Рішення

від 18.03.2019 по справі 910/17115/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

19.03.2019Справа № 910/17115/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М., розглядаючи у відкритому судовому засіданні

справу № 910/17115/18

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецконсалтинг», м. Київ,

до державного підприємства «Науковий центр точного машинобудування», м. Київ,

про стягнення 1 313 177,67 грн.,

за участю представників:

позивача Волосевича В.П. (директор, протокол № 8 від 19.01.2018, паспорт НОМЕР_1 );

відповідача Рудої О.В. (адвокат, ордер КС № 538005).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

19.12.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецконсалтинг» (далі Товариство) до державного підприємства «Науковий центр точного машинобудування» (далі Підприємство) про стягнення: 1 206 174,22 грн. основного боргу, якай утворився у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору від 01.07.2017 №145 про надання послуг (далі Договір); 73 576,37 грн. штрафних санкцій; 27 380,15 грн. втрат від інфляції; 6 046,93 грн. 3% річних, а всього 1 313 177,67 грн.

Позов мотивовано тим, що:

- 01.07.2017 Товариством (виконавець) і Підприємством (замовник) було укладено Договір, за умовами пункту 1.1 якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується виготовити продукцію та отримати плату згідно з протоколом погодження договірної ціни (Додаток 1);

- 20.09.2017 на виконання умов Договору позивач передав у власність відповідача визначену у додатках до Договору виготовлену продукцію на загальну суму 1 206 174,22 грн., що підтверджується видатковою накладною від 20.09.2017 №15/1, чим виконав договірні зобов`язання у повному обсязі;

- того ж дня, 20.09.2017 Товариством було сформовано та надіслано Підприємству рахунок-фактуру №145 на оплату зазначеної продукції;

- враховуючи те, що відповідач виготовлену продукцію прийняв без зауважень, та те, що згідно з пунктом 2.2 Договору оплата виготовленої продукції проводиться протягом 1 (одного) календарного року з дати отримання продукції, то кінцевим строком сплати за отриману відповідачем продукцію є 21.09.2018;

- станом на день подання позовної заяви відповідач свої зобов`язання за Договором не виконав;

- таким чином, у відповідача наявна перед позивачем заборгованість у сумі 1 206 174,22 грн.;

- крім того, позивачем нараховано відповідачу 73 576,37 грн. штрафних санкцій, 27 380,15 грн. втрат від інфляції та 6 046,93 грн. 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/17115/18; постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 29.01.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2019 було відкладено підготовче засідання на 20.02.2019.

18.02.2019 позивач не подав оригіналів документів на виконання вимог ухвал суду.

18.02.2019 відповідач подав суду документи на виконання вимог ухвал суду та відзив на позовну заяву, в якому вимоги визнав у повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2019 було відкладено підготовче засідання на 28.02.2019.

25.02.2019 відповідач подав суду пояснення по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу №910/17115/18 до судового розгляду по суті на 19.03.2019.

19.03.2019 відповідач подав суду додаткові пояснення до своєї позиції, в яких Підприємство вказало, що хоча і визнає факт виконання позивачем взятих на себе письмових зобов`язань за Договором, проте без рішення суду не має можливості виконати взяті на себе зобов`язання та погасити заборгованість перед Товариством.

Представник позивача у судовому засіданні 19.03.2019 оголосив вступне слово та позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача оголосив вступне слово та частково визнав позовні вимоги.

Суд, заслухавши вступне слово представників учасників справи, з`ясувавши обставини, на які посилаються учасники справи, дослідив в порядку статей 209-210 Господарського процесуального кодексу України докази у справі.

Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.

Представники учасників справи виступили з промовами (заключним словом), в яких посилалися на обставини і докази досліджені у судовому засіданні.

У судовому засіданні 19.03.2019 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України.

Судом, відповідно до вимог статей 222-223 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив на позов, додаткові пояснення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.07.2017 Підприємством (замовник) і Товариством (виконавець) було укладено Договір, за умовами якого:

- в порядку та на умовах, визначених Договором, замовник доручає, а виконавець зобов`язується виготовити продукцію (додаток 2) та отримати плату згідно з протоколом погодження договірної ціни (додаток 1) (пункт 1.1 Договору);

- загальна вартість Договору визначається на підставі протоколу погодження договірної ціни (додаток 1), кошторису на виготовлення продукції (додаток 2) та становить 1 206 174,22 грн., без ПДВ (пункт 2.1 Договору);

- оплата виготовленої продукції проводиться замовником шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця протягом одного календарного року з дати отримання продукції (пункт 2.2 Договору);

- виконавець зобов`язується виготовити продукцію протягом 120 робочих днів з дати підписання Договору. Виготовлення продукції дозволяється раніше зазначеного строку (пункт 3.1 Договору);

- замовник зобов`язується прийняти виготовлену продукцію за видатковою накладною та оплатити її на умовах Договору, за умови відсутності зауважень стосовно якості отриманої продукції (пункт 3.2 Договору);

- Договір набуває чинності з дати його підписання сторонами та діє до 01.01.2020, а в частині виконання зобов`язань сторонами до їх повного виконання (пункт 4.1 Договору).

