Рішення

від 02.04.2019 по справі 923/71/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2019 року, м. Херсон, справа № 923/71/19

Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К., розглянувши справу

за позовом фізичної особи-підприємця Громова Ігоря Васильовича

до Комунального підприємства "Сервіс-Центр"

про зобов'язання виконувати обов'язки за договором,

за участю:

секретаря судового засідання Бєлової О.С.,

представників:

позивача - Громова І.В.,

відповідача - Колодяжного Г.К., Гонтаренка А.К.,

у с т а н о в и в:

Дії, аргументи та докази позивача

30.01.2019 фізична особа-підприємець Громов Ігор Васильович звернувся з позовом до Комунального підприємства Сервіс-Центр про зобов'язання належним чином виконувати обов'язки за договором № 01-16/Б від 17.12.2015, укладеного між сторонами.

У якості обґрунтування власної позиції, позивач вказав, що:

- 17.12.2015 на підставі укладеного з відповідачем договору Про залучення трудових та матеріально-технічних ресурсів для здійснення заходів з благоустрою міста Херсона та утримання об'єктів благоустрою - майданчиків для паркування транспортних засобів проводив роботи щодо становлення обладнання майданчиків для платного паркування транспортних засобів у м. Херсоні, а також інші обов'язки за договором,

- у відповідності до пунктів 6.1. та 6.2. договору строком його дії є період з 01.01.2016 по 31.12.2018 включно, а за змістом пункту 6.3. встановлена можливість пролонгації договору,

- не дивлячись на умови договору щодо можливості його пролонгації відповідач не виконує власні зобов'язання за договором та вважає його припиненим.

З метою підтвердження заявлених вимог, позивач надав та послався на договір № 01-16/Б від 17.12.2015 з додатками.

Під час судового розгляду справи представник позивача підтвердив попередню позицію позивача та просив позовні вимоги задовольнити.

Дії та аргументи відповідача

Відповідачем зазначені вимоги не визнаються з посиланням на наступні обставини:

- звернення сторони договору до суду з вимогою про спонукання виконувати умови договору має обґрунтовуватися неналежним виконання чи ухиленням від виконання обов'язків іншої сторони, проте позивачем не наведено у позовній заяві та не доведено в суді які саме обов'язки порушені відповідачем,

- строк дії договору скінчився 31.12.2018, а тому відсутні зобов'язання відповідача перед позивачем,

- у зв'язку із численними порушення умов договору позивачу надсилалися листи-повідомлення про необхідність усунення виявлених порушень, а також позивач був завчасно поінформований про небажання на продовження дії договору.

З метою підтвердження наявних заперечень відповідач разом із відзивом на позов надав та послався на наступні докази:

- наказ № 003 від 10.02.2017 Про проведення моніторингу майданчиків для паркування транспортних засобів на території м. Херсона ,

- акти про результати обстеження майданчиків для паркування № 29, №№ 33 - 40,

- лист № 10-140 від 17.07.2017,

- акти про результати обстеження майданчиків для паркування № 41-45,

- лист № 10-053 від 06.04.2018 та опис вкладення при його відправці,

- лист № 10-069 від 24.04.2018 та опис вкладення при його відправці,

- лист № 10-077 від 03.05.2018,

- лист № 10-102 від 06.06.2018 та опис вкладення при його відправці,

- акти про результати обстеження майданчиків для паркування № 46-54,

- лист № 10-116 від 03.07.2018 та опис вкладення при його відправці,

- акти про результати обстеження майданчиків для паркування № 55-59,

- лист № 10-127 від 03.08.2018 та опис вкладення при його відправці,

- акти про результати обстеження майданчиків для паркування № 60-64,

- лист № 10-146 від 06.09.2018 та опис вкладення при його відправці,

- акти про результати обстеження майданчиків для паркування № 65-69,

- лист № 10-169 від 11.10.2018 та опис вкладення при його відправці,

- акти про результати обстеження майданчиків для паркування № 70-76,

- лист № 10-199 від 14.11.2018,

- проект додаткової угоди від 14.11.2018 та опис вкладення при її відправці,

- лист № 10-012 від 21.01.2019,

- лист № 10-013 від 21.01.2019 та опис вкладення при її відправці.

