відповідно до якого позовні вимоги заперечено повністю з тих підстав, що належне відповідачеві зерно зникло з місця зберігання. Як зазначає відповідач, про вказані обставини йому стало відомо від працівників позивача та зникнення зерна зафіксовано в липні 2018 року по результатам інвентаризації позивача. Відповідач зазначає, що неодноразово намагався забрати зерно зі зберігання, про що йому було відмовлено. При цьому, строк дії договору та зберігання закінчився 30.06.2018, тоді як позивач свій обов'язок щодо повідомлення ПФ "Левко" про закінчення строку зберігання зерна не виконав, граничний строк відвантаження зерна не визначив. Окрім того, відповідач заперечив нарахування пені після закінчення строку дії договору та вважає, що внаслідок відмов позивача в поверненні зерна, останній штучно призвів до ситуації з нарахування пені.

Разом з відзивом відповідачем подано клопотання про витребування доказів.

26.12.2018 судом розпочато підготовче засідання у справі, в якому оголошено перерву до 21.01.2019. Позивачеві надано можливість в порядку ч. 5 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України подати додаткові пояснення щодо періоду стягнення заборгованості та за якими актами.

21.01.2019 від відповідача надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи доказів, які долучено до матеріалів справи (том ІІ а.с. 147-161).

21.01.2019 судом продовжено підготовче засідання.

В підготовчому засіданні 21.01.2019 представником позивача повідомлено суд про відсутність наміру подавати відповідь на відзив.

В підготовчому засіданні 21.01.2019 судом задоволено клопотання відповідача про витребування доказів частково та витребувано відповідні докази від ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України", про що постановлено відповідну ухвалу. Крім того, відмовлено у задоволенні усного клопотання представника позивача, оголошеного в підготовчому засіданні 21.01.2019, про надання можливості подати письмові пояснення з невизначених позивачем питань. Продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відкладено до 14.02.2019.

06.02.2019 відповідачем подано клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, які долучено судом до справи (том ІІ а.с. 180-194).

В підготовчому засіданні 14.02.2019 оголошено перерву до 20.02.2019.

15.02.2019 на виконання ухвали суду від 21.01.2019 позивачем подано матеріали інвентаризації від 16.07.2018 та повідомлено, що основний борг стягується за період березень - жовтень 2018 року, а штрафні санкції за період з 11.05.2018 по 23.10.2018 (том ІІ а.с. 208-254).

20.02.2019 від ПФ "Левко" надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, у задоволенні якого судом відмовлено, про що постановлено ухвалу від 20.02.2019.

В підготовчому засіданні 20.02.2019 задоволено усне клопотання відповідача про надання додаткових пояснень щодо розрахунку наданих послуг, з урахування доказів. поданих позивачем; оголошено перерву до 22.02.2019.

22.02.2019 відповідачем подано додаткові письмові пояснення (том ІІІ а.с. 18-23).

22.02.2019 від ПФ "Левко" надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у порядку ч. 9 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, у задоволенні якого судом відмовлено, про що постановлено ухвалу від 22.02.2019.

В підготовчому засіданні 22.02.2019 задоволено усне клопотання представника позивача про надання додаткових письмових пояснень з приводу обставин, які викладено в поясненнях відповідача, та встановлено строк їх подання. Підготовче засідання закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 26.02.2019. Визначено дату наступного судового засідання - 12.03.2019.

26.02.2019 судом відкрито судове засідання з розгляду справи по суті. В судовому засіданні 26.02.2019 представники сторін участі не приймали.

12.03.2019 господарський суд продовжив судове засідання з розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 12.03.2019 представником позивача позовні вимоги підтримано повністю; представником відповідача заперечено у задоволенні позову.

В судовому засіданні 12.03.2019 оголошено перерву до 22.03.2019. Сторонам надано можливість подати додаткові пояснення: позивачу - щодо застосування зміненого тарифу, фактичної кількості зерна по спірним актам в тоннах; відповідача - щодо фактичного отримання послуг, зазначених в актах, та застосування нового тарифу.

21.03.2019 відповідачем подано відповідні пояснення (том ІІ а.с. 103- 121).

22.03.2019 судом продовжено судове засідання.

В судовому засіданні 22.03.2019 досліджено докази у справі та оголошено перерву до 27.03.2019.

27.03.2019 від позивача засобами електронного зв'язку (електронна пошта) надійшли пояснення щодо періоду та кількості зерна згідно актів наданих послуг (том ІІІ а.с. 134-141).

Однак, враховуючи, що такі пояснення поданого без електронного підпису, тоді як оригінал названих пояснень на час розгляду справи не надходив, господарський суд не приймає вказані пояснення як офіційні та не враховує їх під час розгляду справи.

27.03.2019 судом продовжено судове засідання з розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 27.03.2019 представником позивача позовні вимоги підтримано повністю; представником відповідача заперечено проти задоволення позовних вимог.

Розглянувши наявні у справі матеріали та оцінивши подані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, які наведено в обґрунтування позовних вимог і заперечень проти позову, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

08.11.2017 між ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (Зерновий склад) та ПФ "Левко" (Поклажодавець) укладено договір складського зберігання зерна № 52-ЗБ/2017 з додатками (надалі - Договір), за умовами якого Поклажодавець зобов'язаний передати зерно, а Зерновий склад - прийняти його на зберігання на умовах, визначених Договором (том І а.с. 31- 41).

Зерно, згідно цього Договору - плоди зернових, насіння олійних культур, які використовуються для харчових, насіннєвих, кормових та технічних цілей (пункт 1.2. Договору).

До Договору між сторонами підписано додаткові угоди № 1 від 21.12.2017, № 2 від 13.02.2018, № 3 від 31.05.2018 (том І а.с. 42-44).

ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" оформлено наступні складські квитанції на прийняття від ПФ "Левко" на зберігання зерна врожаю 2017 року (кукурудза 3 класу, кукурудза некласна, пшениця м'яка 3 класу): від 16.02.2018 № № 214-217; від 20.02.2018 № 218; від 21.02.2018 № № 219, 220; від 22.02.2018 № 221; від 26.02.2018 № 222; від 27.02.2018 № 223; від 28.02.2018 № 224; від 01.03.2018 № № 225, 226; від 05.03.2018 № 227; від 13.03.2018 № № 228, 229; від 26.03.2018 № № 230, 231, 233-239, 241, 242; від 28.03.2018 № № 243-245; від 29.03.2018 № 246; від 30.03.2018 № № 248, 249; від 02.04.2018 № № 250-254; від 04.04.2018 № № 255, 256; від 05.04.2018 № № 257-259; від 06.04.2018 № № 260-263; від 10.04.2018 № № 264, 265; від 11.04.2018 №266; від 12.04.20018 № 267; від 13.04.2018 № № 268, 269, 272-273; від 17.04.2018 № № 275-277; від 18.04.2018 № № 278, 279; від 19.04.2018 № № 280, 282; від 20.04.2018 № 283; від 23.04.2018 № № 285, 286, 288; від 24.04.2018 № 289; від 25.04.2018 № 290; від 26.04.2018 № 293; від 27.04.2018 № № 295, 296; від 02.05.2018 № № 299, 300; від 03.05.2018 № № 301-306; від 04.05.2018 № 307; від 17.05.05.2018 №308; від 18.05.2018 № 309; від 21.05.2018 № 310; від 04.06.2018 № 311; від 18.06.2018 № 312; від 27.06.2018 № 3123; від 04.07.2018 № 316; від 10.07.2018 № 1 (том І а.с. 47-91).

В період дії Договору між сторонами складались та підписувались ОСОБА_3 здачі-приймання робіт (надання послуг), з яких, за розрахунком позивача, є неоплаченими наступні ОСОБА_3:

№ 84 від 04.04.2018 на суму 25 228,27 грн (залишок боргу по акту 10 951,21 грн);

№ 85 від 05.04.2018 на суму 17 940,36 грн;

№ 86 від 06.04.2018 на суму 819,96 грн;

№ 87 від 06.04.208 на суму 33 012,61 грн;

№ 88 від 10.04.2018 на суму 17 655,55 грн;

№ 89 від 10.04.2018 на суму 7 184,34 грн;

№ 90 від 11.04.2018 на суму 2 101,38 грн;

№ 91 від 17.04.2018 на суму 1 657,03 грн;

№ 92 від 17.04.2018 на суму 27 966,95 грн;

№ 93 від 17.04.2018 на суму 11 190,54 грн;

№ 94 від 18.04.2018 на суму 15 306,36 грн;

№ 95 від 20.04.2018 на суму 18 347,54 грн;

№ 98 від 23.04.2018 на суму 24 786,01 грн;

№ 100 від 26.04.2018 на суму 31 771,09 грн;

№ 103 від 30.04.2018 на суму 4 605,73 грн;

№ 104 від 30.04.2018 на суму 5 225,40 грн;

№ 107 від 30.04.2018 на суму 58 160,14 грн;

№ 114 від 03.05.2018 на суму 3 815,92 грн;

№ 115 від 10.05.2018 на суму 8 597,33 грн;

№ 116 від 10.05.2018 на суму 763,84 грн;

№ 117 від 10.05.2018 на суму 3 825,83 грн;

№ 119 від 17.05.2018 на суму 13 519,84 грн;

№ 121 від 21.05.2018 на суму 2 202,44 грн;

№ 122 від 21.05.2018 на суму 6 712,91 грн;

№ 123 від 31.05.2018 на суму 733,80 грн;

№ 127 від 31.05.2018 на суму 312,98 грн;

№ 129 від 31.05.2018 на суму 16 679,59 грн;

№ 134 від 04.06.2018 на суму 4 351,40 грн (том І а.с. 136-163).

Окрім того, позивачем складено наступні ОСОБА_3 здачі-приймання робіт (надання послуг), які не підписано ПФ "Левко" та по яким відсутня оплата:

№ 135 від 08.06.2018 на суму 14 875,45 грн;

№ 136 від 11.06.2018 на суму 14 664,85 грн;

№ 137 від 18.06.2018 на суму 800,51 грн;

№ 138 від 18.06.2018 на суму 155,05 грн;

№ 139 від 18.06.2018 на суму 341,44 грн;

№ 145 від 20.06.2018 на суму 2 665,62 грн;

№ 147 від 26.06.2018 на суму 2 839,97 грн;

№ 148 від 25.06.2018 на суму 1 474,43 грн;

№ 149 від 30.06.2018 на суму 2 514,14 грн;

№ 153 від 30.06.2018 на суму 540,43 грн;

№ 174 від 01.08.2019 на суму 4 771,60 гр;

№ 175 від 01.08.2018 на суму 2 497,18 грн;

№ 184 від 31.08.2018 на суму 2 101,90 грн;

№ 198 від 30.09.2018 на суму 1 743,50 грн;

№ 223 від 31.10.2018 на суму 1 801,62 грн (том І а.с. 164-178).

ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" зверталось до ПФ "Левко" з претензіями про погашення заборгованості від 18.01.2018 № 05-8/33, від 14.05.2018 № 05-8/241, від 31.05.2018 № 05-8/281, від 03.07.2018 № 05-8/345 (том І а.с. 202-214).

ОСОБА_3 листа-вимоги від 01.11.2018 № 05/8-622 відповідачеві виставлено вимогу про сплату заборгованості в розмірі 402 184,15 грн та направлено для підписання ОСОБА_3 здачі-приймання робіт (наданих послуг), згідно наведеного вище переліку, які не підписано відповідачем (том І а.с. 45-221).

Внаслідок відсутності оплати, ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" звернулось до господарського суду з позовом у даній справі про стягнення суми заборгованості за рішенням суду.

Відповідач під час розгляду справи наведений позивачем розрахунок щодо здійснених ПФ "Левко" оплат та їх зарахування позивачем на виконання відповідних зобов'язань не заперечив. Однак, не погодився з підставами для оплати послуг згідно наведених вище актів (надалі - спірні акти) у зв'язку з фактичною відсутністю зерна за місцем зберігання, про що, як повідомляє відповідач, стало відомо від працівників позивача, підтверджується матеріалами інвентаризації позивача та обставинами неповернення позивачем зерна зі зберігання за вимогами відповідача.

При вирішенні спору господарський суд враховує, що правовідносини між власниками зерна та суб'єктами зберігання зерна (зерновими складами) регулюються, зокрема, положеннями глави 66 Цивільного кодексу України та Законом України "Про зерно і ринок зерна в Україні".

Відповідно до частини 1 ст. 936 Цивільного кодексу України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберегти річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Частинами 1, 2 ст. 957 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором складського зберігання товарний склад зобов'язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності. Договір складського зберігання, укладений складом загального користування, є публічним договором.

ОСОБА_3 ст. 25 Закону України "Про зерно та ринок зерна" зерновий склад є складом загального користування і зобов'язаний приймати на зберігання зерно від будь-якої особи.

Статтею 26 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" визначено, що договір складського зберігання зерна є публічним договором, за яким зерновий склад зобов'язується за плату зберігати зерно, що передане йому суб'єктом ринку зерна. Договір складського зберігання зерна укладається в письмовій формі, що підтверджується видачею власнику зерна складського документа.

За змістом укладеного між сторонами Договору складського зберігання зерна № 52-ЗБ/2017 від 08.11.2017 передбачено оплатність наданих Поклажодавцем послуг.

Так, згідно з пунктом 9.4. Договору Поклажодавець сплачує вартість послуг Зернового складу, пов'язаних з прийманням, очищенням, сушінням зерна при переданні такого зерна на зберігання з моменту видачі складського документу на таке зерно, а також сплачує вартість послуг Зернового складу по зберіганню зерна щомісячно, до 10 (десятого) числа місяця, наступного за місяцем, в якому були надані послуги. Оплата, здійснюється з розрахунку залікової ваги зерна. У випадку якщо фактична вага зерна внаслідок проведення доробки чи природного убутку відрізняється від залікової, що підтверджується відповідним актом-розрахунком, наданим Поклажодавцю, оплата за зберігання з моменту підписання такого акту здійснюється з розрахунку фактичної ваги зерна, вказаної у такому акті.

Розрахунки за надані послуги здійснюються в безготівковій формі, в національній валюті України - гривні з урахуванням податку на додану вартість (пункт 9.2. Договору).

Тарифи на послуги Зернового складу наводяться у Додатку № 1 до Договору і є складовою та невід'ємною частиною Договору (пункт 9.3. Догвоору).

Послуга Зернового складу по відвантаженню/переоформленню надаються виключно за умови 100% попередньої їх оплати (пункт 9.1. Договору).

Послуги Зернового складу по переоформленню зерна повинні бути оплачені Поклажодавцем до моменту такого переоформлення (пункт 9.7. Договору).

Пунктом 9.8. Договору передбачено, що сторони укладають і підписують акт приймання-передачі наданих послуг до 10 десятого числа місяця, наступного, за місяцем в якому були надані послуги. У випадку не підписання Поклажодавцем акту приймання-передачі наданих послуг та ненадання мотивованої відмови від його підписання протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту його отримання, ОСОБА_3 приймання-передачі наданих Послуг вважається підписаним, а Послуги, зазначені в ОСОБА_3 - прийнятими без зауважень Поклажодавцем.

Господарський суд зазначає, що згідно положень частини 1 ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (абзац 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

В силу положень ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як передбачено в абзаці 1 частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Вказаним положенням кореспондують приписи ст. 526 Цивільного кодексу України.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов, згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується підписання ПФ "Левко" ОСОБА_3 здачі-приймання робіт (надання послуг), оформлених за період квітень-травень 2018 та за червень 2018 № 134 на загальну суму 364 475,14 грн. Вказана сума по актам відповідачем повністю не сплачена (недоплата по ОСОБА_3 № 84 від 04.04.2018, інші ОСОБА_3 взагалі не оплачено), залишок заборгованості за розрахунком позивача, який не заперечено відповідачем, становить 350 198,08 грн.

Причини відсутності оплати відповідач пояснює зникненням зерна з місця зберігання, про що було повідомлено відповідача працівниками позивача та, що підтверджується матеріалами інвентаризації ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України". В поясненнях до суду відповідач звертає увагу на помилковістю підписання зі сторони ПФ "Левко" зазначених вище ОСОБА_3.

За правилами ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Господарський суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження повідомлених відповідачем обставин стосовно отримання від працівників позивача відомостей про зникнення зерна з місця зберігання.

Разом з цим, підтверджено проведення на філії ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Кіровоградських КХП № 1", де здійснювало прийняття зерна на зберігання, інвентаризації залишків зернових та олійних культур шляхом переважування в термін з 10.07.2018 по 13.07.2018 (том ІІ а.с. 212-251).

Протоколом інвентаризаційної комісії позивача від 16.07.2018 встановлено наявність на складі філії ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Кіровоградських КХП № 1" наступного зерна, з категорії зерна, що передавалось ПФ "Левко" на зберігання:

пшениця 3 клас урожаю 2017 року - 2 340 кг;

кукурудза 3 клас врожаю 2017 року - 63 740 кг;

кукурудза некласна врожаю 2017 року - 54 500,00 кг.

За даними бухгалтерського обліку ПФ "Левко", про що повідомляє відповідач, на зберіганні позивача станом на момент проведення інвентаризації має знаходиться наступне зерно в кількості:

пшениця 3 клас урожаю 2017 року - 27 800 кг;

кукурудза 3 клас врожаю 2017 року - 115 984,00 кг;

кукурудза некласна врожаю 2017 року - 40 240,00 кг.

ОСОБА_4 показники відповідача щодо виду та кількості зерна, яке перебуває на зберіганні ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" станом на 16.07.2018, підтверджується наявними в матеріалах справи складськими квитанціями, відмітки про погашення яких відсутні станом на час розгляду справи, а саме:

№ 265 від 10.04.2018, згідно якої на зберігання прийнято кукурудзу 3 класу урожаю 2017 року у фізичній вазі 141 540 кг;

№ 278 від 18.04.2018, згідно якої на зберігання прийнято кукурудзу 3 класу урожаю 2017 року у фізичній вазі 29 680 кг;

№ 286 від 23.04.2018, згідно якої на зберігання прийнято пшеницю м'яку 3 класу урожаю 2017 року у фізичній вазі 35 360 кг;

№ 311 від 04.06.2018, згідно якої на зберігання прийнято кукурудзу 3 класу урожаю 2017 року у фізичній вазі 24 620 кг;

№ 312 від 04.06.2018, згідно якої на зберігання прийнято кукурудзу 3 класу урожаю 2017 року у фізичній вазі 37 300 кг;

№ 3123 від 27.06.2018, згідно якої на зберігання прийнято кукурудзу 3 класу урожаю 2017 року у фізичній вазі 25 160 кг;

№ 316 від 04.07.2018, згідно якої на зберігання прийнято пшеницю м'яку 3 класу урожаю 2017 року у фізичній вазі 27 800 кг;

№ 123 від 27.06.2018, згідно якої на зберігання прийнято кукурудзу некласну урожаю 2017 року у фізичній вазі 40 240 кг (том І а.с. 71, 76, 79, 89, 90, 91).

Між тим, господарський суд вважає неприйнятними доводи відповідача щодо відсутності підстав для оплати послуг згідно зазначених вище ОСОБА_4, які підписано ПФ "Левко", у зв'язку з виявленою згідно інвентаризації зерна нестачею, з підстав наступного.

Закон України "Про зерно та ринок зерна" визначає, що зберігання зерна - це комплекс заходів, які включають приймання, доробку, зберігання та відвантаження зерна (ст. 1 Закону).

Виходячи з викладеного, послуги зернового складу зі зберігання зерна, передбачають не лише здійснення дій по забезпеченню належного збереження зерна за місцем його зберігання, а й включають приймання, відвантаження такого зерна.

Відповідно до пункту 1.4. Договору при виконанні умов Договору сторони керуються "Положенням про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки філіями та структурними підрозділами ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України", затвердженого наказом ПАТ "ДПЗКУ" №136 від 22.06.2017 та розміщеного на сайті.

Наведене Положення визначає, зокрема, процедуру операцій, пов'язаних з надходженням зерна на зберігання, його зберіганням, відпуском та здійснення Зерновим складом відповідних дій по вказаним послугам.

ОСОБА_3 умов укладеного між сторонами Договору та додатку № 1 до Договору, в якому погоджено тарифи на послуги Зернового складу, до послуг Зернового складу, які підлягають оплаті Поклажодавцем також включено послуги з приймання, відвантаження, зважування, оформлення складських документів, аналіз визначення показників зерна та інше.

