Рішення

від 28.03.2019 по справі 908/256/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 17/27/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.03.2019 Справа № 908/256/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсун В.Л.

при секретарі судового засідання - Юсубовій Д.В.

розглянувши матеріали справи № 908/256/19

за позовною заявою: Служби безпеки України, 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 33

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Мік Трейд» , 69002, АДРЕСА_1

про стягнення 50 175,10 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 22/172-Д від 08.06.18;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № б/н від 03.01.19.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області з позовною заявою за вих. від 30.01.19 № 16/394 звернулась Служба безпеки України (далі СБУ) з вимогами про стягнення 50 175,10 грн. штрафних санкцій з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Мік Трейд» (надалі ТОВ «ТД «Мік Трейд» ).

Позовна заява обґрунтована порушенням відповідачем п. 5.1. договору № від 01.05.18 № 19/1-54д щодо строків виконання зобов'язання з поставки покупцю (позивачу) товару. За порушення строку поставки товару позивач (на підставі п. 7.3 договору, ст.ст. 193, 202, 222, ст. ст. 11, 258, 509, 611, ч. 2 ст. 615, ст. 629 ЦК України) просить суд стягнути з відповідача 50 175,10 грн. штрафних санкцій (пені).

Згідно з витягом з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.02.19 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 11.02.19 судом прийнято позовну заяву за вих. від 30.01.19 № 16/394 до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/256/19 за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 13.03.19.

11.03.19 до суду від позивача надійшла заява від 01.03.19 № 16/881 якою повідомлено про наявність у СБУ оригіналів документів, які додані до позовної заяви.

13.03.19 позивачем до суду подано заяву, в якій зазначено, що оригінали письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви зберігаються у позивача. Також у заяві проінформовано про відсутність ін. листування між сторонами, окрім наданого до суду.

13.03.19 відповідачем до суду подано відзив від 12.03.19 на позовну заяву та клопотання від 12.03.19 щодо зменшення штрафних санкцій на 80 % до суми 10035,02 грн., за змістом яких відповідач не заперечує, що ним дійсно було допущено порушення п. 5.1. договору та незначне прострочення поставки товару згідно кількості днів вказаних позивачем. Вказує, що прострочення відповідача сталось через об'єктивні виправдальні причини. Зокрема, у зв'язку із тим, що відповідач у період виготовлення замовленого позивачем товару за договором виконував значний обсяг замовлень для іншого замовника сектору Державного бюджету України, прострочення за якими відповідачем не допущено. Також відповідач зазначив, що не отримував передоплати за замовлений позивачем товар і здійснив забезпечення виконання замовлення за власні кошти. Товар позивачем оплачено вже після поставки. Крім того, на думку відповідача, позивач не зазнав ніяких збитків або шкоди у зв'язку із незначним простроченням відповідачем поставки товару по договору.

У судовому засіданні 13.03.19 судом оголошено перерву на 28.03.19.

21.03.19 на адресу суду від СБУ надійшла відповідь на відзив, в якій позивач вказав про необґрунтованість та безпідставність поданого відповідачем клопотання про зменшення штрафних санкцій. Так, на думку позивача, доводи відповідача щодо затримки поставки товару, у зв'язку із виконанням інших договірних зобов'язань не можуть бути підставою для відмови позивачу у реалізації його права на стягнення штрафу у зв'язку із порушенням відповідачем визначеного договором строку поставки товару. Також позивач зазначив, що у повному обсязі виконав свої зобов'язання за договором. А відповідач не вчинив жодних дій направлених на вирішення питання щодо відстрочення поставки товару, внесення змін до договору тощо.

У судовому засіданні 28.03.19 судом заслухані усні пояснення представників сторін щодо суті спірних правовідносин.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві, проти клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій заперечив повністю.

Відповідач підтримав клопотання про зменшення штрафних санкцій на 80 % до суми 10035,02 грн.

У засіданні суду 28.03.19, на підставі ст. 240 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Сторонам повідомлено коли буде складено повне рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.05.18 між Службою безпеки України (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Мік Трейд» (Продавець) укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти № 19/1-54д, за умовами якого Продавець зобов'язався у 2018 р. у терміни, порядку та на умовах визначених цим Договором, поставити та передати у власність Покупцю індивідуальне обмундирування, код ДК 021:2015 - 35810000-5 (Повсякденна форма одягу) (надалі Товар) в асортименті (кількості) та по ціні, відповідно до Специфікації (Додаток 1) та Технічної специфікації (Додаток 2), які є невід'ємними частинами даного Договору, а Покупець зобов'язався прийняти цей Товар та оплатити його на умовах, визначених даним Договором.

Згідно з п. 3.2. договору, ціна цього Договору згідно з Специфікацією (Додаток №1) складає: 3 309 996,00 грн., в т.ч. ПДВ - 551 666,00 грн. Оплату буде здійснено по КПКВ 6521010 - 2 484 626,40 грн., КПКВ 6521070 - 825 369,60 грн., за КЕКВ 2210, загальний фонд (п. 114 Річного плану закупівель на 2018 рік). Продавець є платником податку на додану вартість.

Пунктами 4.1., 4.2. договору визначено, що розрахунки за Товар здійснюються Покупцем в безготівковій формі у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця. Оплата за Товар здійснюється Покупцем на підставі ч. 1 ст. 49 Бюджетного кодексу України лише за фактично отриманий Товар на підставі належним чином оформлених документів Продавця.

Відповідно до п. 5.1. договору, строк (термін) поставки (передачі) Продавцем Товару Покупцю: в період від 07.05.18 до 06.07.18 (включно).

