Рішення

від 13.02.2019 по справі 574/1265/18

БУРИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 574/1265/18 Провадження №2/574/214/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2019 року Буринський районний суд Сумської області

в складі: головуючого судді Куцан В.М.

з участю секретаря судового засідання Кошелєвої Н.В.

в присутності

позивачки ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Хустянської сільської ради Буринського району Сумської області про встановлення факту проживання однією сім'єю із спадкодавцем та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з даною заявою мотивуючи тим, що 12.01.2009 року померла ОСОБА_2, у зв'язку з чим відкрилася спадщина, яка з 2003 року по день смерті проживала з нею однією сім'єю. Коли остання померла, постало питання оформлення спадщини, так як вона є спадкоємицею четвертої черги, але оформити свої спадкові права в органах нотаріату неспроможна оскільки, постало питання встановлення факту проживання однією сім'єю із спадкодавцем. Також вона не спроможна отримати свідоцтво про право на спадщину в нотаріуса, оскільки оригінал державного акта на право приватної власності на землю серії Р2№647095 був втрачений. Просила встановити факт постійного проживання із спадкодавцем понад п'ять років з 2003 року по 12.01.2009 року на час відкриття спадщини, а також визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 3,7535 га з кадастровим номером 5920987900:07:002:0015, що належала померлій.

В судовому засіданні ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримала і в своїх поясненнях підтвердила обставини викладені в заяві, уточнивши, що ОСОБА_2 була далекою родичкою її батька. Своєї сім'ї вона не мала, у шлюбі не перебувала, дітей у неї не було. В листопаді 2003 року, коли в ОСОБА_2 погіршився стан здоров'я, вона забрала її до себе і вони почали проживати однією сім'єю. Вона доглядала її, так як остання мала хвороби суглобів. ОСОБА_2 проживала з нею до самої смерті.

Представник відповідача в задоволенні позову не заперечував, просив справу розглянути без його участі, про що повідомив суд письмовою заявою.

Свідок ОСОБА_3 показала, що багато років знає позивачку. З листопада 2003 року вона забрала до себе проживати ОСОБА_2, яка жила з нею однією сім'єю до самої смерті. Дітей чи інших родичів померла не мала.

Свідок ОСОБА_4 підтвердив, що ОСОБА_2 проживала однією сім'єю з позивачкою з 2003 року. Остання піклувалася про неї, доглядала, а після смерті здійснила поховання та відбула інші обряди пов'язані з цим.

Вислухавши пояснення позивачки, покази свідків та дослідивши обставини справи, представлені докази і давши їм оцінку, суд приходить до наступних висновків.

Встановлено, що позивачка з 09.04.1981 року проживає та зареєстрована за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 (стара назва вул. Свердлова), що підтверджується копією паспорта останньої (а.с.5,6).

12.01.2009 року померла ОСОБА_2, яка з листопада 2003 року проживала з позивачкою однією сім'єю за вищевказаною адресою, ведучи з нею господарство, маючий спільний побут, взаємні права та обов'язки, що підтверджується показами позивача, свідків, свідоцтвом про смерть, довідкою Хустянської сільської ради (а.с.8,9).

Після смерті останньої відкрилася спадщина, до якої ввійшла земельна ділянка з кадастровим номером 5920987900:07:002:0015, площею 3,7535 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Хустянської сільської ради Буринського району Сумської області, яка на праві власності належала ОСОБА_2, що вбачається з копії державного акта на право приватної власності серії Р2 №647095, довідки відділу у Буринському районі ГУ Держгеокадастру у Сумській області, довідки відділу Держгеокадастру в Буринському районі, витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с.7,10,15-19).

Згідно ч.2 ст.1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту , визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст.1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали із спадкодавцем однією сім'єю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Частиною 2 статті 3 Сімейного кодексу України встановлено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Як вбачається з роз'яснень, які містяться в п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30.05.2008 року №7, при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо.

Відповідно до п.23 цієї ж Постанови, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку з чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Як вбачається з доводів позивачки, при її зверненні до органів нотаріату постало питання доведення вищевказаного факту в судовому порядку, оскільки кровними родичами вони із спадкодавцем не були, а проживали однією сім'єю.

Згідно з витягів зі Спадкового реєстру спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилася, заповіт за життя вона також не посвідчувала.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

В силу ч.2 цієї статті, у судовому порядку можуть бути встановлені інші факти від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих немайнових прав фізичних осіб, якщо законом не передбачено іншого порядку їх встановлення.

З врахуванням наведеного, суд прийшов до висновку про доведеність фактів, які просить встановити позивачка та необхідності задоволення позову в цій частині.

Також, позивачка позбавлена можливості оформити свої спадкові права, а саме на земельну ділянку, після смерті ОСОБА_2 в органах нотаріату, оскільки оригінал державного акта на право приватної власності на землю серії Р2 №647095, що був виданий 05.12.2002 року Хустянською сільською радою і зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №95, втрачений, а видача його дублікату не передбачена нормами чинного законодавства, що також підтверджується листом приватного нотаріуса ОСОБА_5 з приводу оформлення спадщини та повідомленням відділу у Буринському районі ГУ Держгеокадастру у Сумській області (а.с.11,12).

Між тим, право власності ОСОБА_2 на вищевказану земельну ділянку сумнів у суду не викликає, оскільки воно підтверджено вищенаведеними належними та допустимий доказами.

Статтею 131 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. При цьому ч. 2 ст.373 цього Кодексу встановлено, що право на землю гарантується Конституцією.

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який посвідчує його право власності.

В силу ч.1 ст.1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно ч.1 ст.126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформляється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Статтею 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлено, що державна реєстрація прав проводиться, в тому числі, на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Частиною 3 статті 1296 ЦК України визначено, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

З огляду на зміст зазначених норм права та їх аналізу, враховуючи, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог ОСОБА_1 та необхідності захисту її права, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 3, 5, 7, 10, 12, 13, 23, 258, 259, 265, 268, 293,315,354 ЦПК України, ст.ст.393,1223,1258,1264,1268 ЦК України, ст.ст.126,131 ЗК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Хустянської сільської ради Буринського району Сумської області про встановлення факту проживання однією сім'єю із спадкодавцем та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування задовольнити повністю.

Встановити факт про те, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстрована адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3), реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, проживала однією сім'єю зі спадкодавцем ОСОБА_2, яка померла 12 січня 2009 року в селі Хустянка Буринського району Сумської області у віці 76 років, понад п'ять років до часу відкриття спадщини, тобто з листопада 2003 року до дня смерті останньої 12.01.2009 року, за адресою Сумська область, Буринський район, с. Хустянка, вулиця Молодіжна,29.

Встановити факт про те, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстрована адреса проживання ІНФОРМАЦІЯ_3), реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, на час відкриття спадщини 12 січня 2009 року постійно проживала із спадкодавцем ОСОБА_2, яка померла 12 січня 2009 року в селі Хустянка Буринського району Сумської області у віці 76 років.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстрована адреса проживання ІНФОРМАЦІЯ_3), реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, в порядку спадкування за законом після померлої 12 січня 2009 року ОСОБА_2, право власності на земельну ділянку площею 3,7535 га з кадастровим номером 5920987900:07:002:0015 та цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Хустянської сільської ради Буринського району Сумської області.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через Буринський районний суд (а з початком функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до Сумського апеляційного суду) шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: