Рішення

від 03.04.2019 по справі 826/15301/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 квітня 2019 року № 826/15301/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю АВТОПРОТЕК до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

Суд прийняв до уваги таке:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю АВТОПРОТЕК (далі - позивач, ТОВ АВТОПРОТЕК ) з позовом до Головного управління ДФС у місті Києві, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 07.09.2018 №4612615147,№4622615147, №4632615147.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.09.2018 відкрито спрощене провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки відповідача про порушення позивачем податкового законодавства в ході здійснення господарських операцій з ТОВ СТ Мідл , ТОВ Бром форс , ТОВ Елітстар Компані , ТОВ Профбудкомплекс , ТОВ ТК Спектр , ТОВ Інтербілд Комьюніті , ТОВ Омелюх груп не відповідають фактичним обставинам справи. Посилався на реальність господарських операцій з даними контрагентами у періоді, що перевірявся. Позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та просить їх скасувати.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав та зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства посилаючись на відсутність обов'язкових реквізитів як то підписів посадових осіб та відтисків печаток на первинних документах, наданих до матеріалів справи. Також відповідач вказав на те, що в ході перевірки позивач не надав первинні документи щодо спірних господарських операцій. Крім того, відповідач посилався на вирок суду щодо ТОВ Профбудкомплекс та матеріали кримінальних проваджень щодо ТОВ СТ Мідл та ТОВ ТК Спектр , які підтверджують створення даних товариств без мети реального здійснення господарської діяльності.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Головним управлінням ДФС у м. Києві відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, у зв'язку із надходженням ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 01.08.2016 у справі №760/6919/16-к, винесеної в рамках кримінального провадження від 08.12.2015 №12015000000000630 за ознаками кримінальних правопорушень. Передбачених частиною 3 статті 28, частиною 2 статті 205 частиною 3 статті 212, частиною 4 статті 190 Кримінального кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ АВТОПРОТЕК з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин із рядом контрагентів, за період з 01.01.2014 по 29.07.2016.

За результатами перевірки складено акт №205/26-15-14-07-02-10/39058325 від 27.08.2018, згідно висновків якого відповідач встановив, зокрема, порушення позивачем вимог:

- пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 198 369,00 грн.;

- пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 197 762,00 грн. та завищено від'ємне значення податку на додану вартість на загальну суму 22 648,00 грн.

На підставі акта перевірки Головне управління ДФС у м. Києві прийняло податкові повідомлення-рішення:

№4612615147 від 07.09.2018, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 230 813,00 грн., в тому числі 198 369,00 грн. за основним платежем та 32 444,00 грн. штрафних санкцій;

№4622615147 від 07.09.2018, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 239 697,00 грн., в тому числі 191 758,00 грн. за основним платежем та 47 939,00 грн. штрафних санкцій;

№4632615147 від 07.09.2018, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 239 697,00 грн., в тому числі 191 758,00 грн. за основним платежем та 47 939,00 грн. штрафних санкцій;

Не погоджуючись із зазначеними повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх до суду.

Оцінивши за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Зі змісту акта перевірки №205/26-15-14-07-02-10/39058325 від 27.08.2018 слідує, що контролюючим органом поставлено під сумнів реальність господарських відносин ТОВ АВТОПРОТЕК із товариством з обмеженою відповідальністю СТ Мідл , товариством з обмеженою відповідальністю Бром форс , товариством з обмеженою відповідальністю Елітстар Компані , товариством з обмеженою відповідальністю Профбудкомплекс , товариством з обмеженою відповідальністю ТК Спектр , товариством з обмеженою відповідальністю Інтербілд Комьюніті , товариством з обмеженою відповідальністю Омелюх груп .

Матеріали справи свідчать про те, що за період з липня 2015 року по червень 2016 року позивачем відображено у бухгалтерській та податковій звітності результати господарських взаємовідносин із вищезазначеними контрагентами.

На підтвердження взаємовідносин із ТОВ СТ Мідл позивач надав до матеріалів справи копії наступних первинних документів: договору поставки від 01.03.2016 №10316-п, договору відступлення права вимоги №01/09-16 від 01.09.2016, прибуткової накладної, податкової накладної (а.с. 80-86 т. І).

Дослідивши копії перелічених первинних документів, суд встановив відсутність на них підпису осіб, відповідальних за здійснення господарської діяльності ТОВ СТ Мідл та відтиску печатки товариства. Підпис директора ОСОБА_1 та відтиск печатки ТОВ СТ Мідл наявний тільки на договорі відступлення права вимоги №01/09-16 від 01.09.2016.

