Рішення

від 01.04.2019 по справі 903/63/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01 квітня 2019 р. Справа № 903/63/19

Господарський суд Волинської області в складі судді Дем'як В. М., за участю секретаря судового засідання Ведмедюка М. П., розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс Відродження", м. Луцьк

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Вог Рітейл", м. Луцьк

про стягнення 588200,00грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув

від відповідача: не прибув

Встановив: позивач - ТзОВ Ресурс Відродження" звернувся до господарського суду з позовом до ТзОВ "Вог Рітейл", в якому просить суд стягнути з відповідача 588200,00грн. заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору № 6/06 послуг з надання персоналу для забезпечення роботи комплексів автозаправних станцій та обслуговування нафтобаз від 01.06.2019р.

Представник через відділ документального забезпечення та контролю подав відзив на позовну заяву вх. № 01-57/1414/19, в якому позовні вимоги визнав повністю, не виконання своїх обов'язків по договору послуг з надання персоналу № 6/06 від 01.06.2016р. пояснив, що відповідач перебуває у скрутному фінансовому становищі.

Ухвалою суду від 11.03.2019р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 01.04.2019р.

Представник позивача в призначене судове засідання не прибув, причину неявки представника суд не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (ухвали суду від 11.03.2019р. згідно поштового повідомлення № 4301037025741 про вручення рекомендованої кореспонденції).

У визначений судом день та час відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, причину неявки представника суд не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (ухвали суду від 11.03.2019р. згідно поштового повідомлення № 4301037025750 про вручення рекомендованої кореспонденції).

Згідно із ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Проаналізувавши подані позивачем на обґрунтування позовних вимог докази, відзив відповідача, беручи до уваги те, що сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення розгляду даної справи по суті, господарський суд вважає за можливе в даному судовому засіданні розглянути справу за відсутності представників сторін, за наявними у ній матеріалами відповідно до приписів ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

01.06.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ресурс Відродження" (виконавець - позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вог Рітейл" (замовник - відповідачем) укладено договір послуг з надання персоналу №6/06 (далі - договір), відповідно до умов якого виконавець зобов'язується надати послуги з надання персоналу для забезпечення роботи комплексів автозаправних станцій та обслуговування нафтобаз, а замовник зобов'язується прийняти надані послуги та оплатити їх вартість.

Згідно п. 1.2 договору визначено, що забезпечення персоналом замовника для надання послуг в межах цього договору може передбачати підбір кандидатів, що виконується згідно письмових заявок замовника.

Пунктом 1.5 договору передбачено, що факт надання виконавцем послуг на користь замовника оформляється актом приймання - передачі наданих послуг, який підписується повноважними представниками сторін в останній робочий день місяця, в якому надавались такі послуги. У дводенний термін з моменту отримання акту приймання – передачі наданих послуг замовник підписує його або надає виконавцю в письмові формі мотивовану відмову від його підписання. При ненаданні виконавцю відповіді у вказаний термін, акт приймання - передачі наданих послуг вважається підписаним замовником.

Відповідно до п.п. 2.1., 2.3. договору сторони визначили, що вартість послуг визначається щомісячно у додатку до цього договору, що є його невід'ємною частиною. Оплата фактично наданих послуг здійснюється на підставі виставлених рахунків, але не пізніше 10 банківських днів з дня підписання сторонами акту приймання - передачі наданих послуг, якщо інший строк (термін) оплати письмово не визначено сторонами.

На виконання умов договору, позивач взяті на себе зобов'язання виконав в повному обсязі на загальну суму 6758340,00грн., що підтверджується актами виконаних робіт: № 1 від 30.06.2016р. на суму 709170,00грн, № 3 від 31.07.2016р. на суму 675205,00грн., № 5 від 31.08.2016р. на суму 688140,00грн., № 7 від 30.09.2016р., № 9 від 31.10.2016р., № 11 від 30.11.2016р. на суму 766450,00грн., № 13 від 31.12.2016р. на суму 828050,00грн., № 15 від 31.01.2017р. на суму 1520405,00грн. та додатками до договору: № 1 від 01.06.2016р., № 2 від 01.07.2016р., № 3 від 01.08.2016р., № 4 від 01.09.2016р., № 5 від 01.10.2016р., № 6 від 01.11.2016р., № 7 від 01.12.2016р., №8 від 01.01.2017р. (а.с. 13-27).

Позивач 19.06.2018р. на адресу відповідача надіслав вимогу за №19-06/18 про погашення заборгованості (а.с. 29-30).

Відповідач листом вих № 03-07/18 від 03.07.2018р. визнав борг в сумі 588200,00грн., повідомив, що перебуває в нестабільному фінансовому становищі, в зв'язку з чим не може провести розрахунок з ТзОВ "Ресурс Відродження" (а.с. 31).

Проте, відповідач взяті на себе, згідно договору, зобов'язання в частині проведення розрахунків виконав частково в сумі 6170140,00грн., що підтверджується актом взаєморозрахунків станом на 03.12.2018р. (а.с. 28), заборгованість на день розгляду справи становить 588200,00грн.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, ст. 11 Цивільного кодексу України обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, непередбачених законом, але таких які йому не суперечать.

Як встановлено, між позивачем та відповідачем виникли цивільні права та обов'язки на підставі договору № 6/06 послуг з надання персоналу для забезпечення роботи комплексів автозаправних станцій та обслуговування нафтобаз від 01.06.2019р.

У відповідності до ст. 173 ГК України та ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності із ст. 610, п. 1 ст. 611, п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи зазначене, позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 588200,00грн/, підставна та підлягає до задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість , достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані стороною докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлена позивачем вимога щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 588200,00грн., підтверджена матеріалами справи, визнана відповідачем та підлягає до задоволення .

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а тому ТзОВ "Ресурс Відродження" слід повернути із Державного бюджету України 4411,50грн.

У зв'язку задоволенням позову відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі в розмірі 4411,50грн. (50 відсотків від сплаченої суми судового збору) покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 130, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Вог Рітейл" (м. Луцьк, вул. Кременецька 38, код ЄДРПОУ 378215447) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс Відродження" (43023, м. Луцьк, вул. Єршова 2, код ЄДРПОУ 40488842) 588200,00грн. заборгованості та 4411,50грн. в повернення витрат по сплаті судового збору.

3. Головному управлінню Державної казначейської служби України у Волинській області повернути Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс Відродження" (43023, м. Луцьк, вул. Єршова 2, код ЄДРПОУ 40488842) 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову платіжним дорученням № 1046 від 27.12.2018р. в сумі 4411,50грн. (оригінал платіжного доручення № 4048 від 27.12.2018р. знаходиться в матеріалах справи №903/63/19).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повне рішення складено: 04.04.2019р.

          Суддя                                                                      В. М. Дем`як