Частиною першою статті 837 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Отже, укладений сторонами Договір за своєю правовою природою є договором з елементами підряду та купівлі-продажу.

Згідно із статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Позивач вказує, що 20.09.2017 Товариством було передано Підприємству на виконання умов Договору продукцію на суму 1 206 174,22 грн.

В підтвердження викладеного позивач подав суду видаткову накладну від 20.09.2017 № 15/1 на суму 1 206 174,22 грн.

Також, Товариство виставило Підприємству рахунок-фактуру від 20.09.2017 № 145 на суму 1 206 174,22 грн.

Вказаний рахунок оплачений відповідачем не був, а тому позивач просить суд стягнути заборгованість у сумі 1 206 174,22 грн. та нараховані на вказану суму 73 576,37 грн. штрафних санкцій; 27 380,15 грн. втрат від інфляції; 6 046,93 грн. 3 % річних.

Відповідач визнав заборгованість, проте без рішення суду не має можливості виконати взяті на себе зобов`язання та погасити заборгованість перед позивачем.

Суд дійшов висновку, що даний господарський спір носить по суті штучний характер, Договір було укладено з порушенням чинного законодавства, документального підтвердження виконання умов Договору позивачем не подано.

Відповідач є державним підприємством, засновником якого є Державне Космічне агентство України, яке, у свою чергу, є органом державної влади.

В.о.директора Підприємства є Сєлюков О.В., який також є учасником Товариства (35 % статутного капіталу).

Таким чином, Договір було укладено керівником Підприємства з юридичною особою в якій є власником істотної участі.

Слід зазначити, що під час укладення Договору були порушені вимоги Закону України «Про публічні торги» (далі - Закон).

Відповідно до преамбули названого Закону він установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до статті 1 Закону замовники це органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак:

юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів;

органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи;

у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.

До замовників також належать юридичні особи та/або суб`єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання та відповідають хоча б одній з таких ознак:

органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування належить частка у статутному капіталі суб`єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи володіють більшістю голосів у вищому органі суб`єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради суб`єкта господарювання;

наявність спеціальних або ексклюзивних прав.

Отже, в силу приписів вказаної норми Підприємство має ознаки замовника у розумінні Закону.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону передбачено, що цей Закон застосовується:

до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень;

до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.

Під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору.

У разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов`язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.

Предметом Договору є продукція на суму 1 206 174,22 грн. без ПДВ., тобто дія Закону поширюється на закупівлю такої продукції.

Твердження відповідача про те, що Договір було укладено з метою виконання зобов`язань перед Військовою частиною НОМЕР_2 , з одного боку не містить належних доказів, а з іншого не виключає необхідності виконання вимог Закону.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою і шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до вказаних положень зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, установленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Підставою визнання недійсним правочину є порушення порядку його укладення - недотримання та/або порушення установлених законодавством правил проведення торгів, визначених, зокрема, Законом України "Про публічні закупівлі".

Господарський суд дійшов висновку, що Договір укладений 01.07.2017 Підприємством (замовник) і Товариством (виконавець) за яким, замовник доручає, а виконавець зобов`язується виготовити продукцію загальною вартістю на 1 206 174,22 грн. та отримати плату є недійсним з підстав частини першої статті 203 і статті 215 Цивільного кодексу України.

Враховуючи те, що позовні вимоги спрямовані на фактичне заволодіння грошовими коштами державного підприємства у спорі, який має очевидно штучний характер, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні даного позову також з підстав, як зазначені у частинах другій - п`ятій статті 13 , частині третій статті 16 Цивільного кодексу України, які в свою чергу встановлюють право відмови у судовому захисті у разі вчинення позивачем дій, які могли б порушити права інших осіб або з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживаючи правом в інших формах.

Позивач не подав суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували доводи Товариства, викладені у позовній заяві.

Отже, позовні вимоги є необґрунтованими, документально непідтвердженими та такими, що не підлягають задоволенню.

За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі справи слід покласти на позивача.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецконсалтинг» (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9; ідентифікаційний код 32376280) до державного підприємства «Науковий центр точного машинобудування» (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9; ідентифікаційний код 25746864) про стягнення 1 313 177,67 грн. відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 04.04.2019.

Суддя І.Д. Курдельчук