Разом з тим, відповідно до відомостей з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 01.09.2016 директором ТОВ СТ Мідл була ОСОБА_2, а не ОСОБА_1

Таким чином, надані позивачем первинні документи стосовно взаємовідносин із ТОВ СТ Мідл суд не приймає як доказ реальності здійснення фінансово-господарської діяльності із вказаним контрагентом у зв'язку із відсутністю у них обов'язкових реквізитів, зокрема підписів керівника та відтиску печатки.

Крім того, відповідач вказав на те, що ТОВ СТ Мідл не подано жодної податкової та фінансової звітності до контролюючого органу з лютого 2016 року та свідоцтво платника ПДВ анульовано з 31.03.2017 (підстава - ненадання декларацій протягом року).

Також відповідач посилався на матеріали кримінального від 03.10.2015 №12015000000000630 та надав до матеріалів справи копію протоколу допиту свідка ОСОБА_2, засновника та директора TOB CT Мідл (код 39165685), отриманого за адресою: с. Глеваха, Київської області, старшим о/у з ОВС ГУВБ ДФС України підполковником податкової міліції Трубка М.В., відповідно до якого громадянка ОСОБА_2, повідомила, ...Про те, що я являюсь директором та засновником TOB CT Мідл (код 39165685), мені відомо. Зареєструвала дане підприємство за грошову винагороду. Реєстрація підприємства здійснювалась за моєю згодою. Я не підписувала жодного правочину із контрагентами та не подавала жодної податкової звітності. Я не вела жодного бухгалтерського обліку, не наймала та не звільняла нікого з роботи з TOB CT Мідл (код 39165685). Я не формувала статутний капітал TOB CT Мідл (код 39237361), мені невідомо яка сума статутного капіталу... .

Враховуючи наведені обставини у сукупності, суд дійшов висновку про непідтвердження належними доказами факту здійснення господарських операцій із ТОВ СТ Мідл , з огляду на що суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів відповідача щодо відсутності правових підстав у позивача для відображення таких господарських операцій у бухгалтерській та податковій звітності.

На підтвердження взаємовідносин із ТОВ Бром форс позивач надав до матеріалів справи копії наступних первинних документів: договору поставки від 30.11.2015 №41115, прибуткової накладної, податкової накладної (а.с. 50-52, 59 т. І).

Дослідивши копії перелічених первинних документів, суд встановив відсутність на них підписів осіб, відповідальних за здійснення господарської діяльності як з боку позивача так і від ТОВ Бром форс та відтиску печатки товариств.

Таким чином, надані позивачем первинні документи стосовно взаємовідносин із ТОВ Бром форс суд не приймає як доказ реальності здійснення фінансово-господарської діяльності із вказаним контрагентом у зв'язку із відсутністю у них обов'язкових реквізитів, зокрема підписів керівника та відтиску печатки.

Відповідач також посилався на те, що у ТОВ Бром форс відсутні основні засоби, недостатня кількість трудових ресурсів, контролюючим органом не встановлено ланцюг постачання імпортного товару, що дозволяє дійти висновку про неможливість здійснення TOB Бром форс операцій, що задекларовані у податковій звітності, а також відсутність реального характеру господарської операції між позивачем і даним товариством.

На підтвердження взаємовідносин із ТОВ Елітстар Компані позивач надав до матеріалів справи копії наступних первинних документів: договору про надання послуг на виготовлення продукції з давальницької сировини від 02.12.2015 №11215-в, акта передачі товару (у переробку), акта прийому продукції з переробки, акта надання послуг, податкової накладної (а.с. 201-207, 214-215 т. І).

Дослідивши копії перелічених первинних документів, суд встановив відсутність на них підписів осіб, відповідальних за здійснення господарської діяльності як з боку позивача так і від ТОВ Елітстар Компані та відтиску печатки товариств.

Таким чином, надані позивачем первинні документи стосовно взаємовідносин із ТОВ Елітстар Компані суд не приймає як доказ реальності здійснення фінансово-господарської діяльності із вказаним контрагентом у зв'язку із відсутністю у них обов'язкових реквізитів, зокрема підписів керівника та відтиску печатки.

Відповідач також посилався на те, що у ТОВ Елітстар Компані відсутні основні засоби, недостатня кількість трудових ресурсів, контролюючим органом не встановлено ланцюг постачання імпортного товару, що дозволяє дійти висновку про неможливість здійснення TOB Елітстар Компані операцій, що задекларовані у податковій звітності, а також відсутність реального характеру господарської операції між позивачем і даним товариством.

