Постанова

від 26.03.2019 по справі 905/1942/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" березня 2019 р. Справа № 905/1942/18

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Бородіна Л.І., суддя Лакіза В.В.,

за участю секретаря судового засідання Черкас В.М.,

представників сторін:

позивача - не з'явився,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Миру-75Б" (вх.№624 Д/2) на рішення Господарського суду Донецької області від 31.01.2019, ухвалене у приміщенні Господарського суду Донецької області суддею Черновою О.В., час проголошення рішення - не зазначено, дата складання повного тексту рішення - 06.02.2019, у справі № 905/1942/18

за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Миру-75Б", м. Маріуполь, Донецька обл.,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Камея", м. Маріуполь, Донецька обл.,

про стягнення заборгованості у розмірі 25 579, 22грн

ВСТАНОВИЛА:

До місцевого господарського суду з позовною заявою звернулося Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Миру-75Б" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Камея" заборгованості, яка утворилася внаслідок несплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території, 3% річних, витрат на правову допомогу, витрат на відрядження та відшкодування судового збору, всього у розмірі 31 935, 58грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на загальних зборах учасників ОСББ "Миру-75Б" прийняті рішення про затвердження розмірів внесків на утримання будинку та прибудинкової території, які в 2016-2017 роках складали 2, 48грн, а в 2018 році - 5, 50грн за один квадратний метр площі приміщень. Відповідач, якому на праві приватної власності у будинку з 11.08.2003 належать нежитлові приміщення №74, 83, відмовився від підписання проекту договору про співробітництво та участь в управлінні та обслуговуванні будинку. У зв'язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача за період з 2016 року по 31.07.2018 заборгованість зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 25 579, 22грн.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 31.01.2019 позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Камея" на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Миру-75Б" заборгованість зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 2 814, 15грн, 3% річних за прострочення грошового зобов'язання у розмірі 21, 04грн та 195, 23грн судового збору; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення боргу за статтею витрат - "накопичувальний фонд (для покриття перевищення за іншими статтями видатків, капітального ремонту, благоустрою, модернізації систем та обладнання та інших видатків)" вартістю 1, 61грн за один метр квадратний площі нежитлового приміщення за період з січня 2018 року по липень 2018 року включно. З огляду на відсутність доказів розкриття поняття - "утримання будинків та прибудинкової території" на 2017 рік, суд не має можливості встановити види конкретних послуг та тарифи на них, надання яких підлягають доказуванню позивачем та послуг і тарифів, плата за які стягувалася на майбутнє та не підлягає доказуванню (ремонт будинку і т.ін.). Також суд не має можливості встановити вказані факти щодо послуг за грудень 2016 року із зазначених підстав та через те, що в рахунку направленому відповідачу та акті виконаних робіт містяться різні формулювання послуг. Тому суд відмовив в задоволенні позовних вимог в частині стягнення боргу за грудень 2016 року та 2017 рік як не доведених позивачем. Враховуючи те, що позивач скориставшись своїм правом заявив вимогу щодо стягнення трьох відсотків річних, суд, здійснивши перерахунок 3% річних, дійшов висновку про часткове задоволення вимог в частині стягнення 3% річних у розмірі 21, 04грн. Судовий збір стягнуто пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, позивач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить оскаржуване рішення скасувати в частині розміру стягнутої суми, прийняти замість нього нове, згідно з яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Камея" на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Миру-75Б" заборгованість у розмірі 25 579, 22грн, 767, 36грн 3% річних, видатки на адвоката у розмірі 2 000, 00грн, 1 762, 00грн судового збору за подання позовної заяви та 2 881, 50грн за подання апеляційної скарги, командирувальні витрати у розмірі 1 827, 00грн.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що посилання суду першої інстанції на те, що відповідач є споживачем житлово-комунальних послуг є безпідставним, оскільки відносини ОСББ з іншими юридичними особами Законом України "Про житлово-комунальні послуги" не регулюються; участь у витратах на обслуговування та утримання спільного майна беруть усі власники приміщень; місцевим господарським судом не враховані усі обставини справи, що призвело до зменшення розміру суми, що підлягає стягненню.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.02.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Миру-75Б" на рішення Господарського суду Донецької області від 31.01.2019 у справі № 905/1942/18; встановлено відповідачу строк до 18.03.2019 для подання до суду відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання відзиву апелянту; призначено справу до розгляду на 26.03.2019 о 10:00год.