Під час судового розгляду справи представники відповідача просили у задоволені позовних вимог відмовити.

Процесуальні дії та рішення суду

Ухвалою суду від 01.02.2019 відкрите провадження у справі за правилами загального провадження. Цією ж ухвалою відповідачу встановлений строк (01.03.2019) для надання відзиву на позов, а позивачу строк (05.03.2019) для надання відповіді на відзив. У свою чергу, відповідач у встановлений судом строк надав відзив на позов, а позивач право для надання відповіді на відзив не скористався.

Безпосередньо підготовче провадження проведене у підготовчому засіданні 06.03.2019, а розгляд справи по суті 02.04.2019.

При вирішенні питання порядку подачі доказів з метою їх подальшої оцінки при винесенні даного рішення, суд зазначає, що позивачем та відповідачем дотримані вимоги частини 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України щодо подачі доказів, а тому названі вище письмові докази прийняті судом до розгляду.

Під час розгляду справи по суті відповідачем було заявлене клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору. Це клопотання судом відхилене через його необґрунтованість, оскільки у справі наявний спір щодо виконання обов'язків за договором та саме оцінка необхідності їх виконання є предметом спору.

Установлені судом обставини

17.12.2015 між Комунальним підприємством Сервіс-Центр , виступаючим як Сторона-1, та фізичною особою-підприємцем Громовим Ігорем Васильовичем, виступаючим у якості Сторони-2, був укладений договір Про залучення трудових та матеріально-технічних ресурсів для здійснення заходів з благоустрою міста Херсона та утримання об'єктів благоустрою - майданчиків для паркування транспортних засобів № 01-16/Б.

Основними умовами цього договору, які впливають на взаємовідносини сторін щодо наявного між ними спору, є наступні:

- Умовами договору передбачається залучення на договірних засадах трудових та матеріально-технічних ресурсів для здійснення заходів з благоустрою міста Херсона та належного утримання об'єктів благоустрою - майданчиків для паркування транспортних засобів, здійснення паркувальної діяльності з автоматизації надання послуг (встановлення, обслуговування паркувальних автоматів та надання послуг) на майданчиках для паркування транспортних засобів на об'єктах благоустрою (пункт 1.2.),

- Сторона-1 зобов'язується:

2.1.1 Забезпечити Сторону-2 необхідною документацією, а саме: схемами та паспортами майданчиків для паркування транспортних засобів на об'єктах благоустрою.

2.1.2. Надавати Стороні-2 інформаційно-правове забезпечення, безпосередньо пов'язане з питанням порядку організації обладнання майданчиків для паркування матеріально-технічними засобами з автоматизації надання послуг (встановлення та обслуговування паркувальних автоматів) для здійснення паркувальної діяльності у м. Херсоні…

2.1.4. Дотримуватися вимог та норм чинного законодавства, зазначених у п. 1.1. цього договору . (пункт 2.1.),

- Сторона-2 зобов'язана:

2.3.1. проводити роботи щодо встановлення обладнання майданчиків для платного паркування транспортних засобів згідно наданої Стороною-1 технічної документації з автоматизації надання послуг …

2.3.2 Забезпечувати належне функціонування технічних приладів (паркувальних автоматів) для плати вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів.

2.3.3. Здійснювати контроль за експлуатацією матеріально-технічних ресурсів на майданчиках для паркування транспортних засобів на об'єктах благоустрою міста.

2.3.4. Забезпечити встановлення дорожніх знаків, нанесення розмітки …

2.3.5. Забезпечити обов'язкове облаштування місць (в обсязі 10 відсотків загальної кількості, але не менш як одне місце) передбаченого стандартами розміру …

2.3.7. Забезпечити належний технічний та санітарний стан майданчиків для паркування транспортних засобів на об'єктах благоустрою, проводити прибирання території місць для паркування … (пункт 2.3.)

- Договір вважається укладеним і набирає чинності з 1 січня 2016 року (пункт 6.1.),

- Договір діє до 31 грудня 2018 року включно та до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (пункт 6.2.),

- Якщо за 45 діб до закінчення строку дії договору від однієї із сторін не надійшла письмова пропозиція щодо розірвання договору, даний договір вважається пролонгованим строком на три роки (пункт6.3.),

Зміни у договір можуть бути внесені тільки за домовленістю сторін, що оформлюється додатковою угодою до договору … (пункт 6.5.).

