ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 квітня 2019 року м. ОдесаСправа № 923/925/18 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Принцевської Н.М.;
суддів: Разюк Г.П., Савицького Я.Ф.;
(Південно-західний апеляційний господарський суд, м.Одеса, проспект Шевченка,29)
Секретар судового засідання: Соловйова Д.В.;
За участю представників сторін:
Від Головного управління Держгеокдастру у Херсонській області - ОСОБА_1, довіреність №32-21-0.62-4/62-19, від 02.01.19;
від Фермерського господарства „НІКА» - ОСОБА_2, довіреність №б/н, від 17.11.17;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління Держгеокдастру у Херсонській області
на рішення Господарського суду Херсонської області від 27.11.2018 року
по справі №923/925/18
за позовом Фермерського господарства "Багатопрофільне фермерське господарство НІКА"
до Головного управління Держгеокдастру у Херсонській області
про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі,-
(суддя першої інстанції: Пригуза П.Д., дата та місце ухвалення рішення: 27.11.2018, Господарський суд Херсонської області, м.Херсон, вул. Театральна, 18)
У жовтні 2018 року Фермерського господарства "Багатопрофільне фермерське господарство НІКА" (далі - ФГ НІКА ) звернулось до Господарського суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про визнання укладеною між ФГ «НІКА» та Головним управлінням Держгеокадастру в Херсонській області додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 35,9523 га, в тому числі ріллі 35,9523 га (кадастровий номер 6522155700:02:009:0012), розташованої за межами населених пунктів на території Партизанської сільської ради Генічеського району Херсонської області до договору оренди від 05.10.07 , зареєстрованого в Генічеському реєстраційному окрузі Херсонської філії ДП «Центр ДЗК» 26 листопада 2007 року за номером № 4АА001971-040772000003, строком на 10 років із встановленням орендної плати в розмірі 4% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки за один рік.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідно до ст. 33 Закону України "Про оренду землі", після закінчення строку укладеного між сторонами договору оренди від 26.11.2007, позивач отримав право на поновлення цього договору. Позивач стверджує, що належним чином виконував зобов'язання за договором, на виконання вимог пункту 8 договору направив Головному управлінню Держгеокадастру у Херсонській області лист-повідомлення, який вручено відповідачеві 29.09.2017 із проектом додаткової угоди, відповіді на який не отримав, продовжує користуватися земельною ділянкою. Позивач не погоджується із листами-повідомленнями відповідача щодо відмови у поновленні договору через неналежне виконання ним умов договору.
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 27.11.2018 (суддя - Пригуза П.Д.) позов задоволено повністю, визнано укладеною між ФГ «НІКА» та Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області додаткову угоду (договір) про поновлення договору оренди земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 35,9523 га, в тому числі ріллі 35,9523 га (кадастровий номер 6522155700:02:009:0012), розташованої за межами населених пунктів на території Партизанської сільської ради Генічеського району Херсонської області до договору оренди землі від 05 жовтня 2007 року, зареєстрованого в Генічеському реєстраційному окрузі Херсонської філії ДП «Центр ДЗК» 26 листопада 2007 року за номером № 4АА001971-040772000003, строком на 10 років із встановленням орендної плати в розмірі 4% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки за один рік.
Суд першої інстанції зазначив, що позивач у належній письмовій формі звернувся до відповідача з пропозицією щодо поновлення договору на підставі переважного права та надав проект додаткової угоди (додаткового договору) до чинного договору оренди.
Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Херсонської області від 27.11.2018 по даній справі, Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Зокрема, апелянт зазначає, що орендарем було надіслано на його адресу не проект додаткової угоди, а проект нового договору оренди землі (що має зовсім інший порядок укладання), який позивач називає додатковою угодою.
На переконання відповідача, судом першої інстанції не враховано в повній мірі та не досліджено встановлений законом порядок пролонгації договірних правовідносин, якго сторони мають дотримуватися при поновленні договору, якщо такий намір наявний у сторін.
