Постанова

від 02.04.2019 по справі 826/8517/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/8517/17

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Мельничука В.П.

За участю секретаря: Івченка М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2018 року, суддя Вєкуа Н.Г., у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інквіл до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

У С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю Інквіл звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.05.2017 року №0002801402.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2018 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Головне управління ДФС у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами Головного управління ДФС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Інквіл", код ЄДРПОУ 36630198 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.12.2016 року.

За результатами проведеної перевірки Головним управлінням ДФС у місті Києві складено акт від 21.04.2017 року №14/26-15-14-02-01-14/36630198, яким встановлено порушення ТОВ "Інквіл" вимог чинного податкового законодавства, а саме:

- п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №27585-VІ, із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 342 491 грн., у тому числі: лютий 2015 року - 9712 грн., січень 2016 року - 15080 грн., лютий 2016 року - 17401 грн., березень 2016 року - 68812 грн., квітень 2016 року - 56188 грн., травень 2016 року - 72553 грн., червень 2016 року - 13333 грн., липень 2016 року - 13333 грн., серпень 2016 року - 13334 грн., вересень 2016 року - 13333 грн., жовтень 2016 року - 13333 грн., листопад 2016 року - 16912 грн., грудень 2016 року - 19167 грн.

За результатами проведеної перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.05.2017 №0002801402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 428113, 75 грн., в тому числі за податковими зобов'язаннями на 342491 грн. та 85622, 75 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду погоджується з доводами суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог позивача та зазначає наступне.

Як убачається з акту перевірки, податковим органом встановлено, що на порушення вищезазначених норм Податкового кодексу України, товариством з обмеженою відповідальністю "Інквіл" в Договорі оренди не передбачено користування прилеглою територією, зокрема оплачувати послуги з її прибирання. Крім того, в акті вказано, що між ТОВ "Інквіл" та ТОВ "Сервіс Менеджмент Технології" відсутнє визначення загальної плащі, яка підлягає прибиранню та відсутній розрахунок послуг з прибирання (калькуляція витрат).

Судом першої інстанції встановлено, що 01 листопада 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інквіл" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервіс Менеджмент Технології" (Виконавець) укладено договір №10114-8 про надання послуг комплексного прибирання, відповідно до якого Виконавець зобов'язується надавати послуги комплексного прибирання приміщень загального користування РТЦ "Блокбастер", а Замовник зобов'язується прийняти і сплатити за наданні послуги визначену договором грошову суму.

Додатком №1 до Договору сторонами затверджено Специфікацію об'ємів і періодичності надання послуг регулярного комплексного прибирання Об'єкта: Розважально-торговий центр "Блокбастер", яка є невід'ємною частиною Договору.

Згідно вищезазначеного Договору виконавець зобов'язується надавати послуги комплексного прибирання приміщень загального користування РТЦ "Блокбастер", а саме приміщення, доступ до яких дозволений відвідучавам РТЦ, його орендарям, санітарні вузли загального користування, вхідні групи, а також технічні та технологічні приміщення, коридори, проходи, сходи та інші вертикальні комунікації, доступ до яких може бути дозволений тільки відвідувачам, працівникам, орендарям РТЦ, а таком іншим особам чи доступ до яких обмежений в зв'язку зі встановленим РТЦ та підтримання його в належному стані, та прилеглу до РТЦ територію.

Також в Специфікації визначено графік проведення робіт та перелік робіт, які щомісячно мали виконуватися ТОВ "Сервіс Менеджмент Технології".

На виконання даного договору виконавець щомісяця, починаючи з дати укладення договору, надавав замовнику послуги комплексного прибирання приміщень РТЦ "Блокбастер" та прилеглої території.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Виходячи з вищенаведеного, відображенню в бухгалтерському обліку та податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, при наявності первинного документу, що підтверджує таку господарську операцію.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за № 168/704 (далі - Положення № 88), де первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з абзацом другого пункту 2.1 Положення № 88, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

При цьому, наявність належним чином оформлених податкових накладних є обов'язковою, але не вичерпною обставиною для формування податкового кредиту. Зокрема, якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то, відповідно, придбання таких товарів або послуг не відбулося, право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права на придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Зміст господарської операції може встановлюватися з урахуванням змісту цивільно-правових чи господарсько-правових зобов'язань сторін, але не вичерпується останнім. Господарська операція може мати місце навіть за відсутності цивільно-правових чи господарсько-правових відносин між платниками податків.

Отже, господарські операції є самостійним поняттям, відмінним від правочинів або господарських зобов'язань. Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків.

01 грудня 2009 року між ПАТ "Блокбастер-Київ" (власник РТЦ "Блокбастер", Орендодавець) та ТОВ "Інквіл" (Орендар) укладено нотаріальний Договір оренди нежитлових приміщень в РТЦ "Блокбастер" за адресою: м.Київ, проспект Московський, 34-В, загальною площею 22 603, 60 кв.м.

Відповідно до Договору Оренда зобов'язується самостійно забезпечувати охорону та прибирання будівлі, вивіз сміття та інші послуги, пов'язані із забезпеченням належної експлуатації Будівлі. Перелік послуг, обов'язок із забезпечення яких покладається на Орендаря наводиться у Додатку №2 до Договору, який складає його невід'ємну частину.

Таким чином, як вірно зазначив суд першої інстанції, обов'язок ТОВ "Інквіл" щодо підтримання орендованих приміщень та прибудинкової території в прибраному стані випливає з Договору оренди і є обов'язковою умовою для подальшого користування приміщеннями.

Також колегія суддів погоджується із доводами суду першої інстанції неприйняття доводів відповідача щодовідсутності всіх належних реквізитів в актах надання послуг, підписаних між сторонами та певні недоліки , суд зазначає наступне.

Акти надання послуг, які підписувалися сторонами протягом 2015-2016 років містять всі належні реквізити і є первинними документами в розумінні Закону України статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до ст.4 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання змісту над формою, тобто можлива наявність дефектів у складанні акту приймання-передачі послуг не позбавляє платника податків права на відображення цієї операції.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Будь-які документи (в тому числі договори, накладні, рахунки) мають силу первинних документів у разі фактичного здійснення господарської операції. При цьому наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їхньому оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у з'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Як в становлено судом, ТОВ "Сервіс Менеджмент Технології" є реально діючою компанією, яка спеціалізується на наданні комплексних послуг з прибирання в торгово-розважальних комплексах, має відповідний персонал, а отже відсутні правові підстави для позбавлення ТОВ "Інквіл" податкового кредиту, який сформований за рахунок сплати ПДВ на користь Виконавця.

Крім того, вартість отриманих послуг від ТОВ "Сервіс Менеджмент Технології" перевиставлялася суборендарям та ТОВ "Блокбастер-Київ", що призвело до нарахування дзеркальних податкових зобов'язань з ПДВ для ТОВ "Інквіл".

Колегія суддів враховує, що господарські операції для визначення податкового кредиту та валових витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Виникнення у покупця права на формування податкових вигод виникають за наявності сукупності обставин та підстав, однією із яких є наявність ділової мети.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 1 червня 2010 року справа № 21-500во08", від 31 січня 2011 року справ №21-47а10.

Крім того. посадовими особами відповідача проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Інквіл", код ЄДРПОУ 36630198 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.12.2016 року.

За результатами проведеної перевірки Головним управлінням ДФС у місті Києві складено акт від 21.04.2017 року №14/26-15-14-02-01-14/36630198, яким встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Інквіл" вимог:

- п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №27585-VІ, із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 342 491 грн., у тому числі: лютий 2015 року - 9712 грн., січень 2016 року - 15080 грн., лютий 2016 року - 17401 грн., березень 2016 року - 68812 грн., квітень 2016 року - 56188 грн., травень 2016 року - 72553 грн., червень 2016 року - 13333 грн., липень 2016 року - 13333 грн., серпень 2016 року - 13334 грн., вересень 2016 року - 13333 грн., жовтень 2016 року - 13333 грн., листопад 2016 року - 16912 грн., грудень 2016 року - 19167 грн.

За результатами проведеної перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.05.2017 року №0002801402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 428113, 75 грн., в тому числі за податковими зобов'язаннями на 342491 грн. та 85622, 75 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Не погоджуючись з прийнятими відповідачем податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду з даним позовом.

Стосовно збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням №0002801402, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст. 67 Конституції України платники податків повинні сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни.

Виходячи з судової практики при розгляді справ даної категорії, яка склалася на даний час, необхідно звертати увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку. При цьому в обов'язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.

Відповідно до акту перевірки, відповідачем встановлено, що на порушення вищезазначених норм Податкового кодексу України, товариством з обмеженою відповідальністю "Інквіл" в Договорі оренди не передбачено користування прилеглою територією, а значить оплачувати послуги з її прибирання. Також відповідач зазначає, що між ТОВ "Інквіл" та ТОВ "Сервіс Менеджмент Технології" відсутнє визначення загальної плащі, яка підлягає прибиранню та відсутній розрахунок послуг з прибирання (калькуляція витрат).

Судова колегія не погоджується з такими висновками відповідача з наступних причин.

01 листопада 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інквіл" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервіс Менеджмент Технології" (Виконавець) укладено договір №10114-8 про надання послуг комплексного прибирання, відповідно до якого Виконавець зобов'язується надавати послуги комплексного прибирання приміщень загального користування РТЦ "Блокбастер", а Замовник зобов'язується прийняти і сплатити за наданні послуги визначену договором грошову суму.

Додатком №1 до Договору сторонами було затверджено Специфікацію об'ємів і періодичності надання послуг регулярного комплексного прибирання Об'єкта: Розважально-торговий центр "Блокбастер", яка є невід'ємною частиною Договору.

Згідно вищезазначеного Договору виконавець зобов'язується надавати послуги комплексного прибирання приміщень загального користування РТЦ "Блокбастер", а саме приміщення, доступ до яких дозволений відвідучавам РТЦ, його орендарям, санітарні вузли загального користування, вхідні групи, а також технічні та технологічні приміщення, коридори, проходи, сходи та інші вертикальні комунікації, доступ до яких може бути дозволений тільки відвідувачам, працівникам, орендарям РТЦ, а таком іншим особам чи доступ до яких обмежений в зв'язку зі встановленим РТЦ та підтримання його в належному стані, та прилеглу до РТЦ територію.

