Рішення

від 26.03.2019 по справі 924/1143/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Хмельницький

"26" березня 2019 р.                                                             Справа № 924/1143/18

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Крамар С.І., при секретарі судового засідання Мельницькій Н.О., розглянувши матеріали справи

за позовом АТ "Хмельницькобленерго" в особі Хмельницького РЕМ, м. Хмельницький

до Відділу освіти, культури, молоді та спорту Хмельницької районної державної адміністрації Хмельницької області, м. Хмельницький

про стягнення 27069,90 грн., з яких: 4787,58 грн. - пені, 20164,88 грн. - інфляційних втрат, 2117,44грн. - 3% річних

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні відповідно до ст.240 ГПК України було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

06.12.2018 року до господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява АТ "Хмельницькобленерго" в особі Хмельницького РЕМ, м. Хмельницький до Відділу освіти, культури, молоді та спорту Хмельницької районної державної адміністрації Хмельницької області, м. Хмельницький про стягнення 27069,90 грн., з яких: 4787,58 грн. - пені, 20164,88 грн. - інфляційних втрат, 2117,44грн. - 3% річних у зв'язку з неналежним виконання умов договору №339 про постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності від 29.06.2010р.

В обґрунтування позовних вимог АТ "Хмельницькобленерго" в особі Хмельницького РЕМ посилається на неналежне виконання відповідачем вимог договору в частині своєчасної оплати вартості використаної електричної енергії, що спричинило нарахуванням штрафних санкцій за період з лютого 2016 року про жовтень 2018р., а також 3% річних та індесу інфляції за період з листопада 2011 року по жовтень 2018 року.

У зв'язку з усуненням позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою суду від 02.01.2018р. відкрито провадження у даній справі в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 11.02.2019р. підготовче провадження у справі №924/1143/18 закрито та призначено справу до розгляду по суті.

Ухвалами суду від 25.02.2019р. та від 18.03.2019р. розгляд справи було відкладено.

Позивач в судове засідання не з'явився, повноважного представника не направив, про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений. На адресу суду 22.03.2019р. надав додаткові пояснення по справі щодо порушення умов виконання договору про постачання електричної енергії. Крім того, у поданій на адресу суду 08.02.2019р. заяві №118 від 04.02.2019р. просив розглянути позовну заяву без участі представника АТ "Хмельницькобленерго" в особі Хмельницького РЕМ за наявними в матеріалах справи документами.

Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, в судові засідання не з'являвся, хоча був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, відзив на позов не подав, позовні вимоги по суті не оспорив, проте, на адресу суду 19.03.2019р. подав заяву №261 від 15.03.2019 про застосування строків позовної давності до заявлених позивачем вимог.

Судом враховується, що згідно статей 42, 46 Господарського процесуального кодексу України участь сторони у судовому засіданні є її правом. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь - якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків визначених цією статтею.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне.

29.06.2010р. між ПАТ „Хмельницькобленерго” в особі Хмельницького РЕМ (Постачальник) та Відділом освіти, культури, молоді та спорту Хмельницької районної державної адміністрації Хмельницької області (Споживач) було укладено договір №339 про постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності, відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами (п.1. договору).

Відповідно до п.п.2.3.3-2.3.4. даного договору споживач зобов'язувався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків 10, 3 „Порядок розрахунків” та „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії”, здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком 4 „Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії”.

Згідно підпункту 3.1.1 договору, постачальник має право: отримувати від споживача плату за поставлену електричну енергію за роздрібними тарифами, розрахованими згідно з Умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, та інші платежі, обумовлені цим договором.

Підпунктом 3.1.2. Договору передбачено, що постачальник має право: обмежувати або припиняти постачання електричної енергії Споживачу згідно з умовами розділу 6 цього Договору відповідно до порядку, передбаченого ПКЕЕ.