Поставка (передача), відвантаження Товару на адресу Покупця: вул. Фастівська, 86, м. Київ, 03151 здійснюється силами, засобами, транспортом Продавця та за рахунок Продавця, витрати, пов'язані із доставкою Товару зі складу Продавця на склад Покупця, виконуються за рахунок Продавця (п.5.3. договору).

Згідно з п. 5.4.1. договору, Товар вважається поставленим (переданим) Продавцем та прийнятим Покупцем по кількості - відповідно до видаткової накладної.

Право власності Покупця на отриманий Товар виникає з моменту приймання Товару Покупцем. Факт приймання засвідчується відміткою Покупця на відповідній накладній (п. 5.5. договору).

Згідно із п. 11.1 договору, цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2018 р., але до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за Договором.

Додатками до договору є: Специфікація на загальну суму 3 309 996, 00 грн. з ПДВ - Додаток № 1; Технічна специфікації - Додаток № 2.

Як свідчать матеріали цієї справи, відповідачем на виконання умов договору поставки від 01.05.18 № 19/1-54д у період з 20.07.18 по 04.08.18 поставлено позивачу товар обумовлений Специфікацією (яка є додатком № 1 до договору) на загальну суму 3 309 996,00 грн. з ПДВ, а саме: 20.07.18 поставлено товар на суму 2 779 937,28 грн. з ПДВ, 30.07.18 - на суму 161 157,60 грн. з ПДВ, 04.08.18 - на суму 368 901,12 грн. з ПДВ.

Поставка відповідачем позивачу товару у зазначеній сумі підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями видаткових накладних від 20.07.18 № РН-80, від 30.07.18 № РН-084, від 04.08.18 № РН-087, які підписані уповноваженими представниками з обох сторін та відповідними актами приймання-передачі товару затвердженими уповноваженими особами ДГЗ СБУ.

З підстав порушення відповідачем строку поставки (передачі) товару за договором від 01.05.18 № 19/1-54д, позивачем заявлено до стягнення з ТОВ «ТД «Мік Трейд» 50 175,10 грн. штрафних санкцій (пені) на підставі п. 7.3. договору.

Вирішуючи спір у цій справі по суті спору суд виходив з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України закріплено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Крім того, ст. 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (стст.610, 611 ЦК).

За змістом ст. 549 ЦК України, ст. 230 ГК України неустойкою є грошова сума, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, та яка може обчислюватись, зокрема, у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (пеня).

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 та ч. 1 ст. 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 7.3. договору, за порушення строку поставки (передачі) Товару Покупцю, продавець сплачує Покупцю пеню у розмірі 0,1 % вартості Товару, з якого допущено прострочення поставки, за кожен день прострочення.

Згідно з наданим позивачем розрахунком розміру штрафної санкції за договором від 01.05.18 № 19/1-54д, кількість днів прострочення відповідачем поставки товару за:

- видатковою накладною від 20.07.18 № РН-080 - 13 днів;

- видатковою накладною від 30.07.18 № РН-084 - 10 днів;

- видатковою накладною від 04.08.18 № РН-087 - 5 днів.

Відповідач не заперечував допущення ним порушення п. 5.1. договору згідно кількості днів вказаних позивачем.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафної санкції суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача 50 175,04 грн. пені на підставі п. 7.3. договору.

В іншій частині вимоги позивача щодо стягнення штрафної санкції (пені) судом відхилено через безпідставність.

Розглянувши клопотання відповідача про зменшення штрафної санкції на 80 %, проти якої заперечив позивач, суд дійшов висновку про наступне.

Приписами ст. 233 ГК України закріплено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. У разі якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

У п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції роз'яснено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п. 3 с. 83 ГПК в ред. до 15.12.17), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Оцінивши обставини, на які посилається відповідач в обґрунтування клопотання про зменшення штрафної санкції, суд дійшов висновку, що доводи відповідача щодо затримки поставки товару позивачу через виконання інших замовлень сектору Державного бюджету України не є поважними, оскільки свідчать лише про надання відповідачем переваги по виконанню своїх зобов'язань за іншими договорами.

При цьому, судом враховано, що матеріали справи не містять жодних доказів вчинення відповідачем дій спрямованих на вирішення питання щодо відстрочення поставки товару, внесення змін до договору щодо зміни терміну (строку) поставки товару тощо.

Також судом не приймаються до уваги посилання відповідача в якості обставин, які виправдовують прострочення останнім поставки товару, на не отримання ним передоплати за замовлений позивачем товар, оскільки згідно із п. 4.2. договору, оплата покупцем товару здійснюється за фактично отриманий товар на підставі належним чином оформлених документів.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що прострочення відповідачем терміну поставки товару в даному випадку не має ознак винятковості та поважності, а передбачена договором штрафна санкція не є надмірно великою.

У зв'язку із викладеним у задоволенні клопотання відповідача від 12.03.19 щодо зменшення штрафних санкцій судом відмовляється.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір у сумі 1921 грн. покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 15, 24, 73, 74, 77-80, 86, 91, 129, 236, 237, 238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Мік Трейд» (69002, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 40262134) на користь Служби безпеки України (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 33, код ЄДРПОУ 00034074) - 50 175 (п'ятдесят тисяч сто сімдесят п'ять) грн. 04 коп. пені (штрафної санкції) та 1921 (одну тисячу дев'ятсот двадцять одну) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та п.п. 17.5. п. 1 Розділу XI «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» ГПК України .

Повне рішення складено 02.04.19.

Суддя В.Л. Корсун