Рішення

від 04.04.2019 по справі 905/424/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.04.2019р. Справа №905/424/19

за позовом Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» , м.Київ, в особі Дніпропетровської

філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» , м.Дніпро

до відповідача ОСОБА_1 соціального захисту населення Мангушської районної державної

адміністрації, смт.Мангуш

про стягнення інфляції та 3% річних в сумі 6398,90 грн.

Суддя Левшина Г.В.

при секретарі судового засідання Хохуля М.С.

Представники сторін:

від позивача не з'явився

від відповідача не з'явився

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком", м.Київ в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м.Дніпро, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, ОСОБА_1 соціального захисту населення Мангушської районної державної адміністрації, смт.Мангуш, про стягнення інфляції в сумі 4813,00 грн. та трьох процентів річних в сумі 1585,90 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань з компенсації витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах в період з грудня 2015р. по грудень 2016р., включно, що встановлено рішенням господарського суду Донецької області від 23.01.2018р. по справі №905/2414/17.

Ухвалою від 01.03.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/424/19 за правилами спрощеного позовного провадження.

25.03.2019р. від відповідача до канцелярії суду надійшов відзив на позовну заяву №0583/02 від 22.03.2019р., в якому останній заперечив проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на наступні обставини:

- Законом України « Про Державний бюджет України на 2016 р.» не передбачалось видатків у вигляді субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, договір на відшкодування витрат по наданню телекомунікаційних послуг пільговим категоріям населення між відповідачем та позивачем не укладався;

- у зв'язку з відсутністю бюджетних асигнувань встановлених кошторисом у 2016р., та у зв'язку з тим, що відповідач як розпорядник бюджетних коштів не брав на себе відповідних бюджетних зобов'язань, останній не несе відповідальності за відсутність фінансування на відшкодування витрат за надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах за 2015р. та 2016р.;

- відповідачем сплачена заборгованість після надходження відповідного фінансування, вимоги позивача про компенсування інфляційних втрат та трьох процентів річних після фактичного виконання рішення є неправомірними.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд встановив:

23.01.2018р. рішенням господарського суду Донецької області по справі №905/2414/17 75667,02 грн., позовні вимоги позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» , м.Київ в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» , м.Дніпро задоволені повністю, стягнуто з ОСОБА_1 соціального захисту населення Мангушської районної державної адміністрації заборгованість на відшкодування витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах у розмірі 75667,02 грн., а також судовий збір в сумі 1600,00 грн.

Згідно вказаного рішення суду встановлено, що в період з грудня 2015 року по грудень 2016 року включно Дніпропетровською філією Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» надавались телекомунікаційні послуги на пільгових умовах громадянам проживаючим на території Мангушського району Донецької області, які підпадають під дію п.19 ч.1 ст.12, п.10 ч.1 ст.13, п.18 ч.1 ст.14, п.20 ч.1 ст.15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» , п.11 ст.20, ст.21 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , п.6 ч.1 ст.6, ч.3 ст.7 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист» та п.4 ч.3 ст.13 Закону України «Про охорону дитинства» .

Як було встановлено рішенням, щомісячно у період з січня 2016 року по січень 2017 року включно на виконання п.10 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою №117 від 29.01.2003р. Кабінету Міністрів України на адресу управління соціального захисту населення Мангушської районної державної адміністрації, зокрема, до 25 числа місяця, що настає за звітним, згідно регламенту установи надавались на електронних носіях та на паперових носіях розрахунки щодо вартості послуг, фактично наданих громадянам пільгових категорій у минулому місяці, згідно із формою « 2-пільга» , що має наслідком проведення управлінням соціального захисту населення відповідних розрахунків на відшкодування понесених підприємством витрат.

За змістом вищевказаного рішення суду по справі №905/2414/17, відповідач не заперечував факту надання позивачем телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян у 2015р.-2016р., не оспорював їх обсягу, а також розміру понесених витрат на надання послуг на пільгових умовах.

Мотивуючи відмову у сплаті спірних коштів, відповідач посилався на відсутність фінансування.

Відтак, судом було встановлено, що телекомунікаційні послуги на пільгових умовах позивачем надавались на виконання імперативних законодавчих приписів, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку про те, що відповідач (як уповноважений державою орган) в силу закону зобов'язаний відшкодувати спірні витрати позивачу за рахунок бюджетних коштів.

Згідно висновків суду у справі №905/2414/17, відповідач такого відшкодування не здійснив, з огляду на що, за відповідачем за період з грудня 2015 року по грудень 2016 року виникла заборгованість у розмірі 75667,02 грн., наявність якої, зокрема, було підтверджено сторонами у акті звірки за період з 01.12.2015р. по 31.12.2016р.

Таким чином, у справі №905/2414/17 суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, внаслідок чого, рішенням суду стягнуто з відповідача на користь позивача грошові кошти в сумі 75667,02 грн.

