Рішення

від 02.04.2019 по справі 925/13/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2019 року м. Черкаси

справа № 925/13/19

Господарський суд Черкаської області у складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Макарченко Н.П., у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду розглянув справу за позовом публічного акціонерного товариства «ФІДОБАНК» , м. Київ, вул. В.Васильківська, 10 (поштова адреса: АДРЕСА_1)

до товариства з обмеженою відповідальністю «ІНПРИС» , м. Черкаси, вул. Чехова, 53, оф. 207

про стягнення 3 527,07 грн. заборгованості,

за участю повноважних представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю;

від відповідача: ОСОБА_2 - директор - за посадою.

Публічне акціонерне товариство «ФІДОБАНК» звернулося в господарський суд Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ІНПРИС» про стягнення заборгованості з суборендної плати згідно договору суборенди нежитлового приміщення від 01.10.2015р. №01/10/15 в розмірі 3 527,07 грн. та відшкодування судових витрат.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 04.01.2019р. відкрито провадження у справі.

Ухвалами господарського суду Черкаської області від 07.02.2019р. та від 18.02.2019р. підготовче засідання відкладено.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 04.03.2019р. закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до розгляду по суті.

В судовому засіданні:

представник позивача вимоги підтримав та просив позов задовольнити у повному обсязі;

представник відповідача позов визнав. Просить зменшити суму судового збору до стягнення у зв'язку з визнанням позову.

Представник позивача подав заяву від 02.04.2019р., в якій, у зв'язку з визнанням позову відповідачем, просить суд повернути з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позову.

Інших доказів сторонами не подано.

На запитання головуючого представники сторін заявили:

про відсутність будь-яких інших доказів на підтвердження своїх доводів і пояснень;

про відсутність потреби у витребуванні інших доказів від учасників провадження у справі та інших осіб;

про можливість завершення дослідження обставин справи.

Дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено такі взаємовідносини сторін:

01.10.2015р. між публічним акціонерним товариством «ФІДОБАНК» (Суборендодавцем - Позивач по справі), в особі заступника голови правління ОСОБА_3, що діє на підставі довіреності посвідченої 23.07.2015р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, та товариством з обмеженою відповідальністю «ІНПРИС» (Суборендарем - Відповідач по справі), в особі директора ОСОБА_2, що діє на підставі Статуту, було укладено договір суборенди нежитлового приміщення №01/10/15 (надалі - Договір, а.с. 9-12), відповідно до якого Суборендодавець передав, а Суборендар прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 12,74 кв.м., розташоване на другому поверсі будинку 36/1 по вул. Б.Вишневецького у м. Черкаси, що складається з приміщень, що є Додатком №1 до цього Договору.

Відповідно до п.2.1 Договору об'єкт суборенди передано Відповідачу в користування на строк до 30.06.2016р.

Відповідно до п.3.1 Договору суборендар сплачує на користь суборендодавця суборендну плату за кожен місяць суборенди у розмірі 1274,00 грн.

01.10.2015р. об'єкт суборенди було передано Відповідачу по акту прийому-передачі приміщення, який підписаний та скріплений представниками сторін по Договору (а.с. 13).

05.01.2016р. між Позивачем та Відповідачем було підписано Додаткову угоду №1 до Договору (а.с. 14), за умовами якої сторонами внесено зміни до Договору суборенди щодо збільшення загальної площі наданого в суборенду приміщення до 34,15 кв.м. (п.1.1. Договору суборенди), збільшено вартість об'єкта суборенди з урахуванням індексації до 140363,75 грн. (п. 1.2. Договору суборенди), збільшено розмір суборендної плати за кожен місяць суборенди до 3770,32 грн. та встановлено розмір плати за оренду майна, згідно переліку встановленому в Додатку №2 до Договору суборенди, в сумі 355,32 грн. (п.3.1. Договору суборенди).

05.01.2016р. об'єкт суборенди було передано Відповідачу по акту прийому-передачі приміщення, який підписаний та скріплений представниками сторін по Договору (а.с. 17).

