Рішення

від 03.04.2019 по справі 360/364/19

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

03 квітня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/364/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Широка К. Ю., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

28 січня 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі - відповідач, Білокуракинське ОУПФУ), в якому, після уточнення позовних вимог позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Білокуракинського ОУПФУ у виплаті заборгованості за пенсійними виплатами позивачу, яка виникла за весь період, починаючи з 01.04.2017 року;

- зобов'язати Білокуракинське ОУПФУ здійснити виплату позивачу заборгованості за пенсійними виплатами починаючи з 01.04.2017, а саме з квітня 2017 року по квітень 2018 року та з серпня 2018 року по вересень 2018 року (на особистий рахунок в установі ПАТ "Державний ощадний банк").

Позовну заяву обґрунтовано тим, що позивач є внутрішньо переміщеною особою, пенсіонером за віком та перебуває на обліку у відповідача. З 01 квітня 2017 року позивач не отримувала пенсію, про що дізналася з листа відповідача від 24.09.2018 № 5147/031-08. З посиланням на норми Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", вважає бездіяльність відповідача протиправною та такою, що порушує її конституційні права.

Відповідач адміністративний позов не визнав, про що подав відзив на позовну заяву (а. с. 63-69). В обґрунтування своєї позиції зазначив, що 12.02.2018 ОСОБА_1 звернулася до Білокуракинське ОУПФУ із заявою та довідкою ВПО № 0000473940 від 12.02.2018 про запит пенсійної справи з Новобоварського відділу Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова. Білокуракинським ОУПФУ зроблено запит пенсійної справи до Новобоварського відділу Шевченківського ОУПФУ м. Харкова. В квітні до відповідача надійшов макет пенсійної справи ОСОБА_1 Згідно атестату припинення виплати пенсії та супровідного листа, який виданий Шевченківським ОУПФУ та електронної пенсійної справи, пенсія виплачена по 31.03.2017. 10 квітня 2018 року пенсійна справа взята на облік до Білокуракинського ОУПФУ з 01.04.2017. Нарахована заборгованість з 01.02.2018 по 30.04.2018, тобто з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи про призначення (відновлення) пенсії та нарахована доплата за минулий період (відкладена доплата) з 01.04.2017 по 31.01.2018. Пенсія виплачена за період з 01.05.2018 по 31.07.2018. Згідно з розпорядженням Білокуракинського ОУПФУ від 17.08.2018, ОСОБА_1 було призупинено пенсію до з'ясування. 01.08.2018 на підставі списків Державної прикордонної служби, які надійшли до Білокуракинського ОУПФУ в серпні 2018 року. 10.09.2018 ОСОБА_1 звернулася до відповідача з заявою про поновлення виплати пенсії. Згідно протоколу від 14.09.2018 № 88 засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам вирішили призначити (відновити) відповідні соціальні виплати ОСОБА_1 17.09.2018 поновлено виплату пенсії з 01.08.2018. Нарахована заборгованість з 01.09.2018 по 30.09.2018 в сумі 1586,15 грн, тобто з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи про призначення (відновлення) пенсії згідно п.15 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого Постановою КМУ від 08.06.2016 № 365, буде виплачена при надходженні фінансування. Нарахована сума доплати за минулий період (відкладена доплата) з 01.08.2018 по 31.08.2018 у сумі 1586,15 грн. З 01.10.2018 по теперішній час пенсія виплачується щомісячно. За таких обставин, відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою від 29 січня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху з встановленням позивачці строку для усунення недоліків позовної заяви (а. с. 30-31).

Ухвалою від 26 лютого 2019 року після усунення недоліків позовної заяви відкрито провадження в зазначеній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а. с. 1-2).

Ухвалою суду від 03 квітня 2019 року справу прийнято до розгляду суддею Ірметовою О.В.

03 квітня 2019 року сторони в судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином

Позивач просила розгляд справи проводити за її відсутності (а. с. 59).

02 квітня 2019 року від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи у відсутність представника управління (а.с.113)

Враховуючи надані учасниками судового процесу клопотань та вимог ч.9 ст. 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази та оцінивши їх, суд дійшов висновку обґрунтованості позовних вимог з огляду на наступне.

Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянкою України та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 (а. с. 11-13), ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 (а. с. 14).

Позивач є пенсіонером за вислугу років, про що свідчить копія її пенсійного посвідчення серія НОМЕР_4 від 23.02.2011 (а. с. 14).

Відповідно до довідки Управління соціального захисту населення Білокуракинської районної державної адміністрації про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 16.04.2018 № 0000473940 місцем проживанням позивача є: АДРЕСА_2 (а. с. 15).

12 лютого 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Білокуракинського ОУПФУ з заявою про запит пенсійної справи з Новобоварського відділу Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (а. с. 49).

Згідно із витягом з протоколу від 02.03.2018 № 69 засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам позивачу - ОСОБА_1 призначено соціальні виплати (а. с. 50)

Відповідно до інформації, зазначеній в листі Білокуракинського ОУПФУ від 12.03.2019 № 1473/031-08, 10 квітня 2018 року пенсійна справа позивача взята на облік до відповідача з 01 квітня 2017 року (а. с. 47).

Розпорядженням Білокуракинського ОУПФУ від 17.08.2018, на підставі списку пенсіонерів з числа внутрішньо переміщених осіб по яких надано інформацію згідно інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний контроль (система Аркан ), про відсутність на підконтрольній території, призупинено виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 серпня 2018 року (а. с. 53).

10 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Білокуракинського ОУПФУ з заявою поновлення виплати пенсії (а. с. 54).

