Рішення

від 02.04.2019 по справі 922/593/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/593/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

при секретарі судового засідання Сланова М.Ю.

розглянувши матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дівайс", м. Харків до Комунального некомерційного підприємства "Дворічанська районна лікарня" смт. Дворічна про стягнення 128140,36 гр. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 15.12.2003 року та довіреності від 04.09.2018 року;

відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дівайс" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Комунального підприємства "Дворічанська лікарня" про стягнення пені у розмірі 106469,87 грн., 3 % річних у розмірі 8709,75 грн. та інфляційних втрат у розмірі 12960,74 грн. за договором про закупівлі послуг № 2-ДВ/Т18 від 31.01.2018 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.03.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження на 25.03.2019 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.03.2019 року, яка занесена до протоколу судового засідання, в судовому засіданні було оголошено перерву до 02.04.2019 року.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 25.03.2019 року від представника відповідача надійшов відзив на позов (вх. № 7339), в якому відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що відповідно до Рішення Дворічанської районної ради Харківської області від 20 вересня 2018 року № 479-VII було припинено юридичну особу - комунальний заклад охорони здоров`я "Дворічанська центральна районна лікарня" шляхом перетворення у комунальне некомерційне підприємство "Дворічанська районна лікарня". Таким чином відповідач вказує на те, що для задоволення вимог кредиторів до вказаного підприємства було визначено строк до 08.12.2018 року, проте позивач вимоги до комісії з реорганізації не надав. Крім того позивач вказує на те, що договір припинив свою дію 31.12.2018 року та будь-яких претензій щодо його виконання від відповідача не надходило.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 27.03.2019 року представником відповідача було подано відповідь на відзив (вх. № 7553).

Представник позивача в судовому засіданні 02.04.2019 року підтримав позовні вимоги, зазначив про несвоєчасну оплату відповідачем опалення за період з січня 2018 року по квітень 2018 року, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 106469,87 грн., 3 % річних у розмірі 8709,75 грн. та інфляційні втрати у розмірі 12960,74 грн.

Представник відповідача в судове засідання 02.04.2019 року не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений в порядку передбаченому статтями 121-122 ГПК України шляхом направлення на юридичну адресу відповідача копії ухвали про повідомлення.

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач так як і відповідач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі Юніон Аліментаріа проти Іспанії зазначив, що сторони зобов'язані демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються їх безпосереднього, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи те, що судом було здійснено всі заходи, щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, та приймаючи до уваги те, що судом не було визнано явку відповідача в судове засідання обов'язковою, суд дійшов висновку про те, що його неявка в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши вступне слово представника позивача, з'ясувавши обставини справи та дослідивши подані суду докази, перевіривши відповідність доводів позивача фактичним обставинам справи, судом встановлено наступне.

Товариством з обмеженою відповідальністю Дівайс (позивач) та Комунальним закладом охорони здоров`я Дворічанська центральна районна лікарня (відповідач) було укладено договір про закупівлю послуг з Пара та гаряча вода та пов`язана продукція № 2-ДВ/Т18 від 31.01.2018 року, у відповідності до умов якого позивач зобов'язався постачати до 31.12.2018 року відповідачу теплову енергію в потрібних обсягах, а відповідач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач поставив теплову енергію на об'єкти у повному обсязі та виконав свої обов'язки за договором, що підтверджується підписаними відповідачем актами виконаних робіт, а саме:

- надання послуг з опалення за січень 2018 р. на суму 289060,05 грн. підтверджується актом виконаних робіт № 26 від 31.01.2018р.;

- надання послуг з опалення за лютий 2018р. на суму 374351,02 грн. підтверджується актом виконаних робіт № 54 від 28.02.2018р.;

- надання послуг з опалення за березень 2018р. на суму 343020,48 грн. підтверджується актом виконаних робіт № 160 від 31.03.2018р.;

- надання послуг з опалення за квітень 2018р. на суму 52549,20 грн. підтверджується актом виконаних робіт № 168 від 23.04.2018р.

Відповідно до п. 4.2 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно п. 4.4 Договору споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду самостійно, ініціативним дорученням сплачує енергопостачальній організації вартість зазначеної в додатку 1 до договору кількості теплової енергії з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду.

Згідно п. 4.5 Договору Остаточний рахунок за спожиту теплову енергію Споживач здійснює до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідач за поставлену теплову енергію розрахувався у повному обсязі, однак із порушенням передбачених сторонами у пункті 4.5 Договору строків, що підтверджується складеним позивачем розрахунком позовних вимог та відповідними платіжними дорученнями (а.с. 27-33).

Враховуючи несвоєчасне погашення заборгованості відповідачем, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом, в якому просив стягнути на свою користь пеню у розмірі 106469,87 грн., 3 % річних у розмірі 8709,75 грн. та інфляційні втрати у розмірі 12960,74 грн.

Відповідач у своєму відзиві проти позову заперечує посилаючись на те, що відповідно до Рішення Дворічанської районної ради Харківської області від 20 вересня 2018 року № 479-VII було припинено юридичну особу - комунальний заклад охорони здоров`я "Дворічанська центральна районна лікарня" шляхом перетворення у комунальне некомерційне підприємство "Дворічанська районна лікарня". Таким чином відповідач вказує на те, що для задоволення вимог кредиторів до вказаного підприємства було визначено строк до 08.12.2018 року, проте позивач вимоги до комісії з реорганізації не надав. Крім того позивач вказує на те, що договір припинив свою дію 31.12.2018 року та будь-яких претензій щодо його виконання від відповідача не надходило.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд керується наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу Україниза договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно ч. 7 ст. 276 Господарського кодексу Україниоплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

За умовами частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 526 ЦК України та частини 1 статті 193 ГК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що позивач належним чином виконав свої зобов`язання перед відповідачем щодо поставки у 2018 році теплової енергії на підставі договору №2-ДВ/Т18 про закупівлю послуг з Пара та гаряча вода та пов`язана продукція від 31.01.2018, що підтверджується наявними в матеріалах справи, складених, підписаних та скріплених печатками сторін Актів виконаних робіт.

Одночасно матеріали справи свідчать, що відповідач повністю розрахувався за поставлене опалення згідно договору, але з порушенням узгоджених сторонами строків оплати.

Статтями 525,526 ЦК статтею 193 ГК встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В матеріалах справи містяться докази оплат відповідачем отриманої теплової енергії, проте відповідні оплати здійснювались несвоєчасно.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.2.3 Договору сторони передбачили, що за несвоєчасне виконання розрахунків за спожиту теплову енергію нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ належної до сплати суми за кожний день прострочення за період з дня наступу строку оплати до дня фактичної оплати.

Крім того, згідно частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Факт прострочення відповідачем грошового зобов`язання (оплати вартості отриманої в 2018 році теплової енергії) є підставою для нарахування пені в порядку п. 7.2.3 договору та обумовлених ч. 2 ст. 625 ЦК України санкцій: 3% річних та інфляційних втрат.

Щодо посилань відповідача на реорганізацію комунального закладу охорони здоров`я "Дворічанська центральна районна лікарня" шляхом перетворення у комунальне некомерційне підприємство "Дворічанська районна лікарня", суд зазначає наступне.

Як вбачається з п. 1.1 статуту комунального некомерційного підприємства "Дворічанська районна лікарня", останнє створено за рішенням Дворічанської районної ради Харківської області від 20.09.2018 року № 479-VII шляхом перетворення комунального закладу охорони здоров`я "Дворічанська центральна районна лікарня".

Відповідно до п. 1.3 статуту підприємство є правонаступником усього майна, всіх прав та обов`язків Комунального закладу охорони здоров`я "Дворічанська центральна районна лікарня".

Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов`язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Відповідно до ч. 108 ЦК України перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов`язки попередньої юридичної особи.

Таким чином при перетворенні юридичної особи відбувається зміна її організаційно-правової форми, тобто юридична особа одного виду перетворюється в юридичну особу іншого виду. При цьому до новоствореної юридичної особи переходить усе майно, права та обов`язки попередньої юридичної особи.

Отже в даному випадку, комунальне некомерційне підприємство "Дворічанська районна лікарня" є правонаступником Комунального закладу охорони здоров`я "Дворічанська центральна районна лікарня", в тому числі і за зобов`язаннями за договором про закупівлю послуг "Пара та гаряча вода та пов`язана продукція" № 2-ДВ/Т18 від 31.01.2018 року.