13.03.2019 від апелянта надійшли пояснення (вх.№2607), що представник апелянта не має можливості бути присутнім у судовому засіданні.

18.03.2019 від відповідача до суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№2773), зазначає, що фактичне надання затверджених загальними зборами власників ОСББ "Миру-75Б" послуг не підтверджені позивачем; вважає, що у відповідача є обов'язок щодо сплати тільки в накопичувальний фонд ОСББ. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду від 31.01.2019 - без змін.

Учасники справи своїм правом на участь у судовому засіданні не скористались, у судове засідання Східного апеляційного господарського суду 26.03.2019 представники сторін не з'явились, хоча сторони були належним чином завчасно повідомлені про час, дату і місце розгляду апеляційної скарги (а.с.170, 171).

Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги, учасники справи належним чином повідомлені про час, дату і місце розгляду апеляційної скарги, а неявка у судове засідання їх представників не перешкоджає розгляду справи по суті, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як встановлено місцевим господарським судом, на підставі договору купівлі-продажу від 11.08.2003 №467 Товариству з обмеженою відповідальністю "Камея" на праві власності належать нежитлові приміщення №74, 83 загальною площею 382, 80кв.м, що розташовані в житловому будинку за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, проспект Миру, буд.75Б.

02.07.2016 власниками - фізичними та юридичними особами створено Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Миру-75Б", яке розташовано за адресою: 87500, Донецька область, м. Маріуполь, проспект Миру, буд. 75Б.

Основним видом економічної діяльності є комплексне обслуговування об'єктів.

15.09.2016 загальними зборами об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Миру-75Б" більшістю голосів серед іншого затверджено розмір щомісячних внесків на утримання будинків та прибудинкової території у розмірі 2, 48грн за один метр квадратний нежитлового приміщення (протокол №2 від 15.09.2016 з додатками).

Рішенням Маріупольської міської ради №7/11-744 від 28.09.2016 року відповідно до Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" вирішено списати з балансу житлово-комунального підприємства "Жилкомплекс" на користь ОСББ "Миру-75Б" багатоквартирний будинок що розташований за адресою: м. Маріуполь, проспект Миру, буд. 75Б.

25.12.2016 звітно-виборчими зборами Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Миру-75Б" більшістю голосів серед іншого затверджено розмір щомісячних внесків на утримання будинків та прибудинкової території на 2017 рік у розмірі 2, 48грн за один метр квадратний нежитлового приміщення (протокол №4 від 25.12.2016 з додатками).

28.12.2017 звітно-виборчими зборами Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Миру-75Б" більшістю голосів серед іншого затверджено розмір щомісячних внесків на утримання будинків та прибудинкової території на 2018 рік у розмірі 5, 50грн за один метр квадратний нежитлового приміщення (протокол №6 від 28.12.2016 з додатками).

У поняття "утримання будинків та прибудинкової території" включені наступні послуги: технічне обслуговування, аварійний та поточний ремонт внутрішньбудинкових систем, водо-, теплопостачання, водовідведення вартістю 1, 40грн за один метр квадратний площі; підготовка до зимового періоду (промивка труб опалення, гідравлічне випробування труб, перевірка манометрів, заготівля пісчано-сольової суміші) вартістю 0, 61грн за один метр квадратний площі; дератизація та дезинсекція вартістю 0, 64грн за один метр квадратний площі; технічне обслуговування та ремонт електромереж вартістю 0, 62грн за один метр квадратний площі; обслуговування димоходів та вентканалів вартістю 0, 61грн за один метр квадратний площі; накопичувальний фонд (для покриття перевищення за іншими статтями видатків, капітального ремонту, благоустрою, модернізації систем та обладнання та інших видатків) вартістю 1, 61грн за один метр квадратний площі.

У матеріалах справи містяться два проекти договорів від 01.12.2016 та від 01.01.2018 між позивачем та відповідачем, предметом яких є співробітництво та участь в управлінні та обслуговуванні вказаного житлового будинку; проекти не підписані з боку відповідача; доказів про відправлення та/або вручення їх відповідачу у матеріалах справи не містяться.

03.01.2017 позивачем на адресу відповідача направлений лист з вимогою сплатити заборгованості за грудень 2016 року як внесок за обслуговування будинку до якого додані квитанції з розшифровкою - внесок за обслуговування будинку, цільовий збір на ремонт будинку на суму 949, 34грн; 28.01.2017 відправлення повернуте поштою позивачу як не вручене.