На підтвердження взаємовідносин із ТОВ ТК Спектр позивач надав до матеріалів справи копії наступних первинних документів: договору поставки від 10.07.2015 №40715, видаткових накладних, податкових накладних (а.с. 108-117 т. І).

Дослідивши копії перелічених первинних документів, суд встановив відсутність на них підписів осіб, відповідальних за здійснення господарської діяльності ТОВ ТК Спектр та відтиску печатки товариства.

Таким чином, надані позивачем первинні документи стосовно взаємовідносин із ТОВ ТК Спектр суд не приймає як доказ реальності здійснення фінансово-господарської діяльності із вказаним контрагентом у зв'язку із відсутністю у них обов'язкових реквізитів, зокрема підписів керівника та відтиску печатки.

Відповідач також посилався на те, що у ТОВ ТК Спектр відсутні основні засоби, недостатня кількість трудових ресурсів, контролюючим органом не встановлено ланцюг постачання імпортного товару, що дозволяє дійти висновку про неможливість здійснення TOB ТК Спектр операцій, що задекларовані у податковій звітності, а також відсутність реального характеру господарської операції між позивачем і даним товариством.

Крім того, відповідач посилався на матеріали кримінального від 08.12.2015 №12015000000000630 та надав до матеріалів справи копію протоколу допиту свідка від 27.11.2016, засновника та директора TOB ТК Спектр , в одній особі, гр. ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно якого свідок повідомив наступне: Питання: Чи відомо Вам, що Ви являлися засновником та директором TOB ТК Спектр (код 39730370). Відповідь: Мені відомо тільки, що я був директором підприємства. Питання: Хто займався підготовкою та оформленням реєстраційних документів TOB ТК Спектр . Відповідь: Мені не відомо, скоріше всього інші особи готували, які тільки їх підписав, які саме документи мені невідомо, за що я отримав 900 грн. В подальшому я ніякого відношення до діяльності підприємства не мав. Більше ніяких документів не підписував. Питання: Чи здійснювали Ви діяльність TOB ТК Спектр в період з 24.06.2015 по теперішній час. Відповідь: Ніякого відношення до фактичної діяльності підприємства я не маю. Та хочу повідомити, що мене ошукали. .

Враховуючи наведені обставини у сукупності, суд дійшов висновку про непідтвердження належними доказами факту здійснення господарських операцій із ТОВ ТК Спектр , з огляду на що суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів відповідача щодо відсутності правових підстав у позивача для відображення таких господарських операцій у бухгалтерській та податковій звітності.

На підтвердження взаємовідносин із ТОВ Профбудкомплекс позивач надав до матеріалів справи копії наступних первинних документів: договору про надання послуг на виготовлення продукції з давальницької сировини від 26.04.2016 №090616, рахунків на оплату, актів передачі товару (у переробку), актів прийому готової продукції, актів надання послуг, податкових накладних (а.с. 165-184 т. ІІ).

Вказані первинні документи підписані ОСОБА_5.

Разом з тим, суд встановив, що Солом'янським районним судом м. Києва винесено вирок від 03.04.2018 по справі №760/20771/17, в якому зазначено: ...як встановлено в судовому засіданні у квітні 2016 року ОСОБА_5, знаходячись біля станції метро Лук'янівська у м. Києві, зустрів чоловіка, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, який представився Русланом та запропонував ОСОБА_5 додатковий заробіток. У ході розмови Руслан запропонував перереєструвати на його ім'я Товариство з обмеженою відповідальністю Профбудкомплекс код за ЄДРПОУ 40028021, далі - TOB Профбудкомплекс та Товариство з обмеженою відповідальністю Т.Д.В. Компані код за ЄДРПОУ 37441275, далі TOB Т.Д.В. Компані , на яких він буде формально рахуватися засновником, директором та головним бухгалтером, за що ОСОБА_5 отримає винагороду у розмірі 1000 грн., а реально здійснювати підприємницьку діяльність та керувати підприємствами він не буде... .

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, в групі осіб за попередньою змовою. Перебуваючи на території м. Києва, у період 2016 року створив шляхом реєстрації суб'єкт підприємницької діяльності (юридичну особу) ТОВ Профбудкомплекс (код за ЄДРПОУ 40028021) та ТОВ Т.Д.В. Компані (код за ЄДРПОУ 37441275), реквізити та рахунки якого використовувались для прикриття незаконної діяльності, що полягає у безпідставному переведенні безготівкових коштів у готівку, тим самим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 205 України. .