Крім того, апелянт зазначає, що пропозиція Головного управліня Держгеокадастру у Херсонській області та умови договору щодо перегляду розміру орендної плати фермерським господарством проігнорована, а орендна плата за користування земельною ділянкою не переглядалась протягом 10 років.
Відповідач зазначає, що позивачем не переглянуто розмір орендної плати, чим порушено належне виконання істотних умов договору оренди землі, які встановлені пунктами 8,12 та порядок пролонгації договірних правовідносин.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.01.2019 відкрито апеляційне провадження у справі №923/925/18 за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокдастру у Херсонській області на рішення Господарського суду Херсонської області від 27.11.2018.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду 12.02.2019 розгляд апеляційної скарги Головного управління Держгеокдастру у Херсонській області на рішення Господарського суду Херсонської області від 27.11.2018 по справі №923/925/18 призначено в судовому засіданні 11.03.2019 о 12-30 год. в приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду.
26.02.2019 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання Головного управління Держгеокдастру у Херсонській області про участь в судовому засіданні, яке призначене на 11.03.2019 року, в режимі відеоконференції в приміщенні Господарського суду Херсонської області (73003, м.Херсон, вул.Театральна,18).
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.03.2019 в задоволенні клопотання Головного управління Держгеокдастру у Херсонській області про проведення судового засідання по справі №923/952/18, в режимі відеоконференції - відмовлено, у зв'язку з відсутністю технічної можливості.
11.03.2019 на електронну адресу Південно-західного апеляційного господарського суду від Фермерського господарства „НІКА» надійшло клопотання про відкладення судового засідання по справі №923/925/18, у зв'язку з неможливістю забезпечити явку представника в судове засідання.
Крім того, від позивача надійшло клопотання про проведення наступного судового засідання по справі №923/925/18 в режимі відеоконференції в приміщенні Господарського суду Херсонської області.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.03.2019 відкладено розгляд справи №923/925/18 на 01.04.2019, судове засідання по справі призначено в режимі відеоконференції.
В судовому засідані 01.04.2019, яке відбулося в режимі відеоконференції, представник відповідача підтримав доводи, викладені ним в апеляційній скарзі, наполягав на її задоволенні та скасуванні рішення суду першої інстанції. Представник позивача заперечував проти доводів апелянта, просив залишити апеляційну саргу Головного управління Держгеокдастру у Херсонській області без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін.
Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та не оспорюється сторонами, 05.10.2007 між ФГ «НІКА» та Генічеською районною державною адміністрацією укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель запасу Партизанської сільської ради Генічеського району Херсонської області загальною площею 35, 95 га (рілля).
Вказанйи договір зареєстрований у Генічеському реєстраційному окрузі Херсонської філії ДП «Центр ДЗК» , про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 26.11.2007 №4АА001971-040772000003 (а.с. 16-19).
Пунктом 8 договору передбачено, що він укладений на 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 15 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендаря про намір продовжити його дію (а.с. 16).
Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п. 42 Договору).
Отже, договір є чинним протягом 10 років до 26.11.2017 включно.
Пунктом 12 договору передбачено, що розмір орендної плати переглядатися щороку.
Відомості про внесення змін до договору оренди земельної ділянки стосовно розміру орендної плати, а також щодо зміни орендодавця - відсутні.
На підставі змін в законодавстві цивільні права та обов'язки за спірним договором перейшли від Генічеської районної державної адміністрації до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області як до органу, уповноваженого державою здійснювати функції розпорядження земельними ділянками державної власності.
Так, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» № 5245-VI від 06.09.2012, який набрав чинності з 01.01.2013, землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими. Землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, які перебувають у комунальній власності чи на яких розташовані об'єкти нерухомого майна комунальної власності, є землями державної власності.
Позивачем на адресу відповідача спрямовано заяву про встановлення розміру орендної плати у 4 % від нормативної грошової оцінки землі та продовження строку дії договору на 10 років (а.с. 27).
