Рішення

від 25.03.2019 по справі 902/778/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" березня 2019 р. Cправа № 902/778/18

Суддя Господарського суду Вінницької області Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Державної екологічної інспекції у Вінницькій області, м.Вінниця

до дочірнього підприємства "Тульчинський райагроліс "Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарства підприємства "Віноблагроліс" м.Тульчин Тульчинського району Вінницької області

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача - фізична особа - підприємець ОСОБА_1

про стягнення 78057,25 грн збитків

представників сторін:

позивача: Сторож М.Г., діє за довіреністю №2 від 02.01.2019;

Зарванський В.Г. (довіреність №3 від 19.03.2019);

відповідача: Савченко І.А., діє за довіреністю;

Подгорний М.М. - керівник

третя особа ОСОБА_1 в судових засіданнях участі не брав

В С Т А Н О В И В :

До Господарського суду Вінницької області 04.12.2018 надійшла позовна заява Державної екологічної інспекції у Вінницькій області про стягнення з дочірнього підприємства "Тульчинський райагроліс "Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарства підприємства "Віноблагроліс" 78057,25 грн збитків, спричинених незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що за результатами проведеної перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України на території ДП "Тульчинський райагроліс - ВОКСЛП "Віноблагроліс" позивачем встановлено наявність правопорушення, а саме незаконну рубку 57 дерев породи граб різних діаметрів, на земельній ділянці в кварталі 140 виділ 9. Таким чином, за твердженням позивача, внаслідок незаконний дій, відповідачем заподіяно державі збитків на суму 78057,25 грн.

За вказаним позовом ухвалою суду від 07.12.2018 відкрито провадження у справі №902/778/18, вирішено її розгляд здійснити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Відповідач у відзиві №1 від 07.03.2019 проти позовних вимог заперечує зазначаючи, поміж іншого, що проведене перевірка 03.05.2017 є продовженням перевірки від 26.10.20196 та є плановою. Окрім того, останній вказує, що не являється постійним лісокористувачем, в контексті Лісового кодексу України, а тому не є належним відповідачем у даній справі. Додатково відповідач зауважує, що у змісті Акта перевірки не відображено, що саме з вини посадових осіб ДП "Тульчинський райагроліс - ВОКСЛП "Віноблагроліс" допущено порушення природоохоронного законодавства. Тоді як, ОСОБА_1, який здійснив незаконну порубку дерев у кварталі 140 вид 9 та відносно якого складено протокол про адміністративне правопорушення №006154 від 26.10.2016 не є працівником відповідача, у зв'язку із чим останній не відповідає за заподіяну ним шкоду.

Ухвалою суду від 07.03.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.03.2019.

13.03.2019 від представника позивача надійшла відповідь на відзив №1211/08 від 13.03.2019, в якій останній зазначає про необґрунтованість тверджень відповідача у відзиві, вказуючи про проведення позапланової перевірки 03.05.2017 на підставі ухвали Тульчинського районного суду Вінницької області від 12.04.2017 по справі №148/205/17. Окрім того, позивач наголошує, що відповідач є належним відповідачем так як, забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до ЛК України.

На визначену судом дату (25.03.2019) з'явилися представники обох сторін. Третя особа в судове засідання не з'явилася, хоча про місце, дату та час судового засідання була повідомлена належним чином, зокрема телефонограмою № 902/778/18/377/19 від 15.03.2019.

Під час судового засідання 25.03.2019 суд оголосив про закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами, у зв'язку із чим перейшов до судових дебатів. Під час судових дебатів позивач підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити, натомість представник відповідача проти позовних вимог заперечив, посилаючись на їх необґрунтованість. Закінчивши судові дебати, суд вийшов до нарадчої кімнати для прийняття рішення по справі та оголосив час повернення з нарадчої кімнати.

На оголошення вступної та резолютивної частини рішення суду представники сторін не з'явилися.

Розглянувши матеріали господарської справи, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області на підставі наказу №43-П від 03.05.2017 та направлення на перевірку №130 від 03.05.2017 у період з 03.05.2017 по 03.05.2017 було проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства України Дочірнім підприємством "Тульчинський райагроліс" Вінницького комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Віноблагроліс", за результатами якої, складено Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів №155/ВН (а.с.16-21).

Так, із змісту вказаного Акту слідує, що в ході перевірки встановлено, що площа ділянки рубки не відповідає розміру зазначеному у лісорубному квитку серії 02 ЛКБ № 513475 від 04.02.2016, у зв'язку із чим, у кварталі 140, виділі 9 виявлено незаконну порубку 114 дерев різних порід та діаметрів, із них 42 дерева породи дуб різних діаметрів, 57 дерев породи граб різних діаметрів, 6 дерев породи ясен різних діаметрів, 8 дерев породи клен та 1 дерева породи черешня на території Шуро-Копіївської сільської ради Тульчинського району Вінницької області.