Даним вироком ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених частиною 1 статті 205, частиною 1 статті 205-1 Кримінального кодексу України.

Відповідно до частини 6 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вищенаведена інформація, щодо контрагента TOB Профбудкомплекс , свідчить про відсутність реального характеру господарських операцій з TOB АВТОПРОТЕК у періоді, що перевірявся контролюючим органом.

На підтвердження взаємовідносин із ТОВ Інтербілд Комьюніті позивач надав до матеріалів справи копії наступних первинних документів: актів передачі товару (у переробку), актів передачі готової продукції, актів надання послуг, податкових накладних (а.с. 16-21, 24-27 т. ІІ).

Дослідивши копії перелічених первинних документів, суд встановив відсутність на них підписів осіб, відповідальних за здійснення господарської діяльності як з боку позивача так і з боку ТОВ Інтербілд Комьюніті та відтиску печатки товариств.

Таким чином, надані позивачем первинні документи стосовно взаємовідносин із ТОВ Інтербілд Комьюніті суд не приймає як доказ реальності здійснення фінансово-господарської діяльності із вказаним контрагентом у зв'язку із відсутністю у них обов'язкових реквізитів, зокрема підписів керівника та відтиску печатки. Крім того, позивачем не надано копії договору, на який є посилання у вказаних первинних документах.

Відповідач також посилався на те, що у ТОВ Інтербілд Комьюніті відсутні основні засоби, недостатня кількість трудових ресурсів, що дозволяє дійти висновку про неможливість здійснення TOB ТК Спектр операцій, що задекларовані у податковій звітності, а також відсутність реального характеру господарської операції між позивачем і даним товариством.

Крім того, відповідач посилався на те, що до ГУ ДФС у м. Києві разом з ухвалою від 01.08.2016 у справі №760/6919/16-к надано протокол допиту свідка від 18.10.2016 - засновника, директора та головного бухгалтера TOB Інтербілд Комьюніті ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3, що складений о/у Білоцерківської ОДПІ капітаном податкової міліції Шапа О.М., згідно якого ОСОБА_6 дав показання, що йому відомо, що на його ім'я зареєстроване TOB Інтербілд Комьюніті за грошову винагороду, фінансово-господарську діяльність не здійснював. Будь-які інші документи, які стосуються фінансово-господарської діяльності TOB Інтербілд Комьюніті з підприємствами-контрагентами (покупцями, продавцями) він не підписував, печатку не замовляв та нікого на це не уповноважував. Керівника та головного бухгалтера не призначав. Податкову звітність не підписував та не направляв до податкових органів.

Враховуючи наведені обставини у сукупності, суд дійшов висновку про непідтвердження належними доказами факту здійснення господарських операцій із ТОВ ТК Спектр , з огляду на що суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів відповідача щодо відсутності правових підстав у позивача для відображення таких господарських операцій у бухгалтерській та податковій звітності.

На підтвердження взаємовідносин із ТОВ Омелюх груп позивач надав до матеріалів справи копії наступних первинних документів: договору про надання послуг на виготовлення продукції з давальницької сировини №20116-в від 20.01.2016, рахунків на оплату, актів передачі товару (у переробку), актів передачі готової продукції, актів надання послуг, податкових накладних (а.с. 192-206 т. ІІ).

Відповідач вказав на те, що при проведенні аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних та отриманої податкової інформації по контрагенту TOB Омелюх груп встановлено невідповідність номенклатури придбаного та реалізованого товару/послуг. Враховуючи об'єми задекларованих операцій, різноплановість наданих послуг, відсутність основних засобів та достатньої кількості трудових ресурсів, відповідач зробив висновок про неможливість здійснення операцій, що задекларовані у податковій звітності та про те, що відбулось виключно документальне оформлення операцій при їх фактичному невиконанні.

Аналіз вказаних обставин свідчать, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарчої операції відсутнє, відповідно документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Таким чином, надані позивачем первинні документи стосовно взаємовідносин із ТОВ Омелюх груп суд не приймає як доказ реальності здійснення фінансово-господарської діяльності із вказаним контрагентом у зв'язку із відсутністю у них обов'язкових реквізитів, зокрема підписів керівника та відтиску печатки. Крім того, позивачем не надано копії договору, на який є посилання у вказаних первинних документах.