Додатком № 1 до договору сторонами було узгоджено дислокацію майданчиків для паркування.

Як слідує з листа відповідача № 10-069 від 24.04.2018, адресованого позивачу, відповідач висловив пропозицію про розірвання договору, укладеного між сторонами договору № 01-16/Б починаючи з 01.01.2019, надіславши його з описом вкладення до цінного поштового листа 24.04.2018.

У подальшому відповідач неодноразово інформував позивача про не продовження дії договору та його закінчення з 01.01.2019, зокрема направив на його адресу: АДРЕСА_1:

- лист № 10-146 від 06.09.2018 з описом вкладення за поштовою накладною № 735010159226,

- лист № 10-169 від 11.10.2018 з описом вкладення за поштовою накладною № 7350101908603,

- лист № 10-199 від 14.11.2018 з описом вкладення за поштовою накладною № 7350102344819.

Поряд з цим, поштовим відправленням за накладною 7350102344819 від 15.11.2018 відповідач надіслав на адресу позивача проект додаткової угоди про припинення дії договору № 01-16/Б, яка залишена позивачем без реагування та підписання.

У відповідності до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцем державної реєстрації та проживання Громова І.В. вказана адреса: АДРЕСА_1.

Оцінка суду установлених обставин та положень законодавства

Загальні положення про господарські зобов'язання встановлені розділом ІV Господарські зобов'язання Господарського кодексу України.

Так, за змістом статті 173 цього Кодексу Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (частина 1).

У відповідності до статті 174 Кодексу Господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;

внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;

у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання .

Поряд з цим, у відповідності до статті 175 Кодексу Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 1).

Отже, установлені судом обставини наявності укладеного між сторонами договору свідчать про виникнення та існування протягом певного часу між ними майново-господарських зобов'язань, у силу яких позивач повинен вчинити певну господарську дію на користь відповідача, а відповідач, як управнена сторона, має право (поряд із власними обов'язками) вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлені загальні правила виконання господарських зобов'язань, за якими: Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 1); Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (частина 2); Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7).

Отже, виконання договірних зобов'язань сторонами за договором № 01-16/Б нерозривно пов'язане не тільки з обов'язками позивача, але й обов'язками відповідача, що фактично складає зустрічне виконання зобов'язань.

Так, за змістом статті 538 ЦК України Виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання (частина 1). При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону (частина 2). У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі (частина 3). Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок (частина 4) .

Таким чином виконання договірних зобов'язань за договором є обов'язком обох його сторін. Але такі обов'язки обмежені строком дії договору у контексті наявності договірних зобов'язань, що слідує з положень частини 7 статті 180 ГК України, за якою строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору; закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору .

За змістом частини 1 статті 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється (серед іншого) виконанням, проведеним належним чином.

З метою надання відповіді на поставлене перед судом питання про наявність або припинення зобов'язань відповідача перед позивачем у контексті закінчення строку дії договору 31.01.2018 суд вважає за необхідне звернути увагу на розуміння та розрізнення понять припинення зобов'язання та строку дії зобов'язання .

Так, під припиненням зобов'язання слід розуміти припинення існування прав та обов'язків його учасників, які становлять зміст зобов'язання. При припиненні зобов'язання перестає існувати, і його учасників (контрагентів) більше не пов'язують ті права та обов'язки, які раніше з нього випливали. Це означає, що кредитор більше не має права пред'являти до боржника будь-які вимоги виходячи із даного зобов'язання, сторони не можуть переуступити свої права та обов'язки у встановленому порядку третім особам і т. д.

Зобов'язання може бути припинено не тільки тоді, коли його мета досягнута, тобто при виконанні зобов'язання, а й тоді, коли ця мета не досягнута. Наприклад, у зв'язку з неможливістю виконання, при прощенні боргу. Для припинення зобов'язання необхідна наявність певної підстави - юридичного факту, з настанням якого закон або договір пов'язують припинення зобов'язання.