З наданих до матеріалів справи ОСОБА_3 здачі-приймання робіт (надання послуг), які підписано ПФ "Левко" вбачається надання Зерновим складом послуг, як по зберіганню за встановленим додатком № 1 до Договору тарифом, так й інших видів передбачених Договором та додатком № 1 до Договору послуг, а також необхідних для зберігання - приймання, зважування, відвантаження, визначення показників, оформлення складських документів, визначення показників зерна тощо.

Відповідачем під час розгляду справи не заперечено фактичне отримання зазначених в актах послуг (за виключенням безпосереднього зберігання).

Окрім того, в матеріалах справи наявні складські квитанції, дійсність та законність яких відповідачем не заперечено. Наявними складськими квитанціями підтверджується фактичне приймання позивачем зерна на зберігання, його відвантаження відповідачеві та здійснення, у зв'язку з вказаним, відповідних дій (надання послуг).

Складські квитанції оформлювались та погашались у тому числі в період, за який підписано спірні ОСОБА_3. Тобто, такі складські квитанції підтверджують, як прийняття зерна на зберігання, так і його відпуск, чим підтверджено фактичне знаходження зерна за його місцем зберігання за вказаний період.

Натомість, відповідач в своїх запереченнях та в поясненнях до суду не враховує рух зерна (прийняття, відвантаження) згідно складських документів.

Також судом враховано, що спірні ОСОБА_3, які підписано ПФ "Левко", стосуються періоду надання послуг, який передує даті проведення інвентаризації. ОСОБА_5 підписано відповідачем без будь-яких зауважень, а тому виходячи з умов Договору, послуги є прийнятими Поклажодавцем.

З підстав викладеного, господарський суд вважає доведеними обставини надання ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" послуг, згідно спірних ОСОБА_5, які підписано відповідачем, та наявність у ПФ "Левко" обов'язку з їх оплати у визначені Договором строки.

ОСОБА_6 здачі-приймання робіт (надання послуг) в період з 08.06.20118 по 30.06.2018 та за серпень, вересень, жовтень 2018 року на загальну суму 53 787,69 грн, які не підписано ПФ "Левко", враховано наступне.

ОСОБА_3 додаткової угоди № 3 від 31.05.2018 внесено зміни в розділи 12 Договору "Строк зберігання та максимальна кількість зерна", 16 "Інші умови" та викладено пункти 12.1., 16.1. Договору в наступні редакції:

"п. 12.1. Строк зберігання зерна - до подання Поклажодавцем вимоги про його повернення; але в усякому разі, повернення зерна усіх зернових, олійних (крім насіння ріпаку) та бобових культур Поклажодавцю відбувається не пізніше "30" червня 2018 (граничний строк зберігання).

п. 16.1. Договір набирає чинності з моменту його укладання і діє до 30.06.2018 року, а в частині виконання зобов'язань про нерозголошення конфіденційної інформації - згідно відповідних умов Договору." (том І а.с. 44).

В матеріалах справи відсутні докази підписання ПФ "Левко" інших додаткових угод про внесення змін до Договору, які підписані лише ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України", а отже умови Договору відповідають редакції згідно додаткових угод № 1 від 21.12.2017, № 2 від 13.02.2018 та № 3 від 31.05.2018.

З викладеного та виходячи з відсутності в матеріалах справи доказів направлення Поклажодавцем вимог про повернення всього зерна у строк до 30.06.2018, слід дійти висновку, що строк дії Договору, а також строк зберігання зерна, встановлено до 30.06.2018.

ОСОБА_3 положень ст. 28 Закону України "Про зерно та ринок зерна" якщо поклажодавець після закінчення строку дії договору складського зберігання зерна не забрав зерно назад, він зобов'язаний внести плату за весь фактичний час його зберігання.

Вказані положення відповідають нормам ст. 946 Цивільного кодексу України.

Таким чином, у ПФ "Левко" наявний обов'язок сплатити послуги за весь період знаходження майна на зберіганні.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_3 здачі-приймання робіт (надання послуг) в період з 08.06.20118 по 30.06.2018 та за серпень, вересень, жовтень 2018 року направлені ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" на юридичну та фактичну адресу ПФ "Левко", яка зазначена в договорі, 06 та 15 листопада 2018 року згідно листа-вимоги від 01.11.2018 № 05/8-622 (том І а.с. 215-220).

ОСОБА_5 отримано відповідачем 09.11.2018, та в кінці грудня 2018 року, про що повідомляється відповідачем в поясненнях до суду від 21.03.2019 (том ІІІ а.с. 103-109).

Крім того, позивачем додано до матеріалів справи роздруківку з веб-сайту Укрпошти про вручення поштового відправлення 09.11.2018 (том І а.с. 221).

За змістом п. 9.8. Договору передбачено складення сторонами акту приймання-передачі наданих послуг до 10 числа місяця наступного та право Поклажодавця надати мотивовану відмову від підписання акту протягом 5 робочих днів з моменту його отримання. У разі відсутності такої відмови, акт приймання-передачі вважається підписаним, а послуги, зазначені в акті, прийнятими без зауважень Поклажодавцем.

Господарський суд зазначає, що закінчення строку договору не звільняє сторін від виконання зобов'язання, яке виникло на підставі такого договору.

Акти за червень 2018 року фіксують надання послуг за період дії Договору та який передує проведенню інвентаризації.