Як встановлено, вищевказане судове рішення по справі №905/2414/17 набрало законної сили 23.02.2018р.

Відповідно до ч.5 ст.124, п.9 ст.129 Конституції України, ст.18 Господарського процесуального кодексу України судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов'язковому виконанню на всій території України.

Згідно приписів ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки рішенням господарського суду Донецької області від 23.01.2018р. по справі №905/2414/17 встановлений факт виникнення між сторонами зобов'язальних відносин на підставі закону, встановлено наявність у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 75667,02 грн. та порушення відповідачем строків виконання грошового зобов'язання, тому ці факти не повинні доводитися знову у відповідності з ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України. У зв'язку з цим, твердження відповідача про відсутність договірних відносин, в яких останній є боржником, суд не розглядає.

Крім того, вказаним рішенням суду було надано правову оцінку твердженням відповідача щодо відсутності бюджетного фінансування на відшкодування витрат із надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах. Враховуючи, що судом було встановлено безпідставність таких посилань та відхилено їх, аналогічні доводи відповідача щодо тих же обставин, суд у даній справі до уваги також не приймає.

Так, за змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з позицією ОСОБА_2 Верховного Суду, висловленою у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц.

Згідно з наявної в матеріалах справи виписки щодо про зарахування коштів, відповідачем рішення суду від 23.01.2018р. №905/2414/17 виконано у повному обсязі 23.06.2018р.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань, позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України нараховано та пред'явлено до стягнення за період з листопада 2017р. по травень 2018р. інфляцію в сумі 4813,00 грн. та три проценти річних в сумі 1582,90 грн. за період з 11.10.2017р. по 22.06.2018р.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вказана стаття визначає відповідальність за порушення грошового зобов'язання та її приписи підлягають застосуванню тільки у випадку прострочення боржником виконання грошового зобов'язання.

Відтак, виходячи зі змісту вказаної статті три проценти річних та інфляційні витрати - є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, адже виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно з правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду України від 26.04.2017р. у справі №918/329/16, прийнятій у зв'язку з неоднаковим застосування судами ст.625 Цивільного кодексу України щодо правової природи нарахувань, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України та обчислення перебігу строку позовної давності в спорах про стягнення 3% річних та інфляційних витрат, зазначено, що правовий аналіз положень ст.ст.526, 599, 611, 625 Цивільного кодексу України дає підстави вважати, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ст.625 цього Кодексу, за час прострочення.

Вказане також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23.01.2018р. у справі №906/1283/16.

Крім того, згідно з правовими висновками судів, інфляційні та річні не є додатковими вимогами в розумінні ст.266 ЦК України, внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених ст.625 Цивільного кодексу України, за весь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням і право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3% річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% та інфляції суд виходить з наступного.

Так, як встановлено рішенням суду від 23.01.2018р., внаслідок відсутності договірних відносин, сторонами не було узгоджено строку сплати відповідачем вартості наданих позивачем послуг.

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем до справи надано вимогу б/н від 27.09.2017р. про сплату грошових коштів в сумі 75667,02 грн. Отримання даної вимоги відповідачем 03.10.2017р. підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення, яка наявна у справі.

З урахуванням викладеного, період прострочення виконання відповідачем свого зобов'язання перед позивачем зі сплати грошових коштів в сумі 75667,02 грн. становить з 11.10.2017р. по 22.06.2018р.

Як наслідок, розрахунок трьох процентів річних та інфляційних втрат, проведений позивачем, є арифметично вірним, таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.

З урахуванням викладеного, враховуючи, що позов доведений позивачем та обґрунтований матеріалами справи, позовні вимоги про стягнення інфляції в сумі 4813,00 грн. та трьох процентів річних в сумі 1585,90 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір підлягає віднесенню на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.13, 74, 76, 129, 165, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» , м.Київ в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» , м.Дніпро до ОСОБА_1 праці та соціального захисту населення Мангушської міської ради, смт.Мангуш про стягнення інфляційних витрат в сумі 4813,00 грн. та трьох процентів річних в сумі 1585,90 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 праці та соціального захисту населення Мангушської міської ради (87400, Донецька область, Мангушський район, смт.Мангуш, вул.Поштова, б.65, код ЄДРПОУ 03197606) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (01601 м.Київ, бул.Т.Шевченка, буд.18, ЄДРПОУ 21560766) в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (49600 м.Дніпро, вул.Херсонська, 26, рах.№2600231843 в ПАТ «ПУМБ» , МФО 334851, ЄДРПОУ 25543196) інфляційні витрати в сумі 4813,00 грн. та три проценти річних в сумі 1585,90 грн., судовий збір в сумі 1921,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 04.04.2019р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 04.04.2019р.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Г.В. Левшина