У матеріалах справи міститься проект акту №1 від 02.01.2017 про надання позивачем відповідачу послуг з обслуговування та утримання будинку, споруди та прибудинкової території за грудень 2016 року на загальну суму 949, 34грн, акт не підписаний відповідачем.

07.03.2018 позивачем на адресу відповідача направлений лист з вимогою сплатити заборгованості за обслуговування будинку та прибудинкової території до якого додані квитанції за лютий 2018 року.

У матеріалах справи містяться проекти актів виконаних робіт з січня 2017 року по липень 2018 року про надання позивачем відповідачу послуг з обслуговування та утримання будинку, споруди та прибудинкової території, які не підписані відповідачем.

Відповідно до даних обліку позивача, загальна заборгованість відповідача, з урахуванням оплат, здійснених ним 26.06.2018 (1 000, 00грн) та 19.07.2018 (500, 00грн) за обслуговування майна власників житлового будинку та прибудинкової території за адресою: м. Маріуполь, пр. Миру, 75Б за період з грудня 2016 року по 31.07.2018, складає 25 579, 22грн.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з такого.

Відповідно до статті 385 Цивільного кодексу України, власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" та Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

Так, згідно з частиною 1 статті 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Частинами 1, 4 статті 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлено, що об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.

Управління багатоквартирним будинком здійснює об'єднання через свої органи управління. Об'єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об'єднання (частини 1, 3 статті 12 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Відповідно до пункту 3 Розділу ІІІ Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Миру-75Б" до виключної компетенції загальних зборів, зокрема, належить прийняття рішень про порядок сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, відрахувань до резервного та ремонтного фондів.

У пункті 10 зазначеного розділу вказано, що рішення загальних зборів, прийняте відповідно до Статуту є обов'язковим для всіх співвласників.

В силу статті 15 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", співвласник зобов'язаний виконувати обов'язки, передбачені статутом об'єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

У разі відмови власника приміщення укладати договір або сплачувати обов'язкові платежі на утримання та ремонт неподільного майна та відповідної частки загального майна об'єднання має право звернення до суду для стягнення нарахованих платежів у судовому порядку (частина 6 статті 13 зазначеного Закону).

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, що відсутність укладеного між позивачем та відповідачем договору на утримання і обслуговування будинку не звільняє відповідача від встановленого законом обов'язку співвласника виконувати рішення загальних зборів ОСББ, зокрема зі своєчасної (щомісячної) сплати платежів по утриманню будинку та прибудинкової території. І в цьому випадку обґрунтованими є доводи апелянта, що участь у витратах на обслуговування та утримання спільного майна беруть усі співвласники приміщень.

Поряд з цим, позивач звертаючись до місцевого господарського суду з позовною заявою про стягнення із співвласника заборгованості щодо неслачених платежів на утримання будинку і прибудинкової території має довести суду належними і допустимими доказами заявлені позовні вимоги.

Отже, саме позивач звертаючись до суду з позовною заявою із викладеними у ній вимогами до відповідача мав у відповідності до положень чинного господарського процесуального законодавства підготувати позовну заяву, обґрунтувати її належним чином і на підтвердження своїх доводів і вимог надати суду у передбаченому законом порядку усі належні і допустимі докази.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, позивачем в обґрунтування позовних вимог надано додаток №1 до протоколу №6 загальних зборів ОСББ "Миру-75Б" від 28.12.2016, з якого вбачається, які послуги включаються до поняття "утримання будинків та прибудинкової території" на 2018, проаналізувавши які, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що надання позивачем відповідачу всіх перерахованих послуг, окрім сплати в накопичувальний фонд, підлягають доказуванню позивачем.

Проте, будь-яких належних доказів (угод, актів виконаних робіт з підрядними організаціями, платіжних доручень, виписок з рахунку, нарядів-замовлень, табелів робочого часу спеціалістів тощо) про надання позивачем та/або його підрядником таких послуг, як технічне обслуговування, аварійний та поточний ремонт внутрішньбудинкових систем, водо, теплопостачання, водовідведення; підготовка до зимового періоду (промивка труб опалення, гідравлічне випробування труб, перевірка манометрів, заготівля пісчано-сольової суміші); дератизація та дезинсекція; технічне обслуговування та ремонт електромереж; обслуговування димоходів та вентканалів суду не надано.

