Рішення

від 04.04.2019 по справі 522/21909/18

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/21909/18

Провадження № 2/522/386/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2019 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Шкамерди К.С.

за участю секретаря судового засідання - Довгань Ж.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА КАРКАС-СМ , ОСОБА_3, третя особа: приватне акціонерне товариство Українська страхова компанія КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП , про стягнення збитків завданих дорожньо-транспортною пригодою не покритих страховим полісом, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА КАРКАС-СМ , ОСОБА_3 , третя особа: приватне акціонерне товариство Українська страхова компанія КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП , відповідно до якого просить стягнути з ТОВ ВКФ КАРКАС-СМ та ОСОБА_3 на його користь суму боргу несплаченої франшизи в розмірі 2000 грн. солідарно, стягнути з ТОВ ВКФ КАРКАС-СМ та ОСОБА_3 на його користь суму завданої йому моральної шкоди в розмірі 10 000 грн. солідарно.

Позивач, у судове засідання не з`явився, надав суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності та зазначив, що позов підтримує та просить його задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідачі про час, дату та місце судового засідання сповіщалися належним чином, однак до суду повторно не з`явилися без поважних причин, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за відсутності суду не надавали та не заявляли.

Суд, у зв`язку з неявкою відповідачів та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачем відзиву на позов, зі згоди представника позивача, ухвалив слухати справу у відсутності відповідачів, згідно ст. ст. 280-281 ЦПК України , при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України , фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи приходить до висновку, що даний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Правовідносини між сторонами по справі є цивільно-правовими та урегульовані положеннями ЦК України .

По справі встановлені наступні фактичні обставини.

Судом встановлено, що 18 вересня 2018 року в м. Одеса на проспекті Гагаріна 14 близько 11 год. ОСОБА_3 , керуючи автомобілем МАЗ 54323 д. н. НОМЕР_1 , який належить товариству з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА КАРКАС-СМ , в порушення пункту 10.3 ПДР України, при перестроюванні не надав переваги в русі автомобілю Мазда д. н. НОМЕР_2 , під керуванням позивача, що рухався в попутному напрямку смугою руху, яку він мав намір зайняти, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

Позивач звернувся до Приватного акціонерного товариства УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП із заявою про виплату страхового відшкодування за пошкоджений у ДТП належний йому автомобіль.

Листом від 18 жовтня 2018 року позивачу було роз`яснено, що сума франшизи згідно страхового полісу становить 2000 грн. Сума належного йому страхового відшкодування становить 18 136 грн. 10 коп.

На час подачі позову страхова компанія виплатила позивачу зобов`язання за полісом, проте сума його була зменшена саме на суму франшизи, яка становить 2 000 грн. Виходячи з наведеного позивач вважає, що дана сума завданих збитків має бути стягнута з відповідачів солідарно.

Крім того, у зв`язку з тим, що вказані події викликали порушення в нормальному ритмі життя позивача, він вважає, що йому належить до виплати сума моральної шкоди в розмірі 10 000 грн.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму, а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно зі статтею 3 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

В статті 6 Закону зазначено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до ч. ч. 4, 6 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

В пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року Про судове рішення у цивільній справі роз`яснено, що при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, або постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, цей вирок або постанова обов`язкові для суду лише з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Тому, розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи чи зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи постановою Приморського районного суду м.Одеси від 18 жовтня 2018 року визнано ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, яка набрала законної сили 29.10.2018 року.

Таким чином, вина відповідача ОСОБА_3 в дорожньо-транспортній пригоді доказуванню не підлягає.

Відповідно до п. 22. 1 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі-Закон) в разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно з п. 35. 1 ст. 35 Закону для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Пунктом 36.1 ст. 36 Закону встановлено, що страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Судом встановлено, що позивач звернувся з заявою про виплату страхового відшкодування за шкоду, завдану пошкодженням транспортного засобу в ДТП, у зв`язку з чим було перераховано страхове відшкодування за шкоду, завдану майну.

За змістом ст. ст. 9, 22-31, 35, 36 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів настання страхового випадку є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.

Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого.

Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на його отримання, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинне відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Відповідно до ст. 9 Закону України Про страхування , франшиза це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Згідно з п. 12.1 ст. 12 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 % від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Умовами п. 36.6 ст. 36 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачено, що страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Таким чином, в ідеальному значенні франшиза це частина збитку, яка підлягає самостійному відшкодуванню (покриттю) страхувальником за свій рахунок при виникненні страхового випадку. За своїм характером вона хоча і є частиною матеріального збитку, однак не може бути включена до суми майнового збитку для стягнення її зі страховика, адже підлягає відшкодуванню виключно страхувальником або особою, відповідальною за збитки, завдані внаслідок ДТП. В даному випадку такою особою є відповідачі ОСОБА_3 , як винна у вчиненні правопорушення особа та Товариство з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА КАРКАС-СМ , як власник транспортного засобу.

За таких обставин та викладеного вище, суд приходить до висновку про виконання зобов`язань Приватним акціонерним товариством УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП за умовами укладеного з водієм забезпеченого транспортного засобу, однак, відповідно до укладеного договору добровільного страхування сума його була зменшена саме на суму франшизи, яка становить 2 000 грн., яка підлягає до стягнення з відповідачів ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА КАРКАС-СМ .

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст. 1167 ЦК України, якщо моральної шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, така моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала.

Згідно ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому ця шкода полягає, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Необхідними елементами складу цивільного правопорушення, як підстави деліктної відповідальності є шкода, протиправна поведінка, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою винної особи.

Відсутність хоча б однієї складової виключає обов`язок по відшкодуванню шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про необґрунтованість вимог щодо відшкодування моральної шкоди, оскільки до суду не надано жодних доказів душевних страждань позивача на які він посилається у позовній заяві.

Статтею 141 ЦПК України встановлено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Як вбачається з ухвали суду від 19 грудня 2018 року суд звільнив позивача від сплати судового збору, однак при розрахунку витрат підлягає відшкодуванню з відповідачів на користь держави сума витрат у зв`язку з розглядом справи.

Враховуючи викладене, суму виплаченого страхового відшкодування, наданих позивачем доказів на підтвердження заподіяної шкоди, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача щодо виплатити йому суми франшизи та відмовити в частині позовних вимог щодо відшкодування завданої моральної шкоди на підставі недоведеності.

Керуючись ст. ст. 3, 6, 15, 16, 979 ЦК України, Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 110, 141, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА КАРКАС-СМ , ОСОБА_3 , третя особа: приватне акціонерне товариство Українська страхова компанія КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП , про стягнення збитків завданих дорожньо-транспортною пригодою не покритих страховим полісом - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА КАРКАС-СМ (адреса: м.Одеса , вул . Софіївська, 9 , кв . 1, ЄДРПОУ: 30738874) та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (адреса: АДРЕСА_4 ) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_5 , суму боргу несплаченої франшизи в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНА ФІРМА КАРКАС-СМ (адреса: м.Одеса , вул . Софіївська, 9 , кв. 1, ЄДРПОУ: 30738874) та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (адреса: АДРЕСА_4 ) на користь держави судовий збір у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири грн. 80 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається через Приморський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя К.С. Шкамерда