За змістом частини 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен: визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі позовних вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів для виявлення та витребування доказів.

Принцип всебічного, повного та об'єктивного дослідження доказів судом при розгляді адміністративної справи закріплений частиною першою ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначений принцип передбачає, зокрема, всебічну перевірку доводів сторін, на які вони посилаються в підтвердження своїх позовних вимог чи заперечень на позов.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими та електронними доказами; висновками експертів, показаннями свідків.

Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати з власної ініціативи (частина третя ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем не підтверджено належними і допустимими доказами реальність господарських взаємовідносин із ТОВ СТ Мідл , ТОВ Бром форс , ТОВ Елітстар Компані , ТОВ Профбудкомплекс , ТОВ ТК Спектр , ТОВ Інтербілд Комьюніті , ТОВ Омелюх груп , а висновки контролюючого органу про те, що такі взаємовідносини не мали реального характеру є обґрунтованими.

Стосовно наданих позивачем копій первинних документів щодо реалізації товарів на користь контрагентів-покупців, суд зазначає, що такі матеріали не є беззаперечним доказом реальності господарських операцій із вищезазначеними контрагентами, оскільки в періоді, що перевірявся відповідачем, позивач також співпрацював з іншими контрагентами, які могли надати відповідні послуги позивачу.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Як вбачається з обставин справи, позивачем у податкових деклараціях з податку на додану вартість відображено, зокрема, суми податку на додану на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ СТ Мідл , ТОВ Бром форс , ТОВ Елітстар Компані , ТОВ Профбудкомплекс , ТОВ ТК Спектр , ТОВ Інтербілд Комьюніті , ТОВ Омелюх груп , у зв'язку із придбанням товарів, послуг.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кодекс України передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження податковими накладними або оформлення з порушенням вимог чи не підтвердження митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6 статті 198).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

За визначенням статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкового кредиту виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

Водночас, наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв'язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема, це: не пов'язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності); фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій; видача податкової накладної особою, яка не є платником податку на додану вартість; відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів.

Наявність у позивача належним чином формально оформлених податкових накладних не є безперечною підставою для формування податкового кредиту.

Так, відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Разом з тим, як було зазначено вище, позивач не надав суду будь-яких доказів, які б підтверджували реальність (товарність) господарських операцій із ТОВ СТ Мідл , ТОВ Бром форс , ТОВ Елітстар Компані , ТОВ Профбудкомплекс , ТОВ ТК Спектр , ТОВ Інтербілд Комьюніті , ТОВ Омелюх груп та не довів реального виконання даними контрагентами господарських операцій, що виключає правомірність формування податкового кредиту у межах спірних правовідносин.

Враховуючи викладене, висновки акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України в частині завищення податкового кредиту є обґрунтованими та не спростовуються матеріалами справи, тому збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість є правомірними, а позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень від 07.09.2018 №4632615147 та №4622615147 задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання правомірності прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення від 07.09.2018 №4612615147, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 230 813,00 грн., суд враховує наступне.

Підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначає витрати як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За правилами пунктів 138.4 та 138.5 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг; інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

Згідно з пунктом 138.6 статті 138 Податкового кодексу України собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України встановлює, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Наведені правові норми свідчать, що визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку, та підтвердження первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

Суд враховує наявність в матеріалах справи первинних документів по відносинам позивача із ТОВ СТ Мідл , ТОВ Бром форс , ТОВ Елітстар Компані , ТОВ Профбудкомплекс , ТОВ ТК Спектр , ТОВ Інтербілд Комьюніті , ТОВ Омелюх груп , однак звертає увагу, що формальна наявність у покупця первинних документів, необхідних для віднесення певних сум до складу витрат відповідного періоду не є безумовною підставою формування витрат, у разі не доведення реальності здійснених господарських операцій та придбання товарів/послуг з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку.

Надані позивачем первинні документи, на думку суду, не дають можливості встановити реальність здійснених операцій, а лише фіксують господарські операцій із ТОВ СТ Мідл , ТОВ Бром форс , ТОВ Елітстар Компані , ТОВ Профбудкомплекс , ТОВ ТК Спектр , ТОВ Інтербілд Комьюніті , ТОВ Омелюх груп .

З огляду на викладене, на підставі зібраних у справі доказів, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість висновків податкового органу щодо заниження ТОВ АВТОПРОТЕК податку на прибуток.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю АВТОПРОТЕК відмовити повністю.

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Р.О. Арсірій