Рішення

від 02.04.2019 по справі 368/302/19

КАГАРЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 368/302/19

2/368/309/19

Рішення

Іменем України

"02" квітня 2019 р. Кагарлицький районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Іванюти Т.Є.

при секретарі Вареник О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кагарлику справу за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1), ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_2) до Ліщинської сільської ради (с.Ліщинка Кагарлицького району, вул. Миру, 9, код ЄДРПОУ 05408898) про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування та тлумачення заповіту, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду з даним позовом посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_3, за життя якому згідно виписки з погосподарської книги належав житловий будинок за адресо. АДРЕСА_3 та належали земельні ділянки площею 0,2453 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою АДРЕСА_3, кадастровий номер НОМЕР_3 і земельна ділянка площею 0,3967 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою АДРЕСА_3, кадастровий номер НОМЕР_4.

27.12.2006 року ОСОБА_3 було складено заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Ліщинської сільської ради Скабою В.І. та зареєстрований в реєстрі за №56.

Відповідно до заповіту ОСОБА_3 заповів житловий будинок з відповідними надвірними будівлями та земельну ділянку, що знаходиться в АДРЕСА_3 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частках, все інше майно, де б воно не було і з чого воно б не складалося і взагалі все те, що буде належати йому на день смерті і на що за законом матиме право заповів ОСОБА_1

Отже, після смерті ОСОБА_3 із спадкоємців першої черги залишився син ОСОБА_1 Позивачка ОСОБА_2 не є рідною дочкою померлого ОСОБА_3

Однак позивачі не можуть у встановленому порядку прийняти спадщину оскільки відсутній правовстановлюючий документ та реєстрація права власності на житловий будинок за ОСОБА_3

Крім цього державний нотаріус відмовився оформити спадщину на підставі заповіту від 27.12.2006 року, оскільки в заповіті не зазначено частки кожного із спадкоємців на земельні ділянки.

А тому просять визнати за ними право власності на житловий будинок в порядку спадкування та розтлумачити заповіт ОСОБА_3

Позивач ОСОБА_1 в підготовчому засіданні позов підтримав та просив його задоволити.

Позивачка ОСОБА_2 в підготовчому засіданні позов підтримала та просила його задоволити.

Представник відповідача в в підготовче засідання не з'явився будучи належним чином повідомленим про день, час і місце розгляду справи. Надіслав заяву в якій просить слухати справу у його відсутність. Проти позову не заперечує.

Заслухавши пояснення позивачів, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з слідуючих підстав.

Відповідно до ч.4 ст. 200 та ч. 4 ст. 206 ЦПК України визнання позову відповідачем у підготовчому судовому засіданні є підставою для ухвалення судового рішення у справі.

Так в судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_3, за життя якому згідно виписки з погосподарської книги належав житловий будинок за адресо. АДРЕСА_3 та належали земельні ділянки площею 0,2453 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою АДРЕСА_3, кадастровий номер НОМЕР_3 і земельна ділянка площею 0,3967 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою АДРЕСА_3, кадастровий номер НОМЕР_4.

27.12.2006 року ОСОБА_3 було складено заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Ліщинської сільської ради Скабою В.І. та зареєстрований в реєстрі за №56.

Відповідно до заповіту ОСОБА_3 заповів житловий будинок з відповідними надвірними будівлями та земельну ділянку, що знаходиться в АДРЕСА_3 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частках, все інше майно, де б воно не було і з чого воно б не складалося і взагалі все те, що буде належати йому на день смерті і на що за законом матиме право заповів ОСОБА_1

Згідно ч. 1 ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Після смерті ОСОБА_3 із спадкоємців першої черги залишився син ОСОБА_1 Інших спадкоємців першої черги після ОСОБА_3 не залишилось. Позивач ОСОБА_2 не є рідною дочкою померлого ОСОБА_3

Враховуючи те, що інших спадкоємців першої черги після ОСОБА_3 не залишилось, позивачі як спадкоємці за заповітом успадковують спадщину ОСОБА_3, в тому числі і житловий будинок.

У зв'язку з відкриттям спадщини ОСОБА_3 позивачі прийняли спадщину шляхом звернення до Кагарлицької районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, що підтверджується листом нотаріальної контори.

Після прийняття спадщини та для оформлення свідоцтва про право на спадщину позивачі звернулись до державного нотаріуса, який попросив їх надати правовстановлюючий документ на право власності на житловий будинок на ім'я ОСОБА_3

На вимогу нотаріуса позивачі не змогли надати правовстановлюючий документ на будинок, оскільки такий документ за життя ОСОБА_3 не був виготовлений та отриманий, а також не був зареєстрований. У зв'язку з чим, нотаріус відмовив в оформленні свідоцтв про право на спадщину на спадковий житловий будинок, оскільки відсутній правовстановлюючий документ.

Позивачі звернулись до ФОП ОСОБА_7 для виготовлення технічного паспорту на житловий будинок та з'ясування питання чи було зареєстровано ОСОБА_3 право власності на житловий будинок. На звернення позивачів було виготовлено технічний паспорт та повідомлено, що право власності за ОСОБА_3 не зареєстровано.