До вказаної заяви додано проект договору оренди земельної ділянки, витяг з Державного земельного кадастру та довідка з Генічеської ОДПІ про відсутність заборгованості по орендній платі. Зазначені документи, відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, отримані відповідачем 29.09.2017 (а.с. 28-31).
У відповіді Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 03.11.2017 повідомлено позивача, що листом від 28.01.2016 №19-21-0.102-3326/2-16 позивачу запропоновано звернутися до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області для пролонгації договору та перегляду розміру орендної плати. Враховуючи, що позивачем не переглянуто розмір орендної плати, порушено умови договору оренди землі встановлені пунктами 8, 12 та порядок пролонгації договірних правовідносин, відповідач інформував позивача стосовно заперечення у поновленні договору оренди землі та припинення дії договору з 27.11.2017 року, у зв'язку із закінченням строку на який його було укладено. Повідомлялося, що про припинення договору оренди землі буде видано відповідний наказ (а.с. 32).
Позивач повторно просив про продовження строку дії договору на 10 років на умовах, передбачених законодавством України - тобто, на умовах, які, як пояснив представник позивача, мав запропонувати орендодавець (а.с. 33).
Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області відповіді на пропозиції орендаря від 14.11.2017 не надано.
Крім того, відповідачем видано наказ від 28.11.2017 за №21-5172/18-17-СГ «Про припинення права оренди земельної ділянки» (а.с. 36).
У вказаному наказі вирішено припинити з 27.11.2017 право оренди земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 35,9523 га, в тому числі ріллі 35,9523 га (кадастровий номер 6522155700:02:009:0012), надане ФГ «НІКА» , посвідчене договором оренди землі від 26.11.2007 №4АА001971-040772000003, розташованої за межами населених пунктів на території Партизанської сільської ради Генічеського району Херсонської області, у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено; повернуто спірну земельну ділянку до земель запасу сільськогосподарського призначення державної власності Партизанської сільської ради Генічеського району Херсонської області.
Також, відповідач листом від 12.12.2017 № 0-21-0.302-9375/2-17 «про розгляд листів» повідомив про припинення права оренди та про наступне включення цієї земельної ділянки у перелік земель, що виставляються на земельні торги у формі аукціону. В своїх листах відповідач зазначив, що саме з вини позивача до договору не вносились зміни щодо розміру орендної плати щороку відповідно до п. 12 договору оренди.
Крім того, зазначені правовідносини та обставини, що склалися між сторонами, були предметом розгляду у справі № 923/46/18 за участю цих же сторін.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.07.2018 у справі №923/46/18 частково скасовано рішення Господарського суду Херсонської області від 07.03.2018 по даній справі, визнано недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області № 21-2172/18-17-СГ від 28.11.2017, рішення суду в частині відмови у зобов'язанні укладення договору оренди землі на новий строк залишено без змін.
Апеляційний господарський суд зазначив, що за фактичних обставин, що встановлені судом для захисту свого права відповідно до вимог ст. 33 Закону України «Про оренду землі» , позивач має право звернутись до відповідача з заявою про укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі.
Вказані обставини і стали підставою для звернення ФГ НІКА до Господарського суду Херосонської області з відповідним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, з огляду на наступне.
За положеннями ч.ч.1, 2 ст.11 Цивільного Кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст.202 Цивільного Кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Статтею ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Суд апеляційної інстанції зазначає, що між сторонами виникли земельні відносини, які ґрунтуються на договорі оренди землі, регулюються земельним законодавством з питань оренди земель державної та комунальної власності, цивільним та господарським законодавством України, зокрема, щодо внесення змін до діючого договору оренди та заміни сторони у зобов'язанні.
Відповідно до положень ст. 1 Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно зі ст. 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально (ч. 1 ст.14 Закону України "Про оренду землі").
Передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі (ч.1 ст.17 Закону України "Про оренду землі").
Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1-5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що для застосування положень ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов'язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.
Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення із проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі").
Частиною 6 ст. 33 зазначеного Закону врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору).
При цьому необхідно звернути увагу, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно із цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв'язку з належним виконанням договору оренди землі. Відсутність такого заперечення, як уже зазначалося, може мати прояв у "мовчазній згоді".
У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов'язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону України "Про оренду землі", і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.
У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі". При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.
Отже, підстави для поновлення договору оренди земельної ділянки, передбачені у ч.ч. 1- 5 і ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", не пов'язані одна з іншою.
Таким чином норми статті 33 Закону України "Про оренду землі" дозволяють продовжувати орендні правовідносини, але у першому випадку - це право повинно бути реалізовано до закінчення дії договору оренди на підставі звернення орендаря, а у другому - це право може настати у разі продовження орендарем користування землею за відсутності заперечення іншої сторони протягом визначеного строку після закінчення строку договору оренди, але у будь-якому випадку з укладенням додаткової угоди.
У якості підстави позову у даній справі позивач зазначив ст. 33 Закону України "Про оренду землі", з посиланням на своєчасне звернення до відповідача із повідомленням про намір скористатись переважним правом на укладення договору на новий строк.
За змістом ч.ч. 1, 2 Закону України "Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.
Згідно зі ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Як вбачається з матеріалів справи, доданий до заяви проект договору оренди земельної ділянки має назву «Договір оренди землі «додаток до договору від 05 жовтня 2007 року» .
У вступній частині Договору зазначаються сторони Орендодавець Головне управління Держгеокадастру в Херсонській області в особі
Далі за текстом визначається Предмет договору оренди - земельна ділянка державної власності сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 6522155700:02:009:0012). Вказана загальна площа об'єкту оренди земельної ділянки - 39,9523 га.
Також за змістом проекту договору орендна плата встановлюється у розмірі 4% від нормативної грошової оцінки землі, а строк дії договору - 10 років.
Загальний текст проекту договору містить 43 пункти, які за твердженнями позивача відповідають змісту типового договору оренди землі, що затверджений відповідними постановами Кабінету Міністрів України.
Таким чином, орендарем було надіслано не проект додаткової угоди , а проект нового договору оренди землі, що не відповідачє вимогам ст. 33 Зкону України Про оренду землі .
Суд апеляційної інстанції зазначає, що із позовом про укладення додаткової угоди на нових істотних умовах з підстав передбачених ч.ч.1-5 Закону України "Про оренду землі" позивач мав право звертатися до суду лише у разі їх узгодження між сторонами.
Таким чином, домовленості сторін щодо зміни істотних умов договору не відбулося, яка є однією з умов, передбачених при поновленні договору оренди.
При цьому, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно з ч.9 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.
У постанові Верховного Суду від 06.12.2018 у справі 908/1634/17 вказаний наступний правовий висновок:
5.4. Крім того, як убачається зі змісту позовної заяви, ФГ "Широкий лан" заявило вимогу про визнання поновленим на той самий строк і на тих же умовах договору оренди земельної ділянки від 23.07.2009, укладеного між ФГ "Широкий лан" і Мелітопольською райдержадміністрацією, отже по суті вимогу про визнання юридичного факту поновлення договору оренди, а не про укладення відповідної додаткової угоди, як це передбачено частиною 8 зазначеної норми, позивач не надав редакції проекту угоди про продовження договору, яка з урахуванням частини 9 статті 238 Господарського процесуального кодексу України має бути викладена у резолютивній частині судового рішення на підтвердження умов укладення відповідної угоди.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі №921/43/18.
Крім того, в постанові Верховного Суду від 11.09.2018 у справі №911/1170/17 викладений такий правовий висновок:
"Окрім того, предметом розгляду у даній справі є вимога позивача про зобов'язання відповідача укласти договір про залучення коштів замовників будівництва об'єктів архітектури, що здаються в експлуатацію, на розвиток інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури селища Гостомель в запропонованій позивачем редакції.
