Рішення

від 04.04.2019 по справі 904/353/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.04.2019м. ДніпроСправа № 904/353/19 Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Петренко І. В.

розглянувши у порядку письмового провадження без виклику учасників, справу

за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МЕТАЛ УКРАЇНИ 2000"

до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ДНІПРОВАЖМАШ"

про стягнення 424301,09грн., з яких 272668,00грн. основної заборгованості та 151633,09грн. пені (договір поставки №61/06 від 23.01.2018)

Представники: справу розглянуто без виклику представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МЕТАЛ УКРАЇНИ 2000" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ДНІПРОВАЖМАШ" (далі - відповідач) в якій просить суд стягнути 424301,09грн., з яких 272668,00грн. основної заборгованості та 151633,09грн. пені (договір поставки №61/06 від 23.01.2018).

Судові витрати по справі, а саме судовий збір у розмірі 6364,53грн., позивач просить суд покласти на відповідача.

Короткий зміст позовної заяви та узагальнення її доводів.

21.01.2018 між позивачем та відповідачем укладено договір поставки №61/06 від 23.01.2018.

Факт виконання позивачем взятих на себе зобов'язань за договором підтверджується наступними документами:

- видаткова накладна №2 від 25.01.2018, товарно-транспортна накладна №002 від 25.01.2018; акт приймання металів чорних (вторинних) №2 від 25.01.2018;

- видаткова накладна №4 від 26.01.2018, товарно-транспортна накладна №002 від 26.01.2018; акт приймання металів чорних (вторинних) №4 від 26.01.2018;

- видаткова накладна №10 від 31.01.2018, товарно-транспортна накладна №004 від 31.01.2018; акт приймання металів чорних (вторинних) №10 від 31.01.2018;

- видаткова накладна №9 від 31.01.2018, товарно-транспортна накладна №003 від 31.01.2018; акт приймання металів чорних (вторинних) №9 від 31.01.2018;

- видаткова накладна №8 від 31.01.2018, товарно-транспортна накладна №005 від 31.01.2018; акт приймання металів чорних (вторинних) №8 від 31.01.2018;

- видаткова накладна №13 від 02.02.2018, товарно-транспортна накладна №006 від 02.02.2018; акт приймання металів чорних (вторинних) №13 від 02.02.2018;

- видаткова накладна №18 від 08.02.2018, товарно-транспортна накладна №007 від 08.02.2018; акт приймання металів чорних (вторинних) №18 від 08.02.2018;

- видаткова накладна №23 від 09.02.2018, товарно-транспортна накладна №008 від 09.02.2018; акт приймання металів чорних (вторинних) №23 від 09.02.2018.

ОСОБА_1 звіряння взаємних розрахунків за 2018 рік позивач поставив продукцію на загальну суму 1454400,00грн., а відповідач її частково, у сумі 1183732,00грн., оплатив.

Отже, сума основного боргу складає 272668,00грн.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань позивач нарахував відповідачу пеню за період з 31.01.2018 по 11.08.2018, яка складає 151633,09грн.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/353/19 визначено суддю Петренка Ігоря Васильовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.01.2019.

Ухвалою від 05.02.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження. Учасників процесу повідомлено, що розгляд справи буде здійснюватися за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами. Сторін повідомлено, що процесуальні дії вчиняються протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі, а саме по 07.03.2019.

Щодо отримання сторонами ухвали від 05.02.2019 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.

Позивач ухвалу від 05.02.2019 отримав 20.02.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу господарського суду 27.02.2019.

Відповідач ухвалу від 05.02.2019 отримав 11.02.2019 , що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу господарського суду 19.02.2019.

Відповідачу роз'яснено право на надання відзиву протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Отже, строк для подачі відзиву сплив 26.02.2019.

Станом на 04.04.2019 відзив на позов не надано.

Господарський суд констатує, що відповідач своїм правом на подання відзиву на позов не скористався.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції .

Приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відтак, шістдесятиденний строк з дня відкриття провадження у справі спливає 05.04.2019.