Враховуючи виявлені порушення, позивачем здійснено розрахунок заподіяної шкоди, відносно незаконної порубки 57 дерев (породи граб) та встановлено її розмір - 78057,25 грн. (а.с.30).

На основі даних результатів перевірки відносно ПП ОСОБА_1 складено Протокол про адміністративне правопорушення № 006154 від 26.10.2016 року та в подальшому винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 04/275 від 31.10.2016. Так, останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.65 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170,00 грн.

При цьому, суд зазначає, що ПП ОСОБА_1 на момент вчинення правопорушення не перебував в трудових відносинах з відповідачем, у зв'язку із чим, в ході підготовчого провадження позивач просив не враховувати положення ст.1172 ЦК України, на яку міститься посилання в тексті позовної заяви.

В матеріалах справи знаходиться претензія №1112/04 від 23.03.2018, яка адресована відповідачу, з вимогою сплатити збитки за порушення норм лісового господарства в сумі 78057,25 грн.

На дану претензію відповідач не відреагував, у зв'язку із чим, позивач звернувся до господарського суду за захистом порушеного права та законного інтересу з даним позовом.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) встановлено, що цивільні права і обов'язки виникають безпосередньо з актів цивільного законодавства, а також внаслідок завдання майнової (матеріальної) шкоди.

Відповідно до статті 1 Лісового кодексу України (надалі ЛК України), ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають та незалежно від права власності на них становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Право користування лісами, згідно статей 16, 17 ЛК України, здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи. Ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень. Право постійного користування лісами посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів. Підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані здійснювати охорону лісів від незаконних рубок та інших пошкоджень. (ст.63, п.5 ст.64 ЛК України).

За приписами ст.ст. 86, 89, 90 ЛК України організація і забезпечення охорони і захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів, зокрема, від незаконних рубок, покладається на постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.

Постійні лісокористувачі зобов'язані: забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, вживати інших заходів; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів. (ч.2 ст.19 ЛК України).

Відповідно до розпорядження Вінницької обласної державної адміністрації № 307 від 25.09.2002 надано Вінницькому обласному комунальному спеціалізованому лісогосподарському підприємству "Віноблагроліс" в постійне користування землі лісового фонду колишніх державних сільськогосподарських підприємств (радгоспів), за межами населених пунктів в обсягах, що рахуються в земельно-обліковій документації, зокрема в с.Шура-Копіївська Тульчинського району.

На виконання вказаного розпорядження, 21.08.2004 СВАТ "Дружба" передано філії Віноблагроліс Тульчинського "Райагролісу" землі лісового фонду с.Шура-Копіївська, про що підписаний відповідний Акт передачі-приймання.

При цьому, суд враховує, що відповідно до п.п. 1.1., 1.3. Статуту Дочірнього підприємства "Тульчинський райагроліс" Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Віноблагроліс" відповідач є дочірнім підприємством Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Віноблагроліс" (ВОКСЛП "Віноблагроліс"), надалі Засновника, яке створено на базі майна, переданого Засновником у статутний фонд дочірнього підприємства. Підприємство є юридичною особою, має самостійний баланс, поточні та валютні рахунки у банківських установах, круглу печатку, штампи та бланки зі своїм повним найменуванням.

Згідно із п. 2.1. Статуту відповідача головною метою діяльності підприємства за дорученням засновника на підставі угоди є: організація ведення лісового господарства, включаючи питання охорони, захисту , раціонального використання та заготівлі лісових ресурсів і відтворення лісів на території земель лісового фонду Тульчинського району Вінницької області в Україні , що знаходяться в постійному користуванні Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Віноблагроліс" - Засновника, забезпечення підвищення продуктивності, посилення їх корисних властивостей, задоволення потреб територіальних громад Вінницької області у лісових ресурсах на основі їх наукового та обґрунтованого раціонального використання.

Наведене спростовує доводи відповідача, і свідчить про те, що саме на нього, як дочірнього підприємства Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Віноблагроліс", покладено обов'язки по організації ведення лісового господарства, включаючи питання охорони, захисту, раціонального використання та заготівлі (переробки) лісових ресурсів і відтворення лісів на території земель лісового фонду с.Шура-Копіївська.

Разом з тим, відповідач у порушення вищевикладеного та положень зазначених норм права не забезпечив охорону, захисту та збереження лісу від незаконної рубки, що підтверджується безпосередньо Актом перевірки №155/ВН.

