Постанова

від 03.04.2019 по справі 1740/1938/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2019 рокуЛьвів№ 857/985/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Іщук Л.П., Обрізка І.М.,

з участю секретаря судових засідань Гром І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові у режимі відеоконференції апеляційну скаргу управління Держпраці у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2018 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Аптека 111 до управління Держпраці у Рівненській області про скасування припису і постанови,

суддя у І інстанції Комшелюк Т.О.,

час ухвалення рішення 16 год. 23 хв.,

місце ухвалення рішення м. Рівне,

дата складення повного тексту рішення 4 грудня 2018 року,

ВСТАНОВИВ :

У липні 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю Аптека 111 (далі - ТОВ) звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати припис управління Держпраці у Рівненській області (далі - Управління) про усунення виявлених порушень від 31 травня 2018 № РВ88/232/АВ/П (далі - Припис) та постанову Управління від 19 червня 2018 № РВ88/232/000265/МГ-ФС (далі - Постанова), якою на позивача накладено штраф у сумі 111690 грн. за порушення законодавства про працю.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2018 року у справі № 1740/1938/18 позов було задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив із того, що складання ТОВ розрахунково-платіжних відомостей, які не відповідають типовій формі №П-6 Розрахунково-платіжна відомість працівника , може свідчити лише про недотримання позивачем вимог ведення бухгалтерської звітності та жодним чином не може вказувати на невиконання ним законодавчо встановленого обов'язку щодо індексації заробітної плати працівників.

Окрім того, судом першої інстанції було враховано, що у вимозі про надання документів від 25 травня 2018 року № РВ88/951/НП Управління не вказувало про необхідність надання ТОВ інформації щодо розмірів виплаченої заробітної плати працівникам протягом 2017 року, її складових, зокрема, індексації заробітної плати. Відповідачем не було надано будь-яких доказів на підтвердження обґрунтованості своїх висновків щодо порушення позивачем вимог частини 6 статті 95 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП), статті 33 Закону України Про оплату праці , викладених у акті інспекційного відвідування від 31 травня 2018 року № РВ88/232/АВ. Тому Постанова і Припис є необґрунтованими, підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

У апеляційному порядку постанову суду першої інстанції оскаржено Управлінням, яке просить його скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ повністю. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що працівниками Управління було проведено інспекційне відвідування ТОВ, під час якого було зафіксовано факт непроведения позивачем індексації заробітної плати працівників, про що зазначено у акті інспекційного відвідування від 31 травня 2018 року, який підписано директором ТОВ без зауважень та заперечень.

Надані позивачем довідки про доходи працівника не можуть підтвердити факту індексації заробітної плати, оскільки вони видані лише 16 липня 2018 року.

Управлінням проведено інспекційне відвідування на підставі Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295, у межах наданих повноважень.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ підтримало висновки, викладені у оскаржуваному судовому рішенні. Вважає вимоги апелянта безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Представник Управління у ході апеляційного розгляду підтримала вимоги, викладені у апеляційній скарзі. Просила скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позову ТОВ.

Представник ТОВ у судовому засіданні апеляційного суду заперечив обґрунтованість доводів апелянта. Просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу Управління - без задоволення.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із такого.

Як безспірно встановлено судом першої інстанції, Управлінням згідно з наказом № 415 від 24 травня 2018 року Про інспекційне відвідування з питань додержання законодавства про працю у Товаристві з обмеженою відповідальністю Аптека 111 здійснено інспекційне відвідування позивача з метою контролю за додержанням законодавства про працю.

25 травня 2018 року посадовими особами Управління було складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування № РВ88/951/НП у зв'язку із ненадання ТОВ інформації щодо порядку нарахування та виплати заробітної плати та дотримання процедури звільнення найманих працівників; ненадання для ознайомлення книг, реєстрів та документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, їх завірених об'єктом відвідування копій або витягів, відсутністю документів, ведення яких передбачено законодавством про працю.

Того ж дня, директору ТОВ була вручена вимога про надання документів від 25 травня 2018 року № РВ88/951/НП, якою його зобов'язано до 31 травня 2018 року надати:

інформацію про повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівників на роботу за 2017-2018 роки (копії документів);

інформацію щодо порядку прийому на роботу працівників (накази, трудові договори) за 2017-2018 роки (копії документів);

документи, які підтверджують облік робочого часу (табель обліку робочого часу), графік роботи ТОВ, графік роботи працівників за 2017-2018 роки;

пояснення та документи, які підтверджують сплату платежів до ДФС та Пенсійного фонду.

Одночасно вказаною вимогою строк проведення інспекційного відвідування ТОВ зупинено на 6 календарних днів до 31 травня 2018 року (а.с.13, 14).

25 травня 2018 року Управлінням винесено наказ № 418 Про зупинення і завершення проведення інспекційного відвідування з питань додержання законодавства про працю у Товаристві з обмеженою відповідальністю Аптека 111 , відповідно до якого у зв'язку із неможливістю проведення інспекційного відвідування, розпочатого відповідно до наказу Управління від 24 травня 2018 року № 415, та зупиненням проведення інспекційного відвідування до 31 травня 2018 року, наказано завершити проведення інспекційного відвідування ТОВ 31 травня 2018 року.

За підсумками зазначеного контрольного заходу Управлінням складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 31 травня 2018 року № РВ88/232/АВ (а.с.15-22), у якому зазначено про виявлення порушень законодавства про працю позивачем, а саме:

1) у порушення вимог частин 1 та 2 статті 107 КЗпП фармацевт ТОВ ОСОБА_2 за 7 січня 2018 року пропрацювала 5 (п'ять) годин, робота у святковий день не оплачена у подвійному розмірі;

2) у порушення вимог частини 6 статті 95 КЗпП, статті 33 Закону України Про оплату праці не нараховувалась та не виплачувалась індексація заробітної плати з червня по грудень 2017 року директору ОСОБА_3, фармацевту ОСОБА_2, фармацевту ОСОБА_4;

3) у порушення вимог частини 4 статті 115 КЗпП, статті 21 Закону України Про відпустки фармацевту ТОВ ОСОБА_4 у серпні 2017 року була надана щорічна відпустка згідно з табелем обліку робочого часу з 10 серпня 2018 року, а згідно з платіжними відомостями заробітну плату вона отримала 9 серпня 2017 року, чим порушено терміни виплати заробітної плати за період щорічної відпустки (не пізніше ніж за три дні до початку відпустки).

31 травня 2018 року Управлінням складено протокол про адміністративне правопорушення № РВ88/232/АВ/П/ПТ про порушення директором ТОВ вимог законодавства про працю, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

Окрім того, у той же день відповідачем внесений оскаржуваний Припис, відповідно до якого позивачу надано строк до 18 червня 2018 року для усунення порушень, виявлених у ході інспекційного відвідування.

При цьому у ході розгляду справи судом першої інстанції було безспірно встановлено та не заперечувалося особами, що беруть участь у справі, те, що під час розгляду справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю 19 червня 2018 року ТОВ були наданні пояснення щодо відсутності з його боку порушень вимог частин 1, 2 статті 107, частини 4 статті 115 КЗпП, статті 21 Закону України Про відпустки , з якими погодився відповідач. Відтак, оскаржуваною Постановою ТОВ було притягнуто Управлінням до відповідальності лише за порушення вимог частини 6 статті 95 КЗпП та ст. 33 Закону України Про оплату праці із накладенням штрафу у розмірі 111690 грн.

Даючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно-правового спору оскаржуваним рішенням, суд апеляційної інстанції виходить із таких міркувань.

Відповідно до частини 6 статті 95 КЗпП заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Приписами статті 33 Закону України Про оплату праці передбачено, що у період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

У відзиві на позовну заяву Управління вказує на те, що підставою для висновку про непроведення ТОВ індексації заробітної плати за період з червня по грудень 2017 року працівникам ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 стало те, що надані позивачем до перевірки розрахунково-платіжні відомості не містили окремої графи Індексація заробітної плати , а отже не відповідали типовій формі № П-6 Розрахунково-платіжна відомість працівника , затвердженій наказом Державного комітету статистики України від 5 грудня 2008 № 489.

При цьому суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що вказаний наказ Державного комітету статистики України від 5 грудня 2008 № 489 Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці не проходив державної реєстрації у Міністерстві юстиції України, а отже не може вважатися таким, що підлягає обов'язковому застосуванню позивачем.

Одночасно апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції у тому, що складання позивачем розрахунково-платіжних відомостей, які не відповідають типовій формі №П-6 Розрахунково-платіжна відомість працівника , саме по собі не може свідчити про невиконання товариством обов'язку щодо індексації заробітної плати його працівників.

Окрім того, суд першої інстанції обґрунтовано звернув увагу на те, що у вимозі про надання документів від 25 травня 2018 року № РВ88/951/НП (а.с. 13-14) відповідач не зобов'язував директора ТОВ надати інформації щодо розмірів виплаченої заробітної плати працівникам протягом 2017 року та її складових, зокрема, і індексації заробітної плати.

Разом із тим, у акті перевірки від 31 травня 2018 року № РВ88/232/АВ не наведено доказів на обґрунтування висновку про порушення ТОВ вимог частини 6 статті 95 КЗпП та статті 33 Закону України Про оплату праці , оскільки не зазначено чи підлягала індексації заробітна плата працівників ТОВ у період, що перевірявся, та які саме суми підлягали б додатковій виплаті працівникам ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 внаслідок проведення позивачем індексації їх заробітної плати і за які періоди.

Відтак слід погодитися із судом першої інстанції у тому, що висновки контролюючого органу про наявність у діях ТОВ зазначених порушень трудового законодавства не підтверджені належними доказами та ґрунтуються на припущенням, а отже є необґрунтованими. Тому оспорювана Постанова, в основу якої були покладені зазначені висновки Управління, є протиправною і правомірно скасована судом першої інстанції.

Щодо оцінки правильності вирішення судом першої інстанції позовних вимог ТОВ у частині визнання протиправним та скасування оскаржуваного Припису відповідача, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Як безспірно було встановлено судом першої інстанції, 19 червня 2018 року під час розгляду справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю Управління взяло до уваги доводи ТОВ щодо відсутності у його діях порушень вимог частин 1, 2 статті 107, частини 4 статті 115 КЗпП та статті 21 Закону України Про відпустки , що призвело до накладення штрафу на ТОВ оскаржуваною Постановою лише за порушення вимог частини 6 статті 95 КЗпП та статті 33 Закону України Про оплату праці . Таким чином, Управлінням було визнано факт відсутності у діях ТОВ порушень вимог частин 1, 2 статті 107, частини 4 статті 115 КЗпП та статті 21 Закону України Про відпустки , а отже і безпідставність відповідних вимог Припису.

Окрім того, на переконання апеляційного суду, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що порушення ТОВ вимог частини 6 статті 95 КЗпП та статті 33 Закону України Про оплату праці не підтвердженні Управлінням належними доказами, а отже відповідні вимоги, що містяться у оскаржуваному Приписів, також є необґрунтованими.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно (частина 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Підсумовуючи наведене, на переконання апеляційного суду, з огляду на відсутність в Управління належних доказів порушення ТОВ зазначених у Приписі вимог КЗпП, Закону України Про відпустки та Закону України Про оплату праці , такий правомірно визнано протиправним та скасовано судом першої інстанції.

Порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу управління Держпраці у Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2018 року у справі № 1740/1938/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Т. В. Онишкевич судді Л. П. Іщук І. М. Обрізко Постанова у повному обсязі складена 4 квітня 2019 року.