Натомість, судами попередніх інстанцій встановлено, що проект даного правочину позивач в позовних вимогах не зазначив, хоча згідно з вимогами ч. 9 ст. 238 ГПК України у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.
Тобто, вирішуючи дану категорію спорів у своїх рішеннях господарські суди повинні зазначати, зокрема, у рішенні про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект цього договору.
Проте в даному випадку, судова колегія вважає, що вимоги позивача не узгоджуються з положеннями ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не містять відповідних умов з посиланням на поданий позивачем проект додаткової угоди.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі №915/1401/17.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в позові та в резолютивній частині судового рішення в обов'язковому порядку мають вказуватися позовні вимоги та рішення суду з кожної спірної умови договору або умови всього договору, якщо інша сторона взагалі відмовляється від укладення відповідного договору.
При цьому, посилання на поданий позивачем проект договору не спростовує необхідності в позові та в резолютивній частині судового рішення в обов'язковому порядку вказувати позовні вимоги та рішення суду з кожної спірної умови договору або умови всього договору, якщо інша сторона взагалі відмовляється від укладення відповідного договору, що має місце в даному випадку.
Проте, ФГ НІКА всупереч вищевказаним положенням ч.9 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України звернулося, а суд першої інстанції задовольнив позов про визнання укладеною додаткової угоди спірної земельної ділянки шляхом укладення додаткової угоди в редакції, наданій позивачем відповідачу, без викладення в позові та у резолютивній частині судового рішення змісту цієї додаткової угоди.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження домовленості сторін щодо істотних умов договору, нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, з огляду на заперечення відповідача щодо поновлення договору оренди земельної ділянки, суд апеляційної інстанції вважає, що позовні вимоги ФГ НІКА задоволенню не підлягають.
Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції було порушено норми процесуального права та невірно застосовано норми матеріального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.
Відповідно до ч.1 ст.277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин, Південно-західний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга Головного управління Держгеокдастру у Херсонській області на рішення Господарського суду Херсонської області від 27.11.2018 року по справі №923/925/18 підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд,
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокдастру у Херсонській області на рішення Господарського суду Херсонської області від 27.11.2018 року по справі №923/925/18 задовольнити.
Рішення Господарського суду Херсонської області від 27.11.2018 року по справі №923/925/18 скасувати.
В задоволенні позовних вимог Фермерського господарства "Багатопрофільне фермерське господарство НІКА" до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про визнання укладеною між Фермерським господарством «НІКА» та Головним управлінням Держгеокадастру в Херсонській області додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 35,9523 га, в тому числі ріллі 35,9523 га (кадастровий номер 6522155700:02:009:0012), розташованої за межами населених пунктів на території Партизанської сільської ради Генічеського району Херсонської області до договору оренди від 05.10.07 , зареєстрованого в Генічеському реєстраційному окрузі Херсонської філії ДП «Центр ДЗК» 26 листопада 2007 року за номером №4АА001971-040772000003, строком на 10 років із встановленням орендної плати в розмірі 4% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки за один рік - відмовити.
Стягнути з Фермерського господарства "Багатопрофільне фермерське господарство НІКА" (інд.код 327858, вул..Чкалова, 79, м.Генічеськ, Херсонська обл.) на користь Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (інд.код 39766281, вул.Університетська, 136-а, м.Херсон) 2643,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
Доручити Господарському суду Херсонської області видати наказ.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст.ст. 288, 289 ГПК України.
Повний текст постанови складено і підписано 04.04.2019 року.
Головуючий Н.М. Принцевська
Судді: Я.Ф. Савицький
ОСОБА_3
Суд | Південно-західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 01.04.2019 |
Оприлюднено | 04.04.2019 |
Номер документу | 80921180 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Південно-західний апеляційний господарський суд
Принцевська Н.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні