Рішення

від 02.04.2019 по справі 0540/8433/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2019 р. Справа№0540/8433/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Абдукадирової К.Е., секретаря судового засідання Шташаліс О.О.,

від представників сторін:

від позивача - Терненко С.М., за дов.,

від відповідача 1 - не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області (87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, буд. 114)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецмаш" (87400, Донецька область, Мангушський район, смт. Мангуш, вул. Мурзи буд. 16, кв. 6 код за ЄДРПОУ 31424275)

про підтвердження обґрунтованості накладеного умовного адміністративного арешту майна платників податків,

ВСТАНОВИВ:

10 вересня 2018 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецмаш", у якому позивач просить підтвердити обґрунтованість накладеного умовного адміністративного арешту майна платників податків - Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецмаш".

Разом з тим, судом встановлено, що Головне управління ДФС у Донецькій області 17 серпня 2018 року звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою у порядку термінового розгляду справ, про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 серпня 2018 року у справі № 0540/7349/18-а, Головному управлінню ДФС у Донецької області відмовлено у відкритті провадження за заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків у зв'язку з тим, що між сторонами існує спір про право, оскільки ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 серпня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі № 0540/7067/18-а за позовом ТОВ "Укрспецмаш" до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу ГУ ДФС у Донецькій області № 1326 від 31 липня 2018 року "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Укрспецмаш".

10 вересня 2018 року ухвалою суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, призначено судове засідання на 27 вересня 2018 року. Ухвалою суду від 27 вересня 2018 року розгляд справи зупинено до набрання законної сили рішенням в адміністративній справі № 0540/7067/18-а.

27 лютого 2019 року провадження у справі поновлено та підготовче провадження призначено на 19 березня 2019 року та в цей же день підготовче провадження закрито, судове засідання призначено на 02 квітня 2019 року.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на підставі приписів статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом. Вказує, що арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин, зокрема, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Оскільки, відповідач відмовився від допуску посадових осіб контролюючого органу для здійснення перевірки вважає, що наявні підстави для підтвердження адміністративного арешту майна платника податків. Просить суд задовольнити позовні вимоги.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що оскільки 96-ти годинний строк для підтвердження обґрунтованості застосування адміністративного арешту сплинув, то відсутні підстави для задоволення адміністративного позову. Також зазначив, про недотримання позивачем строків звернення до суду з таким позовом, оскільки в силу положень Податкового кодексу України, обґрунтованість накладеного рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу арешту (повного, умовного) на майно платника податків має бути перевірена та підтверджена судом протягом 96 годин. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи № 0540/7067/18-а, що 22 січня 2018 року позивачем на адресу відповідача направлено лист "Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень)" вихідний № 2755/10/05-99-14-04-16, у якому було зазначено про наявність у податковому органі інформації, що свідчить про недостовірність визначення підприємством даних податкової звітності за серпень 2015 року, про що вказує лист першого заступника начальника ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві від 11.01.2018 №32/7/26-52-21-03 в якому надано вироки Деснянського районного суду м. Києва про притягнення до відповідальності згідно статті 205 КК України керівника ТОВ "Екобудмеханізація" (код ЄДРПОУ 39921862).

Також, податковим органом зазначено, що підприємством включено до податкового кредиту податкові накладні на загальну суму ПДВ 216237,00 грн. та на підставі зазначеного контролюючим органом було зроблено висновок про недотримання підприємством норм Податкового кодексу України та частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та пунктів 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. №88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за №168/704.

У зв'язку з цим та керуючись нормами пп.16.1.5 і 16.1.7 п. 16.1 ст.16, п.п.20.1.2 п.20.1 ст.20, пунктів 1 і 3 абзацу третього п.п.73.3 ст.73, п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 та п.п.102.2.2 п.102.2 ст. 102 Податкового кодексу України, п.14 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року №1245, податковий орган просив протягом 15 (п'ятнадцяти) робочих днів з дня отримання даного запиту надати інформацію (пояснення та їх документальні підтвердження) з приводу наведених вище фактів.

Як вбачається із зазначеного запиту податкового органу, податковим органом позивачеві, окрім іншого, роз'яснено норми статей 47, 73 та 78 Податкового кодексу України, зокрема, щодо наслідків не надання пояснень та їх документального підтвердження протягом 15-денного строку.

Зазначений запит податкового органу було надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримано підприємством та не заперечується відповідачем.

У відповідь на запит податкового органу листом від 12 березня 2018 року вихідний № 11 відповідач, посилаючись на невідповідність отриманого запиту вимогам податкового законодавства фактично відмовив позивачу в наданні запитуваних пояснень та документів на їх підтвердження. Зазначений лист відповідача було отримано відповідачем 13 березня 2018 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції.

31 липня 2018 року Головним управлінням ДФС у Донецькій області було видано наказ № 1326 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Укрспецмаш" (код ЄДРПОУ 31424275)", згідно якого вирішено, зокрема, провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Укрспецмаш" (код ЄДРПОУ 31424275), місцезнаходження: Україна, 87400, Донецька область, Мангушський район, смт Мангуш, вул. Мурзи, б. 16, кв. 6) з 02.08.2018 тривалістю п'ять робочих днів. Перевірку провести за період діяльності за серпень 2015 з метою контролю за дотриманням вимог повноти декларування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ "Екобудмеханізація" (код ЄДРПОУ 3992162).

Зі змісту даного наказу вбачається, що його прийнято на підставі положень пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, ст. 81, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України.

Листом від 02 серпня 2018 року вих. № 34 на адресу ГУ ДФС у Донецькій області підприємством було повідомлено, що посадові особи контролюючого органу не допускаються до проведення позапланової виїзної перевірки за направленням № 1673 від 01.08.2018 року, наказом №1 326 від 31.07.2018 року, оскільки, на думку підприємства, підстав для її проведення згідно пп.78.1.4 п.78.1 ст. 78 ПК України немає, а наказ про проведення перевірки є протиправним.

На підставі відмови підприємства, податковим органом було складено акт від 02 серпня 2018 року № 1845/05-99-14-04/31424275 "Про відмову в допуску до проведення/відмову від проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки".

У вказаному акті, зокрема, зазначено, що у порушення абзацу шостого пункту 81.1 статті 81 ПК України головним бухгалтером ТОВ "Укрспецмаш" (код ЄДРПОУ 31424275) ОСОБА_2 02.08.2018 р. о 10 годині 14 хвилин було відмовлено в допуску до проведення/ відмовились від проведення перевірки із зазначенням таких причин відмови - "підстав для проведення за п.п.78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПКУ немає. Наказ про проведення перевірки протиправний" (лист підприємства від 02.08.2018 №34). Інші обставини, що засвідчують зазначені у цьому акті факти (за наявності) - не надано.

Платнику податків, посадовими особами ГУ ДФС у Донецькій області (заступником начальника відділу перевірок окремих платників та перевірок з окремих питань управління аудиту ГУ ДФС у Донецькій області Стукало М.П., головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок окремих платників та перевірок з окремих питань управління аудиту ГУ ДФС у Донецькій області Потапова Т.В.) роз'яснено, що документальна виїзна позапланова перевірка, здійснюється органом ДФС відповідно до пп.78.1.4 п.78.1 ст. 78 ПК України, та попереджено про відповідальність за перешкоджання посадовим особам контролюючого органу, невиконання їх вимог під час документальної виїзної позапланової перевірки і відповідно до статті 78 КАС України не потребує доказуванню.

Зазначені вище обставини встановлені судовим рішенням в адміністративній справі № 0540/7067/18-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецмаш" (юридична адреса: 87400, Донецька область, Мангушський район, смт. Мангуш, вул. Мурзи буд. 16, кв. 6 код ЄДРПОУ 31424275) до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (юридична адреса: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-й Таганрозької дивізії, буд. 114 , код ЄДРПОУ 39406028) про визнання протиправним та скасування наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Зазначеним рішенням, яке набрало законної сили 06 лютого 2019 року, у задоволені адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецмаш" відмовлено.

Судом також встановлено, що позивачем 16 серпня 2018 року винесено спірне рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Зазначене рішення винесено на підставі п.п 94.2.3 п. 94.2 статті 94 Податкового кодексу України у зв'язку із тим, що платник податків відмовляється від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

В силу положень п.94.1 ст. 94 ПК України, адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Згідно положень п.94.2 статті 94 ПК України, арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу; платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

Тобто, арешт майна може бути застосований за наявністю хоча б однієї з визначених статтею 94 ПК України обставин.

Як свідчать матеріали адміністративної справи, позивачем як підставу для винесення рішення та накладення адміністративного арешту майна зазначено про відмову платника податків від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення у відношенні нього документальної перевірки.

Положеннями п.81.1 статті 81 Податкового кодексу України визначено, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

З положень даної статті слідує, у випадку якщо платник податків та/або посадових (службових) осіб платника податків відмовляють у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення відповідної перевірки, обов'язком посадових осіб контролюючого органу є невідкладне складання у двох примірниках відповідного акту безпосередньо за місцем проведення такої перевірки, який засвідчує факт відмови до проведення перевірки, із зазначенням причин відмови, один примірник якого вручається під підпис платнику податків (його посадовим особам).