Також в Специфікації визначено графік проведення робіт та перелік робіт, які щомісячно мали виконуватися ТОВ "Сервіс Менеджмент Технології".

На виконання даного договору виконавець щомісяця, починаючи з дати укладення договору, надавав замовнику послуги комплексного прибирання приміщень РТЦ "Блокбастер" та прилеглої території.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інквіл" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервіс Менеджмент Технології", наявність фактичного отримання послуг по комплексному прибиранню, оплата послуги за прибирання та правомірність включення позивачем до складу податкового кредиту суму у розмірі 342 491 грн.

Суд враховує, що аналіз реальності господарської операції повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків, усіх первинних документів, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, - договори, акти виконаних робіт тощо та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Виходячи з вищенаведеного, відображенню в бухгалтерському обліку та податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, при наявності первинного документу, що підтверджує таку господарську операцію.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за № 168/704 (далі - Положення № 88), де первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

У відповідності до абзацу другого пункту 2.1 Положення № 88, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

При цьому, наявність належним чином оформлених податкових накладних є обов'язковою, але не вичерпною обставиною для формування податкового кредиту. Зокрема, якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то, відповідно, придбання таких товарів або послуг не відбулося, право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права на придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Зміст господарської операції може встановлюватися з урахуванням змісту цивільно-правових чи господарсько-правових зобов'язань сторін, але не вичерпується останнім. Господарська операція може мати місце навіть за відсутності цивільно-правових чи господарсько-правових відносин між платниками податків.

Із наведеного можна зробити висновок про те, що господарські операції є самостійним поняттям, відмінним від правочинів або господарських зобов'язань. Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків.

Презумпція дійсності, притаманна цивільним правочинам, не може бути автоматично поширена на реальність господарських операцій.

Натомість під час розгляду справи судом встановлено, що 01 грудня 2009 року між ПАТ "Блокбастер-Київ" (власник РТЦ "Блокбастер", Орендодавець) та ТОВ "Інквіл" (Орендар) укладено нотаріальний Договір оренди нежитлових приміщень в РТЦ "Блокбастер" за адресою: м.Київ, проспект Московський, 34-В, загальною площею 22 603, 60 кв.м.

Відповідно до Договору Оренди зобов'язується самостійно забезпечувати охорону та прибирання будівлі, вивіз сміття та інші послуги, пов'язані із забезпеченням належної експлуатації Будівлі. Перелік послуг, обов'язок із забезпечення яких покладається на Орендаря наводиться у Додатку №2 до Договору, який складає його невід'ємну частину.

За таких обставин, обов'язок ТОВ "Інквіл" щодо підтримання орендованих приміщень та прибудинкової території в прибраному стані випливає з Договору оренди і є обов'язковою умовою для подальшого користування приміщеннями.

Щодо посилання конторюючого органу на відсутність всіх належних реквізитів в актах надання послуг, підписаних між сторонами та певні недоліки , суд зазначає наступне.

Акти надання послуг, які підписувалися сторонами протягом 2015-2016 років містять всі належні реквізити і є первинними документами в розумінні Закону України статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до ст.4 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання змісту над формою, тобто можлива наявність дефектів у складанні акту приймання-передачі послуг не позбавляє платника податків права на відображення цієї операції.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Із вимог чинного законодавства України слідує, що будь-які документи (в тому числі договори, накладні, рахунки) мають силу первинних документів у разі фактичного здійснення господарської операції. При цьому наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їхньому оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у з'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Зважаючи на те, що ТОВ "Сервіс Менеджмент Технології" є реально діючою компанією, яка спеціалізується на наданні комплексних послуг з прибирання в торгово-розважальних комплексах, має відповідний персонал, тому не має жодних підстав для позбавлення ТОВ "Інквіл" податкового кредиту, який сформований за рахунок сплати ПДВ на користь Виконавця.

Крім того вартість отриманих послуг від ТОВ "Сервіс Менеджмент Технології" пере виставлялася суборендарям та ТОВ "Блокбастер-Київ", що призвело до нарахування дзеркальних податкових зобов'язань з ПДВ для ТОВ "Інквіл".

Також колегія суддів зазначає, що , господарські операції для визначення податкового кредиту та валових витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Виникнення у покупця права на формування податкових вигод виникають за наявності сукупності обставин та підстав, однією із яких є наявність ділової мети.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 1 червня 2010 року справа № 21-500во08", від 31 січня 2011 року справ №21-47а10.

Також, у справі "Булвес" АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість вдруге, а також сплачувати пеню.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про законність і обгрунтованість судового рішення, оскільки судом першої інстанції надано оцінку всім встановленим у справі обставинам та правильно застосовано норми матеріального і процесуального правая.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 серпня 2018 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Мельничук В.П.

Повний текст виготовлено: 03 квітня 2019 року.