Згідно із витягом з протоколу від 14.03.2018 № 88 засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам позивачу - ОСОБА_1 призначено соціальні виплати (а. с. 55)

З інформації, наданої Білокуракинським ОУПФУ в листі 12.03.2019 № 1473/031-08, вбачається наявність заборгованості з виплати пенсії позивачу з 01.04.2017 по 31.01.2018, з 01.02.2018 по 30.04.2018, з 01.08.2018 по 31.08.2018 та з 01.09.2018 по 30.09.2018 (а. с. 47).

Спірним питанням цієї справи є правомірність невиплати відповідачем заборгованості по пенсії.

Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості (ст. 46 Конституції України).

Згідно частини 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Європейська соціальна хартія (переглянута), яка набрала чинності для України 01 лютого 2007 року, визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист.

Статтею 8 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

У преамбулі до Закону № 1058-IV зазначено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Відповідно до статті 47 Закону № 1058-IV пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

У статті 49 Закону № 1058-IV зазначені підстави припинення та поновлення виплати пенсії. У частині 1 цієї статті визначено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;

3) у разі смерті пенсіонера;

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5) в інших випадках, передбачених законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 335 внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365 "Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам", а саме, пункти 15 і 18 доповнені реченням такого змісту: "Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України"

Статтею 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В межах адміністративного судочинства (ст. 4 КАС України):

дії - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб'єктом владних повноважень своїх обов'язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;

бездіяльність - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов'язків згідно із законодавством України;

рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 335 були внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365, відповідно до яких суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України". Враховуючи наведене позивачу не сплачено заборгованості за минулий період. За змістом конституційних норм (статті 113, 116, 117 Конституції України), Кабінет Міністрів України не наділений правом вирішувати питання, які належать до виключної компетенції Верховної Ради України, так само як і приймати правові акти, які підміняють або суперечать законам України.

Суд вважає таку позицію неприйнятною, оскільки конституційне поняття "Закон України", на відміну від поняття "законодавство України", не підлягає розширеному тлумаченню, це - нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою України в межах повноважень. Зміни до закону вносяться за відповідно встановленою процедурою Верховною Радою України шляхом прийняття закону про внесення змін. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України є підзаконними, а тому не можуть обмежувати права громадян, які встановлено законами.

Судом встановлено, що жодних змін у Закон № 1058 з приводу особливостей виплати заборгованості пенсіонерам, які є внутрішньо переміщеними особами, Верховною Радою не приймались.

Отже, у випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу. Статус внутрішньо переміщеної особи надає особі спеціальні, додаткові права (або "інші права", як це зазначено у статті 9 Закону № 1706-VII), не звужуючи, між тим, обсяг конституційних прав та свобод особи та створюючи додаткові гарантії їх реалізації, а тому відповідач повинен всіляко сприяти відновленню виплат, гарантованих державою внутрішньо переміщеним особам.

Відповідно до висновків Конституційного Суду України в Рішенні від 07 жовтня 2009 року № 25-рп/2009 про визнання такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), п. 2 ч. 1 ст. 49, другого речення ст. 51 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо припинення виплати пенсії на весь час проживання (перебування) пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. В зазначеному рішенні суд зауважив, що всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, що мають право на отримання пенсії у старості, на законодавчому рівні позбавлення цього права пенсіонерів у тих випадках, коли вони обрали постійним місцем проживання країну, з якою не укладено відповідного договору. Виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, - в Україні чи за її межами.

Верховний Суд України у постанові від 24 листопада 2015 року по справі № П/800/259/15 (21-3538а15) зазначив, що сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб'єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов'язаний був і міг вчинити. Тобто бездіяльність не має чітко окреслених часових меж, а саме явище бездіяльності є триваючим (реєстраційний № рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 54398764).

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на обставини справи, суд дійшов висновку, що порушення прав позивача відбулося внаслідок протиправної бездіяльності відповідача щодо невиплати пенсії позивачу за період з 01 квітня 2017 року по 30 квітня 2018 року та з 01 серпня 2018 року по 30 вересня 2018 року, отже позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Пунктом першим частини першої статті 371 КАС України визначено, що негайно виконуються постанови суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів у межах суми стягнення за один місяць.

Оскільки, присуджені позивачу виплати є періодичними та здійснюються з Державного бюджету, суд вважає необхідним допустити це рішення до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір в загальному розмірі 768,40 грн, що підтверджено квитанцією від 22.01.2019 № 90 (а. с. 10).

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, суд вважає за необхідне судовий збір у розмірі 768,40 грн стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо невиплати пенсії за період з 01 квітня 2017 року по 30 квітня 2018 року та з 01 серпня 2018 року по 30 вересня 2018 року ОСОБА_1.

Зобов'язати Білокуракинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області (місце знаходження: 92200, Луганська обл., Білокуракинський район, селище міського типу Білокуракине, вулиця Історична, будинок 81, код ЄДРПОУ 41246789) виплатити ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, місце реєстрації: АДРЕСА_1; місце проживання: АДРЕСА_2) заборгованість з пенсії за період з 01 квітня 2017 року по 30 квітня 2018 року та з 01 серпня 2018 року по 30 вересня 2018 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, місце реєстрації: АДРЕСА_1; місце проживання: АДРЕСА_2) за рахунок бюджетних асигнувань Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (місце знаходження: 92200, Луганська обл., Білокуракинський район, селище міського типу Білокуракине, вулиця Історична, будинок 81, код ЄДРПОУ 41246789) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 768,40 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Рішення суду звернути до негайного виконання у межах виплати ОСОБА_1 пенсії за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Ірметова