Відповідно до п.4.2.1. договору за внесення платежів, передбаченими пунктами 2.3.3.-2.3.4 договору з порушенням термінів, визначеним відповідним додатком, споживач сплачує пеню у розмірі 0,5% за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком. Споживач на вимогу постачальника відповідно до ч.2. ст. 625 ЦК України зобов'язується сплатити постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Згідно п. 9.4 договору, він набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2011р. Договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд умов.

Договір підписаний сторонами та скріплений печаткою відповідача.

Відповідно до додатку №10 „Порядок розрахунків”, який є невід'ємною частиною до договору №339 від 29.06.2010р. (п.9.1. договору), розрахунковий період споживання та оплати за електроенергію визначається календарним місяцем. Споживач самостійно оплачує вартість заявленного згідно додатку №1 обсягу активної електричної енергії в слідуючому порядку (очікуваного споживання електроенергії за розрахунковий період):

-          до 10 числа розрахункового періоду 50% від договірної величини споживання електроенергії розрахункового періоду; до 20 числа розрахункового періоду 100% від договірної величини (додаток № 10 в редакції від 29.06.2010р.);

-          до 10 числа розрахункового періоду 50% від договірної величини споживання електроенергії розрахункового періоду; до 25 числа розрахункового періоду 100% від договірної величини (додаток № 10 в редакції від 01.03.2013р.);

-          до 25 числа розрахункового періоду 100% від договірної величини споживання електроенергії розрахункового періоду (додаток № 10 в редакції від 01.11.2016р.);

-          до 25 числа розрахункового періоду 100% від вартості заявленого обсягу споживання активної електроенергії на розрахунковий період при умові порушення графіка оплати не більше трьох разів на рік; до 1 числа розрахункового періоду 100% від вартості заявленого обсягу споживання активної електроенергії на розрахунковий період у разі систематичного порушення (тричі впродовж календарного року) встаовленого графіка оплати (додаток № 10 в редакції від 19.12.2016р. (пункт 2)).

Додатки №10 „Порядок розрахунків” підписані та скріплені печатками сторін.

У зв'язку із порушенням умов договору про постачання електроенергії від 29.06.2010р. №339 АТ „Хмельницькобленерго” в особі Хмельницького РЕМ виставив Відділу освіти, культури, молоді та спорту Хмельницької РДА попередження про припинення (обмеження) постачання електроенергії від 19.09.2018р. та від 18.10.2018р.

Згідно акту звірки розрахунків між сторонами станом на 30.09.2018р. дебіторська заборгованість Відділу освіти, культури, молоді та спорту Хмельницької РДА склала 27 052,27грн., з них: 4 771,30грн. – пеня, 2 116,09грн. – 3% річних, 20 164,88грн. – інфляційні.

Акт звірки підписаний сторонами та скріплений їх печатками.

Відповідно до акту звірки розрахунків між Хмельницьким РЕМ і Відділом освіти, культури, молоді та спорту Хмельницької РДА за надані послуги по договору №339 від 29.06.2010р. (активна електроенергія) станом на 01.11.2018р. сальдо становить 214,32грн. заборгованості Хмельницького РЕМ на користь Відділу освіти.

У зв'язку із неналежним виконанням умов договору в частині своєчасної оплати вартості використаної електричної енергії, позивачем було нараховано пеню в розмірі 4 787, 58грн. (в т.ч. сектор культури Хмельницької РДА – 3,45грн.), інфляцію – 20 164,88грн. та 3% річних – 2 117,44грн. (в т.ч. сектор культури Хмельницької РДА – 0,29грн.).

Відповідно до Розпорядження Хмельницької РДА №169/2018-р від 30.03.2018р. було припинено сектор культури Хмельницької РДА шляхом приєднання до Відділу освіти, культури, молоді та спорту Хмельницької РДА.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.

У відповідності до ратифікованої Законом України від 17.07.2007 року Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (п.1 ст.6) кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Згідно ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.06.2010р. року між сторонами укладено договір №339 про постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності, за умовами якого позивач продав електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок відповідача, а відповідач зобов'язався оплачувати позивачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами договору та додатками до нього.

