Рішення

від 03.04.2019 по справі 300/207/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2019 р. справа №300/207/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківського окружного адміністративного суду в складі судді Гундяка В.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Велес ІФ" про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

29.01.2019 року Головне управління ДФС в Івано-Франківській області звернулося до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Велес ІФ" про стягнення податкового боргу.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.02.2019 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв'язку з несплатою податкових зобов'язань з податку на додану вартість, земельного податку та єдиного податку четвертої групи в сумі 58 440,50 грн. Оскільки, заборгованість станом на день звернення до суду не погашена, її слід стягнути в судовому порядку.

08.02.2019 року відповідач отримав копію ухвали суду про відкриття провадження в даній адміністративній справі, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Заяв чи клопотань суду не подав, правом на подання відзиву на позов не скористався, суд про поважність причин ненадання такого відзиву не повідомив.

Згідно частини 6 статті 162, частини 2 статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 КАС України, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних мотивів.

Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України (далі - Кодекс) податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Підпунктом 16.1.3. пункту 16.1. статті 16 Кодексу визначено, що платники податків і зборів зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Підпункт 16.1.4 п.16.1 ст.16 Кодексу визначає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та в розмірах, передбачених податковим законодавством. Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1 ст.38 Кодексу).

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Кодексу крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п.203.1 ст.203 Кодексу податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п.203.2 ст.203 Кодексу сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Судом встановлено, що відповідачем подано до Долинської ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2018 року.

Так відповідач самостійно визначив податкові зобов'язання шляхом подання податкової декларації з податку на додану вартість від 20.09.2018 року на суму 19 240 грн.

Проте у зв'язку з частковою сплатою податкових зобов'язань визначених у податковій декларації з податку на додану вартість від 20.09.2018 року, податковий борг, який підлягає до стягнення з відповідача, становить 19 239,42 грн.

Згідно пункту 287.3 статті 286 Кодексу податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем подано до Долинської ОДПІ податкову декларацію з плати за землю за 2018 рік.

Таким чином, шляхом подання вищевказаної декларації відповідач самостійно визначив та узгодив податкові зобов'язання з земельного податку.

Так залишок несплаченого податкового боргу відповідача з плати за землю, які він самостійно визначив згідно поданої декларації становить 39 139,76 грн., а саме за періоди: липень 2018 року - 50,44 грн., серпень-листопад 2018 року - 39 089,32 грн..

Пунктом 294.1 статті 294 Кодексу встановлено, що податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік.

Відповідно до підпунктів 295.9.1 та 295.9.2 пункту 295.9 статті 295 Кодексу платники єдиного податку четвертої групи: самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу; сплачують податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах: у I кварталі - 10 відсотків; у II кварталі - 10 відсотків; у III кварталі - 50 відсотків; у IV кварталі - 30 відсотків;

Так з матеріалів справи вбачається, що відповідачем подано до Долинської ОДПІ податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2018 рік.

Відповідно до вказаної декларації від 19.02.2018 року відповідачем до сплати підлягає єдиний податок за ІІІ квартал 2018 року в розмірі 69,19 грн., однак у зв'язку з частковою сплатою податковий борг за ІІІ квартал 2018 року становить 61,32 грн.

Згідно пункту 57.1 статті 57 Кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до приписів п. 56.11 ст.56 Кодексу податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, не підлягає оскарженню.

Згідно п. 59.1, 59.5 ст.59 Кодексу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення рішення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

На підставі вищенаведеного податковим органом було надіслано відповідачу податкову вимогу форми Ю за №42862-50 від 03.10.2018 року на суму 29 062,19 грн., однак податкові зобов'язання в повному обсязі ним сплачені не були (а.с. 13).

Враховуючи вищенаведене заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю "Велес ІФ" з податку на додану вартість, земельного податку та єдиного податку четвертої групи становить 58 440,50 грн. (19 239,42 грн. + 39 139,76 грн. + 61,32 грн. = 58 440,50 грн.).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність та взаємний зв'язок суд погоджується з підставністю виникнення та розміром заборгованості, заявленої до стягнення. Наявність податкового боргу відповідача підтверджується довідкою про борг від 08.01.2019 року, розрахунком податкового боргу, обліковими картками платника податку, податковими деклараціями та іншими письмовими доказами, наявними в матеріалах справи.

Підстав для звільнення відповідача від сплати заборгованості судом не встановлено.

Наявність податкового боргу та його розмір відповідач не спростував, доказів сплати грошових зобов'язань суду не представив, чим фактично не заперечив суму, стягнення якої є предметом спору в даній справі.

Згідно п.95.1 ст.95 Кодексу орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги(п.95.2 ст.95 Кодексу).

Відповідно до п.95.3 ст.95 Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. У відповідності з п.95.4 ст.95 Кодексу орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу також за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

З огляду на вказане, позовні вимоги про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Велес ІФ" податкового боргу в сумі 58 440,50 грн. є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

На підставі статті п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14, п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16, п.59.1 ст.59. ст. 95 ПКУ, керуючись ст. ст. 244-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків товариства з обмеженою відповідальністю "Велес ІФ" у банках та за рахунок належної відповідачу готівки в дохід Державного бюджету України 58 440 (п'ятдесят вісім тисяч чотириста сорок) грн. 50 коп.

Згідно ст. 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з 03.04.2019 року, як дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників справи:

позивач: Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ 39394463, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018;

відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю "Велес ІФ", код ЄДРПОУ 35731318, вул. Незалежності, 1, с. Белеїв, Долинський район, Івано-Франківська область, 77511.

Суддя /підпис/ Гундяк В.Д.