Рішення

від 02.04.2019 по справі 903/103/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 квітня 2019 р. Справа № 903/103/19

Господарський суд Волинської області у складі судді Слободян О.Г.,

розглянувши справу

за позовом Приватно- орендного сільськогосподарського підприємства імені Шевченка

до відповідача: Приватного підприємства «Торговий дім»Тиверія»

про стягнення 332551грн. 83коп.

за відсутності представників сторін

встановив: позивач - ПОСП імені Шевченка звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача - ПП «Торговий дім»Тиверія» 332551грн. 83коп., з яких: 318806грн. 06коп. - заборгованості за передану продукцію, 12688грн. 40коп. - пені, 1057грн. 37коп. - 3% річних. Також просить стягнути з відповідача понесені судові витрати, які складають 4988грн. 28коп. витрат по сплаті судового збору та 5000грн. витрат на надання професійної правничої допомоги.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань згідно умов договору поставки №02/12/2017 від 02.12.2017р. щодо повної оплати поставленої продукції.

Ухвалою суду від 08.02.2019р. постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 06 березня 2019 року; встановлено відповідачу строк до 28.02.2019р. для подання відзиву на позов, із урахуванням вимог ст.165 ГПК України. Роз'яснено відповідачу, що в разі ненадання у встановлений судом строк без поважних причин відзиву, суд вирішує справу за наявними у справі матеріалами.

Представник позивача у підготовчому судовому засіданні надав письмові пояснення (вх. №01-57/2678/19), в яких зазначив, що підтримує позовні вимоги викладені у позовній заяві повністю та окрім позовних вимог просить відшкодувати за рахунок відповідача понесені судові витрати. Зазначає, що вартість адвокатських послуг по справі №903/103/19 складає 5 000грн., в підтвердження чого додав акт виконаних робіт до договору про надання правової допомоги від 06.03.2019 р. на суму 5 000 грн. та платіжне доручення №285 від 18.02.2019 р., яким ПОСП ім. Шевченка перерахувало на рахунок адвоката ОСОБА_1 5 000 грн. понесених витрат на професійну правничу допомогу внаслідок розгляду даної господарської справи в суді.

Ухвалою суду від 06.03.2019р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на "02" квітня 2019р.

02.04.2019р. представник позивача подав через канцелярію суду клопотання (вх. №01-57/3783/19), в якому підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив розглядати справу за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з'явився. Відзиву на позов не надав, проти позову не заперечив.

Про розгляд справи в суді відповідач належним чином повідомлений, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення відповідачу поштових відправлень- ухвал суду від 08.02.2019р. та від 06.03.2019р., в яких зазначено, що інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://vl.arbitr.gov.ua

Суд вважає, що ним виконано обов'язок щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи в суді, оскільки всі ухвали суду були надіслані відповідачу та занесені до Єдиного Державного реєстру судових рішень.

Частинами 1 та 3 ст.202 ГПК України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Згідно ч.9 ст.165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи те, що явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась, а відповідач мав достатньо часу для подання суду відзиву на позовну заяву та інших письмових заяв по суті справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за відсутності представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, оцінивши їх в сукупності, господарський суд встановив наступне.

02 грудня 2017 року між позивачем- Приватно- орендним сільськогосподарським підприємством імені Шевченка (постачальник) та відповідачем- Приватним підприємством «Торговий дім»Тиверія» (покупець) укладено договір поставки №02/12/2017 (договір) (а.с.16).

Згідно п.1.1. в порядку та на умовах цього договору постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця продукцію (в подальшому Продукція ), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію згідно умов цього договору.

Відповідно до п. 1.2 договору кількість, ціна товару, умови строки та місце поставки продукції визначаються в узгоджених сторонами накладних, які є невід'ємною частиною даного договору.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що постачальник зобов'язується поставити покупцю продукцію в кількості та асортименті, визначених в узгоджених сторонами накладних.

Згідно п. 3.1. договору поставки сторони передбачили, що ціна продукції, вартість доставки продукції встановлюється сторонами в накладних до даного договору, які є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п. 3.2. договору розрахунки за продукцію здійснюються в національній валюті України- гривні, в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця, чи іншим узгодженим сторонами та не забороненим законом способом.