Відповідно до положень пунктів 94.4 - 94.6 статті 94 Податкового кодексу України, арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Арешт майна може бути повним або умовним.

Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов'язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону.

Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

Положеннями даної статті поняття "умовного арешту майна" визначено як обмеження реалізації платника податків прав власності на відповідне майно.

З аналізу положень вказаної статті також випливає, що накладенню умовного арешту майна передує обов'язок попереднього отримання відповідного дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном.

В свою чергу, відповідний дозвіл на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном видається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу тільки за наявності висновку податкового керуючого, який буде свідчити та підтвердить, що здійснення платником податків окремої операції не зможе призвести до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

Як підтверджено матеріалами справи та зазначалося судом раніше, заступником начальника Головного управління ДФС у Донецькій області було прийнято рішення від 16 серпня 2018 року про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецмаш" (87400, Донецька область, Мангушський район, смт. Мангуш, вул. Мурзи буд. 16, кв. 6 код за ЄДРПОУ 31424275), що перебуває (розміщене, зберігається) за адресою: 87400, Донецька область, Мангушський район, смт. Мангуш, вул. Мурзи буд. 16, кв. 6.

Разом з тим, суд відмічає, що в пункті 2 вказаного вище рішення від 16.08.2018 р. про застосування умовного адміністративного арешту стосовно майна платника податків податковим органом зазначено про вимогу заборони - тимчасово зупинити відчуження майна.

Згідно положень п.94.10 статті 94 ПК України, арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено). У цих випадках таке майно перебуває під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законом для визнання його безхазяйним, або у разі якщо майно є таким, що швидко псується, - протягом граничного строку, визначеного законодавством. Порядок операцій з майном, власника якого не встановлено, визначається законодавством з питань поводження з безхазяйним майном.

За правилами пункту 94.19.1 статті 94 ПК України адміністративний арешт припиняється у разі відсутності протягом вказаного строку рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.

У разі якщо майно платника податків звільняється з-під адміністративного арешту у випадку, визначеному, зокрема, пунктом 94.19.1, повторне накладення адміністративного арешту з підстав накладення першого арешту не дозволяється (пункт 94.21 статті Кодексу).

Зміст наведених положень законодавства дає підстави для такого висновку.

Так, за наявності відповідних умов, визначених у пункті 94.2 статті 94 ПК України, арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого має бути перевірена судом в обов'язковому порядку протягом 96 годин. Відсутність протягом вказаного строку відповідного рішення суду про визнання арешту обґрунтованим зумовлює звільнення з-під адміністративного арешту майна платника податків та унеможливлює його повторне накладення з тих саме підстав.

Отже, вимоги про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, заявлені поза межами 96-годинного строку, не є такими, що можуть бути задоволеними, адже, у цьому випадку, відсутні відповідні обставини, з якими положення статті 94 ПК України пов'язують можливість забезпечення виконання платником податків його обов'язків.

За встановлених у даній справі обставин звернення податкового органу до суду із позовом про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна Товариства, накладеного рішенням начальника контролюючого органу від 16 серпня 218 року, лише 06 вересня 2018 року, тобто після спливу строку у 96 годин, протягом якого судом має бути перевірена обґрунтованість цього рішення керівника, та припинення застосованого ним адміністративного арешту в силу вимог пункту 94.19.1 статті 94 ПК України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Обставини ж звернення позивача до суду із поданням щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків у строк, встановлений пунктом 94.10 статті 94 ПК України, та подальшу відмову у відкритті провадження у справі, на які посилається позивач як на підставу для звернення до суду із даним позовом, не спростовують висновки суду, оскільки не змінюють порядку застосування адміністративного арешту майна, дотримання якого є передумовою для забезпечення виконання платником податків його обов'язків.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15 травня 2018 року, 22 травня 2018 року, 13 серпня 2018 року у справах № 820/2312/17, 820/2040/17 та 820/816/17, відповідно.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не стягуються.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволені адміністративного позову Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області (87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, буд. 114) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецмаш" (87400, Донецька область, Мангушський район, смт. Мангуш, вул. Мурзи буд. 16, кв. 6 код за ЄДРПОУ 31424275) про підтвердження обґрунтованості накладеного умовного адміністративного арешту майна платників податків - відмовити.

Вступна та резолютивна частини рішення прийнято у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 02 квітня 2019 року. Повний текст судового рішення виготовлений та підписаний 03 квітня 2019 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Абдукадирова К.Е.