Відповідно до п.1.2 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996р. № 28 (діяли на час укладення договору) договором про постачання електричної енергії є домовленість двох сторін (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом і споживач), що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час продажу постачальником за регульованим тарифом електричної енергії споживачу за тарифами, які регулюються відповідно до законодавства України.

Пунктом 10.2. Правил передбачено, що споживач електричної енергії зобов'язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору;

Згідно із ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” (діяв на час укладення договору) передбачено, що споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач постачав (продавав) електричну енергію відповідачу згідно умов договору №339 від 29.06.2010р., зокрема, за період з листопада 2011 року по листопад 2018 року було поставлено (продано) електричної енергії на суму 9 883 129,29грн., а відповідачем було проведено її сплату в повному обсязі.

У свою чергу судом враховано, що сторонами у розділі 2, зокрема п.2.3.3 договору, було обумовлено, що оплата вартості електричної енергії здійснюється згідно умов встановлених в додатках до цього договору. Так, додатком №10 у відповідних редакціях було встановлено розрахунковий період, що дорівнює місяцю, в якому відповідач використовував електричну енергію та визначено строк оплати, зокрема, редакцією від:

- 29.06.2010р. строк оплати встановлено в розмірі 50% від договірної величини споживання електроенергії розрахункового періоду до 10 числа розрахункового періоду, який становить місяць, та 100% оплати від договірної величини до 20 числа місяця в якому було використану електроенергію;

- 01.03.2013р. - 50% оплати від договірної величини до 10 числа місяця та 100% оплати від до 25 числа місяця в якому було використану електроенергію;

- 01.11.2016р. - 100% оплати від договірної величини споживання електроенергії розрахункового періоду до 25 числа місяця в якому було використану електроенергію;

-           19.12.2016р. - 100% оплати від вартості заявленого обсягу споживання активної електроенергії на розрахунковий період (при умові порушення графіка оплати не більше трьох разів на рік) до 25 числа поточного місяця та 100% оплати від вартості заявленого обсягу споживання активної електроенергії на розрахунковий період у разі систематичного порушення (тричі впродовж календарного року) до 1 числа місяця в якому було використану електроенергію.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що наявними у справі доказами підтверджено та відповідачем не спростовано факт несвоєчасного виконання ним взятих на себе зобов'язань стосовно оплати за отриману електроенергію, що є підставою для застосування відповідальності у вигляді пені, відповідно до пункту 4.2.1 договору, та нарахувань згідно ч.2 ст. 625 ЦК України.

Згідно з поданими розрахунками позивач просить стягнути: 4 787,58грн. пені за період з лютого 2016р. по жовтень 2018р.; 20 164,88грн. інфляційних втрат за період з листопада 2011р. по травень 2015р., а також вересень 2018р.; 2 117,44грн. 3% річних за період з листопада 2011р. по жовтень 2018р.

Разом з тим, відповідачем було заявлено про застосування строків позовної давності, в тому числі спеціального строку позовної давності до вимог позивача про стягнення штрафних санкцій (пені).

Відповідно до статті 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалість у три роки (ст. 257 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відтак, судом враховано, що до правових наслідків порушення грошового зобов'язання, передбачених ст.625 ЦК України, застосовується загальний строк позовної давності тривалістю у три роки, а стягнути неустойку (зокрема пеню незалежно від періоду її нарахування) можна лише у межах спеціальної позовної давності.

Згідно з ч.ч.3, 4 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України). Відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

З огляду на вищевикладене, у зв'язку із неврахуванням АТ „Хмельницькобленерго” в особі Хмельницького РЕМ термінів позовної давності, судом здійснено перерахунок заявлених до стягнення 3% річних, інфляційних втрат та пені.

Так, при перерахунку пені (за допомогою програми „Законодавство”) в межах періодів зазначених позивачем із застосування строку позовної давності, судом встановлено, що її розмір становить 1678,39грн. (Позовна давність - 1 рік. Дата надходження справи до суду – 06.12.2018р. року. Річний строк позовної давності - з 06.12.2017 року (включно) по 06.12.2018 року (включно)). В решті необхідно відмовити.

