Рішення

від 10.01.2019 по справі 574/833/18

БУРИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 574/833/18 Провадження №2/574/117/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2019 року Буринський районний суд Сумської області

в складі: головуючого судді Куцан В.М.

з участю секретаря судового засідання Кошелєвої Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 до Воскресенської сільської ради Буринського району Сумської області про встановлення факту проживання однією сім'єю із спадкодавцем та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з даною заявою мотивуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_7 помер ОСОБА_3, у зв'язку з чим відкрилася спадщина. З 01.07.1991 року і до дня смерті останнього вини проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу. Коли ОСОБА_1 помер постало питання оформлення спадщини. Вона є спадкоємицею четвертої черги, але оформити свої спадкові права в органах нотаріату неспроможна оскільки із ОСОБА_1 вони не перебували в зареєстрованому шлюбі. Крім того вона пропустила строк звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, оскільки після смерті спадкодавця опинилася в тяжкому матеріальному становищі. При цьому вона змушена була доглядати свою хвору матір похилого віку. При зверненні до нотаріуса останній в усні формі повідомив, що вона пропустила строк подання заяви про прийняття спадщини. Вважаючи ці причини поважними, просила також визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_1.

Ухвалою Буринського районного суду від 06.11.2018 року первісного відповідача Воскресенську сільську раду Буринського району Сумської області замінено правонаступником - Буринська міська рада Буринського району Сумської області.

В судовому засіданні ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримала і в своїх поясненнях підтвердила обставини викладені в заяві, доповнивши, що в період їхнього проживання однією сім'єю із ОСОБА_3 ні він, ні вона у зареєстрованих шлюбах з іншими особами не перебували. Після смерті останнього, вона була змушена доглядати за своєю хворою матір'ю, а тому своєчасно не звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

В подальшому позивачка подала заяву про розгляд справи без її участі та без участі її представника адвоката Шпак Д.Г., свої вимоги підтримала.

Представник відповідача в задоволенні позову не заперечував, просив справу розглянути без його участі.

Свідок ОСОБА_5 показав, що багато років знав позивачку та ОСОБА_3. В с. Воскресенка у нього проживала матір, а тому він попросив їх приглядати за нею та допомагати їй. В будинку матері позивачку прописали, однак вона жила із ОСОБА_3 у сусідньому будинку однією сім'єю як чоловік і дружина.

Свідок ОСОБА_6 підтвердив, що він працював разом із ОСОБА_3 ще в дев'яностих роках. Знав його та позивачку ОСОБА_1. На той час вони проживали в с. Богданівка Шосткиньского району Сумської області. ОСОБА_3 та ОСОБА_1 проживали однією сім'єю як чоловік і дружина. Через деякий час вони переїхали до с. Воскресенка Буринського району, де ОСОБА_3 раніше проживав. До дня смерті останнього позивачка проживала з ним однією сім'єю.

Вислухавши пояснення позивачки, доводи її представника та покази свідків, дослідивши обставини справи, представлені докази і давши їм оцінку, суд приходить до наступних висновків.

Встановлено, що з 01.07.1991 року по 06.11.2012 року позивачка проживала і була зареєстрована в АДРЕСА_1, разом з нею без реєстрацію шлюбу проживав та був зареєстрований за вищевказаною адресою ОСОБА_3, що вбачається з показів позивачки і довідки Богданівської сільської ради Шосткиньского району Сумської області (а.с.10).

В середині листопада 2012 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 переїхали проживати в АДРЕСА_5, при цьому позивачка ОСОБА_1 зареєстровала своє місце проживання по АДРЕСА_2, а ОСОБА_3 - по АДРЕСА_4, однак фактично вони почали проживати по АДРЕСА_3 вказаного населеного пункту.

Зазначені громадяни проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство та мали спільний побут, що підтверджується показами позивачки, свідків, довідками Воскресенського старостинського округу (а.с.9,11).

Як вбачається із копії свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 та виписки з рішення Буринського районного суду від 01.09.1977 року, попередні шлюби ОСОБА_3 та ОСОБА_1 були розірвані до 01.07.1991 року, тобто в період їхнього проживання однією сім'єю жодний з них в зареєстрованому шлюбі не перебував.

ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_3 помер (а.с.7).

Після смерті останнього відкрилася спадщина, до якої ввійшли усі права та обов'язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч.2 ст.1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту , визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст.1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали із спадкодавцем однією сім'єю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Частиною 2 статті 3 Сімейного кодексу України встановлено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Як вбачається з роз'яснень, які містяться в п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30.05.2008 року №7, при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо.

Як вбачається з доводів позивачки, при її зверненні до органів нотаріату постало питання доведення вищевказаного факту в судовому порядку, оскільки родичами вони із спадкодавцем не були, а проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу.

Згідно з інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру №54266280 від 28.11.2018 року спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилася, а з довідки № 54266301 видно, що заповіту останній за життя не посвідчив.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

В силу ч.2 цієї статті, у судовому порядку можуть бути встановлені інші факти від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих немайнових прав фізичних осіб, якщо законом не передбачено іншого порядку їх встановлення.

З врахуванням наведеного, суд прийшов до висновку про доведеність факту, який просить встановити позивачка та необхідності задоволення позову в цій частині.

Між тим, оцінюючи її доводи в частині пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_3 та необхідності визначення їй додаткового строку для вчинення цих дій, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 1261 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. При цьому спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч.1, ч.2 ст.1220 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за заявою спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як встановлено судом, позивачка більш як п'ять років, в тому числі на день смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_7 , проживала з ним однією сім'єю.

В силу ч.3 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Системний аналіз вказаної норми закону та роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, які містяться в п.23 Постанови від 30.05.2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування , дозволяє дійти висновку, що належними способом захисту прав особи, яка постійно проживала із спадкодавцем на час відкриття спадщини, однак ці обставини не підтверджені відповідними документами, є звернення до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не визначення додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини.

Між тим, ст.13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Частиною 1 статті 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Однак жодних доказів відмови нотаріуса позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з пропуском строку її прийняття, матеріали справи не містять.

Таким чином суд вважає, що вимога позивачки, яка проживала із спадкодавцем на день його смерті, визначити їй додатковий строк на подання заяви про прийняття спадщини, є необґрунтованою, а позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 2, 3, 5, 7, 10, 12, 13, 23, 258, 259, 265, 268, 293,315,354 ЦПК України, ст.ст.15,16,1258,1264,1268,1270,1272 ЦК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Воскресенської сільської ради Буринського району Сумської області про встановлення факту проживання однією сім'єю із спадкодавцем та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити частково.

Встановити факт про те, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, яка проживає за адресою АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, проживала однією сім'єю зі спадкодавцем ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 в місті Буринь району Сумської області у віці 61 рік, понад п'ять років до часу відкриття спадщини, тобто з 01.07.1991 року до дня смерті останнього ІНФОРМАЦІЯ_7 включно.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через Буринський районний суд (а з початком функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до Сумського апеляційного суду) шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий:

Повний текст рішення виготовлений 18.01.2019 року.