Щодо посилань відповідача на припинення дії договору 31.12.2018 року, то суд зауважує, що п. 10.1 договору передбачено, що вказаний договір в частині розрахунків діє до їх повного здійснення. Саме по собі закінчення строку дії договору не припиняє зобов'язання, яке не було виконано належним чином, висновки щодо чого також викладені у постанові Верховного Суду України від 21.12.2016 у справі № 905/2187/13. Відповідно до статей 525, 526, 530, 538, 598, 599, 631, 651 - 654, 689, 693 ЦК України зобов'язання припиняється лише виконанням, проведеним належним чином.

Як вже було встановлено судом, відповідач неналежним чином виконував умови договору та невчасно здійснював оплати за договором про закупівлю послуг "Пара та гаряча вода та пов`язана продукція" № 2-ДВ/Т18 від 31.01.2018 року, у зв`язку з чим зобов`язання останнього не може вважатись виконаним належним чином.

Крім того суд зауважує, що позивачем нараховано інфляційні втрати, 3% річних та пеню за несвоєчасну оплату відповідачем опалення у період з січня 2018 року по квітень 2018 року, тобто в рамках дії договору.

Таким чином, відповідач допустився порушення строків оплати за договором в рамках його дії, у зв`язку з чим здійснені позивачем нарахування є правомірними.

Перевіривши правильність розрахунків позивача, судом встановлено, що при їх здійсненні, позивачем було допущено помилки, у зв`язку з чим судом здійснено перерахунок нарахованих позивачем 3% річних, пені та інфляційних втрат у відповідності до вимог чинного законодавства.

Здійснивши перерахунок пені та 3% річних за допомогою системи Законодавство , судом встановлено, що пеня за порушення зобов'язань за лютий 2018 року становить 29213,80 грн., розмір 3% річних складає 2625,53 грн.

Здійснивши перерахунок пені та 3% річних за допомогою системи Законодавство , судом встановлено, що пеня за порушення зобов'язань за березень 2018 року становить 56498,45 грн., розмір 3% річних складає 4888,49 грн.

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат, нарахованих позивачем за порушення зобов`язань за березень 2018 року, судом встановлено, що позивачем включено до розрахунку інфляційні втрати за квітень 2018 року, в той час, як прострочення зобов`язань за березень 2018 року починається з 16 числа наступного місяця (п. 4.5 Договору), у зв`язку з чим нарахування інфляційних втрат за квітень 2018 року не здійснюється (постанова ВГСУ від 05.04.2011 р. №23/466 та лист ВСУ від 03.04.97 р. №62-97р Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ ).

Таким чином інфляційні втрати за порушення зобов`язань за березень 2018 року становлять 8346,38 грн.

Розрахунок 3% річних за порушення зобов'язань за січень 2018 року у розмірі 55,53 грн. та пені у розмірі 592,35 грн. здійснений позивачем вірно.

Розрахунок інфляційних втрат за порушення зобов'язань у лютому 2018 року у розмірі 2747,41 грн., інфляційних втрат за порушення зобов'язань за квітень 2018 року у розмірі 1523,93 грн. здійснений позивачем вірно.

Розрахунок 3% річних в сумі 729,93 грн. та пені в розмірі 8521,61 грн. за порушення зобов'язань у квітні 2018 року здійснений позивачем вірно.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Дівайс підлягають задоволенню в частині стягнення пені в розмірі 94826,21 грн., 3% річних в сумі 8299,48 грн. та інфляційних втрат в сумі 12617,72 грн.

В частині стягнення 11643,66 грн. пені, 410,27 грн. 3% річних та 343,02 грн. інфляційних втрат суд відмовляє в задоволенні позову, у зв'язку з безпідставністю їх нарахування.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. У зв'язку з чим, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Таким чином з відповідача підлягає до стягнення 1736,16 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити частково.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Дворічанська районна лікарня" смт. Дворічна (62702, Харківська область, Дворічанський район, смт Дворічна, вул. Слобожанська, буд. 51, код ЄДРПОУ 02003066) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дівайс", м. Харків (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 117, код ЄДРПОУ 30357952) 94826,21 грн. пені, 8299,48 грн. 3% річних, 12617,72 грн. інфляційних втрат та 1736,16 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій часині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено "04" квітня 2019 р.

Суддя ОСОБА_2

922/593/19