Ухвала

від 04.04.2019 по справі 200/13618/18-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

04 квітня 2019 року справа №200/13618/18-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Суддя-доповідач Першого апеляційного адміністративного суду Міронова Г.М., розглянувши апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року у справі № 200/13618/18-а за позовом Слов'янської міжрайонної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу та рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені,

В С Т А Н О В И В :

До Першого апеляційного адміністративного суду 02 квітня 2019 року надійшла адміністративна справа № 200/13618/18-а з апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року.

Ознайомившись з даною апеляційною скаргою, суд вважає, що вона не відповідає вимогам ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 5 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Згідно ч. 1 ст. 4 Законом України Про судовий збір (в редакції, що діяла на момент подання позову) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України Про Державний бюджет України на 2018 рік з 1 січня 2018 року прожитковий мінімум працездатних осіб встановлений у місячному розмірі 1762, 00 грн.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір (в редакції, на момент подання апеляційної скарги), за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду встановлюється ставка судового збору у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (п.п.2).

Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивачем у адміністративному позові заявлені вимоги майнового характеру.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір (в редакції, що діяла на момент подання адміністративного позову), за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою сплаті підлягає ставка судового збору 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Пунктом 4 ст. 6 Закону України Про судовий збір передбачено, якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року адміністративний позов Слов'янської міжрайонної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (84122, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Вчительська, 32, код за ЄДРПОУ 00696303) до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114, код за ЄДРПОУ 39406028) про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу та рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 24 квітня 2018 року № 0004641303 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у розмірі 45 983,19 гривень за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 24 квітня 2018 року № 0004651303 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у розмірі 170,00 гривень за неподання звітності.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 24 квітня 2018 року № 0004661303 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у розмірі 3 106,32 гривень, у т.ч. штраф у розмірі 3 005,26 гривень та пеня у розмірі - 101,06 гривень.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с. 94-97).

З огляду на вищевикладене, апелянту необхідно сплатити - 2643, 00 грн. та належним чином це підтвердити.

В апеляційній скарзі апелянт просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення у справі. Вказане клопотання обґрунтовано тим, що витрати Головного управління ДФС у Донецькій області здійснюються виключно за рахунок Державного бюджету України.

Ознайомившись із заявленим клопотанням, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України Про судовий збір , враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

З огляду на вищезазначене, суд вважає, що клопотання про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню, оскільки апелянтом не надано доказів того, що він не має можливості сплатити судовий збір та останній не відноситься до переліку осіб, зазначеному у частині 1 ст. 8 Закону України Про судовий збір .

Предмет позову у справі №200/13618/18-а також не відноситься до предмету позову, передбаченого ч. 1 ст. 8 Закону України Про судовий збір .

На переконання суду, оскільки на апелянта не поширюються пільги щодо сплати судового збору, то він не може посилатися на незадовільний майновий стан не підтверджуючи при цьому документально своє клопотання. Суд не може вчиняти процесуальні дії на припущеннях сторони у справі

Також, суд зазначає, що Верховний Суд України в своїй ухвалі від 01.02.2017 року зазначив, що пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору , яким серед іншого скасовано встановлені раніше для органів державної фіскальної служби пільги щодо його сплати, Кабінет Міністрів України було зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів.

Таким чином, суд вказує на те, що, оскільки органи державної фіскальної служби не звільняються від сплати судового збору, то в даному випадку наявні всі підстави для відмови апелянту у задоволені клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до ст.ст. 169, 298 КАС України зазначені обставини тягнуть за собою залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення зазначених недоліків, шляхом надання оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 2643, 00 грн.

Судовий збір за подачу апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду підлягає сплаті за наступними реквізитами: отримувач коштів - Краматор.УК/м.Краматорськ/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37944338, рахунок отримувача - 34314206081008, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації бюджету - 22030101.

Керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволені клопотання Головного управління ДФС у Донецькій області про відстрочення сплати судового збору.

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року у справі № 200/13618/18-а - залишити без руху.

Встановити строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

Роз'яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга повертається апелянту.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Міронова Г.М.