Рішення

від 25.03.2019 по справі 759/1794/18

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/1794/18

пр. № 2/759/939/19

25 березня 2019 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Ул'яновської О.В.,

секретаря судового засідання Черніченко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві цивільну справу за позовними вимогами ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Спільне підприємство Партнер , третя особа: Обслуговуючий кооператив Товариство співвласників Біличі про розірвання договору,

ВСТАНОВИВ:

у лютому 2018 р. позивач звернувся до суду із зазначеними позовними вимогами, просить суд розірвати договір на експлуатацію та обслуговування №720 від 02.11.2005 укладений між Приватним акціонерним товариством Спільне підприємство Партнер та ОСОБА_2.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що 08.02.2018 між сторонами було укладено договір на експлуатацію та обслуговування, внаслідок чого позивач є членом кооперативу, який здійснює експлуатацію та обслуговування їхніх гаражних боксів за адресою: АДРЕСА_1, однак у позивача відпала потреба в отриманні послуг від ПрАТ СП Партнер , тому 27.03.2017 членами ОК Товариство співвласників Біличі було складено та направлено на адресу відповідача повідомлення про розірвання договору, останній повідомив, що не бажає розривати договір, оскільки позивач не має жодного права на надання послуг на земельній ділянці на якій розташований гаражний бокс та до того часу поки ця земельна ділянка знаходиться на балансі ПрАТ СП Партнер і передана йому в експлуатацію, а тому він є єдиною обслуговуючою організацією, дане твердження стало підставою для звернення до суду так як відповідач нараховує заборгованість по спірному договору, який втратив чинність на підставі того, що спірний договір не приведений у відповідність із Законом України Про житлово-комунальні послуги як типовий договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, тобто до ст. 21 Закону, яка передбачає істотні умови від яких балансоутримувач не може відходити. Одночасно відповідач порушив п. 2.3 договору, оскільки він не виконує свого обв'язку щодо складання та направлення позивачу щомісячних розрахунків при цьому в односторонньому порядку формує калькуляції собівартості утримання 1 м/м на автостанції №11 включаючи в них витрати, які не погоджувалися сторонами під час укладання спірного договору, відповідач також в односторонньому порядку змінив умови договору, тобто ціну договору та зобов'язав позивача сплатити вартість послуг щодо охорони автомобіля, а також за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та інші послуги, які не передбачені умовами договору, чим порушив п.п 2.3 та 4.1 договору, таким чином у спірному договорі змінилися істотні умови щодо ціни на послуги, яка для позивача є надто високою та з розміром якої він не погоджується. Відповідачем було порушено п. 2.1 з підстав того, у нього немає жодної документації для надання послуг щодо охорони автотранспорту, що також підтверджується відповіддю Департаменту транспортної інфраструктури КМР де зазначено, що жодної автостоянки №11 за адресою: АДРЕСА_1, яку обслуговує ПрАТ СП Партнер не існує, так само як і обов'язку в останнього підстав для обслуговування такої автостоянки. Також підставою для розірвання договору є створення ОК ТС Біличі членом якого є позивач, який забезпечує охорону автомобіля та експлуатацію гаражного боксу.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, 25.03.2019 від нього надійшла заява про слухання справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі (а.с. 224).

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про слухання справи повідомлений належним чином, надіславши відзив на позовні вимоги, зазначивши, що оскаржувальний договір є змішаним, тобто договором зберігання і надання послуг, що не суперечить чинному законодавству і відповідає положенням ч. 2 ст. 628 ЦК України, також ПрАТ СП Партнер ніколи не стверджував, що земельна ділянка за даною адресою належить йому на підставі договору оренди, оскільки вона передана на законних підставах для експлуатації та обслуговування, тому позивач є балансоутримувачем та землекористувачем даної земельної ділянки, також сторони при укладенні договору, дійшли згоди про те, що розрахунок вартості послуг проводить позивач, розмір встановленого тарифу підлягає зміні, що підображається у плановій калькуляції, яка є фактичним розрахунком і невід'ємною частиною договору, дані тарифи детально розраховані відповідачем, економічно обгрунтовані і відображені у планових детальних калькуляціях собівартості утримання одного машиномісця, тому посилання позивача, що йому ненадаються щомісячні платежі є безпідставними. Отже, беручи до уваги вищевикладене, вважає, що істотних порушень договору із сторони позивача немає, а тому жодної правової підстави для розірвання договору також немає (а.с. 102-111).

Представник третьої особи у судове засіданя, не з'явився, про слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суд не повідомив надав до суду пояснення в яких позовні вимоги підтримав, вважає, що створення обслуговуючого кооперативу обумовлено невиконанням ПрАТ СП Партнер взятих на себе зобов'язань по охороні автотранспорту, тому 15.08.2017 ОК ТС Біличі прийняло до себе на баланс гаражні бокси за адресою: АДРЕСА_1, які знаходяться на праві власності у членів кооперативу (а.с. 62-65).

Суд, всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 02.11.2005 між ПрАТ СП Партнер та ОСОБА_1 було укладено договір на експлуатацію та обслуговування №720 щодо гаражного боксу НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 13).

Згідно свідоцтва про право власності від 03.05.2006 власником гаражного боксу НОМЕР_1 у напівпідземному гаражі по АДРЕСА_1 був ОСОБА_1 (а.с. 16).

На підставі договору дарування гаражного боксу, серія та номер: 219, виданий 30.10.2017 приватним нотаріусом КМНО Судак О.Ю., зазначений гаражний бокс НОМЕР_1 у напівпідземному гаражі по АДРЕСА_1, перейшов на праві приватної власності ОСОБА_4 (а.с. 17).

Підставою позову є порушення прав позивача як власника гаражного боксу НОМЕР_1 у напівпідземному гаражі по АДРЕСА_1.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Враховуючи вищезазначені обставини, слід зазначити, що позивач будучи обізнаним про відбуття з його власності гаражного боксу НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 з жовтня 2017 р., а звернувся до суду у лютому 2018, внаслідок чого його права не порушені, і він є неналежним позивачем у справі.

Вказана обставина є підставою для відмови у задоволенні позову.

Суд не розглядає доводи позивача щодо порушення відповідачем норм діючого законодавства, бо згідно зі ст. 2 ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, встановлючии обставини у справі з участю особи, що є неналежною стороною у справі, суд може порушити права особи, що є належною стороною у справі, та може позбавити її можливості довести певні обставини по справі з її участю або встановить без неї певні обставини, що може мати негативні наслідки для такої особи.

Відповідно до положень постанови Пленуму ВС України від 2009 Про застосування норм Цивільного процесуального кодексу України при розгляді справ у суді першої інстанції ЦПК не передбачає можливості заміни неналежного позивача. У зв'язку з цим при пред'явленні позову неналежним позивачем суд не вправі повернути йому заяву чи відмовити у відкритті провадження у справі, якщо відсутні підстави, передбачені статтями 121, 122 ЦПК (в редакції чинних до 15.12.2017), а за наслідками розгляду справи відмовляє в задоволенні позову.

Керуючись ст. 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв'язку з тим, що суд дійшов ґрунтовного висновку про відмову у задоволенні позову, судом не вбачається підстав для відшкодування судового збору.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 4,12, 13, 15, 19, 48, 76-82, 141, 223, 229, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Спільне підприємство Партнер , третя особа: Обслуговуючий кооператив Товариство співвласників Біличі про розірвання договору відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.В. Ул'яновська

Повний текст судового рішення складено 25.03.2019.