Натомість, значення та визначення строку дії зобов'язання як елементу належного виконання зобов'язання, проявляється в його функціях, а саме:

- дотримання умови щодо строку (терміну) виконання зобов'язання є підставою для визнання виконання у цій частині належним;

- строк (термін) є тим мірилом відліку часу, зі спливом (настанням) якого виникає (припиняється) зобов'язання, а це означає, що до спливу строку (настання терміну) кредитор не має права вимагати виконання, а боржник не зобов'язаний виконувати, тоді як по настанні часу виконання боржник зобов'язаний виконати, а кредитор не має права відмовитись від прийняття належного виконання;

- строк (термін) є критерієм, за яким розрізняють зобов'язання з визначеним строком виконання і зобов'язання з невизначеним строком виконання;

- як прострочення виконання, так і дострокове виконання (за загальним правилом) вважаються неналежним виконанням;

- строк є критерієм оцінки правомірності поведінки суб'єктів зобов'язання з точки зору її своєчасності;

- за допомогою категорії строк (термін) виконання можна з'ясувати: чи мало місце в конкретному випадку прострочення виконання зобов'язання (неналежне виконання), чи його невиконання.

Зокрема, як зазначено судом зобов'язання відповідача за договором № 01-16/Б, які фактично стосувалися виконання ним наведених обов'язків, існували протягом строку дії договору та є виконаними належним чином, оскільки зворотнє не доведене позивачем.

Водночас наведений висновок про виконання зобов'язань відповідачем нерозривно пов'язаний із строком дії таких зобов'язань, які обмежені строком дії договору, оскільки характер обов'язків відповідача не вказує про можливість їх існування після закінчення строку дії договору.

Суд також зазначає, що пунктом 6.3. договору сторонами обумовлена можливість пролонгації строку дії договору у тому випадку, коли за 45 діб до закінчення його строку від однієї із сторін не надійшла письмова пропозиція щодо розірвання договору.

У даному випадку відповідач неодноразово повідомляв позивача про небажання продовжувати строк дії договору, а також підписав та направив на адресу позивача додаткову угоду про припинення договору, чим фактично висловився про неможливість пролонгації договору на інший строк.

Таким чином, суд приходить до висновку, що договір № 01-16/Б закінчив свою дію із закінченням строку, на який його було укладеного, тобто з 31.12.2018.

Підсумовуючи наведене суд зазначає, що із закінченням строку дії договору № 01-16/Б у відповідача відсутні зобов'язання перед позивачем, оскільки вони припинилися виконанням, проведеним належним чином.

Предметом спору у даній справі є вимоги позивача про зобов'язання відповідача виконувати обов'язки за договором та вони сприймаються судом як вимоги про спонукання відповідача до виконання обов'язків у майбутньому, тобто поза межами строку дії договору, а тому такі вимоги не є обґрунтованими з наведених вище підстав, а заперечення відповідача сприймаються судом як такі, що спростовують вимоги позивача.

Висновки суду з предмету судового розгляду

На підставі викладеного, за результатами оцінки доказів, суд приходить до висновку, що:

- обставини наявності укладеного між сторонами договору свідчать про виникнення та існування протягом період часу з 01.01.2016 по 31.12.2018 між ними майново-господарських зобов'язань, у силу яких позивач повинен вчинити певну господарську дію на користь відповідача, а відповідач, як управнена сторона, має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку,

- зобов'язання відповідача за договором № 01-16/Б, які фактично стосувалися виконання ним власних обов'язків, існували протягом строку дії договору та є виконаними належним чином, а тому із закінченням строку дії договору у відповідача відсутні зобов'язання перед позивачем, оскільки вони припинилися виконанням,

- відповідач неодноразово повідомляв позивача про небажання продовжувати строк дії договору, а також підписав та направив на його адресу додаткову угоду про припинення договору, чим фактично висловився про неможливість пролонгації договору на інший строк, а тому договір № 01-16/Б закінчив свою дію із закінчення строку, на який його було укладеного, тобто з 31.12.2018.

За таких обставин позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат

Судовими витратами у даній справі є витрати позивача на сплату судового збору у сумі 1 921 грн, які згідно з приписами статті 129 ГПК України підлягають покладенню на нього.

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 238, 240 ГПК України,

в и р і ш и в:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене - 02.04.2019

Суддя М.К. Закурін