04.04.2019 здійснено розгляд справи по суті.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (стаття 194 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Враховуючи приписи частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, беручи до уваги, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а є результатом оцінки належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, надаючи оцінку зібраним у справі доказам в цілому, і кожному доказу окремо, який міститься у справі, мотивуючи відхилення або врахування кожного доказу, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

ОСОБА_1 зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (частина 3 статті 180 Господарського кодексу України).

Між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МЕТАЛ УКРАЇНИ 2000" (далі - позивач, постачальник) та АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ "ДНІПРОВАЖМАШ" (далі - відповідач, покупець) укладено договір поставки №61/06 від 23.01.2018 (далі - договір).

Предметом договору визначено, що постачальник зобов'язується в порядку і терміни, встановлені цим договором, передати у власність покупцеві продукцію, в певній кількості, відповідної якості і по цінах, що вказані в специфікаціях, а покупець зобов'язується прийняти продукцію і сплатити її на умовах, визначених у цьому договорі (пункт 1.1 договору). Кількість, асортимент та ціни продукції, що поставляється, вказуються у специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору. Специфікації оформляються на кожну партію продукції, що поставляється (пункт 1.2 договору). Загальна кількість продукції, що поставляється за даним договором, визначається як наростаюча кількість по всіх поставках, проведених згідно оформлених специфікацій і накладних (пункт 1.3 договору).

Ціну договору визначено у розділі 2, а саме загальна сума цього договору визначається як наростаюча сума по всіх поставках, проведених протягом всього терміну дії цього договору згідно підписаних сторонами специфікацій (пункт 2.1 договору).

Строк. Договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2018 та пролонгується на кожний наступний календарний рік, якщо за 30 днів до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не заявила про своє бажання припинити його дію. У будь-якому випадку договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором (пункт 11.1 договору).

Відтак, сторонами погоджено істотні умови договору.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Договір у встановленому порядку не оспорений, не визнаний недійсним.

Таким чином, укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (частина 1 статті 265 Господарського кодексу України).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

ОСОБА_1 частини 6 статті 265 Господарського кодексу України та частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору поставки, є господарськими зобов'язаннями і згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 656 Цивільного кодексу України визначено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Статтею 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу (стаття 663 Цивільного кодексу України).

На виконання умов укладеного між сторонами договору позивач передав відповідачу товар на загальну суму 1456400,00грн. , що підтверджується:

- видатковою накладною №2 від 25.01.2018 на суму 228941,00грн., товарно-транспортною накладною №002 від 25.01.2018; актом приймання металів чорних (вторинних) №2 від 25.01.2018;

- видатковою накладною №4 від 26.01.2018 на суму 225885,00грн., товарно-транспортною накладною №002 від 26.01.2018; актом приймання металів чорних (вторинних) №__ від 26.01.2018;

- видатковою накладною №10 від 31.01.2018 на суму 264480,00грн., товарно-транспортною накладною №004 від 31.01.2018; актом приймання металів чорних (вторинних) №10 від 31.01.2018;

- видатковою накладною №9 від 31.01.2018 на суму 96520,00грн., товарно-транспортною накладною №003 від 31.01.2018; актом приймання металів чорних (вторинних) №9 від 31.01.2018;

- видатковою накладною №8 від 31.01.2018 на суму 56050,00грн., товарно-транспортною накладна №005 від 31.01.2018; актом приймання металів чорних (вторинних) №8 від 31.01.2018;

- видатковою накладною №13 від 02.02.2018 на суму 260756,00грн., товарно-транспортною накладною №006 від 02.02.2018; актом приймання металів чорних (вторинних) №13 від 02.02.2018;

- видатковою накладною №18 від 08.02.2018 на суму 87360,00грн., товарно-транспортною накладною №007 від 08.02.2018; актом приймання металів чорних (вторинних) №18 від 08.02.2018;

- видатковою накладною №23 від 09.02.2018 на суму 236408,00грн., товарно-транспортною накладною №008 від 09.02.2018; актом приймання металів чорних (вторинних) №23 від 09.02.2018.

Дослідивши вказані видаткові накладні господарський суд констатує, що останні підписано представниками сторін, підписи, яких засвідчено печатками підприємств позивача та відповідача. Відтак, зазначені видаткові накладні є належними доказами поставки товару позивачем відповідачу.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 3.1 договору визначено, що порядок розрахунків вказується в специфікаціях.

До договору підписано Специфікацію №1 від 23.01.2018, Специфікацію №2 від 26.01.2018, Специфікацію №3 від 30.01.2018.

Проаналізувавши умови специфікації господарський суд встановив, що Специфікаціями №1 від 23.01.2018, №2 від 26.01.2018, №3 від 30.01.2018 визначено ідентичні умови розрахунків, а саме не пізніше 2 (двох) календарних днів з дати постачання партії продукції.

Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним , і обов'язку постачальника за договором поставити товар відповідає обов'язок покупця оплатити його вартість.

Відтак, за вказаними видатковими накладними строк оплати є таким, що настав.

За отриманий від позивача товар відповідач розрахувався та повернув товар у загальному розмірі 1183732,00грн.

Господарський суд вважає, що відповідач визнав себе зобов'язаною особою по відношенню до позивача, оскільки до дій які свідчать про визнання боргу можуть відноситися дії з часткової оплати спірної заборгованості.

Доказів оплати товару в сумі 272688,00грн. відповідач не надав.

Доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, належними доказами не спростував.

Доказів повернення вказаного товару позивачу відповідачем не надано.

Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 272688,00грн. основної заборгованості є доведеними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

ОСОБА_1 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» , платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

ОСОБА_1 статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» , розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.1 договору визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за даною угодою, сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України. винна сторона у повному обсязі відшкодовує збитки, заподіяні іншій стороні неналежним виконанням зобов'язань.

Пунктом 7.4 договору визначено, що за невчасну сплату поставленої продукції, покупець сплачує постачальнику неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у момент нарахування, від суми несплаченої в строк продукції за кожен день прострочення.

Позивач нарахував пеню за період з 31.01.2018 по 11.08.2018, яка складає 151633,09грн.

Відповідач контррозрахунку не надав.

Господарський суд перевірив розрахунок пені та визнав його арифметично та методологічно неправильним. Відтак, господарський суд здійснив власний перерахунок пені та визнав вимогу такою, що підлягає задоволенню частково, а саме у розмірі 101996,80грн.

Судові витрати. З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 5619,87грн., з урахуванням того, що 88,30% позовних вимог позивача судом задоволено.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 254, 256-257, пунктом 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МЕТАЛ УКРАЇНИ 2000" (49102, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ ФОСФОРНА, будинок 8; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40083082) до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ДНІПРОВАЖМАШ" (49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ СУХИЙ ОСТРІВ , будинок 3; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 00168076) про стягнення 424301,09грн., з яких 272668,00грн. основної заборгованості та 151633,09грн. пені (договір поставки №61/06 від 23.01.2018) задовольнити частково.

Стягнути з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ДНІПРОВАЖМАШ" (49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ СУХИЙ ОСТРІВ , будинок 3; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 00168076) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МЕТАЛ УКРАЇНИ 2000" (49102, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ ФОСФОРНА, будинок 8; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40083082) 272668,00грн. (двісті сімдесят дві тисячі шістсот шістдесят вісім грн. 00 коп.) основної заборгованості; 101996,80грн. (сто одна тисяча дев'ятсот дев'яносто шість грн. 80 коп.) пені; 5619,87грн. (п'ять тисяч шістсот дев'ятнадцять грн. 87 коп.) судового збору.

В решті позовних вимог , а саме в частині стягнення з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ДНІПРОВАЖМАШ" (49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ СУХИЙ ОСТРІВ , будинок 3; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 00168076) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МЕТАЛ УКРАЇНИ 2000" (49102, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ ФОСФОРНА, будинок 8; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40083082) 49636,29грн. пені відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1,2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України).

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до пункту 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Дата підписання та складення повного судового рішення - 04.04.2019.

Суддя ОСОБА_2