На підставі рішення Правління Національного банку України від 18.07.2016р. Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ФІДОБАНК , виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 19.07.2016р. №1265 Про початок процедури ліквідації ПУАТ ФІДОБАНК та делегування повноважень ліквідатора банку , згідно з яким розпочато процедуру ліквідації, призначено уповноважену особу Фонду - ОСОБА_5 та делеговано їй всі повноваження ліквідатора в ПУАТ ФІДОБАНК з 20 липня 2016 року. До виконання повноважень уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПУАТ ФІДОБАНК , приступив п. Коваленко О.В. терміном на два роки з 20 липня 2016 року по 19 липня 2018 року включно.

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02 липня 2018 року №1836 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПУАТ ФІДОБАНК строком на два роки з 20 липня 2018 року до 19 липня 2020 року включно.

Відповідно до зазначеного рішення продовжено повноваження ліквідатора ПУАТ ФІДОБАНК , ОСОБА_5 строком на два роки з 20 липня 2018 року до 19 липня 2020 року включно.

Відповідно до підписаної ОСОБА_5 довіреності №32 від 13.03.2018р. ОСОБА_1 надані повноваження на представництво інтересів ПУАТ ФІДОБАНК , в т.ч. право підпису та подання позовних заяв та право завіряти копії документів власноручним підписом. Строк дії довіреності до 31.12.2018р. включно.

ПУАТ ФІДОБАНК прийнято рішення щодо закриття відділення ПУАТ ФІДОБАНК в м. Черкаси, що розташоване по вул. Б. Вишневецького, 36/1 та припинення Договору оренди (найму) нежитлового приміщення від 30.07.2013р., укладеного між ПУАТ ФІДОБАНК та власниками вищевказаного нежитлового приміщення в особі уповноваженого ОСОБА_6

У зв'язку закриттям відділення банку виникла необхідність у припиненні договору суборенди. Тому між ПУАТ ФІДОБАНК та Відповідачем було підписано Додаткову угоду №2 від 14.06.2016р. до Договору суборенди нежитлового приміщення №01/10/15 від 01.10.2015р. (а.с. 18), за умовами якої було внесено зміни до п.2.1 щодо встановлення строку користування об'єктом суборенди до 29.07.2016р. (включно). Всі інші умови Договору залишились без змін.

29.07.2016р. між сторонами підписано Акт приймання передачі приміщення про повернення об'єкта суборенди (а.с. 19).

Відповідно до п. 6.2.3 Договору Відповідач зобов'язувався в строк та в порядку визначеному цим Договором сплачувати суборендну плату.

Відповідно до п.3.3 Договору Суборендар сплачує суборендну плату на підставі цього Договору до 25 числа місяця за поточний місяць суборенди шляхом переказу коштів на рахунок Суборендодавця, за реквізитами вказаними у р.12 цього Договору.

В порушення умов Договору Відповідач своєчасно та у повному обсязі суборендну плату не сплатив. За ним утворилась заборгованість 3527,07 грн.

27.02.2017р. на адресу Відповідача направлено лист вих.№1-1-1-1/392-ЛК з вимогою щодо сплати заборгованості за Договором суборенди (а.с. 20).

Вимога залишилась без задоволення.

Позивач зазначає, що він неодноразово нагадував Відповідачу про сплату боргу по Договору суборенди, направляючи повідомлення на електронну адресу ТОВ Інприс (а.с. 21-25).

Станом на 28.12.2018р. за Відповідачем рахується заборгованість за Договором суборенди, що становить - 3527,07 грн., що є предметом спору.

Невиконання Відповідачем умов Договору, непогашення орендної плати стали причиною звернення Позивача до суду за захистом порушеного права для примусового стягнення боргу по суборендій платі.

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності та за своїм внутрішнім переконанням, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з таких правових підстав та мотивів.

Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. №14 Про судове рішення у цивільній справі , рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 Про судове рішення рішення з господарського спору повинно прийматись у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Згідно ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Частина 2 ст. 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає зобов'язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Сторони є самостійними юридичними особами та суб'єктами господарювання на ринку послуг та орендних відносин в Україні.

Відносини між сторонами слід розцінювати як відносини оренди майна, що врегульовано вимогами гл. 58 ЦК України, положеннями ГК України про господарський договір. Суд вважає, що сторонами договору суборенди нежитлового приміщення від 01.10.2015р. №01/10/15 досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору. Суд враховує також презумпцію правомірності правочину (положення ст. 204 ЦК України).

Суд також враховує, що дія договору суборенди нежитлового приміщення від 01.10.2015р. №01/10/15 припинена з 29.07.2016р. за згодою сторін. В цей же день, 29.07.2016р. між Позивачем та Відповідачем підписано Акт приймання передачі приміщення про повернення об'єкта суборенди, але орендна плата в сумі 3527,07 грн. не відшкодована позивачу за липень 2016р.

Згідно частини 1 статті 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку - є господарським зобов'язанням.

Згідно з частиною 1 статті 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 759 ЦК України, ст. 283 ГК України орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування об'єктом незалежно від результату господарської діяльності.

Таким чином, у Відповідача виникло зобов'язання щодо внесення орендної плати за суборенду об'єкта нерухомості на умовах договору суборенди нежитлового приміщення від 01.10.2015р. №01/10/15 - за липень 2016р.

Наявність заборгованості 3527,07 грн. по грошовому зобов'язанню відповідача підтверджується поданими документами в справу. Відповідач не заперечив використання майна Позивача за плату.

На час звернення Позивача до суду заборгованість 3527,07 грн. сплачена не була.

Відповідач не надав доказів повного погашення боргу перед позивачем по суборенді майна, позовні вимоги визнав повністю.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Позивачем доведено право на стягнення з Відповідача на свою користь 3 527,07 грн. боргу по суборенді майна (а.с. 26).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд вважає, що позивачем використано належний спосіб захисту свого порушеного права відповідно до приписів ст.ст. 15, 16 ЦК України.

За приписом статті 86 цього кодексу Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Заборгованість по суборенді об'єкта нерухомості на умовах Договору в сумі 3 527,07 грн. підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача.

Відповідно до ст.ст. 74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права.

Відповідно до приписів ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини в суспільстві.

Суд зазначає, що проведення оплати боргу відповідачем під час розгляду справи та неподання ним доказів у справу має враховуватись виконавчою службою при виконанні рішення суду в ході виконавчого провадження. Суд вважає, що відповідач мав достатньо часу для проведення розрахунку.

Згідно ст. 129 ГПК України судові витрати належить покласти на Відповідача та стягнути на користь Позивача 881,00 грн. судового збору.

Відповідно до приписів ст. 130 ГПК України при визнанні позовних вимог відповідачем з останнього стягується 50% судового збору на користь позивача. Решта 50% сплаченого судового збору підлягають поверненню з державного бюджету позивачу за його мотивованою письмовою заявою. Поверненню позивачу підлягає 881,00 грн. судового збору з державного бюджету.

Керуючись ст.ст. 129, 130, 232, 233, 236-241 ГПК України, ст. 7 Закону України Про судовий збір , господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «ІНПРИС» , м. Черкаси, вул. Чехова, 53, оф. 207, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 38595260, номер рахунку в банку невідомий

на користь публічного акціонерного товариства «ФІДОБАНК» , м. Київ, вул. В.Васильківська, 10 (поштова адреса: АДРЕСА_1), код ЄДРПОУ 14351016, номер рахунку в банку невідомий

3 527,07 грн. заборгованості та 881,00 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повернути публічному акціонерному товариству «ФІДОБАНК» , м. Київ, вул. В.Васильківська, 10 (поштова адреса: АДРЕСА_1), код ЄДРПОУ 14351016

з Державного бюджету України судовий збір, сплачений по платіжному дорученню №421055103 від 10.08.2018 в сумі 881,00 грн. (вісімсот вісімдесят одна гривня).

Оригінал платіжного доручення залишити в справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складення повного судового рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції на вказане рішення.

Повне рішення складено 03.04.2019р.

Суддя Г.М. Скиба