В зв'язку з чим, державним нотаріусом було рекомендовано звернутись до суду щодо визнання за ними в порядку спадкування право власності на житловий будинок за адресою АДРЕСА_3, який належав ОСОБА_3

Отже, за умов відсутності правовстановлюючого документу та реєстрації права власності на житловий будинок за ОСОБА_3, позивачі не можуть у встановленому порядку оформити через нотаріальну контору та прийняти у спадщину житловий будинок у АДРЕСА_3

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Крім цього, державний нотаріус відмовився оформляти спадщину на підставі заповіту від 27.12.2006 р., оскільки в заповіті не визначено частки кожного із спадкоємців на земельні ділянки площею 0,2453 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою АДРЕСА_3, кадастровий номер НОМЕР_3, земельну ділянку площею 0,3967 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою АДРЕСА_3, кадастровий номер НОМЕР_4.

Згідно ч. 1 ст. 1256 Цивільного кодексу України тлумачення заповіту може бути здійснене після відкриття спадщини самими спадкоємцями.

Згідно ч. 2 ст. 1256 Цивільного кодексу України у разі спору між спадкоємцями тлумачення заповіту здійснюється судом відповідно до статті 213 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 213 Цивільного кодексу України на вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.

Згідно ч. З ст. 213 Цивільного кодексу України при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів.

Оскільки виник спір щодо змісту заповіту, позивачі змушені звертатись до суду щодо тлумачення змісту заповіту, а саме, що ОСОБА_3 згідно свого заповіту від 27.12.2006 року заповів позивачам в рівних частках земельні ділянки:

-земельна ділянка площею 0,2453 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою АДРЕСА_3, кадастровий номер НОМЕР_3. земельна ділянка площею 0,3967 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою АДРЕСА_3, кадастровий номер НОМЕР_4.

-ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2,7923 га для товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Ліщинської сільської ради Кагарлицького району Київської області, кадастровий номер НОМЕР_3.

Відповідно до пункту "г" ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Дане стверджується копіями свідоцтва про смерть, виписки з погосподарської книги сільської ради, рішення сільської ради, заповіту, державних актів, відповіді нотаріальної контори, технічного паспорту на житловий будинок.

Згідно ст.. 16 п.7 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом. Частина сьома статті 16 в редакції Закону N 5037-VI ( 5037-17 ) від 04.07.2012 .

На даний час власник нерухомого майна ОСОБА_3 помер і згідно ч.4 ст. 25 ЦК України його цивільна правоздатність припинилась в момент смерті .

А тому, суд вважає за необхідне, на підставі ст.1223,328 ЦК України визнати за кожним з позивачів, як спадкоємцем за заповітом, право власності на Ѕ частину житлового будинку що знаходяться за адресою АДРЕСА_3. Розтлумачити заповіт ОСОБА_3 від 27.12.2006 р., а саме що ОСОБА_3 згідно свого заповіту від 27.12.2006 р. заповів: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частках по 1/2 частині земельні ділянки: земельна ділянка площею 0,2453 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою АДРЕСА_3, кадастровий номер НОМЕР_3. земельна ділянка площею 0,3967 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою АДРЕСА_3, кадастровий номер НОМЕР_4. ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2,7923 га для товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Ліщинської сільської ради Кагарлицького району Київської області, кадастровий номер НОМЕР_3.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 10, 89, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, ст.ст. 328, 1218, 1223, 1261, 1270 ЦК України, ст.. 16 п.7 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву задоволити.

Визнати за ОСОБА_8 та ОСОБА_2 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 право власності за кожним на 1/2 частину житлового будинку (загальна площа приміщень 70,5 кв. м., житлова площа 42,6 кв. м., допоміжна площа 27,9 кв. м.) з надвірними спорудами та будівлями (веранда під літ. а, сарай під літ. Б, убиральня під літ. б1, навіс під літ. б2, альтанка під літ. В, погріб під літ. Г, гараж під літ. Д, огорожа під літ. h1, ворота під літ. h2, ворота під літ. hЗ, колодязь питний під літ. L, ганок під літ. N, ворота з хвірткою №3), що знаходяться за адресою АДРЕСА_3.

Розтлумачити заповіт ОСОБА_3 від 27.12.2006 р. посвідчений секретарем виконавчого комітету Лщинської сільської ради Скабою В.І. та зареєстрований в реєстрі за №56, а саме що ОСОБА_3 згідно свого заповіту від 27.12.2006 р. заповів:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частках по 1/2 частині земельні ділянки: земельна ділянка площею 0,2453 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою АДРЕСА_3, кадастровий номер НОМЕР_3. земельна ділянка площею 0,3967 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою АДРЕСА_3, кадастровий номер НОМЕР_4.

ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2,7923 га для товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Ліщинської сільської . ради Кагарлицького району Київської області, кадастровий номер НОМЕР_3.

Рішення набуває законної сили відповідно до ст. 273 ЦПК України.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області протягом 30 днів.

Повний текст рішення виготовлено 04.04.2019 року.

Суддя: Т.Є. Іванюта