Пунктом 3.3. сторони договору поставки домовились, що оплата за продукцію, доставку здійснюється з відтермінуванням платежу протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту отримання товару.

На виконання договору №02/12/2017 від 02.12.2017р. позивач передав відповідачу товарно- матеріальні цінності, на загальну суму 2999297грн. 14коп.

Відповідачем частково виконано свої зобов'язання по вищевказаному договору поставки. Так, з врахуванням заборгованості станом на 01.01.2018р. в розмірі 336508грн. 92коп., відповідач перерахував на розрахунковий рахунок позивача кошти в сумі 2987000грн., внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість за продукцію в розмірі 348 806грн. 06коп.

Між позивачем- ПОСП ім. Шевченка та відповідачем- ПП «Торговий дім»Тиверія» складено Акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2018р., який підписаний керівниками вказаних підприємств та скріплений печатками. Згідно даного акту відповідач визнав заборгованість в розмірі 348806грн. 06коп.

22.01.2019 року з метою досудового врегулювання спору позивачем надіслало на поштову та юридичну адресу відповідача претензію. (а.с. 17). Однак, відповідач після отримання вищевказаної претензії лише частково виконав її вимоги та перерахував 22.01.2019 р. на розрахунковий рахунок позивача кошти в розмірі 30000грн.

В порушення умов договору поставки №02/12/2017 від 02.12.2017р., з врахуванням часткових оплат, відповідачем не здійснено остаточних розрахунків за поставлений товар, в зв'язку з чим у нього залишилась заборгованість перед позивачем у розмірі 318806грн. 06коп.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.1, 7 ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 ст. 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін .

За змістом ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судом встановлено, що на день розгляду спору заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар становить 318806грн. 06коп., не погашена, не оспорена, підтверджена матеріалами справи та підлягає до стягнення.

Відповідно до ч.1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ст.ст.230-232 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 нього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 6.4 договору, передбачено, що при порушенні строків, установлених пунктом 3.3 даного договору, покупець зобов'язаний виплатити на користь постачальника пеню на суму заборгованості в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно оплаченої суми за кожний календарний день прострочення, впродовж всього строку позовної давності, у межах якого постачальник може звернутися до суду з вимогою про захист свого порушеного права.

За таких обставин, нарахована позивачем пеня в сумі 12688грн. 40коп. за період з 29.12.2018р. по 04.02.2019р. є підставною та підлягає до задоволення.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання, відповідачу нараховано 1057,37грн. - 3% річних за період з 29.12.2018р. по 04.02.2019р., які є підставними та підлягають до стягнення.

Перевірка розрахунків позивача здійснена судом за допомогою комплексної системи інформаційно-правового забезпечення "ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ".

Крім того, в позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача витрати на надання професійної правничої допомоги розмір яких наведений у попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат і складає 5000грн.

Згідно ч. 1-3 ст. 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з п.п. 1, 2, 6 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність,» порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000грн. підтверджений поданими позивачем: договором про надання правової допомоги від 17.01.2019р.; ордером серії ВЛ №000051165 від 04.02.2019р.; актом виконаних робіт до договору про надання правової допомоги від 06.03.2019 р. та платіжним дорученням №285 від 18.02.2019 р., яким ПОСП ім. Шевченка перерахувало на рахунок адвоката ОСОБА_1 5 000 грн. понесених витрат на професійну правничу допомогу внаслідок розгляду даної господарської справи в суді.

Відповідачем не надано суду заперечень щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу.

За таких обставин, нараховані позивачем 5000грн. витрат на надання професійної правничої допомоги, підтверджені матеріалами справи, є підставними та підлягають до стягнення.

Враховуючи положення ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 86, 126, 129, 202, 233, 236- 238, 240 ГПК України, господарський суд,-

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Торговий дім»Тиверія» (код ЄДРПОУ 36699438) на користь Приватно- орендного сільськогосподарського підприємства імені Шевченка (код ЄДРПОУ 03735435) 332551грн. 83коп. , (з яких: 318806грн. 06коп. - заборгованості за передану продукцію, 12688грн. 40коп. - пені, 1057грн. 37коп. - 3% річних), а також 4306грн. 36коп. витрат по сплаті судового збору та 5000грн. витрат на надання професійної правничої допомоги.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Північно- західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 05.04.2019.

Суддя О. Г. Слободян