При цьому, судова колегія апеляційного господарського суду зазначає, що відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчинення нею процесуальних дій.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення боргу за статтею витрат "накопичувальний фонд (для покриття перевищення за іншими статтями видатків, капітального ремонту, благоустрою, модернізації систем та обладнання та інших видатків)" вартістю 1, 61грн за один метр квадратний площі нежитлового приміщення (382, 80кв.м) за період з січня 2018 року по липень 2018 року включно, з урахуванням вже сплачених відповідачем 1 500, 00грн. Отже, підлягаю стягненню 2 814, 15грн.

На 2016 та 2017 роки документів, що пояснюють формулювання "утримання будинку та прибудинкової території" суду не надано, у зв'язку із чим, як вірно зазначено судом першої інстанції, суд не має можливості встановити види конкретних послуг та тарифи на них, надання яких підлягають доказуванню позивачем та послуг, плата за які стягувалася на майбутнє та не підлягає доказуванню. Також суд не має можливості встановити вказані факти щодо послуг за грудень 2016 року з зазначених підстав та через те, що в рахунку направленому відповідачу та акті виконаних робіт містяться різні формулювання послуг.

Тому місцевим господарським судом обґрунтовано та у відповідності до вимог господарського процесуального законодавства відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за грудень 2016 року та 2017 рік як не доведених позивачем.

При цьому, колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу, що за змістом статті 80 Господарського процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідно до положень статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються саме сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Поряд з цим, судова колегія наголошує, що відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зокрема обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Отже, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про часткову відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки надані позивачем докази не підтверджують у повному обсязі викладених у позовній заяві доводів.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апелянта, що місцевим господарським судом не враховані усі обставини справи, що призвело до зменшення розміру суми, що підлягає стягненню, оскільки такі доводи апелянта спростовуються безпосередньо мотивувальною частиною рішення суду першої інстанції, в якій судом обґрунтовано і у відповідності до вимог процесуального законодавства надано оцінку усім наданим позивачем доказам.

Щодо заявлених позивачем 3% річних від суми боргу, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відтак, враховуючи, що відповідач не сплатив на вимогу позивача платежі з утримання будинку та прибудинкової території, він вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання.

За приписами частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, законом встановлено обов'язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов'язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов'язання, до повного виконання грошового зобов'язання.

Перевіривши здійснений судом першої інстанції розрахунок 3% річних, суд апеляційної інстанції вважає його вірним, у зв'язку із чим, рішення місцевого господарського суду в частині стягнення 21, 04грн 3% річних є обґрунтованим.

Щодо заявлених позивачем до стягнення 2 000, 00грн витрат, понесених ним на правову допомогу, судова колегія зазначає таке.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належати зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Згідно з положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору, судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

При цьому, колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконання робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається із матеріалів справи, на підтвердження надання позивачу послуг адвокатом Іоновою Л.І. позивачем надано ордер серії ДН №ООО,44253 від 18.07.2018; копію витягу №414 від 02.04.2013 з Єдиного реєстру адвокатів України; копію свідоцтва №229 від 28.12.1993 про право на заняття адвокатською діяльністю та актом надання юридичних послуг, виконаних адвокатом згідно договору №15/4 від 18.07.2018, на суму 2 000, 00грн, інших доказів у справі не міститься.

Проте, як вірно зазначено місцевим господарським судом, із наданого ордеру вбачається, що в графі "прізвище, ім'я, по-батькові або найменування особи, якій надається правова допомога" зазначено "Лєвада Олександр Васильович", а не Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Миру-75Б", яке є самостійною юридичною особою і позивачем у справі.

Крім того, позивачем не надано суду копії договору №15/4 від 18.07.2018, укладеного позивачем з адвокатом Іоновою Л.І.

Таким чином, позивачем не доведено належними і допустимими доказами вимоги про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 2 000, 00грн.

Докази про витрати на відрядження представника позивача у розмірі 1 827, 00грн в матеріалах справи не відсутні, у зв'язку з чим і відсутні підстави для їх відшкодувань; судовий збір по першій інстанції місцевим господарським судом розподілено пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а доводи апелянта не є підставою для скасування рішення суду, ухваленого з дотриманням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду від 31.01.2019 у справі №905/1942/18 слід залишити без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на те, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 256, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Миру-75Б" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Донецької області від 31.01.2019 у справі №905/1942/18 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття і не підлягає оскарженню.

Повний текст постанови складено 05.04.2019

Головуючий суддя Л.М. Здоровко

Суддя Л.І. Бородіна

Суддя В.В. Лакіза