Окрема думка

від 03.04.2019 по справі 183/181/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ОКРЕМА ДУМКА

Судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

КратаВ. І.

03 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 183/181/17

провадження № 61-853св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Червинської М. Є., суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Коротуна В. М., Крата В. І. (суддя-доповідач), касаційну скаргутовариства з обмеженою відповідальністю Агро-Віта 2000 залишив без задоволення, а заочне рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 листопада 2017 року без змін.

Не можу погодитися з цією постановою колегії суддів з таких мотивів.

1. Заочним рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 листопада 2017 року, позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. Розірвано договір оренди земельної ділянки площею 5.350 га, кадастровий номер НОМЕР_1, укладений 10 березня 2012 року між ОСОБА_2 та ТОВ Агро-Віта 2000 , і зареєстрований у відділі Держкомзему у Новомосковському районі Дніпропетровської області 15 серпня 2012 року. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

1.1. Рішення судів першої та апеляційної інстанції мотивовані тим, що відповідачем систематично порушуються умови договору оренди земельної ділянки щодо виплати орендної плати протягом 2013-2016 років в частині проведення оранки та культивації присадибної ділянки позивача і поставки соломи, що передбачено умовами договору. Про систематичне невиконання договору оренди в частині виплати орендної плати свідчить також той факт, що відповідач систематично, протягом 2012-2016 років допускає прострочення виплати орендної плати за використання земельної ділянки, здійснивши виплату орендної плати, в той час, як згідно з договором остаточний термін розрахунку орендної плати є до 31 грудня відповідного року.

1.3. Тобто при задоволенні позовних вимог суди вважали, що відповідачем систематично порушуються умови договору оренди земельної ділянки від 10 березня 2012 року, який зареєстровано у відділі Держкомзему у Новомосковському районі Дніпропетровської області 15 серпня 2012 року.

2. Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України (у редакції, чинній на момент ухвалення оскаржених рішень) належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

2.1. У частині другій статті 59 ЦПК України (у редакції, чинній на момент ухвалення оскаржених рішень) передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

2.2. Згідно зі статтею 213 ЦПК України (у редакції, чинній на момент ухвалення оскаржених рішень) рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

3. Проте в матеріалах справи відсутній договір оренди земельної ділянки від 10 березня 2012 року, укладений між ОСОБА_2 та товариством з обмеженою відповідальністю Агро-Віта 2000 , що унеможливлює дослідження його змісту.

3.1. Суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, з огляду на положення статті 400 ЦПК України.

4. За таких обставин касаційну скаргу потрібно було задовольнити частково, оскаржені рішення скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Суддя В. І. Крат