Одночасно слід зазначити, що як слідує із змісту Акту, перевірка проводилась за участю директора та лісничого Дочірнього підприємства "Тульчинський райагроліс "Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Вінницяоблагроліс", які з висновками акту № 155/ВН не погодилися та акт підписали з запереченнями. Однак, в матеріалах справи відсутні докази оскарження чи скасування зазначеного акту екологічної інспекції в судовому порядку.

Таким чином, Акт перевірки є належним і допустимим доказом в розумінні статей 77, 76 ГПК України, який підтверджує факт порушення природоохоронного законодавства зі сторони відповідача.

Згідно зі ст.105 ЛК України особи винні у порушенні лісового законодавства, зокрема у: незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників, порушенні порядку заготівлі та вивезення деревини,порушенні інших вимог щодо ведення лісового господарства , встановлених законодавством у сфері охорони, захисту , використання та відтворення лісів, несуть встановлену законом дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність .

Відповідно до статті 107 цього Кодексу підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду , заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства , у розмірах і порядку, визначених законодавством України .

Згідно зі ст.ст. 68, 69 ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування майнової шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а також постійні лісокористувачі, вина яких полягає у допущенні та не перешкоджанні їх працівниками незаконному вирубуванню лісових насаджень (пошкодженню дерев) внаслідок неналежного виконання ними своїх службових обов'язків. Протиправна бездіяльності таких осіб полягає у незабезпеченні працівниками постійних лісокористувачів охорони і захисту лісів, внаслідок чого відбувається вирубування дерев (пошкодження дерев) невстановленими особами.

Разом з тим, відповідач не надав суду доказів, які б свідчили про вчинення ним дій, спрямованих на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконних вирубок на підвідомчій йому території земель лісового фонду на виконання вимог лісового та природоохоронного законодавства, а також про відсутність його вини у протиправній бездіяльності.

При цьому, слід зазначити, що для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, необхідно встановити наявність чотирьох елементів правопорушення, а саме: протиправна поведінка боржника, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; наявність збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками, що означає, що збитки мають бути наслідком саме даного порушення боржником зобов'язання, а не якихось інших обставин, зокрема дій самого кредитора або третіх осіб; вина боржника. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Матеріали справи містять докази, які підтверджують наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. Так, ДП "Тульчинський райагроліс", як лісокористувач, не дотримавшись вимог законодавства в частині забезпечення охорони та захисту лісових насаджень, не забезпечив збереження не призначених для порубки дерев, не здійснив комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів, незаконних порубок, не запобіг порушенням законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, чим допустив самовільну порубку на підпорядкованій йому території, своєчасно не виявив таких порушень і не вжив відповідних заходів для їх усунення, внаслідок чого державі завдано матеріальної шкоди.

З урахуванням наведеного, в його сукупності, суд дійшов висновку, що позивач правомірно звернувся до суду з даним позовом за захистом порушеного права.

Щодо визначення позивачем розміру заподіяної шкоди у сумі 78057,25 грн, слід зазначити, що її розрахунок було здійснено старшим державним інспектором з ОНПС Вінницької області, у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу .

Згідно ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

На підставі ст.86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вищенаведене та враховуючи те, що позивачем доведено наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, з урахуванням фактичних обставин, наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Тоді як, заперечення відповідача спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Тульчинський райагроліс" Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Віноблагроліс" (23600, Вінницька область, м.Тульчин, вул.Леніна, 65, код ЄДРПОУ 36091485) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області (21100, м.Вінниця, вул.600-річчя, 19, код ЄДРПОУ 37979894) 78057,25 грн суму збитків , на рахунок: УК у Тульчинському районі с.Шура Копіївська, 24062100, Код ЄДРПОУ 37897753, банк: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, р/р 33116331002593.

3. Стягнути з Дочірнього підприємства "Тульчинський райагроліс" Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Віноблагроліс" (23600, Вінницька область, м.Тульчин, вул.Леніна, 65, код ЄДРПОУ 36091485) на рахунок Державної екологічної інспекції у Вінницькій області (21100, м.Вінниця, вул.600-річчя, 19, код ЄДРПОУ 37979894) 1762 грн відшкодування витрат судового збору, на р/р 35213059081122 в Держказначейській службі України, МФО 820172.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення направити учасникам процесу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1,2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст. 256, 257 ГПК України). Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 04 квітня 2019 р.

Суддя Нешик О.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу (вул.600-річчя,19, м.Вінниця, 21100);

3 - відповідачу (вул.Леніна, 65, м.Тульчин, Вінницька обл., 23600);

4-5 - ФОП ОСОБА_1 (АДРЕСА_2; АДРЕСА_1)