Між тим, в матеріалах справи відсутні докази направлення ПФ "Левко" на адресу ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" будь-якої мотивованої відмови щодо підписання актів за червень 2018, внаслідок чого згідно умов Договору послуги за такими ОСОБА_6 вважаються прийнятими Поклажодавцем.

В ОСОБА_5 за червень 2018 року, які не підписано ПФ "Левко" (ОСОБА_5 № 35 від 08.06.2018, № 136 від 11.06.2018, № 145 від 20.06.2018, № 147 від 26.06.2018, № 148 від 25.06.2018, № 139 від 30.06.2018), значиться надання послуг не лише по зберіганню зерна за місцем зберігання, а й інших послуг, надання яких передбачено Договором та обумовлено особливостями зберігання (відвантаження, зважування, оформлення складських документів, контроль (визначення) показників зерна).

Відповідач під час розгляду справи не заперечив фактичне надання позивачем таких послуг та, заперечуючи проти надання послуг по зберіганню, не враховує рух зерна (прийняття, відвантаження) у відповідний період згідно складських документів.

ОСОБА_3 за серпень 2018 року, крім зберігання, також фіксується надання інших видів послуг, фактичне отримання яких відповідачем під час розгляду справи не заперечено (ОСОБА_3 № 174 від 01.08.2018, № 175 від 01.08.2018).

ОСОБА_3 за серпень (№№ 175, 184), вересень (№ 198), жовтень 2018 (№ 223) фіксується надання послуг зі зберігання лише кукурудзи некласної урожаю 2017 року.

Даними інвентаризаційної комісії позивача від 16.07.2018 підтверджено наявність на складі філії ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" "Кіровоградських КХП № 1" кукурудзи некласної врожаю 2017 року в загальній кількості 54 500 кг, що перевищує кількість даного зерна, яке перебуває на зберіганні позивача згідно даних відповідача - 40 240 кг.

Отже, докази втрати Зерновим складом вказаного зерна у кількості, яка має перебувати на зберіганні, в матеріалах справи відсутні

ОСОБА_3 № 174 від 01.08.2018 значиться про надання послуг зі зберігання кукурудзи 3 класу врожаю 2017 року, кількість якої згідно інвентаризації становить 63 740 кг, що є меншою від кількості даного зерна за даними відповідача, підтвердженими складськими квитанція - 115 984 кг.

Разом з цим, згідно вказаного ОСОБА_3 фіксується також надання послуг по відвантаженню зазначеної кукурудзи в кількості 31,1 тонн, що не заперечується відповідачем, а отже матеріалами справи не підтверджено надання згідно вказаного ОСОБА_3 послуг по зберіганню за кількістю, яка перевищує фактично наявну.

Господарський суд також враховує, що згідно складських квитанцій, які містяться в матеріалах справи, зерно від ПФ "Левко" прийнято на зберігання знеособлено. Відповідно до п. 9.4. Договору оплата послуг за зберігання здійснюється з розрахунку залікової ваги зерна, яка може відмінною від фактичної ваги. З підстав викладеного доводи відповідача щодо невідповідності кількості зерна, послуги по зберіганню якого зазначено в ОСОБА_3, з кількістю зерна, переданого на зберігання, не приймаються судом. Окрім того, як вже встановлено вище, відповідачем не враховано рух зерна (прийняття, відвантаження) згідно складських документів.

Посилання відповідача на відмову ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" в поверненні зерна зі зберігання згідно заяв ПФ "Левко", що на думку відповідача підтверджує фактичну відсутність зерна на зберіганні та внаслідок чого штучно створено заборгованість для нарахування пені, відхиляється судом, оскільки Договором передбачено право Зернового складу на притримання зерна у разі відсутності повної оплати наданих послуг. З матеріалів справи слідує, що заявки на відвантаження зерна, про які відповідач повідомляє, направлялись з вересня 2018 року, тобто при наявності заборгованості за наданні послуги.

З підстав викладеного, господарський суд вважає доведеними обставини надання ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" послуг, згідно спірних ОСОБА_3 та наявність у ПФ "Левко" обов'язку з їх оплати .

ОСОБА_3 з частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 9.4. Договору передбачено, що Поклажодавець сплачує вартість послуг Зернового складу, пов'язаних з прийманням, очищенням, сушінням зерна при переданні такого зерна на зберігання з моменту видачі складського документу на таке зерно, а також сплачує вартість послуг Зернового складу по зберіганню зерна щомісячно, до 10 (десятого) числа місяця, наступного за місяцем, в якому були надані послуги.

Отже, умовами Договору встановлено строк оплати послуг, який не ставиться в залежність від оформленого ОСОБА_3 приймання-передачі наданих послуг чи виставлення рахунку Зернового складу.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з ПФ "Левко" на користь ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" вартості послуг за зберігання зерна згідно спірних ОСОБА_3.

Разом з цим, як слідує з матеріалів справи, при розрахунку вартості послуг згідно ОСОБА_3 № 145 від 20.06.2018, № 147 від 26.06.2018, № 148 від 25.06.2018, № 149 від 30.06.2018, № 153 від 30.06.2018, № 147 від 01.08.2018, № 175 від 01.08.2018, № 184 від 31.08.2018 позивачем застосовано тариф, який не передбачено умовами Договору.

Пунктом 9.10. Договору встановлено, що Зерновий склад залишає за собою право змінювати в односторонньому порядку вартість послуг у разі зміни індексу інфляції цін на-енергетичні, матеріальні та інші ресурси. У такому разі Зерновий склад попереджає Поклажодавця про зміни не пізніше ніж за 10 (десять) календарних днів до підвищення тарифів.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази повідомлення відповідача про зміну тарифів. ОСОБА_4 зі сторони ПФ "Левко" не підписані. Додаткова угода № 4 від 13.06.2018, згідно якої пропонувалась для підписання нова редакція додатку № 1 до Договору "Тарифи зерновового складу", ПФ "Левко" не підписано. Відповідач заперечує отримання вказаної додаткової угоди з новими тарифами для підписання, тоді як позивач доказів направлення такої угоди не надає.

В силу приписів ч. 1 ст. 28 Закону України "Про зерно та ринок зерна" плата за зберігання зерна, строки її внесення встановлюються договором складського зберігання зерна.

З підстав викладеного застосуванню підлягають тарифи, які передбачені додатком № 1 до Договору в підписаній та погодженій сторонами редакції.

Виходячи з викладеного, є правильним наступний розрахунок розміру послуг згідно названих вище ОСОБА_4:

№ 145 від 20.06.2018 - щодо кукурудзи некласної: відвантаження автотранспортом за тарифом 85,00 грн, зважування авто за тарифом 50,00 грн згідно підписаних раніше актів, зберігання за тарифом 1,20 грн, що загалом складає 2 262,45 грн з ПДВ;

№ 147 від 26.06.2018 - щодо пшениці 3 класу: відвантаження автотранспортом за тарифом 80,00 грн, зважування авто за тарифом 50,00 грн, зберігання за тарифом 1,15 грн, загалом 2 318,71 грн з ПДВ;

№ 148 від 25.06.2018 - щодо кукурудзи 3 класу: приймання (авто) за тарифом 12,00 грн, контроль визначення показників ГМО за тарифом 0,50 грн, контроль визначення показників безпеки за тарифом 1,25 грн, оформлення складських документів за тарифом 15,05 грн, зберігання за тарифом 1,20 грн, що загалом становить 1 313,52 грн з ПДВ;

№ 149 від 30.06.2018 - щодо кукурудзи 3 класу: приймання (авто) за тарифом 12,00 грн, контроль визначення показників ГМО за тарифом 0,50 грн, контроль визначення показників безпеки за тарифом 1,25 грн, оформлення складських документів за тарифом 15,05 грн, зберігання за тарифом 1,20 грн, що загалом становить 2 189,20 грн з ПДВ;

№ 153 від 30.06.2018 - зберігання пшениці за тарифом 1,15 грн, що загалом становить 460,37 грн з ПДВ;

№ 174 від 01.08.2018 - щодо кукурудзи 3 класу: зберігання за тарифом 1,20 грн, відвантаження автотранспортом за тарифом 85,00 грн, зважування авто 50,00 грн, що загалом становить 4 069,54 грн з ПДВ;

№ 175 від 01.08.2018 - щодо кукурудзи некласної: приймання за тарифом 12,00 грн, контроль визначення показників ГМО за тарифом 0,50 грн, контроль визначення показників безпеки за тарифом 1,25 грн, оформлення складських документів за тарифом 15,05 грн, зберігання за тарифом 1,20 грн, що загалом складає 2 193,92 грн з ПДВ;

№ 184 від 31.08.2018 - зберігання кукурудзи некласної за тарифом 1,20 грн, що загалом складає 1 801,63 грн з ПДВ.

З підстав позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню частково в розмірі 401 189,84 грн. У задоволенні позову в іншій частині стягнення суми основного боргу господарський суд відмовляє з підстав неправомірного застосування іншого тарифу.

За правилами ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, прострочення боржником виконання грошового зобов'язання надає право кредиторові нараховувати інфляційні втрати та 3% річних.

При розрахунку позивачем інфляційних втрат, 3% річних, пені та інших нарахувань господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Розрахунок 3% річних (том І а.с. 16-22) здійснено позивачем в межах періоду прострочення, а саме:

з 11.05.2018 до 23.10.2018 щодо заборгованості за послуги, надані за квітень 2018;

з 12.06.2018 до 23.10.2018 щодо заборгованості за послуги, надані за травень 2018 (позивачем помилково визначено початок періоду нарахування 11.06.2018, однак вказане не вплинуло на правильність розрахованої суми);

з 11.07.2018 до 23.10.2018 щодо заборгованості за послуги, надані за червень 2018.

з 11.09.2018 до 23.10.2018 щодо заборгованості за послуги, надані за серпень 2018;

з 11.10.2018 до 23.10.2018 щодо заборгованості з послуги, надані за вересень 2018.

Вказаний розрахунок є правильним за виключенням нарахувань на послуги, по яким судом встановлено завищення тарифу, а саме:

за період нарахування з 11.07.2018 до 23.10.2018:

за актом № 145 від 20.06.2018 на суму заборгованості 2 262,45 грн 3% річних становлять 19,53 грн;

за актом № 148 від 25.06.2018 на суму заборгованості 1 313,52 грн 3% річних становлять 11,34 грн;

за актом № 147 від 26.06.2018 на суму заборгованості 2 318,71 грн 3% річних становлять 20,01 грн;

за актом № 149 від 30.06.2018 на суму заборгованості 2 189,20 грн 3% річних становлять 18,89 грн;

за актом № 153 від 30.06.2018 на суму заборгованості 460,37 грн 3% річних становлять 3,97 грн;

за період нарахування з 11.09.2018 до 23.10.2018:

за актом № 174 від 01.08.2018 на суму заборгованості 4 069,54 грн 3% річних становлять 14,38 грн;

за актом № 175 від 01.08.2018 на суму заборгованості 2 193,92 грн 3% річних становлять 7,75 грн;

за актом № 184 від 01.08.2018 на суму заборгованості 1 801,63 грн 3% річних становлять 6,37 грн.

ОСОБА_6 розрахунку інфляційних втрат судом враховано, що зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

З підстав викладеного та враховуючи встановлені Договором строки розрахунку є правильним наступний розрахунок інфляційних втрат в межах періоду розрахунку позивача (том І а.с. 22-26) та з урахуванням правильної вартості наданих послуг:

по послугам, наданих в квітні 2018, загальна заборгованість по яким становить 288682,20 грн інфляційні за період з травня по вересень 2018 року - 3 425,79 грн;

по послугам, наданих в травні 2018, загальна заборгованість по яким становить 57164,48 грн інфляційні за період з червня по вересень 2018 року - 678,37 грн;

по послугам, наданих в червні 2018, загальна заборгованість по яким становить 43732,95 грн інфляційні за період з липня по вересень 2018 року - 518,98 грн;

по послугам, наданих в серпні 2018, загальна заборгованість по яким становить 8065,09 грн інфляційні за вересень 2018 року - 153,24 грн.

Загальний розмір інфляційних втрат складає 4 776,38 грн.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних підлягають задоволенню частково в розмірі 4 776,38 грн інфляційних та 4 947,65 грн 3% річних.

Невиконання чи неналежне виконання господарського зобов'язання є підставою для застосування штрафних санкцій у вигляді грошової суми - неустойка, штраф, пеня (ст. 230 Господарського кодексу України).

ОСОБА_3 з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до ч. 6 наведеної норми штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 9.5. Договору сторони встановили, що у випадку прострочення строків оплати послуг, Зерновий склад має право нарахувати пеню Поклажодавцю в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Сплата пені не звільняє Сторони від виконання договірних зобов'язань.

Наведене вище підтверджує правомірність нарахування позивачем пені за порушення відповідачем зобов'язань з оплати наданих послуг за період:

з 11.05.2018 до 23.10.2018 щодо заборгованості за послуги, надані за квітень 2018;

з 12.06.2018 до 23.10.2018 щодо заборгованості за послуги, надані за травень 2018 (позивачем помилково визначено початок періоду нарахування 11.06.2018, однак вказане не вплинуло на правильність розрахованої суми);

з 11.07.2018 до 23.10.2018 щодо заборгованості за послуги, надані за червень 2018.

Підстави для нарахування пені за послуги згідно актів за серпень-вересень 2018 року відсутні, оскільки послуги за вказаний період надавались поза межами строку дії Договору, тоді як правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання обов'язково вчиняється в письмовій формі (ст. 547 Цивільного кодексу України).

ОСОБА_5 є правильним наступний розрахунок пені на заборгованість з оплати вартості за ОСОБА_5, по яким встановлено завищення тарифу, а саме:

за період нарахування з 11.07.2018 до 23.10.2018:

за актом № 145 від 20.06.2018 на суму заборгованості 2 262,45 грн пеня становить становлять 230,58 грн;

за актом № 148 від 25.06.2018 на суму заборгованості 1 313,52 грн пеня становить 133,87 грн;

за актом № 147 від 26.06.2018 на суму заборгованості 2 318,71 грн пеня становить 236,32 грн;

за актом № 149 від 30.06.2018 на суму заборгованості 2 189,20 грн пеня становить 223,12 грн;

за актом № 153 від 30.06.2018 на суму заборгованості 460,37 грн пеня становить 46,92 грн.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення пені в розмірі 56924,18 грн. Підстави для стягнення пені в іншій частині відсутні за наведених вище обставин.

З підстав вищевикладеного, позовні вимоги ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" підлягають частковому задоволенню в частині стягнення 401 189,84 грн основного боргу, 56 924,18 грн пені, 4 776,38 грн інфляційних та 4 947,65 грн 3% річних. У задоволенні позову в іншій частині господарський суд відмовляє за наведених вище підстав.

Судовий збір за подання позову та за подання заяви про забезпечення позову за правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з положень ст. 145 Господарського процесуального кодексу України вжиті судом у даній справі згідно ухвали від 29.11.2018 заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватної фірми "Левко" (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 76/80, ідентифікаційний код 22212263) на користь Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1, ідентифікаційний код 37243279) 401 189,84 грн основного боргу, 56 924,18 грн пені, 4 776,38 грн інфляційних та 4 947,65 грн - 3% річних, а також 7 017,57 грн витрат по сплаті судового збору за подання позову та 874,55 грн судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Належним чином засвідчені копії рішення направити Публічному акціонерному товариству "Державна продовольчо-зернова корпорація України" за адресою: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1 та Приватній фірмі "Левко" за адресою: 25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 76/80 та за адресою: 25031, АДРЕСА_1.

Повне рішення складено 03.04.2019.

Суддя В.В.Тимошевська