Щодо заявлених до стягнення інфляційних втрат на суму 20 164,88грн. за період з листопада 2011р. по травень 2015р., а також вересень 2018р. судом враховано наступне.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом приймається до уваги, що індекс інфляції, який характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, визначається Держкомстатом за період, який становить один місяць, тобто розраховується він не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. Отже при стягненні інфляційних за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання, якщо термін прострочення становить менше ніж місяць, то індекс інфляції при визначенні заборгованості не нараховується. При цьому, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. Вказана правова позиція також зазначена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду по справі №917/906/16 від 02.05.2018р., по справі №913/63/18 від 04.12.2018р.

Судом враховується, що позивач при нарахуванні інфляційних нараховує їх за періоди прострочення менші одного місяця, натомість відповідачем сплачувалась заборгованість протягом базового місяця. Крім того, позивач починає застосовувати індекс інфляції не з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, а з місяця, у якому виникла заборгованість.

З огляду на викладене, суд, здійснивши перерахунок інфляційних нарахувань (Позовна давність - 3 роки. Дата надходження справи до суду – 06.12.2018р. року. Трирічний строк позовної давності - з 06.12.2015 року (включно) по 06.12.2018 року (включно). Нарахування індексу інфляції на заборгованість за вересень 2018р. в розмірі 1834,52грн. здійснено не з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути платіж), дійшов висновку про необхідність відмови позивачу у стягненні інфляційних втрат.

При перевірці правильності нарахування трьох відсотків річних (за допомогою програми „Законодавство”) в межах періодів вказаних в розрахунку позивача, суд вважає, що з врахуванням строку позовної давності (Позовна давність - 3 роки. Дата надходження справи до суду – 06.12.2018р. року. Трирічний строк позовної давності - з 06.12.2015 року (включно) по 06.12.2018 року (включно)) до стягнення належить 468,83грн. В стягненні решти 3% річних слід відмовити.

Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 74 ГПК України).

Беручи до уваги наведені вище положення закону, здійснивши перерахунок правильності нарахувань за заявлені періоди, враховуючи встановлені судом факти, строк позовної давності та зміст позовних вимог, суд вважає правомірними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 1678,39грн. – пені та 468,83грн. - 3% річних.

Судові витрати з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов АТ "Хмельницькобленерго" в особі Хмельницького РЕМ, м. Хмельницький до Відділу освіти, культури, молоді та спорту Хмельницької районної державної адміністрації Хмельницької області, м. Хмельницький про стягнення 27069,90 грн., з яких: 4787,58 грн. - пені, 20164,88 грн. - інфляційних втрат, 2117,44грн. - 3% річних задовольнити частково.

Стягнути з Відділу освіти, культури, молоді та спорту Хмельницької районної державної адміністрації Хмельницької області (31360, Хмельницька область, Хмельницький район, с. Малиничі, вул. Центральна, буд. 4; код 38469108) на користь АТ "Хмельницькобленерго" в особі Хмельницького РЕМ (29000, м. Хмельницький, вул. Львівське шосе, 61; код 22764695) 1678,39грн. (одна тисяча шістсот сімдесят вісім гривень 39 коп.) - пені, 468,83грн. (чотириста шістдесят вісім гривень 83 коп.) - 3% річних, 139,73грн. (сто тридцять дев'ять гривень 73 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Порядок подання апеляційної скарги визначений ст.257 та пп.17.5 п.17 Розділу ХІ „Перехідні положення” ГПК України.

Повний текст складено 04.04.2019р.

Суддя                                                                      С.І. Крамар

Віддрук. 3 прим. (надіслати всім рекомендованим з повідомленням):

1 - до справи,

2 - позивачу ( 29000, м. Хмельницький. вул. Львівське шосе. 61);

3 – відповідачу (31360, Хмельницька область, Хмельницький район, с. Малиничі, вул. Центральна, буд. 4; 29000,

Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Л.Чайкіної, 30)